ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 липня 2021 року м. Київ № 640/28727/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.,
при секретарі судового засідання Дьяченко О.В.,
за участю представників сторін:
представників позивача: Шевченка К. О., Гардецького О. С.;
представників відповідача: Шевченка О. А., ОСОБА_1 ;
позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до Державного бюро розслідувань
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання
вчинити дії,-
На підставі частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 липня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_2 (далі по тексту також - позивач, ОСОБА_2 ) з адміністративним позовом до Державного бюро розслідувань (далі по тексту також - відповідач, ДБР), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державного бюро розслідувань від 30 жовтня 2020 року №658-ос про звільнення ОСОБА_2 з посади першого заступника Директора Державного бюро розслідувань;
- поновити ОСОБА_2 на посаді першого заступника Директора Державного бюро розслідувань;
- стягнути з Державного бюро розслідувань на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 листопада 2020 року до дня поновлення на посаді.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказ Державного бюро розслідувань від 30 жовтня 2020 року №658-ос про звільнення ОСОБА_2 з посади першого заступника Директора Державного бюро розслідувань є незаконним, немотивованим та прийнятим з порушенням законодавства України, принципів верховенства права та правової визначеності. Так, зокрема, позивач зазначає, що наказ про припинення повноважень прийнятий не на підставах, визначених у ч. 4 ст. 10 Закону України «Про Державне бюро розслідувань». Крім того, на момент вступу на службу до Державного бюро розслідувань позивач припинив свою адвокатську діяльність, приватний інтерес у нього відсутній, а отже, ані потенційного конфлікту інтересів, ані реального конфлікту інтересів у нього бути не могло. Разом з тим, причиною звільнення, як вказує позивач, може бути наявність реального чи потенційно конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб. Відтак, на думку позивача, наказ Державного бюро розслідувань від 30 жовтня 2020 року №658-ос про звільнення ОСОБА_2 підлягає скасуванню у судовому порядку з поновленням на посаді та виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
17.12.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва до суду надійшов відзив Державного бюро розслідувань на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, у зв'язку з відсутністю згоди позивача на врегулювання конфлікту інтересів шляхом його переведення на іншу посаду, за результатами розгляду листів Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності та Національного агентства з питань запобігання корупції, у зв'язку з наявністю у ОСОБА_2 постійного конфлікту інтересів, наказом Державного бюро розслідувань від 30.10.2020 № 658-ос, відповідно до пунктів 2, 8 частини першої статті 12, частини другої статті 15 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», частини другої статті 34 Закону України «Про запобігання корупції», підпункту 13 пункту 107 та пункту 112 Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743, позивача звільнено зі служби в запас полковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_2 з посади першого заступника Директора Державного бюро розслідувань 02.11.2020 з достроковим розірванням контракту про проходження служби у Державному бюро розслідувань від 01.09.2020 № 202, про що проінформовано Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності та Національне агентство з питань запобігання корупції.
Відповідач також зазначає, що Національним агентством з питань запобігання корупції як спеціально уповноваженим суб'єктом у сфері протидії корупції підтверджено наявність потенційного конфлікту інтересів у позивача. Крім того, на думку відповідача, наявність у позивача конфлікту інтересів у сфері службової діяльної підтверджується й тим, що з 01.07.2020 набув чинності розділ І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким змінено редакцію пункту 8 частини першої статті З Кримінального процесуального кодексу України та до переліку осіб, що є керівниками органу досудового розслідування, віднесено посаду першого заступника Директора Державного бюро розслідувань, яку обіймав ОСОБА_2 .
Відтак, на думку відповідача, з системного аналізу розділу V «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції» та листів Національного агентства з питань запобігання корупції щодо наявного у позивача конфлікту інтересів вбачається, що єдиним ефективним способом врегулювання конфлікту інтересів є застосування статті 34 Закону України «Про запобігання корупції» та звільнення позивача з займаної посади.
Відповідно до Ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року суд ухвалив перейти до розгляду адміністративної справи №640/28727/20 за правилами загального позовного провадження.
06.01.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла відповідь позивача на відзив відповідача, в якій зазначається, що позивач вважає, що надані відповідачем документи не підтверджують факт наявності конфлікту інтересів у ОСОБА_2 , а доводи відповідача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України та суперечать доданим ним документам.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Як вбачається з матеріалів справи, наказом тимчасово виконуючої обов'язки Директора Державного бюро розслідувань від 16.01.2020 № 55-ос, ОСОБА_2 як переможця конкурсу призначено на посаду першого заступника Директора Державного бюро розслідувань.
