ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 липня 2021 року м. Київ № 640/7997/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ( 04053, м. Київ, вулиця січових
Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016)
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на
ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Савельєва
Анна Миколаївна (01001, м. Київ, вулиця Заньковецької/Станіславського,
3/1, код ЄДРПОУ 26549700)
про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі по тексту - відповідач), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Савельєва Анна Миколаївна в якому просить:
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як особу, яка здійснює визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «Банк Камбіо», здійснити необхідні дії щодо відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а саме - відносно ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Інгулецьким РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області, дата видачі: 24.07.2000 року, адреса реєстрації ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 у національній валюті; стягнути судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 вересня 2014 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» укладено договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 , відповідно до умов якого на рахунок були зараховані грошові кошти в сумі 200 000,00 грн.
Листом від 14 червня 2018 року №22/781, як вказує позивач, його було повідомлено про визнання нікчемним правочину - перерахування грошових коштів в межах банку з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Криворіждорвибухпром» на його рахунок в сумі 200 000,00 грн з призначенням платежу «Перерахування грошових коштів згідно договору позики №865 від 18.09.2014.
Крім того, позивач зазначив, що дії Уповноваженої особи ФГВФО в частині віднесення транзакції щодо зарахування коштів на рахунок Позивача до нікчемних правочинів відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також щодо застосування наслідків нікчемності правочину, є протиправним та таким, що порушує вимоги Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та чинного законодавства України, а також законні права та інтереси Позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2021 року суд ухвалив залучити Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Савельєву Анну Миколаївну до участі у справі у якості співвідповідача.
На адресу суду від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив, в якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Фонд діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.
Перелік вкладників, що мають право на відшкодування Фондом коштів, що складається Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку (Перелік), та перелік, що складається Фондом (Загальний реєстр), є різними за суттю та змістом, Загальний реєстр складається на підставі Переліку. У відповідача відсутні будь-які первинні документи по вкладникам, тому при складанні Загального реєстру ним використовується інформація виключно з Переліку. Уповноважена особа Фонду може також надавати Фонду додаткову інформацію про вкладників, що мають право на відшкодування Фондом коштів.
Відповідач також вказав, що на момент затвердження Загального реєстру вкладників, на грошові кошти, які належали позивачу та розміщені на рахунках в Публічному акціонерному товариству «Банк Камбіо», ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року у справі № 761/44571/16-к про арешт майна накладено арешт на грошові кошти у рамках кримінального провадження №32016100000000135, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 листопада 2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 218-1 КК України. Згідно з даною ухвалою суду, було заборонено посадовим особам Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», а також будь-яким іншим особам відчужувати, розпоряджатись та використовувати грошові кошти, на які накладено арешт. Внаслідок викладеного, підстави для відшкодування коштів, розміщених на рахунках, які перебувають під арештом за рішенням суду, відповідно до пункту 11 частини 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відсутні.
Від представника співвідповідача будь-яких пояснень до суду не находило.
З огляду на викладене вище справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» та ОСОБА_1 укладено договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 у національній валюті від 18 вересня 2014 року, умовами якого передбачено, що банк відкриває клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, згідно зі статутом банку, нормативно-правовий актів НБУ та інших актів законодавства України.
Відповідно до банківської виписки, яка міститься в матеріалах справи, кошти на рахунок позивача надійшли 18 вересня 2014 року згідно Договору позики від 18 вересня 2014 року № 865 в сумі 200 000,00 грн.
Постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2014 року № 603/БТ Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо» віднесено до категорії проблемних.
04 грудня 2014 року постановою Правління Національного банку України № 782 віднесено Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04 грудня 2014 року № 140 запроваджено тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» з 05 грудня 2014 року по 04 березня 2015 року включно та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо».
27 лютого 2015 року Правлінням Національного банку України винесено постанову № 144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо».
02 березня 2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 46 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02 березня 2015 року по 01 березня 2016 року включно.
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 лютого 2020 року № 387, що набирає чинності 21 лютого 2020 року, відкликано повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», делеговані Савельєвій Анні Миколаївні рішенням виконавчої дирекції Фонду від 25 липня 2019 року № 1863 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» та Акціонерного товариства «Банк Велес». Визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» здійснюються Фондом безпосередньо.
21 грудня 2016 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/44571/16-к в межах кримінального провадження № 32016100000000135 накладено арешт на грошові кошти в банківській установі Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо» на рахунках фізичних осіб, за якими здійснені операції щодо безготівкового перерахування коштів з рахунків юридичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в банківській установі, в тому числі накладено арешт і на кошти, що знаходилися на рахунку позивача.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15 червня 2018 року (справа № 761/20262/18) скасовано арешт на майно ОСОБА_1 - грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_3 , відкритому у банківській установі Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо», накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року.
Листом від 14 червня 2018 року № 22/781 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» повідомила позивача про визнання нікчемним правочину - перерахування грошових коштів в межах банку з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Криворіждорвибухпром» на його рахунок № НОМЕР_3 в сумі 200 000,00 грн з призначенням платежу «Перерахування грошових коштів згідно договору позики № 865 від 18.09.2014».
