П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 липня 2021 р. Категорія 113060000м.ОдесаСправа № 400/3549/19
Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.
час і місце ухвалення: спрощене провадження,
м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідач: Семенюка Г.В.
суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.
при секретаріВишневській А.В.
за участю сторін:
представник позивачаХлівницька О.В. (адвокат; ордер)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року по справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року позов задоволено. Застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 захід реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єкта - бази відпочинку “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, не врахував, що під час складання інспектором акту за результатами проведення позапланової перевірки, не було взято до уваги, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не здійснює підприємницьку діяльність на території ТОВ «База Відпочинку «Лугове», а також той факт що бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не існує ще з 2007 року, у зв'язку із ліквідацією. Більш того, всі об'єкти які знаходяться на земельній ділянки, яка раніше належала ТОВ «База Відпочинку «Лугове», знаходяться у власності інших приватних осіб, до яких ФОП ОСОБА_1 не має ні якого відношення. Також апелянт зазначає, що йому було надано чистий бланк акту для підпису інспектором Первомайського міськрайонного відділу ГУ ДСНС України в Миколаївській області Тужиковим О.І.
Головним управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, позивач вказує, що у разі не усунення зазначених у акті порушень продовжує існувати загроза виникнення надзвичайних ситуацій, аварій чи пожеж та є необхідність зупинення роботи об'єкта.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 05.09.2019 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.09.2017 року №643-р «Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки», наказу ГУ ДСНС України в Миколаївській області № 447 "Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)" на підставі посвідчення на проведення перевірки від 30.08.2019 року № 11 головним інспектором Первомайського міськрайонного відділу ГУ ДСНС України в Миколаївській області Тужиковим О.І. у присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 здійснено позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , під час якої перевірено територію, будівлі, приміщення з метою перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
За результатом проведеної перевірки складено акт № 198 від 05.09.2019 року, яким зафіксовані 19 порушень з боку відповідача, примірник якого отримано 05.09.2019 року ФОП ОСОБА_1 та підписано без заперечень.
Позивачем зазначено, що серед виявлених порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки зазначених в Акті перевірки, є особливо небезпечні, оскільки створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
- посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» порушено п. 16 розділу II ППБУ, відповідно до якого, посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»);
- територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» (порушено п. 8 розділу II ППБУ, відповідно до якого, Територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76);
- на об'єкті на видимих місцях не вивішено плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (порушено п. 5 розділу II ППБУ, відповідно до якого, На об'єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.);
- дерев'яні конструкції покрівель спальних корпусів не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено п. 2.5 розділу III ППБУ, відповідно до якого, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності);
- не виконано захист будівель та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, із складанням відповідних актів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (порушено п. 1.21 розділу IV ППБ, відповідно до якого, захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд.»);
- в побутовому приміщенні допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) (порушено п. 1.18 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, забороняється використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів);
- у побутовому приміщені допускається експлуатація проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцію (порушено п. 1.18 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, забороняється експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією);
- у побутовому приміщені допускається експлуатація тимчасових електромереж (порушено п. 1.8 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт);
- з'єднувальна коробка на 1-му поверсі адмін. будівлі не закрита кришкою з негорючого або важкогорючого матеріалу (порушено п. 1.8 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, В електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з'єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів);
- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів у всіх примігценняхвиконано не за допомогоюопресування, зварювання, паянняабозатискачів (порушено п. 1.6 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, з'єднання, відгалуженя а окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів);
- не надано протоколи замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (з періодичністю 1 раз у 2 роки) (порушено п. 1.20 розділу IV ПГІБУ, відповідно до якого, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають провидитеся 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ);
- допускається зменшення розміру евакуаційного шляху, зокрема при відкриванні дверей з приміщень та приміщення навпроти з двох боків коридору не забезпечений прохід по коридору на ширину найширшого дверного полотна у спальному корпусі № 1 (порушено п. 2.23 розділу III ППБУ, відповідно до якого, забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою відповідно до п 7.3.7 ДБН В. 1.1-7:2016);
- під час експлуатації об'єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта, зокрема об'єкт не забезпечений кільцевою мережею для подачі води на протипожежне водопостачання із встановленням пожежних гідрантів на відстані не більше 100 м до будівель та із забезпеченням витрати води для цілей пожежогасіння (порушено п. 22 розділу II ППБУ, відповідно до якого, Під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта.);
- наявний пожежний щит не забезпечено у повному обсязі такими комплектом засобів пожежогасіння: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт (порушено п. 3.11 розділу V ППБУ, відповідно до якого, для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об'єкта площею більше 200 м2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт);
- об'єкт не забезпечено вогнегасниками відповідно до вимог Наказу МВС від 15.01.2018 № 25 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників» (порушено п. 3.6 розділу V ППБУ, відповідно до якого, територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку та п. 3.8 розділу V ППБУ, відповідно до якого, необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об'єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок);
- територія не забезпечена пожежними щитами з розрахунку 1 пожежний щит на 5000 кв. м, із забезпеченням кожного щита таким комплектом засобів пожежогасіння: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (порушено п. 3.11 розділу V ППБУ, відповідно до якого, для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об'єкта площею більше 200 м2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт);
- приміщення адміністративного та спального корпусу не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН 13.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», зокрема приміщення не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією із використанням адресних компонентів та системою оповіщення про пожежу СО-2, зі складанням відповідних актів (порушено п. 1.2 розділу V ППБУ, відповідно до якого, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»);
- електрощити, групові електрощитки не оснащено в повній мірі схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (порушено п. 1.16 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);
- працівників об'єкта не забезпечено придатними до застосування засобами колективного та індивідуального захисту (порушено п. 2 ст. 20 КЦЗ № 5403-УІ, відповідно до якого, завдання і обов'язки суб'єктів господарювання належить забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту).