Рапортом від 17.01.2019 перший заступник Директора Державного бюро розслідувань Бабіков О.П. повідомив т.в.о. Директора Державного бюро розслідувань про те, що з 07.07.2017 по 28.12.2019 ним, як адвокатом (захисником) надавалась професійна правнича допомога у кримінальних провадженнях, які розслідувались та розслідуються органами Державного бюро розслідувань, зокрема, здійснювався захист підозрюваних, подавались скарги, заяви, клопотання, приймав участь у слідчих/процесуальних діях, тощо. Зазначено, що на цей час слідчими ДБР розслідуються також кримінальні провадження, у яких він є заявником, свідком або потерпілим, адвокатом підозрюваних, заявників, свідків, потерпілих, цивільних позивачів та відповідачів. Разом із цим, до 28.12.2019 він працював в адвокатському об'єднанні «АВЕР ЛЄКС», адвокати якого приймали участь у кримінальних провадженнях, які розслідуються органами ДБР, у т. ч. як адвокати, захисники, заявники, потерпілі, свідки, адвокати заявників, потерпілих, цивільних позивачів або цивільних відповідачів, свідків. У зв'язку із цим, при здійсненні повноважень першого заступника директора Державного бюро розслідувань можуть виникати умови для потенційного або реального конфлікту інтересів. З метою уникнення потенційного/реального конфлікту інтересів, відповідно до ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» просив прийняти рішення з врегулювання конфлікту інтересів, а саме: усунути його від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті щодо кримінальних проваджень №№62019000000000403, 62019000000000660, 42017000000003432, 42019110340000011, 42017000000002864, 42019000000001595, 42015100000001335, 42019000000000940, 62019000000000264, 62019000000000378, 62019100000001322, 42018000000001088, 62019100000001789, 62019000000001734, 62019000000000912, 62018000000000022, 62019000000000278, обмежити доступ до інформації щодо вказаних кримінальних проваджень, а також щодо кримінальних проваджень, які будуть надходити до Державного бюро розслідувань, участь у яких приймають адвокати AO «АВЕР ЛЄКС», як заявники, свідки або потерпілі, цивільні позивачі чи відповідачі, обвинувачені, підозрювані, адвокати підозрюваних, обвинувачених, заявників, свідків, потерпілих, цивільних позивачів та відповідачів, або як особи, що мають приватний інтерес у вирішенні таких кримінальних проваджень.
Позивач звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції з листом від 20.01.2020 № 10-2/1190-29 про надання роз'яснення щодо наявності/відсутності у нього конфлікту інтересів.
У відповідь листом Національного агентства з питань запобігання корупції від 03.02.2020 № 31-07/3476/20 проінформовано про недостатність наданої інформації для констатації наявності/відсутності конфлікту інтересів в описаній позивачем у зверненні ситуації, внаслідок чого Національне агентство з питань запобігання корупції позбавлене можливості надати підтвердження про відсутність у позивача конфлікту інтересів.
Крім того, листом від 04.02.2020 № 31-04/3704/20 Національне агентство з питань запобігання корупції звернулося до Державного бюро розслідувань з запитом про витребування документів з метою здійснення моніторингу та контролю за дотриманням вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності першого заступника Директора Державного бюро розслідувань Бабікова О.П.
Водночас, позивач листом від 11.02.2020 № 10-01-05-3011 повторно звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції про надання роз'яснення щодо наявності/відсутності у нього конфлікту інтересів під час виконання посадових обов'язків.
На зазначене звернення позивача Національне агентство з питань запобігання корупції повторно проінформувало про неможливість надання підтвердження про відсутність у ОСОБА_2 конфлікту інтересів у зв'язку з ненаданням витребуваних документів та звернуло увагу на необхідність їх надання для здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, під час якого буде вивчено питання щодо наявності/відсутності конфлікту інтересів у позивача у ситуації, описаній ним у зверненні.
Національне агентство з питань запобігання корупції, за результатами розгляду звернень позивача, листів Державного бюро розслідувань, моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності першого заступника Директора Державного бюро розслідувань Бабікова О.П., Національне агентство з питань запобігання корупції, з метою запобігання вчиненню ОСОБА_2 правопорушень, пов'язаних з корупцією, керуючись положеннями частини першої статті 23 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», проінформувало Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності про наявність у ОСОБА_2 конфлікту інтересів, який має постійний характер, та вказало на необхідність вирішення питання щодо усунення порушень Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до положень розділу V цього Закону. Зазначена вимога Національного агентства з питань запобігання корупції листом Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності від 25.09.2020 № 822-дз/20, відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», скерована до Державного бюро розслідувань для вжиття заходів щодо усунення порушень Закону України «Про запобігання корупції», запобігання вчиненню правопорушень, пов'язаних з корупцією, та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності першого заступника Директора Державного бюро розслідувань Бабікова О.П.
