28 липня 2021 року справа №200/1583/21-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у справі № 200/1583/21-а (головуючий І інстанції Чучко В.М., повний текст складений ум. Слов'янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 03.03.2015 року по 23.12.2020 року, зобов'язання нарахувати і виплатити індексацію у розмірі, встановленому чинним законодавством України, за період з 03.03.2015 року по 23.12.2020 року, з урахуванням базового місяця для обчислення індексації січень 2008 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року позов задоволений частково:
- визнано протиправними дії Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо застосування березня 2015 року як базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.
- зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року (з урахуванням виплачених сум);
- в іншій частині позовних вимог - відмовлено (а.с. 32-36).
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апелянт вважає, що відсутні підстави для виплати позивачу індексації, оскільки позивач не звертався із заявами про нарахування індексації у спірний період. Також, посилався на ст. 51 Бюджетного кодексу України, за якою відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, проводить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, які встановлені кошторисом. Також, вважає невірно визначеним базовий місяць нарахування індексації - січень 2008 року, оскільки позивача призначено на службу у березні 2015 року (а.с. 42-46).
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач проходив військову службу в Донецькому обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки з 03.03.2015 року по 23.12.2020 року (а.с. 7-12).
Наказом військового комісара Бахмутського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по стройовій частині) від 23.12.2020 року № 47 старшого солдата ОСОБА_1 23 грудня 2020 року виключено зі списків особового складу військового комісаріату та всіх видів забезпечення, з продовольчого забезпечення з 24 грудня 2020 року (а.с. 13).
05.01.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати індексації за період з 03.03.2015 року по 23.12.2020 року (а.с. 14).
Листом від 21.01.2021 року відповідач повідомив, що за період з 03.03.2015 року по 31 грудня 2015 року позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення за червень 2015 року - грудень 2015 року, з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексація не нараховувалась та не виплачувалась у зв'язку з відсутністю механізму її нарахування та коштів для її виплати в цей період в бюджеті, з квітня 2018 року по жовтень 2018 року індекс не перевищував поріг індексації, з грудня 2018 року по 23 грудня 2020 року проведено і виплачено індексацію грошового забезпечення (а.с. 15-17).
Згідно довідки від 21.01.2021 року № 09/02/72/1 позивачу нарахована та виплачена індексація за період з червня 2015 по грудень 2015 року, базовий місяць березень 2015 року; за період з січня 2016 року по лютий 2018 року відсутні відомості про нарахування і виплату індексації; з березня 2018 року по листопад 2018 року позивачу не нарахована індексація; в грудні 2020 року (23 дні) позивачу нарахована та виплачена щомісячна індексація, базовий місяць березень 2018 року (а.с. 18).
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За змістом ст. 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Згідно ст. 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (ч. 5 ст. 2 Закону №1282-XII).
Згідно ст. 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 11 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку № 1078).
Згідно ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Згідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у них виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 19 червня 2019 року у справі № 825/1987/17.
Реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян. У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Крім того суд зазначає, що звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Аналогічного правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.11.2019 року у справі № 620/1892/19, від 05.02.2020 року у справі № 825/565/17.
На час проходження позивачем військової служби (з 03.03.2015 року по 28.02.2018 року) діяв абзац 3 п. 10-1 Порядку № 1078, за правилами якого обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
Пункт 10-2 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 року та встановлює, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Таким чином, з 01.12.2015 року положення пункту 10-2 Порядку № 1078 застосовуються до новоприйнятих працівників.
Позивача прийнято на службу в березні 2015 року. Виходячи з норм, які діяли на той час, базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати позивача є березень 2015 року. За розрахунком індексації грошового забезпечення позивача за період з червня 2015 року по грудень 2015 року проведена та виплачена індексація, виходячи з базового місяця березень 2015 року.
За період з березня 2015 року по травень 2015 року грошове забезпечення позивача не підлягало індексації, оскільки не було перевищено індекс інфляції.
З 01.12.2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Постановою КМУ від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова № 1294), яка набрала чинності 01.01.2008 року та втратила чинність 01.03.2018 року, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені, зокрема, Додатками № 1-7 до Постанови № 1294.
Додатком 6 до постанови № 1294 затверджена Схема посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за якою з січня 2008 року не відбувалася зміна посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
Таким чином, позивач має право на проведення індексації грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, виходячи з базового місяця січня 2008 року.
На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції в частині визнання протиправними дії відповідача щодо застосування березня 2015 року як базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року (з урахуванням виплачених сум).
В іншій частині рішення суду не оскаржене.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у справі № 200/1583/21-а за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 28 липня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
А.В. Гайдар