Постанова від 28.07.2021 по справі 440/6177/20

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 р. Справа № 440/6177/20

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 (суддя Бойко С.С.; м. Полтава) по справі № 440/6177/20

за позовом ОСОБА_1

до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій щодо недоплати одноразової грошової допомоги до 5 травня протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (код ЄДРПОУ 02770127; вул. Ціолковського, 47, м. Полтава, Полтавська область, 36023) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500,00 грн (п'ятсот гривень).

Позивач частково не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права в частині розподілу судових витрат, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 змінити в частині визначення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1777,50 грн. та 2000 грн. витрати на професійну правничу допомогу пов'язані з підготовкою, написанням та подання апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на те, що ним було надано суду всі необхідні докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, проте суд першої інстанції не надав цим доказами належної правової оцінки та зробив помилкові висновки про наявність підстав для зменшення витрат на правову допомогу в зв'язку з їх неспівмірністю.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що позивач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині розміру стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, оскаржене судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції лише в цій частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 3555,00 грн. є надмірною, враховуючи обставини справи, її незначну складність, суть виконаних послуг, а також те, що відповіді на відзив станом на дату розгляду справи взагалі не направлялась до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями ч.ч. 3 та 4ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7ст. 135 КАС України).

З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом у цій справі надані копії: договору від 20.10.2020 №20/10 про надання правничої допомоги, звіту про виконані адвокатом роботи, квитанції від 20.10.2020, ордера від 20.10.2020.

Зі змісту поданих документів судом встановлено, що вартість наданих адвокатом послуг в розмірі 3555,00 грн. включає в себе надані клієнту такі послуги: 1) проведення юридичної консультації клієнта - вартістю 480,00грн, 2) написання позовної заяви - вартістю 3075,00 грн; вартість однієї години адвоката встановлена у розмірі 900,00 грн.

Отже, відповідно до наданих зазначених документів вартість витрат на правову допомогу становить 3555, 00 грн.

Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст.134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).

При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

З огляду на це, відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги отриманої при розгляді справи в суді першої інстанції, зобов'язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, складністю справи та виконаних робіт (наданих послуг), часом витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг).

Зменшуючи заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу з 3555,00 грн до 500 грн, суд першої інстанції враховував неспівмірність заявленої суми обсягу виконаної адвокатом роботи.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази подання відповідачем заперечень з приводу заявленого до відшкодування розміру судових витрат, не наведено жодного доводу, який би свідчив про неспівмірність заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу зі складністю справи, характером та обсягом виконаних адвокатом робіт або непідтвердження вимоги про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу належними та допустимими доказами.

Зі змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що Центр заперечував проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу в цілому, оскільки фінансування щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, яка є предметом спору, проводиться за рахунок коштів державного бюджету, а Центр фінансується за рахунок коштів обласного бюджету та є неприбутковою організацією.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо заявленого представником позивача розміру витрат на правничу допомогу, що в силу наведеного вище правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, свідчить про відсутність підстав у суду першої інстанції для відмови у відшкодуванні чи перегляду заявленої суми, колегія суддів вважає, що заява представника позивача про стягнення з відповідача, понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 3555,00 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Підставами для зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи (частина перша статті 317 КАС України). Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС України).

З огляду на те, що суд першої інстанції при частковому задоволенні вимог позивача про вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом справи, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи, невірно визначив розмір вказаних витрат, які підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити в частині мотивування розподілу судових витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги та замінити в абзаці п'ятому резолютивної частини рішення суму 500 (п'ятсот гривень) на суму 3555 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн.

З приводу відшкодування витрат на правничу допомогу, пов'язаних з підготовкою, написанням та поданням апеляційної скарги, визначеної представником позивача у розмірі 2000 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звернувшись до суду із заявою про відшкодування витрат на правову допомогу, представником позивача на підтвердження сплати позивачем на користь адвоката Маліченка Д.В. вартості послуг з надання правової допомоги у розмірі 2000 грн були надані наступні документи: копія договору № 22/04 від 22.04.2021 про надання правничої допомоги, звіту № 28/04 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом та квитанції на оплату виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) всього на суму 2000 грн. та квитанцію на оплату виконаних адвокатом робіт на суму 2000 грн.

За умовами п. 4.2 розділу 4 вказаного договору № 22/04 від 22.04.2021 про надання правничої допомоги гонорар за надання правничої допомоги у суді другої інстанції, пов'язаної із взятими адвокатом зобов'язаннями за предметом цього договору, становить 2000 грн. Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений в договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Як вбачається зі змісту вказаного звіту № 28/04 адвокатом надано позивачу послуги з підготовки, написання та подання апеляційної скарги на суму 2000 грн.

Водночас, як зазначено вище, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, лише за умови недотримання заявником вимог частини 5 ст.134 КАС України та за клопотанням іншої сторони про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. При цьому обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Разом з цим, жодних заперечень чи клопотань щодо незгоди із заявленим до відшкодування розміром чи зменшення витрат на правничу допомогу відповідач до суду апеляційної інстанції не надіслав.

За таких обставин, дослідивши зміст та обсяг складеної представником позивача апеляційної скарги, а також враховуючи складність даної справи, значення її для сторони, а також наведені вище висновки суду про задоволення її вимог, керуючись принципами справедливості та верховенства права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу в цій частині у розмірі 2000 грн, що з огляду на вказані обставини, є співмірним та пропорційним відносно виконаної адвокатом роботи та відповідає висновкам суду апеляційної інстанції, прийнятими за результатами розгляду апеляційної скарги.

Керуючись ст.134, 139, ч.4 ст.241, ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 по справі № 440/6177/20 - змінити в частині мотивування розподілу судових витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги та замінити в абзаці п'ятому резолютивної частини рішення суму 500,00 грн. (п'ятсот гривень) на суму 3555,00 грн. (три тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (вул. Ціолковського, 47, м. Полтава, Полтавська область, 36023, ЄДРПОУ 02770127) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп..

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій

Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк Т.С. Перцова

Попередній документ
98611888
Наступний документ
98611890
Інформація про рішення:
№ рішення: 98611889
№ справи: 440/6177/20
Дата рішення: 28.07.2021
Дата публікації: 30.07.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (28.07.2021)
Дата надходження: 07.05.2021
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЖИГИЛІЙ С П
суддя-доповідач:
БОЙКО С С
ЖИГИЛІЙ С П
відповідач (боржник):
Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області
заявник апеляційної інстанції:
Янко Сергій Іванович
представник позивача:
Маліченко Дмитро Васильович
суддя-учасник колегії:
ПЕРЦОВА Т С
ПРИСЯЖНЮК О В