Т.в.о. Директора Державного бюро розслідувань прийнято накази від 04.03.2020 № 57 «Про надання повноважень заступнику Директора Державного бюро розслідувань Соколову О.В.» та від 16.03.2020 № 85 «Про надання повноважень заступнику Директора Державного бюро розслідувань Соколову О.В.».
Бабіков О.П. 01.07.2020 проінформував в.о. Директора Державного бюро розслідувань про можливу наявність у провадженні слідчих Державного бюро розслідувань кримінальних проваджень, у яких він, у тому числі, був захисником.
Відповідно до наказу в.о. Директора Державного бюро розслідувань від 02.07.2020 №308 «Про запобігання конфлікту інтересів у першого заступника Директора Державного бюро розслідувань Бабікова О.П. під час виконання службових повноважень» першого заступника Директора Державного бюро розслідувань Бабікова О.П. усунено від виконання завдань, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті з питань, що становлять його приватний інтерес.
17.07.2020 перший заступник Директора Державного бюро розслідувань Бабіков О.П. в порядку ротації, відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», у зв'язку зі спливом строку виконання заступником Директора Державного бюро розслідувань повноважень Директора Державного бюро розслідувань, приступив до виконання повноважень Директора Державного бюро розслідувань, у зв'язку з чим повідомив про наявність конфлікту інтересів керівника Управління внутрішнього контролю та керівника Управління забезпечення особистої безпеки та відмову від виконання повноважень Директора Державного бюро розслідувань.
Службовою запискою керівника Управління внутрішнього контролю Чобітка Б.П. від 20.07.2020 № 449/10-07/20 питання щодо можливості відмови першим заступником Директора Державного бюро розслідувань Бабіковим О.П. від виконання повноважень Директора Державного бюро розслідувань винесено на колегію Державного бюро розслідувань.
Рішенням колегії Державного бюро розслідувань від 20.07.2020 № 13 рекомендовано заступнику Директора Державного бюро розслідувань Соколову О.В. приступити до виконання повноважень Директора Державного бюро розслідувань з 20.07.2020.
За результатами рішення колегії Державного бюро розслідувань наказом Державного бюро розслідувань від 20.07.2020 № 352 до виконання повноважень Директора Державного бюро розслідувань приступив заступник Директора Державного бюро розслідувань Соколов О.В.
Про врегулювання конфлікту інтересів у ОСОБА_2 у такий спосіб Управління внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань листами від 02.10.2020 № 10-10-22270 та від 27.10.2020 № 10-10-24110 проінформувало Національне агентство з питань запобігання корупції.
На зазначені вище листи до Державного бюро розслідувань надійшла відповідь НАЗК від 03.11.2020 №32371-20, відповідно до якої НАЗК повідомляє, що за результатами моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності першого заступника Директора Державного бюро розслідувань Бабікова О. П., у тому числі на підставі документів, отриманих від ДБР та ОСОБА_2 , встановлено, зокрема, що: положеннями вимог частини першої статті 30 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті як спосіб врегулювання конфлікту інтересів, здійснюється у випадках, якщо конфлікт інтересів не має постійного характеру та за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу. Натомість про конфлікт інтересів, про який йдеться, є постійним. Крім того, ОСОБА_2 є користувачем Єдиного реєстру досудових розслідувань та має доступ до даних про кримінальні провадження, які розслідуються слідчими органів Державного бюро розслідувань (центрального апарату та територіальних підрозділів), а отже, може переглядати відомості, у тому числі, які становлять його приватний інтерес. У Національному агентстві з питань запобігання корупції відсутня інформація про обмеження ОСОБА_2 як користувача Реєстру у доступі до кримінальних проваджень, щодо яких у нього існує приватний інтерес (встановлення технічної можливості переглядати такі відомості про окремі кримінальні провадження). Ураховуючи викладене, Національним агентством з питань запобігання корупції наголошено, що обраний спосіб з урегулювання конфлікту інтересів у діяльності першого заступника Директора Державного бюро розслідувань Бабікова О.П., передбачений наказом від 02.07.2020 № 308 «Про запобігання конфлікту інтересів у першого заступника Директора Державного бюро розслідувань Бабікова О.П. під час виконання службових повноважень» не відповідає вимогам Закону. Належними заходами його врегулювання є: перегляд обсягу службових повноважень, застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняттям рішень (застосування заходу буде неефективним в силу положень частин першої та четвертої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції»), переведення на іншу посаду, звільнення.
В.о. Директора Державного бюро розслідувань 30.10.2020 провів бесіду з першим заступником Директора Державного бюро розслідувань Бабіковим О.П., під час якої, з метою врегулювання наявного конфлікту інтересів, запропонував позивачу перевестися на нижчу посаду рядового на начальницького складу з вакантних станом на 30.10.2020. Від переведення на нижчу посаду позивач відмовився.
