28 липня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1563/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області, про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-10927/20/1498/АВ/ТД-ФС/024 від 01.12.2020 року про накладення штрафу в сумі 900 000,00 грн.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 02 жовтня по 19 жовтня 2020 року посадовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування у позивача, за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .
За наслідками відвідування, інспектором відповідача складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю, за №ЧВ- 10927/20/1498/АВ від 19 жовтня 2020 року, на підставі якого винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, а саме виявлення порушень положення пункту 3 статті 24 КЗпП, щодо фактичного допуску до роботи 6-х осіб - яку позивач вважає протиправною, та такою що прийнята не на підставі, не у межах повноважень та без урахування обставин, що мають значення для її прийняття, з огляду на наступне.
З приводу обставин роботи ОСОБА_2 з 01 жовтня 2020 року по 05 жовтня 2020 року у ФОП ОСОБА_1 позивач зазначив, що ОСОБА_2 дійсно працює у останнього починаючи з 05 жовтня 2020 року. Однак, у період з 01 жовтня 2020 року по 05 жовтня 2020 року підробляв у ФОП ОСОБА_3 , а саме займався прибиранням в гаражі, де і познайомився з позивачем. Також зверталась увага суду на те, що ОСОБА_3 визнано обставини щодо підробітку ОСОБА_2 у нього як у фізичної особи, у період з 01 жовтня 2020 року по 05 жовтня 2020 року.
Таким чином вважає, що обставини щодо трудових відносин між позивачем та ОСОБА_2 у період з 01 жовтня 2020 року по 05 жовтня 2020 року не відповідають дійсності.
Крім того заперечив, щодо тверджень відповідача про те, що 06 жовтня 2020 року позивачем використовувалась наймана праця громадянина ОСОБА_4 . При цьому зазначив, що останній не працював у позивача та не був з ним знайомим, а лише допоміг ФОП ОСОБА_5 , завантажити важку посилку до автомобіля, що підтверджується матеріалами справи, в тому числі й поясненнями ФОП ОСОБА_5 .
Окрім іншого, позивач не погоджується з доводами відповідача з приводу того, що з 04 вересня по 05 жовтня 2020 року на робочому місці оператора відділення "Нова Пошта" працювала ОСОБА_6 без укладення трудового договору, а також з тим, що ОСОБА_7 стажувалась протягом 2-4 вересня 2020 року, з огляду на наступне.
ОСОБА_6 та ОСОБА_8 прийшли на співбесіду до ФОП ОСОБА_9 , оскільки у зв'язку із наданням ОСОБА_10 декретної відпустки, звільнилась вакансія. Під час цієї співбесіди ОСОБА_6 дізналась, що ФОП ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_1 співпрацюють, оскільки остання допомагає йому в підборі персоналу, що підтверджуються договором про надання послуг з підбору та забезпечення персоналом між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_9 від 14 січня 2020 року, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 приймає до виконання замовлення з підбору кандидатів, організовує всі етапи відбору кандидатів, включаючи співбесіду з ФОП ОСОБА_9 , забезпечує консультативний супровід випробувального терміну з метою їх працевлаштування ФОП ОСОБА_9 .
Так, зверталась увага суду на те, що ОСОБА_6 було зараховано до резерву кадрів, що підтверджується протоколом опитування ОСОБА_9 , а згодом саме 05 жовтня 2020 року між позивачем та ОСОБА_6 був укладений трудовий договір.
Також позивач зазначив, що 02 вересня 2020 року у відділенні Нової пошти ОСОБА_7 спостерігала за роботою ОСОБА_11 , а не стажувалась і жодних посилок не видавала, не мала доступу до обладнання, матеріальних цінностей та оргтехніки відділення. Через те, що їй не сподобалась робота, вирішила не працювати касиром, зазначене також підтверджується протоколами опитування, які складені адвокатом.
Отже, позивач вважає, що ним не порушені вимоги КЗпП України, оскільки останній виконував умови договору від 14 січня 2021 року.
На переконання позивача надуманими є висновки відповідача викладені в спірній постанові щодо використання найманої праці громадянина ОСОБА_12 у відділенні № 1 "Нова Пошта", у зв'язку з тим, що роботодавцем останнього є ОСОБА_3 , а позивач співпрацює з ОСОБА_3 на підставі договору про надання послуг з підбору та забезпечення персоналом від 01 жовтня 2020 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач також зазначив, що відповідач за результатами розгляду справи про накладення штрафу дійшов висновку про те, що 05 жовтня 2020 року та ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні "Нова Пошта" в с. Іспас Вижницького району працювала ОСОБА_13 , яка нібито видавала себе за громадянку ОСОБА_14 .
