28 липня 2021 року м. Дніпросправа № 340/1243/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку
письмового провадження
в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
на окрему ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року (головуючий суддя - Черниш О.А.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Відповідач) в якому просив суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області, які полягають у зменшенні розміру його пенсії за рахунок виплати у 2018 році 50 % та у 2019 році 75 % суми підвищення пенсії, перерахованого та виплаченого на 01.03.2018 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області провести виплату його перерахованої пенсії з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року в повному обсязі, без урахування розстрочки, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 та постановою Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 року.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року по справі №340/1243/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення розміру пенсії, призначеної ОСОБА_1 за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за рахунок виплати 75% суми підвищення до пенсії, у період з 5 березня 2019 року по 3 вересня 2019 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 пенсію, призначену за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, за період з 5 березня 2019 року до 3 вересня 2019 року включно.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 38-41).
17 травня 2021 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в якій Позивач просив суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області при виконанні рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року по справі №340/1243/20 в частині виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в сумі 49670,04 грн.; постановити відповідну ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України (а.с. 85-89).
Окремою ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року по справі №340/1243/20:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо невиконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №340/1243/20 в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії, яка виникла у зв'язку з її перерахунком, за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статей 14, 370, 373 КАС України, та вжити заходів щодо виплати ОСОБА_1 заборгованості, яка виникла у зв'язку з перерахунком пенсії, з 01.01.2018 року, відповідно до чинного законодавства (а.с. 110-112).
Відповідач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її в апеляційному порядку (а.с. 118-120).
В апеляційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати окрему ухвалу суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що Відповідачем жодним чином не порушено прав і законних інтересів Позивача, оскільки рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року по справі №340/1243/20 виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в межах функціональних зобов'язань, в строки та спосіб які визначені нормами чинного законодавства.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу залишив без задоволення, а окрему ухвалу - без змін.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, гарантує право особи на виконання судового рішення, винесеного на її користь, протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Так, частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З матеріалів справи встановлено, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року по справі №340/1243/20 набрало законної сили 15 жовтня 2020 року.
24 березня 2021 року Позивачу видано виконавчий лист щодо примусового виконання зобов'язальної частини рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року по справі №340/1243/20.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 22 квітня 2021 року відкрито виконавче провадження ВП №65239846 щодо примусового виконання цього виконавчого листа.
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області листом від 06 травня 2021 року повідомило державного виконавця, що на виконання судового рішення у цій справі 02 березня 2021 року згідно з протоколом (розпорядженням) №1101002294 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2018 року. Загальна сума доплати склала 49670,04 грн. Виплата донарахованої суми, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Такі доводи Відповідача мотивовані тим, що у зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», починаючи з 1 квітня 2021 року асигнування з державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат Пенсійний фонд України. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої компенсації буде здійснена Пенсійним фондом України після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України.
При цьому, на підтвердження викладених обставин, Відповідач посилається на власний лист, направлений до Пенсійного фонду України, від 12 травня 2021 року №1100-0802-5/20240, в якому Відповідач просить Пенсійний фонд України розглянути можливість виділення коштів на виплату нарахованих сум згідно списку осіб, по яким ухвалені рішення суду, що набрали законної сили, у тому числі по ОСОБА_1 на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/1243/20, яке набрало законної сили 15 жовтня 2020 року (а.с. 108-109).
Однак, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що направлення вищезазначеного листа не свідчить про належне виконання Відповідачем рішення суду у справі №340/1243/20.
Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що Відповідач не навів доводів та не надав доказів на підтвердження того, що, з моменту набрання законної сили (15 жовтня 2020 року) рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року по справі №340/1243/20, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області вживало послідовні та регулярні дії з метою виконання такого рішення шляхом виплати Позивачу суми перерахованої пенсії.
Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не надало жодних доказів на підтвердження відсутності або недостатності відповідного фінансування з Державного бюджету України, яке б перешкоджало останньому у розумні строки виконати рішення суду у даній справі.
Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги, також, висновок Європейського суду з прав людини про те, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.
Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що Відповідач, виконуючи рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року в цій справі, допустив протиправну бездіяльність, без поважних причин не виконавши в повному обсязі рішення суду в частині виплати Позивачу заборгованості, яка виникла у зв'язку з перерахунком пенсії останнього, що є підставою для часткового задоволення заяви, поданої у порядку ст.383 КАС України та поставлення щодо Відповідача окремої ухвали в порядку, передбаченому ст.249 КАС України.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив у цій справі обґрунтовану ухвалу на підставі ст. 249 КАС України без порушень норм чинного процесуального законодавства, а тому ухвалу суду першої інстанції від 27 травня 2021 року необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року по справі №340/1243/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова