Справа № 120/3833/20-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Богоніс Михайло Богданович
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
28 липня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 13.07.2020.
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 16.02.2020 громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_2 перетнув державний кордон України у напрямку «В'їзд».
21.02.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про документування його посвідкою на тимчасове проживання в Україні з підставі возз'єднання сім'ї.
26.02.2020 ОСОБА_3 видано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_2 терміном дії до 25.02.2021.
08.07.2020 на адресу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області надійшло подання Управління боротьби зі злочинами пов'язаних з торгівлею людьми ГУНП у Вінницькій області про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_3 .
Подання мотивовано тим, що згідно відомостей інтегрованої міжвідомчої інформаційно - телекомунікаційної системи «Аркан» щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, було встановлено, що ОСОБА_4 перетнув державний кордон України та в подальшому був документований посвідкою на тимчасове проживання № НОМЕР_2 терміном з 26.02.2020 по 25.02.2021.
Однак, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2018 у справі № 127/23103/18 на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., у зв'язку із чим рішенням відповідача від 26.11.2019 заборонено в'їзд в Україну громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_3 строком на три роки.
13.07.2020 заступником начальника Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області затверджено висновок про скасування та вилучення посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Висновком рекомендовано скасувати та вилучити посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_2 з посиланням на обставини які викладені у поданні ГУНП у Вінницькій області від 08.07.2020 та на підставі п.п. 4, 5 п. 63 Порядку № 322.
В подальшому, 13.07.2020 Управлінням Державної міграційної служби України у Вінницькій області прийнято рішення № 05031500010954 про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_3 .
Нормативною підставою прийняття рішення став п.п. 5 п. 63 Порядку № 322, який передбачає, що посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі коли уповноваженим державним органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства чи їх примусове видворення за межі України або про заборону подальшого в'їзду в Україну.
Про прийняте рішення позивача повідомлено листом від 15.07.2020 № 0501.5-4234/05.3-20.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 № 3773-VI (далі - Закон від 22.09.2011 № 3773-VI) іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах - це іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
За змістом п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону від 22.09.2011 № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні - це іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону від 22.09.2011 № 3773-VI посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
В силу ч. 14 ст. 4 Закону від 22.09.2011 № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.
Підстави та порядок видачі посвідки на тимчасове проживання врегульовані ст. 5 Закону від 22.09.2011 № 3773-VI.
У свою чергу механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання врегульований Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р № 322 (далі - Порядок № 322).
Пунктом 3 Порядку № 322 визначено, що посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України.
Нормами п. 61 Порядку № 322 передбачено підстави для відмови в оформленні та видачі посвідки, норми пункту 63 Порядку № 322 передбачають підстави для скасування посвідки, а норми пункту 71 Порядку № 322 - підстави визнання її недійсною.
Аналізуючи положення Закону від 22.09.2011 № 3773-VI та Порядку № 322 суд дійшов висновку, що іноземцям які на законних підставах тимчасово перебувають на території України гарантується право на оформлення посвідки на тимчасове проживання. Посвідка - це документ, що посвідчує особу іноземця та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні. Законодавством передбачено підстави для відмови у видачі посвідки, її скасування та визнання недійсною. При цьому скасування та визнання недійсною посвідки - це різні за своїми підставами та порядком реалізації процедури.
У спірних правовідносинах відповідачем прийнято оскаржене рішення від 13.07.2020 № 05031500010954 про скасування позивачу посвідки на тимчасове проживання, а нормативною підставою прийняття рішення став п.п. 5 п. 63 Порядку № 322.
У відповідності до п.п. 5 п. 63 Порядку № 322, посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі коли уповноваженим державним органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства чи їх примусове видворення за межі України або про заборону подальшого в'їзду в Україну.
Згідно п. 64 Порядку № 322 рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п'яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування.
Із тексту висновку від 13.07.2020 про скасування та вилучення посвідки № НОМЕР_2 від 26.02.2020 на тимчасове проживання в Україні громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 та відзиву на позовну заяву встановлено, що фактичною підставою для його прийняття стало рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області від 26.11.2019 про заборону позивачу в'їзду в України строком на три роки з 26.11.2019 по 26.11.2022.
Водночас, рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області від 26.11.2019 про заборону в'їзду в України строком на три роки (з 26.11.2019 по 26.11.2022) стало предметом оскарження у іншій адміністративній справі № 120/4058/20-а.
Оскільки рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області від 26.11.2019 про заборону в'їзду в України строком на три роки з 26.11.2019 по 26.11.2022, яке є підставою для прийняття оскарженого у цій справі рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 13.07.2020, позивачем оскаржувалося в іншому судовому провадженні, при розгляді цієї справи суд не може повторно надавати оцінку підставам його прийняття, адже такі перевірені судом при розгляді справи №120/4058/20-а.
З метою оцінки фактичних підстав для прийняття спірного рішення від 13.07.2020 № 05031500010954, провадження у цій справі було зупинено та поновлено після набрання судовим рішенням у справі № 120/4058/20-а законної сили.
Встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.10.2020 по справі № 120/4058/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Однак, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.10.2020 та прийнято нову постанову, якою задоволено позовні вимоги. Визнано протиправним та скасовано рішення про заборону в'їзду в України, прийняте Управлінням Державної міграційної служби України у Вінницькій області 26.11.2019.
В силу ч. 1 ст. 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 у справі № 120/4058/20-а набрала законної сили, а тому є обов'язковою для учасників справи та має приюдиційне значення.