Виявлення вищеокреслених порушень за адресою: Миколаївська область, Березанській район, с. Рибаківка, квартал Шостий, 7, слугувало підставою для звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Миколаївського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов зазначив, що подальша робота бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованої за адресою: Миколаївська область, Березанській район, с. Рибаківка, квартал Шостий, 7, з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно підпункту 39 пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання.
Положенням про Головне Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, затвердженим наказом ДСНС України від 21.09.2017 №507 передбачено, що ГУ ДСНС України у Миколаївській області, відповідно до покладених на нього завдань, на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб'єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст.68 Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України) посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у т.ч. невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно підпункту 48 пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, ДСНС України складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
Частиною 1 ст. 20 КЦЗ України визначено обов'язки суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту.
Згідно зі ст. 51, 55 КЦЗ України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на їх власників та/або керівників.
Як встановлено частиною 1 статті 70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Відповідно до ч. 2 ст. 70 КЦЗ України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Згідно ст. ст. 67, 68 Кодексу цивільного захисту України скасування заходу реагування, або зняття вимог щодо застосування такого заходу реагування, можливе лише за умови повного усунення порушень законодавства щодо техногенної, пожежної безпеки і цивільного захисту населення.
Акт перевірки був отриманий та підписаний ФОП ОСОБА_1 без жодних скарг та зауважень.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Таким чином, оскільки у відповідача під час підписання Акту перевірки зауважень до форми та змісту останнього не виникло, а також беручи до уваги положення ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", які в даному випадку носять для суб'єкта господарювання імперативний характер, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач погодився з усіма встановленими під час перевірки порушеннями.
Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання апелянта на те, що інспектором Первомайського міськрайонного відділу ГУ ДСНС України в Миколаївській області Тужиковим О.І. було надано чистий бланк акту для підпису ФОП ОСОБА_1 , оскільки доказів вказаного надано не було.
Не заслуговують на увагу також твердження апелянта, що він не здійснював підприємницьку діяльність на території ТОВ «База Відпочинку «Лугове», оскільки в матеріалах справи є клопотання останнього про зупинення провадження у справі для можливості фіксації усунення порушень на об'єкті (а.с 45). Крім того до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області було надано заяву з проханням подати до суду заяву про зупинення провадження у справі у зв'язку з необхідністю провести остаточні усунення виявлених порушень.
З Акту позапланової перевірки від 27.12.2019 року № 368 вбачається, що на об'єкті перевірки залишається не усунено 10 порушень із 19, а саме:
- дерев'яні конструкції покрівель спальних корпусів не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено п. 2.5 розділу III ППБУ, відповідно до якого, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності);
- у побутовому приміщені допускається експлуатація проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцію (порушено п. 1.18 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, забороняється експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією);
- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів у всіх примігценняхвиконано не за допомогоюопресування, зварювання, паянняабозатискачів (порушено п. 1.6 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, з'єднання, відгалуженя а окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів);
- не надано протоколи замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (з періодичністю 1 раз у 2 роки) (порушено п. 1.20 розділу IV ПГІБУ, відповідно до якого, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають провидитеся 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ).
Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Так, ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано доказів на підтвердження усунення виявлених порушень зафіксованих в акті перевірки від 05.09.2019 року №198.
При цьому, підставою вважати, що загрозу життю та здоров'ю людей усунуто, може бути лише повне усунення виявлених порушень.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Водночас, не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією створюють загрозу здоров'ю людей.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.
До того ж, суд враховує позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 28.02.2019 року у справі № 810/2400/18, відповідно до якої такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Таким чином, беручи до уваги те, що не усунуті порушення є такими, що створюють реальну загрозу життю та здоров'ю відвідувачів та персоналу підприємства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості заявленого позову та наявності підстав для застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єктів, будівель та споруд, до повного усунення порушень.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року по справі № 400/3549/19, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст Постанови складено - 28 липня 2021 року.
суддя-доповідач Семенюк Г.В.
судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.