Вважаючи порушеними власні права та охоронювані законом інтереси, позивач звернувся з даним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті, суд виходить з наступного.
Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон України № 4452-VI).
Згідно з положеннями статті 2 Закон України № 4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
При цьому, вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закон України № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закон України № 4452-VI.
Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною 2 статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною 2 статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною 2 статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною 2 статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини 4 статті 26 цього Закону.
Пунктом 2 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 (надалі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за № 1548/21860 (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Пунктом 4 розділу IV Положення № 14 передбачено, що виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
З наведеного у сукупності вбачається, що Перелік, який складається уповноваженою особою, та Загальний реєстр вкладників, який затверджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, є різними за суттю, змістом та призначенням документами. Перелік складається уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а Загальний реєстр вкладників формується та затверджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Переліку. Перелік, який складається уповноваженою особою, по суті має характер попереднього документу, який, надалі, у формі Загального реєстру затверджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
У свою чергу, як було встановлено під час розгляду справи, позивача не було включено саме уповноваженою особою до вказаного Переліку.
Щодо підстав не включення позивача уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Переліку вкладників суд зазначає про наступне.
Як вбачається зі змісту наявних у матеріалах справи доказів, підставою для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, слугували висновки уповноваженої особи про нікчемність правочину-транзакції щодо перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 з підстав, встановлених частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Так, приписами частини 2 статті 38 Закон України № 4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (частина 3 статті 38 Закон України № 4452-VI).
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Зазначена норма права вказує на те, що кошти у якості банківського вкладу (депозиту) можуть бути прийняті банком як безпосередньо від вкладника, так і від іншої особи для вкладника.
Правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму врегульовані Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (далі - Інструкція № 492).
Порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам і використання коштів за цими рахунками визначений у розділі 10 Інструкції № 492.
Відповідно до абзацу 2 пункту 10.12 Інструкції № 492, на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. У цьому разі вважається, що власник рахунку погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок.
Особливості зарахування коштів на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті фізичної особи - резидента визначені у пункту 10.19 Інструкції № 492, який передбачає, що на такий рахунок зараховуються кошти, перераховані з поточного рахунку іншої фізичної особи, якщо це передбачено договором банківського вкладу.
Таким чином, спосіб зарахування коштів на вкладний (депозитний) рахунок позивача (внесення коштів на депозитний (вкладний) рахунок іншою особою, ніж вкладник) не суперечить вимогам закону та не свідчить про надання будь-якій особі переваг, прямо не встановлених законом.
Виходячи з викладеного, суд зазначає, що оскільки грошові кошти на банківському рахунку позивача, відкритому у Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо», розміщено до запровадження тимчасової адміністрації, то на останнього поширюються гарантії Фонду на відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України № 4452-VI).
При цьому, твердження представника відповідача про те, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року у справі № 761/44571/16-к накладено арешт майна на грошові кошти, а також заборонено посадовим особам ПАТ «Банк Камбіо» та будь-яким іншим особам відчужувати, розпоряджатись та використовувати грошові кошти, на які накладено арешт, внаслідок чого підстави для відшкодування коштів, розміщених на рахунках, які перебувають під арештом за рішенням суду, відповідно до пункту 11 частини 4 статті 26 Закону України № 4452-VI відсутні спростовуються наявною у матеріалах справи копією ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2018 року у справі № 761/20262/18, якою скасовано арешт майна, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року, в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 на рахунку № НОМЕР_3 , відкритому у Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо», а також скасовано в частині заборони посадовим особам Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», а також будь-яким іншим особам відчужувати, розпоряджатись та використовувати грошові кошти ОСОБА_1 на рахунку № НОМЕР_3 .
У той же час, приписами пункту 6 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14, передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення. Протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 лютого 2020 року № 387, що набирає чинності 21 лютого 2020 року, відкликано повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», делеговані Савельєвій Анні Миколаївні рішенням виконавчої дирекції Фонду від 25 липня 2019 року № 1863 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» та Акціонерного товариства «Банк Велес». Визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» здійснюються Фондом безпосередньо.
Враховуючи викладене, станом на момент розгляду справи судом саме на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб покладено обов'язок внесення змін та доповнень до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, розміщених у ПАТ «Банк Камбіо».
Як наслідок, обираючи належний спосіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача, виходячи з положень пункту 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вказує про необхідність зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надати доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунку ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , рахунок № НОМЕР_3 , відкритого у Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» на суму 200 000,00 грн. за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 у національній валюті від 18 вересня 2014 року.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи квитанції №0.0.1665668861.1 від 01.04.2020 року, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 840,80 грн.
Відтак, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог, присудженню на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) задовольнити.
2. Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надати доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунку ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , рахунок № НОМЕР_3 , відкритого у Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» на суму 200 000,00 грн. за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 у національній валюті від 18 вересня 2014 року.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, 17 код ЄДРПОУ 21708016) судовий збір в сумі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 копійок) грн.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.Б. Федорчук