У зв'язку з відсутністю згоди першого заступника Директора Державного бюро розслідувань Бабікова О.П. на врегулювання конфлікту інтересів шляхом його переведення на іншу посаду, у зв'язку з наявністю у ОСОБА_2 постійного конфлікту інтересів, наказом Державного бюро розслідувань від 30.10.2020 № 658-ос, відповідно до пунктів 2, 8 частини першої статті 12, частини другої статті 15 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», частини другої статті 34 Закону України «Про запобігання корупції», підпункту 13 пункту 107 та пункту 112 Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743 позивача звільнено з 02.11.2020 з достроковим розірванням контракту про проходження служби у Державному бюро розслідувань від 01.09.2020 № 202.
Про вжиті заходи на врегулювання конфлікту інтересів Державне бюро розслідувань поінформувало Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності листом від 06.11.2020 № 822-дз/20/10-10-15671/20 та Національне агентство з питань запобігання корупції листом від 02.11.2020 № 10-10-24655.
Національне агентство з питань запобігання корупції листом від 04.11.2020 № 32480 поінформувало в.о. Директора Державного бюро розслідувань, що його дії з врегулювання конфлікту інтересів у позивача відповідають вимогам Закону України «Про запобігання корупції».
Позивач, вважаючи наказ Державного бюро розслідувань про звільнення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» від 12.11.2015 № 794-VIII (далі також - Закон № 794-VIII), Державне бюро розслідувань є центральним органом виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.
Згідно з частиною першої статті 2 Закону № 794-VIII, Державне бюро розслідувань у своїй діяльності керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на їх основі.
Частиною першою статті 10 Закону№ 794-VIII встановлено, що керівництво діяльністю Державного бюро розслідувань здійснює його Директор, який частину своїх повноважень реалізує спільно із першим заступником Директора Державного бюро розслідувань і заступником Директора Державного бюро розслідувань відповідно до частини другої статті 12 цього Закону.
Відповідно до частини 4 статті 10 Закону № 794-VIII, повноваження Директора Державного бюро розслідувань, першого заступника Директора Державного бюро розслідувань і заступника Директора Державного бюро розслідувань припиняються у зв'язку із закінченням строку повноважень або у разі:
1) подання письмової заяви про припинення повноважень за власним бажанням;
2) призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою;
3) досягнення 65 років;
4) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я відповідно до висновку медичної комісії, що утворюється за рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
5) набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або про обмеження його цивільної дієздатності, про визнання його безвісно відсутнім чи про оголошення його померлим;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього у зв'язку із вчиненням злочину чи кримінального проступку (крім необережного кримінального проступку) або притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, а так само набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
7) припинення ним громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;
8) смерті;
10) набуття громадянства (підданства) іншої держави;
11) наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Відповідно до положень частини третьої статті 10, частин другої та третьої статті 15 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», на першого заступника Директора Державного бюро розслідувань, крім обмежень та вимог, встановлених Законом України «Про Державне бюро розслідувань», поширюються інші обмеження та вимоги, встановлені Законом України «Про запобігання корупції». Працівники Державного бюро розслідувань зобов'язані вживати заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».
Відповідно до положень підпунктів «д», «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII ( далі також - Закон № 1700-VII), посада першого заступника Директора Державного бюро розслідувань відноситься до суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону.
Частиною четвертою статті 28 Закону № 1700-VII передбачено, що безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, і якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов'язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.
Заходи зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів передбачені статтями 29-34 Закону України «Про запобігання корупції».
Так відповідно до статті 29 Закону України «Про запобігання корупції», зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:
1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
3) обмеження доступу особи до певної інформації;
4) перегляду обсягу службових повноважень особи;
5) переведення особи на іншу посаду;
6) звільнення особи.
Згідно з частиною другою статті 34 Закону України «Про запобігання корупції», звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, з займаної посади у зв'язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється у разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, у тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу.
З урахуванням наведеного, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо того, що у частині четвертій статті 10 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» відсутня така підстава для звільнення як наявність конфлікту інтересів, оскільки, як встановлено судом, посада першого заступника Директора Державного бюро розслідувань відноситься до суб'єктів, на яких поширюється також дія Закону «Про запобігання корупції».
Крім того, суд зауважує що Законом України «Про запобігання корупції» передбачено звільнення, як захід зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів у разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у особи має постійний характер і не може бути врегульовано в інший спосіб, в тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу.
Судом також встановлено, що позивач, обіймаючи посаду першого заступника Директора Державного бюро розслідувань, належав до категорії осіб рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань.