Правовим наслідком скасування рішення суб'єкта владних повноважень про заборону в'їзду є втрата ним чинності з моменту прийняття такого рішення (26.11.2019). У такому разі скасоване рішення не може породжувати жодних правових наслідків від моменту його прийняття.
Відтак, враховуючи протиправність рішення про заборону в'їзду в України, прийнятого Управлінням Державної міграційної служби України у Вінницькій області 26.11.2019 та його скасування у судовому порядку, похідне від нього рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 13.07.2020 є протиправним.
Оцінюючи інші фактичні підстави зазначені у висновку від 13.07.2020 про скасування та вилучення посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід зазначити наступне.
Як встановлено судом, у висновку від 13.07.2020 рекомендовано врахувати те що:
- позивачем вчинено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП за яке його постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2018 у справі № 127/23103/18 притягнуто до відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200,00 грн.;
- з метою стягнення накладеного штрафу щодо позивача відкрито виконавче провадження № 58324666;
- відносно позивача 26.11.2019 Управлінням Державної міграційної служби України у Вінницькій області прийнято рішення про заборону в'їзду в України строком на три роки.
Тому у висновку рекомендовано скасувати та вилучити посвідку № 800131257 на підставі п.п. 4, 5 п. 63 Порядку № 322.
Однак, приймаючи рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 13.07.2020 відповідачем застосовано лише одну із підстав, а саме п.п. 5 п. 63 Порядку № 322, у зв'язку із чим у цій справі надається оцінка лише підставам передбачених п.п. 5 п. 63 Порядку № 322.
При цьому, слід зазначити, що як наслідок скасування у судовому порядку прийнятого відповідачем рішення від 26.11.2019, яке вказано як єдина підстава для прийняття спірного рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 13.07.2020, оскаржуване у цій справі рішення є протиправним.
Більше того, усі фактичні обставини на які зіслався відповідач у висновку від 13.07.2020 (вчинення правопорушення, наявність відкритого виконавчого провадження, та інші) були підставою для прийняття рішення від 26.11.2019 про заборону позивачу в'їзду в України строком на три роки з 26.11.2019 по 26.11.2022 та досліджувались в іншій адміністративній справі № 120/4058/20-а, де суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області від 26.11.2019 про заборону в'їзду в України.
Тому, як рішення від 26.11.2019 так і обставини на яких воно ґрунтувалось не можуть бути підставою для скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 .
Так встановлено, що рішення про заборону позивачу в'їзду в України строком на три роки з 26.11.2019 по 26.11.2022 було прийняте 26.11.2019.
Позивач перетнув державний кордон України у напрямку «В'їзд» 16.02.2020.
Після цього, 21.02.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про документування його посвідкою на тимчасове проживання в Україні з підставі возз'єднання сім'ї, а 26.02.2020 ОСОБА_3 видано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_2 терміном дії до 25.02.2021.
Відтак, на момент в'їзду позивача на територію України, звернення його із заявою про видачу посвідки та отримання позивачем посвідки на тимчасове проживання в Україні щодо нього було чинним рішення територіального органу ДМС про заборону в'їзду в України.
В силу п.п. 2 п. 61 Порядку № 322, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли іноземець перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в'їзду.
За змістом п.п. 8 п. 71 Порядку № 322, посвідка вилучається, визнається недійсною та знищується у разі оформлення посвідки з порушенням вимог законодавства.
Пунктом 72 Порядку № 322 передбачено, що у разі коли рішення про оформлення посвідки прийнято з порушенням вимог законодавства, керівник відповідного територіального органу/територіального підрозділу ДМС, керівник структурного підрозділу апарату ДМС проводить службову перевірку.
За результатами перевірки складається висновок у двох примірниках, який підписується працівником, що провів службову перевірку, та його безпосереднім керівником і погоджується керівником територіального органу ДМС, керівником структурного підрозділу апарату ДМС.
На підставі висновку посвідки, видані з порушенням вимог законодавства, визнаються недійсними за наказом ДМС.
Повідомлення про визнання наказом ДМС посвідки недійсною видається територіальним органом ДМС, визначеним у наказі ДМС, іноземцеві або особі без громадянства під розписку чи надсилається їм рекомендованим листом не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня його отримання від ДМС.
Іноземець або особа без громадянства, посвідка яких визнана недійсною, повинні здати посвідку, зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України в семиденний строк з дня отримання повідомлення про це.
Отже, у разі коли на момент прийняття рішення про видачу позивачу посвідки на тимчасове проживання щодо нього було чинним рішення про заборону в'їзду, відповідач повинен був надати оцінку цій обставині з точки зору наявності підстав для відмови йому в оформленні або видачі посвідки. У тому випадку коли за наявності підстав для відмови у видачі посвідки, посвідка помилково видана, вона вважається такою, що оформлена з порушенням вимог законодавства. У свою чергу, оформлення посвідки із порушенням вимог законодавства може кваліфікуватися як підстава для визнання її недійсною, а рішення про це приймається за процедурою передбаченою п. 72 Порядку № 322.
Натомість, відповідач встановивши обставини, які могли б кваліфікуватися як підстава для визнання недійсною посвідки, прийняв рішення про її скасування, не врахувавши, що скасування та визнання недійсною посвідки - це різні за своїми підставами та порядком реалізації процедури.
Відтак, у процесі прийняття оскарженого рішення № 05031500010954 від 13.07.2020, відповідач діяв не у спосіб встановлений законом, що теж вказує на протиправність спірного рішення та наявність підстав для його скасування.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, як така, що розглянута за правилами спрощеного провадження, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.