30 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/9167/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року за нововиявленими обставинами
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року
у справі №160/9167/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася 06.08.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправною відмову ГУ ДМС України в Дніпропетровській області в оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на її ім'я без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно до Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ «Про затвердження Положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (в редакції від 23.02.2007 р. №719-V) без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру;
- зобов'язати відповідача оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на її ім'я без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних - виключно відповідно до Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (в редакції від 23.02.2007 р. № 719-V).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року:
- апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково;
- рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року в адміністративній справі №160/9167/20 - скасовано.
Визнано протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних на підставі Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ «Про затвердження Положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (в редакції від 23.02.2007 р. №719-V) без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних на підставі Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (в редакції від 23.02.2007 р. № 719-V).
В задоволенні інших вимог вимовлено.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.05.2021, на підставі п.21 розділу VІІІ Змін до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 року №17), судову справу №160/9167/20 за заявою Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року за нововиявленими обставинами передано складу колегії суддів: головуючий суддя Дурасова Ю.В., суддів: Божко Л.А., Лукманова О.М.
У період з 24.05.2021 по 26.05.2021 суддя-доповідач Дурасова Ю.В. перебувала на лікарняному.
19.05.2021 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла уточнена заява Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (відповідача) про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 року в порядку п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України (за нововиявленими обставинами).
Заява відповідача обґрунтована тим, що з огляду на резолютивну частину постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі №160/9167/20 зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних на підставі Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (в редакції від 23.02.2007 р. № 719-V).
Зазначає, що Третій апеляційний адміністративний суд в своїй постанові від 21 січня 2021 року по справі № 160/9167/20 посилається на Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 від 26.06.1992 р. в редакції від 23.02.2007 р. № 719- V в редакції даного незаконного нормативно-правового акта, який на момент звернення Позивача у 2020 році до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області з листом втратив чинність. Крім того, в постанові Верховної Ради України № 2503-ХП від 26.06.1992 р. (в редакції від 23.02.2007 р. № 719-V та в подальших редакціях, зокрема в редакції чинній на час звернення Заявника), а саме у пункті 5 Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 лютого 2007 р. № 719-V прописано, що додаткова інформація (зокрема біометрична) про пред'явника паспорта, зміст якої визначається відповідно до законодавства, може відтворюватися на безконтактному електронному носієві, вмонтованому в паспорт. Положенням про паспорт громадянина України для виїзду за кордон №2503-ХІІ від 26.06.1992 р. в редакції від 23.02.2007 р. №719- V, та в подальших його редакціях, не визначено перелік документів які має надати заявник до компетентного органу з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, не передбачено порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та не передбачено зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Натомість в пункті 7 вищевказаного Положення №2503-ХІ зазначено, що зразок паспорта затверджується Кабінетом Міністрів України, а також, згідно до пункту 12 Положення №2503-ХІ: «Правила та порядок оформлення і видача паспорта визначаються Кабінетом Міністрів України». При цьому, до 01.04.2015 року діяли Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 р. № 231 «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення» та «Технічний опис, зразок бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон» затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2007 р. № 858 , якими і визначалися зразок. технічний опис, порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Звертає увагу, що технічний опис га зразок бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2007 р. № 858 «Про затвердження технічного опису та зразка бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» та Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 р. № 231 «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення» втратили чинність 01.04.2015 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 682 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 р. № 152 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», а отже, як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час ухвалення постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 року по справі № 160/9167/20, вказані нормативно-правові акти є нечинними, та такими, що не підлягають застосуванню.
Дані обставини унеможливлюють виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі № 160/9167/20, оскільки Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області не може застосовувати норми законодавства України які втратили чинність. Вказує, що на даний час відсутні законодавчо закріплений механізм, порядок, матеріальна, технічна можливість видачі паспорта громадянина України для виїзду закордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних на підставі постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина, України для виїзду за кордон (в редакції від 23.02.2007 №719-У) та відсутній доступ до систем які діяли відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 31 березня 1995 р. N 231, яка втратила чинність 01.04.2015 року і станом на сьогодні є нечинною. Разом з цим, на даний час діє постанова Кабінету міністрів України від 7 травня 2014 р. № 152 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон», пунктом 35 якої визначено перелік документів які заявник подає для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Звертає увагу, що позивач всупереч абзацу 3 пункту 5 Положення №2503-ХІ при зверненні до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області до заяви додає «Копію паспорта громадянина України, дві фотокартки розміром 35x45 мм, копію свідоцтва про народження», оскільки відведено місце для від цифрованого зображення обличчя пред'явника паспорта (розмір зображення - не більш як 35 х 45 міліметрів.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 відкрито провадження за нововиявленими обставинами у справі №160/9167/20 та призначено без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на 30.06.2021.
Відзив на заяву до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду заяви.
24.06.2021 відповідачем подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за його участю.
Розглянувши вказану заяву про розгляд справи у судовому засіданні за участю відповідача, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.
Порядок здійснення перегляду судового рішення, зокрема, за нововиявленими обставинами встановлений статтею 368 КАС України.
Згідно з частиною 2 цієї статті справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 310 КАС України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
За правилами частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Оскільки дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для проведення розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Зокрема, згідно з п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до п.п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
В суді першої інстанції справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику учасників справи у письмовому провадженні (а.с. 19, 69).
Відповідно до пункту 3 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Отже, зважаючи на те, що рішення, за результатами перегляду якого прийнято постанову, яку просить переглянути заявник за нововиявленими обставинами, ухвалено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, а також те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання заявника про розгляд заяви у судовому засіданні за його участю.
Розглянувши заяву Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року за нововиявленими обставинами у справі №160/9167/20, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 1 частини 2 статті 361 КАС України, на який, як на підставу перегляду, посилається заявник, встановлено, що однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що за своїм змістом нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Тобто, це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.
При цьому нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення, на час розгляду справи.
Наведене свідчить про те, що перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.
На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є те, що на час ухвалення рішення судом не була встановлена істотна обставина, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Натомість обставини, про які зазначає відповідач для перегляду справи за нововиявленими обставинами не є нововиявленими.
Зокрема, в силу ч. 2 ст. 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
При цьому, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Однак, досліджуючи мотиви наданої заяви, вбачається, що відповідач бажає переоцінити докази, що були оцінені судом в ході розгляду справи, що не дає підстав для перегляду рішення суду, що набуло законної сили за нововиявленими обставинами.
На підставі викладеного, керуючись статтями 361, 368, 369 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року за нововиявленими обставинами у справі №160/9167/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили 30.06.2021 та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст. 328, 329 КАС України протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
В повному обсязі ухвала виготовлена 07.07.2021.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова