ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 липня 2021 року м. Київ № 826/2685/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.,
при секретарі судового засідання Дьяченко О.В.,
за участю представників сторін:
представника відповідача: Седова П.І.
представника позивача: Драгана В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» в формі товариства з обмеженою відповідальністю, подану в порядку статті 383 КАС України в адміністративній справі
за позовом Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю)
до Державної служби геології та надр України
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
На підставі частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 липня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року адміністративний позов Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю), яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року, задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України, яка полягає у нездійсненні розгляду заяви Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (в формі товариства з обмеженою відповідальністю) з доданими документами на продовження строку дії спеціального дозволу від 20 січня 1998 року №1211 (переоформлено) на користування надрами Стинавського родовища. Зобов'язано Державну службу геології та надр України розглянути заяву Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (в формі товариства з обмеженою відповідальністю) з доданими документами на продовження строку дії спеціального дозволу від 20 січня 1998 року №1211 (переоформлено) на користування надрами Стинавського родовища, прийнявши за наслідками такого розгляду наказ з урахуванням принципу мовчазної згоди, встановленого частиною шостою статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Присуджено на користь Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) сплачений ним судовий збір у розмірі 3 524, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Державної служби геології та надр України подати у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіту про виконання рішення суду.
07 грудня 2018 року на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/2685/18 видано виконавчі листи.
26 березня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від голови Державної служби геології та надр України надійшов звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2018 по справі №826/2685/18, в якому повідомлено, що наказом Державної служби геології та надр України від 12.12.2018 № 500 відмовлено ТОВ «СП «БНК» у продовженні строку спеціального дозволу на користування надрами № 1211 від 20.01.1998.
12 квітня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від представника Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) надійшло клопотання про застосування заходів судового контролю за виконанням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2018 року у справі №826/2685/18 (в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2021 року (з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.2021 року), залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 у справі №826/2685/18, клопотання ТОВ «СП «БНК» було задоволено частково, визнано звіт Державної служби геології та надр України від 26.03.2021 року №4686/01/08-21 про виконання рішення суду, в якому повідомлено, що наказом від 12.12.2018 № 500 спільному підприємству «Бориславська нафтова компанія» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) відмовлено у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 1211 від 20.01.1998, таким, що не підтверджує виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року у справі №826/2685/18; вирішено накласти на Голову Державної служби геології та надр України Опімаха Романа Євгеновича (03057, м. Київ, вул. Цедіка Антона, буд. 16, код ЄДРПОУ Державної служби геології та надр України 37536031), штраф у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 90 800,00 грн. (2 270,00 х 40); половину штрафу в розмірі 45 400,00 грн. (сорок п'ять тисяч чотириста гривень 00 копійок стягнути на користь спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) (82300, Львівська обл., місто Борислав, вул. Шкільна, буд. 28 А, код ЄДРПОУ 22402928); іншу половину штрафу в розмірі 45 400,00 грн. (сорок п'ять тисяч чотириста гривень 00 копійок стягнути на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у Печерському р-ні. М. Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача - UА908999980313181206084026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101); вирішено: повідомити Державну службу геології та надр України про необхідність вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме: виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року у справі №826/2685/18, встановити Державній службі геології та надр України новий строк для подання звіту про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року у справі №826/2685/18 - у 10-денний термін з дня набрання даною ухвалою законної сили, попередити Голову Державної служби геології та надр України Опімаха Романа Євгеновича про те, що за правилами частини шостої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції, попередити Голову Державної служби геології та надр України Опімаха Романа Євгеновича про те, що відповідно до частини сьомої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою. В іншій частині клопотання ТОВ «СП «БНК» залишено без задоволення.
13 травня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від голови Державної служби геології та надр України надійшов звіт від 11.05.2021 №7292/01/08-21 про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2018 по справі №826/2685/18, в якому повідомлено про прийняття Державною службою геології та надр України наказу від 11 травня 2021 року №346 про продовження Спільному підприємству «Бориславська нафтова компанія» з урахуванням принципу мовчазної згоди, встановленого частиною шостою статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», строку дії спеціального дозволу №1211 від 20.01.1998 року (переоформлено) на користування надрами Стинавського родовища.
02 липня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від представника Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» в формі товариства з обмеженою відповідальністю надійшла заява про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яка подана в порядку статті 383 КАС України в адміністративній справі №826/2685/18, в якій заявник просить суд визнати протиправним Наказ Державної служби геології та надр України від 11.05.2021 №346.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2021 року призначено заяву Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» в формі товариства з обмеженою відповідальністю, яка подана в порядку статті 383 КАС України в адміністративній справі №826/2685/18, до розгляду у судовому засіданні на 27 липня 2021 року.
21 липня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від голови Державної служби геології та надр України надійшли заперечення на заяву про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, в яких відповідач повідомив про прийняття наказу від 08.07.2021 №510, яким внесено зміни до наказу від 11.05.2021 №346 та подання звіту від 11.05.2021 №7292/01/08-21.
26 липня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від представника Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» в формі товариства з обмеженою відповідальністю надійшли уточнення до заяви про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яка подана в порядку статті 383 КАС України в адміністративній справі №826/2685/18, в якій заявник просить суд визнати протиправним Наказ Державної служби геології та надр України від 11.05.2021 №346 (з урахуванням змін, внесених Наказом Державної служби геології та надр України від 08.07.2021 №510.
У судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити заяву про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яка подана в порядку статті 383 КАС України в адміністративній справі №826/2685/18.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заяви про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень заперечувала в повному обсязі, а наданий звіт просила затвердити.
Розглянувши подану заяву, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа- позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 4, 7, 8 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Аналіз вказаних норм права свідчить, що існують наступні види судового контролю за виконанням судового рішення: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України ).
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) також звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
Розглянувши зміст поданого звіту від 11.05.2021 року №7292/01/08-21 про виконання рішення суду слід зазначити, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року по справі №826/2685/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року, задоволено позов Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) до Державної служби геології та надр України та, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України, яка полягає у нездійсненні розгляду заяви Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) з доданими документами на продовження строку дії спеціального дозволу №1211 від 20 січня 1998 року (переоформлено) на користування надрами Стинавського родовища; зобов'язано Державну службу геології та надр України розглянути заяву Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» в формі товариства з обмеженою відповідальністю з доданими документами на продовження строку дії спеціального дозволу №1211 від 20 січня 1998 року (переоформлено) на користування надрами Стинавського родовища, прийнявши за наслідками такого розгляду наказ з урахуванням принципу мовчазної згоди, встановленого частиною шостою статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» .
У поданому звіті відповідач зазначив, що на виконання ухвали Окружного адміністративного суду від 30.04.2021 прийняв наказ від 11 травня 2021 року №346. У цьому наказі зазначено, що відповідно до принципу мовчазної згоди, встановленого частиною шостою статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. № 1174, Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615, на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2018, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 у справі №826/2685/18, враховуючи Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 року та ухвалу Окружного адміністративного суду від 30.04.2021, з урахуванням рекомендацій Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 11.05.2021 № 8-РГ/2021), продовжено Спільному підприємству «Бориславська нафтова компанія» з урахуванням принципу мовчазної згоди, встановленого частиною шостою статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», строк дії спеціального дозволу №1211 від 20.01.1998 року (переоформлено) на користування надрами Стинавського родовища; контроль за виконанням цього наказу залишено головою за собою. Наказом від 08.07.2021 року №510 відповідачем внесено зміни до Наказу від 11.05.2021 р. №346, а саме: у преамбулі наказу після слів «ухвалу Окружного адміністративного суду від 30.04.2021» доповнено словами «ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.2021 року; викладено пункт 1 в новій редакції: «продовжити Спільному підприємству «Бориславська нафтова компанія» у формі товариства з обмеженою відповідальністю з урахуванням принципу мовчазної згоди, встановленого частиною шостою статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», строк дії спеціального дозволу №1211 від 20.01.1998 року (переоформлено) на користування надрами Стинавського родовища.»
Суд звертає увагу, що позивач в заяві зазначає, що відповідач в порушення статей 1, 11, 17 Закону України «Про нафту і газ», пунктів 7, 12, 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 р. № 124) не зазначив в оскаржуваному наказі від 11.05.2021 р. №346 обов'язкові відомості (строк продовження дії спеціального дозволу на користування надрами №1211 від 20.01.1998 року, вид користування надрами, вид корисної копалини та область, в якій суб'єкт господарювання здійснює надрокористування).
Відтак, суд зазначає, що на теперішній час рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №826/2685/18, яке набрало законної сили 13.11.2018, не виконано в повному обсязі, чим порушено права та законні інтереси позивача.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15, від 02.02.2016 у справі № 804/14800/14.
Відповідно до абз.10 п. 9 Рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 № 3рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Суд наголошує, що згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі по тексту - Конвенція) визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується зі змістом статті 129-1 Конституції України .
Таким чином, особа, якій належить виконати рішення суду, що набрало законної сили, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання у чіткій відповідності до висновків суду, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечитиме принципу верховенства права.
Пунктом 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, встановлено, що строк продовження дії дозволу не може перевищувати строки, передбачені пунктом 7 цього Порядку.
Пунктом 7 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами передбачено, що дозвіл надається на строк, визначений заявником, але, зокрема, не більш як на: 20 років - на видобування корисних копалин.
Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України «Про нафту і газ» спеціальний дозвіл на
користування нафтогазоносними надрами має містити, зокрема: визначення меж ділянки нафтогазоносних надр, що надаються в користування; строк дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами.
Відповідно до частини 3 статті 17 Закону України «Про нафту і газ» строк дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами починається з дня одержання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, якщо в ньому не передбачено інше.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2018 року у справі №826/2685/18 встановлено, що днем видачі ТОВ «СП «БНК» спеціального дозволу на користування надрами Стинавського родовища є 20.11.2017 року, а строк продовження дії спеціального дозволу - не більш як на 20 років з дати припинення строку дії відповідного спеціального дозволу, тобто, до 20.01.2038 року.
Таким чином, враховуючи факти, встановлені рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2018 року, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення статей 11, 17 Закону України «Про нафту і газ», пунктів 7, 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами у наказі від 11.05.2021 року №346 не зазначив строк продовження дії спеціального дозволу на користування надрами №1211 від 20.01.1998 року (на 20 років - до 20.01.2038 року).
Відповідно до пункту 12 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами у дозволі, зокрема, зазначаються: вид користування надрами; відомості про ділянку надр, що надається у користування, із зазначенням її назви, місцезнаходження; вид корисної копалини відповідно до переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. №827; мета користування надрами; строк дії дозволу тощо.
Аналізуючи вищенаведені норми, заяву Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) на продовження строку дії спеціального дозволу від 20 січня 1998 року №1211 (переоформлено) на користування надрами Стинавського родовища та додані до неї документи, а також витяг з Державного Балансу запасів корисних копалин України по Спільному підприємству «Бориславська нафтова компанія» в формі товариства з обмеженою відповідальністю станом на 01.01.2021 року, наданого ДНВП «Геоінформ України», суд дійшов висновку про обґрунтованість тверджень позивача щодо необхідності зазначення в наказі про продовження строку дії спеціального дозволу від 20 січня 1998 року №1211 наступних відомостей: щодо виду користування надрами - видобування; виду корисної копалини - нафта, газ розчинений в нафті, газ природний, конденсат; області, в якій суб'єкт господарювання здійснює надрокористування - Львівська.
Також суд бере до уваги, що згідно з пунктом 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами надання примірника дозволу, строк дії якого продовжено, здійснюється протягом 20 робочих днів після прийняття рішення про продовження строку дії дозволу - для нафти і газу.
Отже, відповідач повинен був видати ТОВ «СП «БНК» примірник спеціального дозволу до 08.06.2021, проте, до цього часу відповідачем цього здійснено не було.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Наведене свідчить, що наказ Державної служби геології та надр України від 11 травня 2021 року №346 (з урахуванням змін, внесених Наказом Державної служби геології та надр України від 08.07.2021 року №510) не узгоджується із висновками рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року та не містить всіх обов'язкових відомостей, а тому суд дійшов до висновку, що оскаржуваний наказ прийнятий недобросовісно, непропорційно, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), його прийняття не може бути прийнятим як виконання рішення суду. Відповідно, звіт Державної служби геології та надр України від 11.05.2021 року №7292/01/08-21 на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2021 року по справі №826/2685/18 є таким, що не підтверджує виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року у справі №826/2685/18.
Відтак, наказ Державної служби геології та надр України від 11 травня 2021 року №346 (з урахуванням змін, внесених Наказом Державної служби геології та надр України від 08.07.2021 року №510) є таким, що порушує права ТОВ «СП «БНК» (зокрема, право на отримання оформленого відповідно до чинного законодавства та висновків, що містяться у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 у справі №826/2685/18, бланку спеціального дозволу №1211 від 20.01.1998 року на користування надрами Стинавського родовища з продовженим строком дії) та вимоги щодо обов'язкового виконання судових рішень, встановлених, зокрема, статтею 129-1 Конституції України, статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 6 Конвенції, а тому є протиправним.
Таким чином, заява Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» в формі товариства з обмеженою відповідальністю про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яка подана в порядку статті 383 КАС України в адміністративній справі №826/2685/18, підлягає задоволенню, а наказ Державної служби геології та надр України від 11 травня 2021 року №346 (з урахуванням змін, внесених Наказом Державної служби геології та надр України від 08.07.2021 року №510) - скасуванню.
Як встановлено у частині шостій статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу .
Так, відповідно до частин першої, п'ятої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Таким чином, Державна служба геології та надр України має вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018, та повідомити суд про вжиті заходи у 10-денний термін з дня набрання даною ухвалою законної сили.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд встановив, що при поданні заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.), а тому, з огляду на задоволення такої заяви, понесені позивачем витрати належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України за аналогією у випадку задоволення позову.
Керуючись статтями 139, 248 , 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства
України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
1. Заяву Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» в формі товариства з обмеженою відповідальністю про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яка подана в порядку статті 383 КАС України в адміністративній справі №826/2685/18 - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 11 травня 2021 року №346 (з урахуванням змін, внесених Наказом Державної служби геології та надр України від 08.07.2021 року №510).
3. Визнати звіт Державної служби геології та надр України від 11.05.2021 року №7292/01/08-21 на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2021 року по справі №826/2685/18 таким, що не підтверджує виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року у справі №826/2685/18.
4. Повідомити Державну службу геології та надр України в особі Голови Опімаха Романа Євгеновича про необхідність вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року.
Зобов'язати Державну службу геології та надр України повідомити Окружний адміністративний суд міста Києва про вжиті заходи у 10-денний термін з дня набрання даною ухвалою законної сили.
Покласти обов'язок виконання даної ухвали у зазначеній вище частині на Голову Державної служби геології та надр України - Опімаха Романа Євгеновича.
5. Стягнути на користь Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» в формі товариства з обмеженою відповідальністю понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Повний текст ухвали суду складено 27 липня 2021 року.
Суддя Є.В. Аблов