П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/11943/20
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,
секретар судового засідання Недашковська Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, яке надійшло до апеляційного суду за вхід. № 15509/21 від 20.07.2021р. за підписом начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції ОСОБА_3 про визнання вимог апеляційної скарги, у справі № 420/11943/20, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою на зазначене судове рішення.
20.07.2021р. до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання (вхід. № 15509/21) за підписом начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань міністерства юстиції ОСОБА_3 про визнання вимог апеляційної скарги, у справі № 420/11943/20, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
23.07.2021р. (вхід. № 15943/21) за підписом заступника голови комісії з реорганізації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції Сергія Квашина надійшла заява про невизнання зазначеного вище клопотання (від 20.07.2021р. вхід. № 15509/21).
В судовому засіданні повноважний представник відповідача підтримав вимоги заяви від 23.07.2021р. (вхід. № 15943/21), просив не враховувати попередньо подане клопотання про визнання вимог апеляційної скарги з тих підстав, що ані ОСОБА_3 , ані інші працівники Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (окрім членів комісії з реорганізації управління) не мають права вчиняти будь-які дії від імені південного міжрегіонального управління, у тому числі подавати заяви, клопотання та інші звернення до судів. Таким чином, ОСОБА_3 вчинив перевищення влади та службових повноважень, при цьому не маючи законних підстав та повноважень подав від імені південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції клопотання до суду.
Статтею 314 КАС України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження.
У разі відмови від позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог ст.ст. 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
В силу вимог ч. 1 ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Відповідно до п.1 частини 1 статті 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити зміст повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Згідно з приписами п.3 ч. 3 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву (ч. 4 ст. 47 КАС України).
До того ж, для подання клопотання, що має юридичні наслідки у вигляді впливу на судове рішення у справі, колегія суддів вважає необхідним наявність адміністративної процесуальної правоздатності.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 3 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що для вчинення сторонами під час розгляду справи процесуальних дій, передбачених нормами КАС України та користуватись права сторони у адміністративному судочинстві, сторона повинна мати відповідні повноваження.
Апеляційний суд з приводу отриманого клопотання від 20.07.2021р. (вхід.№ 15509/21) за підписом ОСОБА_3 про визнання вимог апеляційної скарги у даній справі встановив наступне.
20.07.2021р. до П'ятого апеляційного адміністративного суду через канцелярію суду на бланку Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, надійшло клопотання про визнання вимог апеляційної скарги у справі №420/11943/20, скріплене підписом начальника управління -ОСОБА_3 та печаткою державного органу.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року№1252 «Про деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» реорганізовано територіальний орган Міністерства юстиції - Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції шляхом його приєднання до міжрегіонального територіального органу Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань - Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (далі - Департамент).
Пунктом 2 вказаної постанови встановлено, що здійснення заходів, пов'язаних з реорганізацією територіального органу згідно з пунктом 1 цієї постанови, покладається на Міністерство юстиції; правонаступником територіального органу Міністерства юстиції, який реорганізується згідно з пунктом 1 цієї постанови, є міжрегіональний територіальний орган Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань - Департамент з питань, виконання кримінальних покарань.
Наказом Міністерства юстиції України від 21.12.2020 № 4403/5 затверджено нову редакцію Положення про Департамент з питань виконання кримінальних покарань (далі - Положення) відповідно до абзацу 4 пункту І якого Департамент є правонаступником Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України, Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, які ліквідуються.
Наказом Міністерства юстиції України від 30.12.2020 «Про визнання таким, що втратив чинність наказ Міністерства юстиції України від 23.07.2020 року №2336/к «Про затвердження штату Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (із змінами)» скорочено штат Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Відповідно до пункту 1 наказу Департаменту від 22.02.2021 № 228/ОС-21 Управлінням забезпечення діяльності у південному регіоні Департаменту розпочато здійснення повноважень та виконання функцій, визначених Положенням про Департамент з питань виконання кримінальних покарань від 21.12.2020 № 4403/5 з 22 лютого 2021 року.