Відповідно до частини шостої статті 14 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», порядок проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань визначається цим Законом, Положенням про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а також іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 9 Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743 передбачено, що на осіб рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань поширюється дія вимог та обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».
Так, з матеріалів справи вбачається, що після набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743 «Про затвердження Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань» між Державним бюро розслідувань та ОСОБА_2 01.09.2020 укладено контракт про проходження служби у Державному бюро розслідувань, відповідно до пункту 43 цього Положення.
Згідно з підпунктом 13 пункту 107 Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743, контракт припиняється (розривається), а особи рядового та начальницького складу звільняються із служби у разі наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб.
Пунктом 112 Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743 передбачено, що контракт може бути розірвано достроково з ініціативи Державного бюро розслідувань і особу рядового чи начальницького складу може бути звільнено із служби у випадках, передбачених підпунктами 1-4, 6 і 8-13 пункту 107 і абзацом першим пункту 109 цього Положення.
Відповідно до пункту 13 контракту про проходження служби у Державному бюро розслідувань, укладеного 01.09.2020 між Державним бюро розслідувань та ОСОБА_2 , цей контракт може бути достроково припинено (розірвано) з ініціативи Державного бюро розслідувань у разі наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб.
Відтак, суд визнає обґрунтованими доводи відповідача щодо того, що твердження позивача про наявність колізії між Законом України «Про Державне бюро розслідувань», який він вважає спеціальним, та Законом України «Про запобігання корупції», який він вважає загальним, є помилковим, оскільки, по-перше колізія у зазначених законах відсутня, а по-друге процедура запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або прирівнюються до них осіб, врегульована саме Законом України «Про запобігання корупції», який і є спеціальним для застосування під час запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Зазначені доводи позивача про відсутність підстав для його звільнення у разі наявності у нього конфлікту інтересів є безпідставними та спростовуються нормами Законів України «Про запобігання корупції», «Про Державне бюро розслідувань», Положенням про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743, та умовами контракту про проходження служби у Державному бюро розслідувань, укладеного 01.09.2020 між Державним бюро розслідувань та ОСОБА_2 , у яких однозначно передбачено, що на працівників Державного бюро розслідувань, зокрема осіб рядового та начальницького складу поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» і наявність у особи рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань реального чи потенційного конфлікту інтересів є підставою для його звільнення та припинення дії укладеного з ним контракту.
Досліджуючи питання наявності конфлікту інтересів у позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Частиною першою статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Згідно з частиною п'ятою статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз'ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивач рапортом від 17.01.2019 повідомив т.в.о. Директора Державного бюро розслідувань про те, що з 07.07.2017 по 28.12.2019 ним, як адвокатом (захисником) надавалась професійна правнича допомога у кримінальних провадженнях, які розслідувались та розслідуються органами Державного бюро розслідувань, зокрема, здійснювався захист підозрюваних, подавались скарги, заяви, клопотання, приймав участь у слідчих/процесуальних діях, тощо. Зазначено, що на цей час слідчими ДБР розслідуються також кримінальні провадження, у яких він є заявником, свідком або потерпілим, адвокатом підозрюваних, заявників, свідків, потерпілих, цивільних позивачів та відповідачів. Разом із цим, до 28.12.2019 він працював в адвокатському об'єднанні «АВЕР ЛЄКС», адвокати якого приймали участь у кримінальних провадженнях, які розслідуються органами ДБР, у т.ч. як адвокати, захисники, заявники, потерпілі, свідки, адвокати заявників, потерпілих, цивільних позивачів або цивільних відповідачів, свідків. У зв'язку із цим, при здійсненні повноважень першого заступника директора Державного бюро розслідувань можуть виникати умови для потенційного або реального конфлікту інтересів.
Разом з тим, з метою уникнення потенційного/реального конфлікту інтересів, відповідно до статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» позивач самостійно просив прийняти рішення з врегулювання конфлікту інтересів, а саме: усунути його від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті щодо кримінальних проваджень №№62019000000000403, 62019000000000660, 42017000000003432, 42019110340000011, 42017000000002864, 42019000000001595, 42015100000001335, 42019000000000940, 62019000000000264, 62019000000000378, 62019100000001322, 42018000000001088, 62019100000001789, 62019000000001734, 62019000000000912, 62018000000000022, 62019000000000278, обмежити доступ до інформації щодо вказаних кримінальних проваджень, а також щодо кримінальних проваджень, які будуть надходити до Державного бюро розслідувань, участь у яких приймають адвокати AO «АВЕР ЛЄКС», як заявники, свідки або потерпілі, цивільні позивачі чи відповідачі, обвинувачені, підозрювані, адвокати підозрюваних, обвинувачених, заявників, свідків, потерпілих, цивільних позивачів та відповідачів, або як особи, що мають приватний інтерес у вирішенні таких кримінальних проваджень.
