28 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/15111/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку
письмового провадження
в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року (головуючий суддя - Олійник В.М.) про повернення позовної заяви в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради
про визнання бездіяльності протиправною, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся із позовом до Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради (далі - Відповідач) в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність виконавчою комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, яка виявилася у не належному застосуванні управлінської функції, у порушенні правового режиму, форми розгляду моєї заяви під 17.01.20 р. вх. С 37 і не підкоренню ст. 92 Конституції України, ст. 1 ЗУ "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії";
- визнати протиправною бездіяльність виконавчою комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, яка виявилася у не винесенні за результатами розгляду звернення від 17.01.20р. вх С 37 рішення, постанови, тобто правового акту та у порушенні управлінської функції відповідно п. 18,19 ч. 1 ст. 4 КАСУ і ст. 3, 19,144 Конституції України;
- визнати протиправною бездіяльність виконавчою комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, яка виявилася у не вжитті заходів для забезпечення права на отримання інформації, права на отримання повідомлення про повноваження осіб, їх повні ПІБ, які прийматимуть участь на засіданні розгляду заяви 26.12.19 р. вх. С-1122, у не наданні розпорядження відповідно до якою зазначено повноваження осіб, їх повні ПІБ, які будуть приймати участь на засіданні розгляду заяви 26.12.19р вх. С-1122, у не надані копію самої заяви, яка розглядалася 17.01.20p. о 15-30 год. до правової позиції ст. 3, 22,ч. 3 ст., 32, 34, 59 Конституції України;
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради яка виявилася у порушенні права на свободу від шкоди, спричиненої неналежним функціонуванням системи місцевого самоврядування, у не вжитті заходів до усунення причин, що породжують подання заяви від 17.01.20 р. вх С-37 та зазначити закон вимоги якого порушено ним згідно ст. 249 КАС України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року у справі №160/15111/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною - залишено без руху, встановлено Позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з моменту отримання даної ухвали. Зазначено, що для усунення недоліків позовної заяви Позивачу необхідно:
- сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. та надати до суду документ, що підтверджує його сплату;
- викласти позовні вимоги відповідно до вимог статті 160 КАС України (а.с. 4-6).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною - повернуто Позивачу (а.с. 9).
Позивач - ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її в апеляційному порядку (а.с. 12).
В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що Позивач отримав ухвалу від 23 листопада 2020 року про залишення позовної заяви без руху та заявою від 26 січня 2021 року усунув недоліки такої позовної заяви.
Відповідач подав клопотання, в якому просив суд розглядати справу №160/15111/20 без його присутності та зазначив, що заперечує проти задоволення апеляційної скарги Позивача.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги (п.4); виклад обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у Позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8).
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем не сплачений судовий збір, а у задоволенні заяви Позивача про звільнення від сплати судового збору було відмовлено. Також, суд вказав, що Позивачу необхідно викласти позовні вимоги відповідно до вимог статті 160 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України, з урахуванням положень ст. 251 КАС України, копія вищезазначеної ухвали суду від 23 листопада 2020 року про залишення адміністративного позову без руху направлена на адресу Позивача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із зворотнім повідомленням про отримання за адресою Позивача, яка зазначена у адміністративному позові.
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року у справі №160/15111/20 вручена Позивачу 24 січня 2021 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 8).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції Позивачу було надано достатній строк для усунення недоліків позовної заяви та вжито всіх необхідних заходів з метою повідомлення останнього про залишення такої заяви без руху.
Однак, у визначений судом першої інстанції строк недоліки позовної заяви Позивач не усунув.
Згідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається Позивачеві, якщо Позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвалою від 09 лютого 2021 судом повернуто заявлений адміністративний позов через невиконання вимог ухвали про залишення адміністративного позову без руху.
Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів звертає увагу на те, що Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження доводів про те, що останнім було подано до суду першої інстанції заяву від 26 січня 2021 року про усунення недоліків позовної заяви.
Матеріали даної справи, також, не містять доказів подання Позивачем на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року у справі №160/15111/20 будь-яких заяв.
Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що постановляючи оскаржувану ухвалу, судом першої інстанції дотримано норми процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив у цій справі обґрунтовану ухвалу про повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України без порушень норм чинного процесуального законодавства, а тому ухвалу суду першої інстанції від 09 лютого 2021 року необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року по справі №160/15111/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова