ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 липня 2021 року м. Київ № 640/13394/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкова В.В., розглянувши, при секретарі судового засідання Кібальник Я.В., у судовому засіданні заяву приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Чулієва Атаджагна Абдуназаровича про відвід від участі у розгляді справи
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Приватного виконавця Чулієва Атаджагна Абдуназаровича
про зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Чулієва Атаджагна Абдуназаровича, в якому просить суд зобов'язати відповідача повернути безпідставно стягнуті грошові кошти стягнуті як основну винагороду приватного виконавця у розмірі 299 999,86 грн на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ" МФО 334651, ОСОБА_1 код одержувача 2818018279 як таку, що сплачено передчасно та безпідставно.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу на усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
Позивачем надано позовну заяву у новій редакції, в якій він просить суд:
- визнати протиправною постанову Приватного виконавця Чулієва Атаджагна Абдуназаровича про закінчення виконавчого провадження від 04 листопада 2020 року;
- зобов'язати повернути безпідставно стягнуті грошові кошти стягнуті як основну винагороду приватного виконавця у розмірі 299999,86 грн на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ", МФО 334651, ОСОБА_1 код одержувача 2818018279, як таку що сплачено передчасно та безпідставно.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2021 року прийнято позовну заяву у новій редакції. Запропоновано відповідачу надати суду протягом 3-х днів з дня отримання даної ухвали: відзив на позовну заяву, з врахуванням нової редакції позову. Призначено справу до судового розгляду по суті на 27 липня 2021 року.
26 липня 2021 року до суду від відповідача надійшла заява про відвід судді Аверкової В.В. від розгляду справи № 640/13394/21.
Вказана заява мотивована тим, що суд умисно допустив бездіяльність з розгляду клопотання відповідача про закриття провадження справі та фактично надає позивачу своїми процесуальними ухвалами правову допомогу і намагається сприяти стороні у розгляді справи.
Дослідивши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до цієї статті суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Тобто, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Разом з тим, як вбачається із заяви про відвід судді, він обумовлений незгодою відповідача з процесуальними діями та рішеннями судді, що вчинені під час розгляду даної справи.
Водночас, згідно з приписами частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Окрім того, визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах "П'єрсак проти Бельгії", "Кіпріану проти Кіпру", "Грівз проти Сполученого Королівства"). Суб'єктивний критерій полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.
Щодо об'єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Клейн та інші проти Нідерландів").
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 01 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).
Окрім того, згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 постанови "Про незалежність судової влади" №8 від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наявність передбачених Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу судді відповідачем не наведено.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід до вирішення питання про відвід.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та наявність підстав для зупинення провадження у справі до вирішення питання про відвід судді іншим складом суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 236, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Заяву приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Чулієва Атаджагна Абдуназаровича про відвід судді Аверкової В.В, вважати необґрунтованою.
2. Передати заяву приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Чулієва Атаджагна Абдуназаровича про відвід судді Аверкової В.В. для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Провадження у справі № 640/13394/21 зупинити до вирішення питання про відвід судді іншим складом суду.
Відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в частині зупинення провадження до суду апеляційної інстанції у порядку, встановленому статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Аверкова