Крім того, позивач відповідно до положень частини п'ятої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», неодноразово звертався до Національного агентства з питань запобігання корупції за роз'ясненням щодо наявності у нього конфлікту інтересів,
Судом встановлено, що у відповідь на звернення позивача (листом від 20.01.2020 № 10-2/1190-29 та листом від 11.02.2020 № 10-01-05-3011) Національним агентством з питань запобігання корупції не було надано підтвердження про відсутність/наявність у нього конфлікту інтересів в описаній у зверненнях ситуації.
Разом з тим, як встановлено судом, за результатами розгляду звернень позивача, листів Державного бюро розслідувань, моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності першого заступника Директора Державного бюро розслідувань Бабікова О.П., Національне агентство з питань запобігання корупції, з метою запобігання вчиненню ОСОБА_2 правопорушень, пов'язаних з корупцією, керуючись положеннями частини першої статті 23 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», проінформувало Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності про наявність у ОСОБА_2 конфлікту інтересів, який має постійний характер, та вказало на необхідність вирішення питання щодо усунення порушень Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до положень розділу V цього Закону. Зазначена вимога Національного агентства з питань запобігання корупції листом Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності від 25.09.2020 № 822-дз/20, відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», скерована до Державного бюро розслідувань для вжиття заходів щодо усунення порушень Закону України «Про запобігання корупції», запобігання вчиненню правопорушень, пов'язаних з корупцією, та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності першого заступника Директора Державного бюро розслідувань Бабікова О.П.
Крім того, судом встановлено, що у листі до Державного бюро розслідувань НАЗК від 03.11.2020 №32371-20 повідомляється, що «..конфлікт інтересів, про який йдеться, є постійним. Крім того, ОСОБА_2 є користувачем Єдиного реєстру досудових розслідувань та має доступ до даних про кримінальні провадження, які розслідуються слідчими органів Державного бюро розслідувань (центрального апарату та територіальних підрозділів), а отже, може переглядати відомості, у тому числі, які становлять його приватний інтерес. У Національному агентстві з питань запобігання корупції відсутня інформація про обмеження ОСОБА_2 як користувача Реєстру у доступі до кримінальних проваджень, щодо яких у нього існує приватний інтерес (встановлення технічної можливості переглядати такі відомості про окремі кримінальні провадження)…». Національним агентством з питань запобігання корупції зазначено також, що «обраний спосіб з урегулювання конфлікту інтересів у діяльності першого заступника Директора Державного бюро розслідувань Бабікова О.П., передбачений наказом від 02.07.2020 № 308 «Про запобігання конфлікту інтересів у першого заступника Директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_2 під час виконання службових повноважень» не відповідає вимогам Закону. Належними заходами його врегулювання є: перегляд обсягу службових повноважень, застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняттям рішень (застосування заходу буде неефективним в силу положень частин першої та четвертої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції»), переведення на іншу посаду, звільнення».
Суд зазначає, що наявність у першого заступника Директора Державного бюро розслідувань Бабікова О.П. приватного інтересу обґрунтовувалось тим, що до призначення на посаду першого заступника Директора Державного бюро розслідувань, ОСОБА_2 , діючи як адвокат, здійснював захист колишнього Президента України Януковича В.Ф. у кримінальному провадженні № 42017000000003538, досудове розслідування якого забезпечували слідчі Третього слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку з масовими протестами у 2013 - 2014 роках) Третього управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування військових злочинів) Державного бюро розслідувань. Здійснення Бабіков О.П. у минулому захисту підозрюваного у кримінальному провадженні № 42017000000003538, що перебуває у провадженні слідчих Державного бюро розслідувань, свідчить про наявність у нього приватного інтересу з огляду на те, що як адвокат, який упродовж 2018-2019 років здійснював захист підозрюваного, тобто діяльність, протилежну діяльності представників сторони обвинувачення, у тому числі слідчих, він має сформоване професійне бачення обставин кримінального правопорушення, що є предметом досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, що буде впливати на об'єктивність та неупередженість реалізації ним службових повноважень, пов'язаних із досудовим розслідуванням згаданого кримінального провадження. ОСОБА_2 , як адвокату, який упродовж 2018-2019 років здійснював захист підозрюваного у зазначеному кримінальному провадженні, відома інформація сторони захисту, у тому числі та, що становить адвокатську таємницю, яка впливає на оцінку ним обставин, що є предметом дослідження у згаданому кримінальному провадженні. Ураховуючи систематичні дії ОСОБА_2 як адвоката, який здійснював захист підозрюваного, спрямовані на відвід одного із прокурорів у кримінальному провадженні, він має сформоване ставлення до роботи цього прокурора як процесуального керівника у досудовому розслідуванні, що буде впливати на об'єктивність та неупередженість реалізації ним службових повноважень, пов'язаних із досудовим розслідуванням згаданого кримінального провадження.
