27 липня 2021 року справа №200/731/21-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Геращенка І.В.,
за участю секретаря судового засідання Сізонова Є.С.,
представника відповідача Марєєвої А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 р. у справі № 200/731/21-а (головуючий І інстанції Мозговая Н.А., повний текст складено 28.04.2021 року в м. Слов'янськ Донецької області) за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року по справі №200/731/21-а адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Азовської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА 700100/2020/000016/2 від 30.07.2020 року. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА 700100/2020/00028 від 30.07.2020 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Азовської митниці Держмитслужби на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» судовий збір у сумі 20109,32 грн. (т.2, а.с. 35-40).
19.04.2021 року представник позивача звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з клопотанням, у якому просила долучити до матеріалів справи докази понесених витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 17946,21 грн. та ухвалити додаткове рішення (т.2, а.с. 41-55).
Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року клопотання представника позивача про стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Азовської митниці Держмитслужби на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» витрати на правничу допомогу у розмірі 17946,21 грн. (т.2, а.с. 82-84).
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає рішення винесене з порушенням правил оцінки доказів, просить скасувати додаткове рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції було проігноровано той факт, що під час розгляду даної справи на розгляді в Донецькому окружному адміністративному суді перебувало ще 5 справ з аналогічним предметом спірних відносин. Наголошує, що обізнаність адвоката з обставинами спірного митного оформлення виключає фактичне вивчення обставин справи, додаткових джерел права, аналіз судової практики. Тобто, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу аналітичної роботи, а лише мала характер технічної роботи (а.с. 122-127).
Відповідач в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, позивач до судового засідання не з'явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, в задоволенні якого колегія суддів відмовила.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, з таких підстав.
Згідно зі ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно пунктів 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 р. №5076-VI (далі - Закон України №5076-VI) до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону №5076-VI документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги можуть бути серед іншого: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 28 Правил адвокатської етики, схвалених Національною асоціацією адвокатів України 09.06.2017 р. (далі - Правила адвокатської етики), формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Колегія суддів звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду від 04.08.2020 р. по справі №810/3213/16.
Колегія суддів зазначає, що в підтвердження витрат на правову допомогу позивачем по справі було надано наступні докази:
Договір №845 від 30.03.2018 року про надання юридичних послуг (правової допомоги) між адвокатським об'єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» та ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»;
Згідно із п. 3.2 договору № 845 від 30.03.2018 року Адвокатське об'єднання зобов'язується за результатом надання послуг, але не пізніше 2 числа місяця, наступного за звітнім, надавати клієнту Акт надання послуг (Акт прийому-передачі наданих послуг).
Відповідно до п. в) п. 4.1 зазначеного договору, клієнт зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати послуги Адвокатського об'єднання на умовах цього договору.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що загальна вартість послуг по цьому Договору не перевищує 200000,00 грн.
Згідно із п. 5.3 Договору оплата послуг Адвокатського об'єднання здійснюється на підставі Актів надання послуг (Актів прийому-передачі наданих послуг), оформлених у двосторонньому порядку та рахунків, наданих Адвокатським об'єднанням.
Згідно із п. 5.5 Договору Оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Адвокатського об'єднання (т.1, а.с. 125-127).
Додатковою угодою № 230 від 22.12.2020 року внесено зміни до п. 5.1. до Договору № 845 від 30.03.2018, зокрема про те, що загальна вартість послуг по цьому Договору не перевищує 400000,00 грн. (т.2, а.с.46).
Додатковою угодою № 238 від 11.01.2021 року визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокатського об'єднання у спорі з Азовською митницею Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA700100/2020/000016/20 від 30.07.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700100/2020/00028 від 30.07.2020 року (т.2, а.с. 44-45).
13.04.2021 року складено акт №1 приймання-передачі наданих послуг. Вартість послуг складає 17946,21 грн., на що було сформовано рахунок на оплату № 146 від 13.04.2021 року на суму 17946,21 грн. (т.2, а.с. 47, 50).
Згідно розрахунку розміру винагороди до акту приймання - передачі наданих послуг №1 від 13.04.2021 року на суму 17946,21 грн. складається з:
- консультація клієнта з вивченням документів, узгодження правової позиції (1 год.) - 567,50 грн.;
- підготовка, складання та подання позовної заяви (4 год.) - 2270,00 грн.;
- складання та подання відповіді на відзив (2 год.) - 1135,00 грн.;
- складання процесуальних документів (1 год.) - 567,50 грн.;
- гонорар за складність справи майнового характеру (1% від ціни позову) - 13406,21 грн. (т.2, а.с. 48-49).
Відповідно до платіжного доручення № 4500042196 від 26.04.2021 року ПрАТ «ММК ім.Ілліча» на рахунок АО «Всеукраїнська адвокатська допомога» сплачено 17946,21 грн., призначення платежу: адвокатські послуги за договором №845 від 30.03.2018 року (т.2, а.с. 70).
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час .
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Проте, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень відповідача), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку стосовно зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з огляду на наступне.
Щодо підготовки, складання, подання позовної заяви та гонорару за складність справи, суд зазначає, що предмет спору у цій справі не є складним, предмет правового регулювання - а саме правомірність дій митниці по коригуванню митної вартості того ж самого товару за однаковими товаросупровідними документами не потребує складних правових досліджень (загалом судова практика у аналогічних спорах є сталою), вивчення обсягу фактичних даних, аналізу первинних документів, та складність складених процесуальних документів не є значним, тому суд, виходячи з принципу пропорційності, вважає, що сума яка заявлена до стягнення на оплату витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи та обсягом наданих послуг адвокатом, а тому на користь позивача має бути стягнуто 7000,00 грн. понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми процесуального права, що відповідно до вимог ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни судового рішення.
Частиною четвертою цієї статті передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити частково апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - змінити.
Керуючись статтями 135, 139, 250, 252, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 р. у справі № 200/731/21-а - задовольнити частково.
Додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 р. у справі № 200/731/21-а - змінити.
Абзац другий резолютивної частини додаткового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021року викласти в наступній редакції:
«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Азовської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 1, ЄДРПОУ: 43333684) на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (місцезнаходження: 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1, ЄДРПОУ: 00191129) витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.»
В іншій частині додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 р. у справі № 200/731/21-а - залишити без змін.
Повний текст судового рішення складено та підписано 27 липня 2021 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня сладення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Геращенко