Вважає такі доводи безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, зважаючи на те, що у посадових осіб відповідача не має жодних правових підстав для таких тверджень.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Зазначив, що під час проведення інспекційного відвідування були встановленні факти порушення позивачем законодавства про працю, зокрема:
Громадянин ОСОБА_2 з 01 жовтня 2020 року по 05 жовтня 2020 року працював вантажником у позивача без укладання трудового договору, про що зазначив власноруч у поясненнях.
Громадянин ОСОБА_4 06 жовтня 2020 року працював вантажником (грузив машину) у відділенні "Нова пошта" по АДРЕСА_3 , де здійснює господарську діяльність позивач, про що зазначено в письмових поясненнях.
Громадянка ОСОБА_6 під час проведення інспекційного відвідування 15 жовтня 2020 року перебувала на робочому місці оператора відділення № 1 "Нова Пошта" в с. Банилів Вижницького району Чернівецької області, при цьому повідомила посадових осіб відповідача, що працює офіційно з 07 жовтня 2020 року, проте 04 вересня 2020 року працювала замість ОСОБА_15 і також з нею стажувалась ОСОБА_7 . Остання надала пояснення, що проходила стажування протягом трьох днів, а саме 2,3,4 вересня 2020 року, а саме видавала посилки, при цьому офіційно працевлаштована не була.
Також звертав увагу суду на те, що громадянин ОСОБА_12 , особу якого встановлено працівниками поліції пояснив посадовим особам відповідача те, що працює у позивача з 06 жовтня 2020 року, при цьому трудового договору з останнім ним не укладалось, пізніше ОСОБА_12 уклав трудовий договір з ФОП ОСОБА_3 , який зареєстрований підприємцем з 07.10.2020 року.
Окрім іншого зазначив, що під час проведення інспекційного відвідування у позивача, виявлено факт неоформлених трудових відносин між позивачем та ОСОБА_13 , зокрема 05 жовтня 2020 року та 15 жовтня 2020 року, яка назвалась іншою особою.
Крім того наголошував, що інспекційне відвідування проведене у позивача з 05.10.2020 року по 19.10.2020 року є повторним, а тому беручи до уваги зібрані пояснення та докази, керуючись нормами законодавства про працю позивача правомірно притягнуто до відповідальності.
3. Позивач подав до суду відповідь на відзив, в обґрунтування якого наведені переважно подібні аргументи, які викладені в позовній заяві.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. 06.04.2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
2. 06.04.2021 року ухвалою суду задоволено заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення з ОСОБА_1 на підставі постанови №ЧВ-10927/20/1498/АВ/ТД-ФС/024 від 01.12.2021 року у виконавчому провадженні №64665424 до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.
3. 23.04.2021 року усними ухвалами суду задоволено клопотання про виклик свідків та закрито підготовче провадження в справі, призначено справу до розгляду по суті.
4. 24.06.2021 року представником позивача подано до суду клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. 15.06.2021 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові. В судовому засіданні подав заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.
2. Представник відповідача в судовому засіданні подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві.
3. Враховуючи приписи статті 194 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.
4. Будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_12 пояснив суду, що працює у відділенні "Нової пошти" на посаді оператора, офіційно працевлаштований з 19.10.2020 року. Надаючи пояснення інспектору Управління Держпраці зазначив, що працює з 06.10.2020 року. На роботу його приймала ОСОБА_1 . Також пояснив, що написав в письмових поясненнях дату працевлаштування 06.10.2020 року помилково під тиском інспектора, насправді він працює у ФОП ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 проводила з ним інструктаж.
5. Будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_2 пояснив суду, що на даний час не працює. Зазначив, що здійснював прибирання у гаражі ОСОБА_3 за його проханням, пізніше познайомився з ОСОБА_1 , в якої працював офіційно. Пояснення писав власноручно зі слів інспектора.
6. Будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_3 пояснив суду, що займається господарською діяльністю починаючи з 2020 року, зокрема співпрацює з ТОВ "Нова Пошта". З ОСОБА_1 співпрацює на підставі договору про співпрацю, згідно умов якого ОСОБА_1 підбирала персонал та проводила інструктаж, після її рекомендацій людей оформляв на роботу. Під час перевірки присутній не був.
7. Будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що він не співпрацює з ОСОБА_1 , а лише зайшов у відділення "Нової Пошти" забрати свою посилку, оскільки його посилка була важка, він попросив ОСОБА_4 йому допомогти.
8. Будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_4 зазначив, що на даний час не працює, він погодився допомогти ОСОБА_5 забрати посилку та поставити її в його автомобіль, оскільки вона була дуже важка. Пояснення писав зі слів інспектора.
9. Будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_9 пояснив, що починаючи з 2014 року займається господарською діяльністю, як фізична особа підприємець, співпрацює згідно договору з ТОВ " Нова Пошта" . Зазначив, що ОСОБА_16 здійснює супровід відділень "Нової Пошти" в с. Вашківці, с. Банилів та м. Вижниця. Також зазначив, що співпрацює з ОСОБА_1 на підставі договору про співпрацю, згідно умов якого остання проводить інструктаж та підбирає персонал. З ним працюють чотири особи, в тому числі і ОСОБА_17 , яка прийнята на роботу за рекомендацією ОСОБА_16 . Під час перевірки господарської діяльності ОСОБА_16 присутній не був.
10. Будучи допитана в якості свідка ОСОБА_7 пояснила суду, що була присутня у відділені "Нової Пошти" під час проведення перевірки, вона та ОСОБА_17 разом прийшли подивитись, як працює ОСОБА_10 з метою в майбутньому влаштуватись на роботу, оскільки остання повинна були йти в декретну відпусту. Також зазначила, що вони один день спостерігали як працює ОСОБА_10 , при цьому вона ніякої роботи не виконувала та заробітну плату не отримувала. Пізніше, 19.10.2020 року їй зателефонував інспектор та запропонував зустрітись для дачі пояснень, які вона написала з його слів.
11. Будучи допитана в якості свідка ОСОБА_6 пояснила суду, що працює у ОСОБА_1 з 05.10.2020 року до цього часу ніде не працювала. У вересні проходила співбесіду, яку проводила ОСОБА_1 , на співбесіді була разом з ОСОБА_19 . Вони разом спостерігали як працює ОСОБА_10 . Зазначила, що пояснення нею написані зі слів інспектора.
12. Будучи допитана в якості свідка ОСОБА_14 , пояснила суду, що працює у відділенні ТОВ "Нова Пошта" в с. Вашківці. Трудові відносини в неї оформлені з ФОП ОСОБА_9 , при цьому у трудових відносинах з ОСОБА_1 не перебуває. Пояснення в неї ніхто не відбирав і з ОСОБА_13 вона не працює.
13. Будучи допитана в якості свідка ОСОБА_13 пояснила суду, що під час перевірки присутня не була і пояснення в неї не відбиралися.
Будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_20 пояснив суду, що працює інспектором Управління держпраці, у зв'язку із надходженням скарги на підставі наказу на направлення, ним було проведено інспекційне відділення господарської діяльності ОСОБА_1 в смт. Путила, м. Вижниця, с. Іспас та с. Вашківці . Під час якого виявленні порушення трудового законодавства останньою, що зафіксовано у акті інспекційного відвідування та на відео. Також зазначив, що всі пояснення писались особами власноручно без диктування та без жодного тиску. Крім того пояснив, що звертався не офіційно до працівників поліції з метою допомогти йому встановити дані осіб.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. Інспекційне відвідування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в період з 02 жовтня 2020 року по19 жовтня 2020 року проведено на підставі наказу від 02.10.2020 року № 242 "Про проведення інспекційного відвідування", який прийнято на підставі рішення керівника за результатами аналізу інформації, викладеної у службовій записці головного державного інспектора від 02.10.2020 року. (а.с. 185, 186,188)
2. 19.10.2020 року за результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування №ЧВ-10927/20/1498/АВ, яким зафіксовано у позивача наступні порушення законодавства:
- ч.ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України, зокрема за вимогою Закону трудові договори повинні бути укладені укладено в письмовій формі у випадках, встановлених частиною першою статті 24 КЗпП, проте порушення законодавства щодо порядку укладення трудових договорів встановлено відносно декількох працівників, що працюють у ФОП ОСОБА_1 .
Так, при проведенні інспекційного відвідування встановлено, що 05.10.2020 року в Путильському відділенні "Нова Пошта" по АДРЕСА_3 використовувалась наймана праця громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За письмовим поясненням громадянина ОСОБА_2 він прийнятий на роботу підприємцем ОСОБА_1 з 01.10.2020 року вантажником та йому встановили робочий час з 9 год до 18 год. За поясненням ОСОБА_2 напарником у нього є громадянин ОСОБА_4 . Трудовий договір укладено з помилковим зазначенням прізвища ОСОБА_2 , що не відповідає прізвищу ОСОБА_2 05.10.2020 року і повідомлення про прийняття на роботу працівника надано ГУ ДПС у Чернівецькій області Вижницького управління ДПІ 05.10.2020 року на прізвище ОСОБА_2 з зазначенням дати початку роботи з 06.10.2020 року.
Отже, громадянин ОСОБА_2 з 01.10.2020 року працював вантажником у підприємця ОСОБА_1 без укладення трудового договору по 05.10.2020 року і трудові відносини 05.10.2020 року здійснювалися до укладення трудового договору, а сам трудовий договір укладено в ході інспекційного відвідування.