У зв'язку з цим, пунктом 2 зазначеного наказу припинено з 22.02.2021 здійснення повноважень та функцій у напрямку здійснення керівництва оперативно-службовою діяльністю підпорядкованих установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Відповідно до етапі 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Відповідно до частини 3 статті 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Відповідно до частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Тобто з дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять усі повноваження щодо управління справами юридичної особи. Отже, дієздатність юридичної особи здійснюється через ліквідаційну комісію. Дії комісії розглядаються як дії самої юридичної особи. Комісія здійснює дії щодо реорганізації, у тому числі виступає в суді від імені юридичної особи і набуває безпосередньо для неї права і обов'язки.
Механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів визначений Порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 р. № 1074 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 18 Порядку до комісії з припинення органу виконавчої влади або територіального органу (далі - комісія) з моменту затвердження її персонального складу переходять повноваження щодо управління справами у частині забезпечення здійснення заходів, пов'язаних з реорганізацією або ліквідацією відповідно органу виконавчої влади або територіального органу.
Пунктом 19 Порядку встановлено, що право підписувати документи щодо припинення органу виконавчої влади або територіального органу надається голові комісії з моменту його затвердження до дня внесення запису про державну реєстрацію припинення органу виконавчої влади або територіального органу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Для здійснення своїх повноважень голова комісії видає накази, використовуючи бланки органу виконавчої влади або територіального органу, що припиняється.
Наказом Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.03.2021 №21/ОД затверджено персональний склад комісії з реорганізації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, здійснює заходи, пов'язані з реорганізацію державного органу та ліквідацією юридичної особи.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців га громадських формувань Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції перебуває в стані припинення з 28.12.2020. Особами, які можуть вчиняти дії від імені Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції визначено Голову комісії з реорганізації Тітовця П.М. та заступника голови комісії Квашина С.В.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ОСОБА_3, станом на момент подання клопотання про визнання вимог апеляційної скарги у справі № 420/11943/20 (вхід.№15509/21 від 20.07.2021р.) не мав відповідних повноважень на подання до суду від імені Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції будь-яких заяв, клопотань, тощо.
При цьому, судова колегія враховує також й зауваження, викладені відповідачем у заяві від 23.07.2021р. (вхід. № 15943/21) з приводу того, що електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1, з якої направлено вказане клопотання до суду, не належить Південному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції і ніколи не використовувалась у своїй роботі управлінням.
Також, як зауважив представник відповідача, всі документи, які готуються та відправляються Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції реєструються у журналі вихідної кореспонденції та мають вихідний реєстраційний номер. Проте, клопотання про визнання вимог апеляційної скарги від 20.07.2021, підписане начальником управління ОСОБА_3 та скріплене фотокопією печатки управління, не має вихідного номеру, що також свідчить про те, що воно не направлялося Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
До того ж, апеляційний суд враховує й ту обставину, що клопотання про визнання вимог апеляційної скарги не скріплено електронним цифровим підписом особи, за підписом якої воно подається до суду, не є таким, що подано у паперовому вигляді та скріплено власноручним підписом особи.
Відсутність електронного підпису особи, яка подавала клопотання про визнання вимог апеляційної скарги підтверджується актом №98 від 20.07.2021р., складеним начальником відділу діловодства (канцелярії), начальником управління документообігу суду та головним спеціалістом.
На підставі зазначеного, колегія суддів вважає відсутніми підстави для задоволення клопотання про визнання вимог апеляційної скарги, яке надійшло до апеляційного суду за вхід. № 15509/21 від 20.07.2021р. за підписом начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань міністерства юстиції ОСОБА_3 про визнання вимог апеляційної скарги, у справі № 420/11943/20.
Керуючись ст. ст. 189, 303, 248, 321, 325, 328 КАС України, апеляційний суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання, яке надійшло до апеляційного суду за вхід. №15509/21 від 20.07.2021р. за підписом начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції ОСОБА_3 про визнання вимог апеляційної скарги, у справі № 420/11943/20.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Танасогло Т.М.
Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.