Також суд окремо звертає увагу, що Національним агентством з питань запобігання корупції зазначено, що т.в.о. Директора Державного бюро розслідувань, на виконання вимог частини четвертої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», установивши можливість виникнення у ОСОБА_2 конфлікту інтересів за обставин, наведених у зверненні, згідно з наказами від 04.03.2020 № 57 та від 16.03.2020 № 85 вжила заходів щодо недопущення виникнення у позивача конфлікту інтересів. Водночас, наказ т.в.о. Директора Державного бюро розслідувань від 16.03.2020 № 85 «Про надання повноважень заступнику Директора Державного бюро розслідувань Соколову О.В.» не запобігатиме виникненню у позивача потенційного конфлікту інтересів у разі виконання обов'язків Директора Державного бюро розслідувань.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Національним агентством з питань запобігання корупції як спеціально уповноваженим суб'єктом у сфері протидії корупції підтверджено наявність потенційного конфлікту інтересів у позивача.
У цьому контексті суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, вбачається, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Крім того, відповідно до наукового висновку Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13.04.2018:
- дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким;
- дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни може, має право, за власної ініціативи, дбає, забезпечує, веде діяльність, встановлює, визначає, на свій розсуд. Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб'єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним;
- при реалізації дискреційного повноваження суб'єкт владних повноважень зобов'язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних атах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.
- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Відтак, суд наголошує про дискреційні повноваження Національного агентству з питань запобігання корупції щодо встановлення наявності/відсутності потенційного конфлікту інтересів у позивача як спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.
Суд також зважує на доводи відповідача щодо того, що наявність у позивача конфлікту інтересів у сфері службової діяльної підтверджується й тим, що з 01.07.2020 набув чинності розділ І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким змінено редакцію пункту 8 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України та до переліку осіб, що є керівниками органу досудового розслідування, віднесено посаду першого заступника Директора Державного бюро розслідувань, яку обіймав ОСОБА_2 .
Так, повноваження керівника органу досудового розслідування дають змогу ОСОБА_2 здійснювати безпосередній вплив на хід досудового розслідування у кримінальному провадженні № 420117000000003538, а отже, фактично з 01.07.2020 у ОСОБА_2 наявний постійний потенційний конфлікт інтересів, тобто існування у сфері реалізації своїх службових повноважень приватного інтересу.
У цьому контексті суд також звертає увагу, що позивач на виконання вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» з власної ініціативи 01.07.2020 проінформував в.о. Директора Державного бюро розслідувань про можливу наявність у провадженні слідчих Державного бюро розслідувань кримінальних проваджень, у яких він, у тому числі, був захисником, в результаті чого позивача усунуто від виконання завдань, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті з питань, що становлять його приватний інтерес.
Таким чином, судом встановлено, що конфлікт інтересів у ОСОБА_2 мав постійний характер і враховуючи те, що перший заступник Директора Державного бюро розслідувань у визначених Законом України «Про Державне бюро розслідувань» випадках зобов'язаний виконувати повноваження Директора Державного бюро розслідувань, він не може бути врегульований шляхом усунення його від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті, обмеження його доступу до інформації, перегляду його повноважень та функцій, позбавлення приватного інтересу, а може бути врегульований виключно шляхом переведення ОСОБА_2 на іншу посаду або звільнення.
Відповідно до частини другої статті 143 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», особи рядового і начальницького складу можуть бути переведені у системі Державного бюро розслідувань, у тому числі з територіального управління до центрального апарату Державного бюро розслідувань, за їхньою згодою без обов'язкового проведення конкурсу на іншу нижчу або рівнозначну вакантну або тимчасово вакантну посаду, за умови їх відповідності кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності для відповідної посади.
Переведення осіб рядового і начальницького складу може здійснюватися за їхньою ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших закладів, установ системи Державного бюро розслідувань, які порушили питання про переведення (частина третя статті 143 Закону України «Про Державне бюро розслідувань»).
Згідно з пунктом 60 Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743, призначення (переведення) осіб рядового та начальницького складу (переміщення по службі) здійснюється:
1) на вищі посади - за конкурсом (у порядку просування по службі);
2) на рівнозначні посади:
- за їх згодою - за умови їх відповідності кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності для відповідної посади та їх ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших закладів, установ системи Державного бюро розслідувань, які порушили питання про переведення;
- у зв'язку із скороченням штату або проведенням організаційно-штатних заходів;
- за сімейними обставинами або з інших поважних причин;
- за станом здоров'я - на підставі висновку військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
3) на нижчі посади:
- за їх згодою - за умови їх відповідності кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності для відповідної посади та за їх ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших закладів, установ системи Державного бюро розслідувань, які порушили питання про переведення;
- у зв'язку із скороченням штату або проведенням організаційно-штатних заходів;
- за станом здоров'я - на підставі висновку військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
- з урахуванням ділових якостей, рівня професійної підготовки і досвіду практичної роботи - за результатами оцінки службової діяльності;
- за сімейними обставинами або з інших поважних причин - за особистим проханням.
З аналізу вказаних норм вбачається, що Положенням про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743, не передбачено таку підставу для переведення як наявність у особи рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань конфлікту інтересів під час виконання службових обов'язків.
Пунктом 106 Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743, передбачено, що перед звільненням особи рядового та начальницького складу з Державного бюро розслідувань безпосередні та прямі керівники (начальники) проводять з нею індивідуальну бесіду.
У ході бесіди роз'яснюються підстави звільнення і строк внесення подання щодо звільнення, соціальний і правовий захист особи, визначається військовий комісаріат, до якого буде направлено особу після звільнення для постановки на військовий облік, безпосередній або прямий керівник (начальник) дає відповіді на запитання. При цьому враховуються прохання особи, даються необхідні пояснення з питань проходження служби, а також інші питання, пов'язані із звільненням.
Зміст проведеної бесіди відображається в аркуші бесіди (додаток 4), що підписується особою, яка проводила бесіду, особою, яка звільняється, а також особами, які були присутні під час бесіди. У разі відмови особи рядового та начальницького складу підписати аркуш бесіди складається акт про таку відмову, який підписується особою, яка проводила бесіду, та особами, які були присутні під час бесіди. Аркуш бесіди долучається до матеріалів звільнення та зберігається в особовій справі.
У разі коли під час бесіди особа, яка звільняється, порушує питання, що належать до повноважень прямих керівників (начальників), керівник (начальник), який проводив бесіду, доповідає про них старшому прямому керівникові (начальникові).
Судом встановлено, що на виконання пункту 106 Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743, в.о. Директора Державного бюро розслідувань 30.10.2020 провів бесіду з першим заступником Директора Державного бюро розслідувань Бабіковим О.П.
Під час бесіди в.о. Директора Державного бюро розслідувань, незважаючи на відсутність у Положенні про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743, такої підстави для переведення як наявність конфлікту інтересів, з метою врегулювання наявного конфлікту інтересів, запропоновано позивачу перевестися на нижчу посаду осіб рядового та начальницького складу з вакантних станом на 30.10.2020. Від переведення на нижчу посаду позивач відмовився.
Надаючи оцінку поясненням позивача та представника відповідача, в яких позивач стверджує, що з ним не проводилась співбесіда, але не заперечує факту прийняття участі у нараді, та твердженням відповідача щодо проведення співбесіди 30.10.2020, суд дійшов висновку, що обставини, зазначені в акті співбесіди, мали місце при вирішенні питання про звільнення позивача.
Відтак, судом не встановлена наявність згоди позивача на врегулювання конфлікту інтересів шляхом його переведення на іншу посаду, що, у свою чергу, свідчить про те, що виконуючий обов'язки Директора Державного бюро розслідувань вжив всіх, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», заходів з метою врегулювання конфлікту інтересів у позивача, у тому числі і шляхом переведення його на іншу посаду.
У зв'язку з відсутністю згоди позивача на врегулювання конфлікту інтересів шляхом його переведення на іншу посаду, у зв'язку з доведенням наявності у позивача постійного конфлікту інтересів, суд дійшов висновку, що наказом Державного бюро розслідувань від 30.10.2020 № 658-ос, відповідно до пунктів 2, 8 частини першої статті 12, частини другої статті 15 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», частини другої статті 34 Закону України «Про запобігання корупції», підпункту 13 пункту 107 та пункту 112 Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743, правомірно звільнено з посади першого заступника Директора Державного бюро розслідувань з 02.11.2020 з достроковим розірванням контракту про проходження служби у Державному бюро розслідувань від 01.09.2020 № 202.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Таким чином, на підставі встановлених фактичних обставин справи, суті позовних вимог, суд зазначає, що в межах даної справи судом не встановлено наявність порушеного права позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому адміністративний позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач довів перед судом правомірність своїх дій та прийнятого рішення, натомість доводи позивача не знайшли своє підтвердження та обґрунтування, тому позов не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного бюро розслідувань (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, ЄДРПОУ 41760289) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення суду складено 27 липня 2021 року.
Суддя Є.В. Аблов