В період інспекційного відвідування відділення "Нова Пошта" по АДРЕСА_3 06.10.2020 року використовувалась наймана праця громадянина ОСОБА_4 , що зафіксовано за допомогою відео/зйомки та наданням письмового пояснення громадянином. За письмовими поясненням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 пояснив лише те, що 06.10.2020 року, загрузив машину та те, що він інших пояснень немає. Трудового договору з зазначеним громадянином так і не укладено до завершення інспекційного відвідування до 19.10.2020 року.
В ході інспекційного відвідування відділень №1 "Нова Пошта" в с.Банилів, Вижницького району встановлено, що на робочому місці оператора відділення 15.10.2020 року працювала громадянка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . За письмовими поясненням громадянки вона офіційно працює на посаді оператора відділення з 07.10.2020 року у ФОП ОСОБА_1 . Робота виконується згідно з визначеним графіком та на робочому місці і за вказівками і під контролем ОСОБА_1 . Виконання своєї роботи, за тим же поясненням не може бути передано нікому. Відповідно до наданого пояснення ОСОБА_6 дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку з 09 год. до 18 год. і користується інструментами, матеріалами, обладнанням, приміщенням "Нової Пошти". Вихідні дні за поясненням працівниці субота та неділя та єдине джерело доходів - заробітна плата. За поясненням громадянки вона працювала 04.09.2020 року у цьому відділенні оператором відділення замість ОСОБА_15 . Разом з ОСОБА_6 04.09.2020 року стажувалась ОСОБА_8 . Стажування ОСОБА_8 проходило і в інші дні, про які ОСОБА_6 не змогла повідомити через те, що забула точні дати. Підприємцем ОСОБА_1 трудовий договір з ОСОБА_6 укладено 05.10.2020 року та в цей же день видано наказ про прийняття на роботу з 06.10.2020 року на посаду касира поштового відділення, з оплатою згідно трудового договору від 05.10.2020 року. Повідомлення про прийняття на роботу працівника надано ГУ ДПС у Чернівецькій області Вижницького управління ДПІ 05.10.2020 року про початок трудових відносин з 06.10.2020 року.
Таким чином, громадянка ОСОБА_6 в період з 04.09.2020 року по 05.10.2020 року працювала без укладення трудового договору.
В зв'язку з встановленням в ході роз'яснювальної роботи та опитування працівників використання найманої праці громадянки ОСОБА_7 , в останньої відібрано пояснення за місцем її проживання в с.Мілієве, Вижницького району. Так, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька с.Мілієве, за її поясненням стажувалась у відділенні №1 "Нова Пошта" в с.Бинилів, Вижницького району протягом трьох днів по декілька годин, проте на роботу не була прийнята. Стажування проходила з дозволу ОСОБА_1 . В ході такого стажування спостерігала за роботою та видавала посилки. Фактично була на стажуванні 2, 3 і 4 вересня 2020 року. За її поясненням заробітну плату їй виплатили в повному обсязі. Підприємцем ОСОБА_1 не надано жодного трудового договору з цією громадянкою та підтверджуючих документів про виплату заробітної плати. Громадянка ОСОБА_7 знайшла інше місце роботи.
В ході проведення інспекційного відвідування у відділенні №1 "Нова Пошта", що в м.Вижниця по вул.Українська, 87, яке орендується ФОП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та 16.10.2020 року зафіксовано використання найманої праці громадянина ОСОБА_12 , жителя с.Старі Кути, Косівського району, Івано- Франківської області. В ході опитування 06.10.2020 року зазначений громадянин видавав себе за ОСОБА_2 , в зв'язку з чим 16.10.2020 року були запрошені працівники поліції. В присутності працівників поліції ОСОБА_12 назвався своїм справжнім прізвищем та надав пояснення, що працює у відділенні з 06.10.2020 року оператором. За його поясненням на роботу його приймала ОСОБА_1 , яка проводила з ним відповідний інструктаж. За поясненням цього громадянина разом з ним як старший у відділенні працює ОСОБА_23 . В обов'язки ОСОБА_12 , за його поясненням входить приймати та видавати посилки, отримувати кошти за доставлені посилки. Підприємцем ОСОБА_1 трудового договору в ході інспекційного відвідування з зазначеним громадянином не надано, а надано повідомлення про прийняття на роботу підприємцем ОСОБА_3 , що подане ГУ ДПС у Чернівецькій області Вижницького управління ДПІ 19.10.2020 року з зазначенням початку роботи з 20.10.2020 року. Підприємець ОСОБА_3 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності тільки 07.10.2020 року, тобто пізніше, ніж почав працювати ОСОБА_12 .
Отже, в період з 06.10.2020 року по 19.10.2020 року ОСОБА_12 працював у ФОП ОСОБА_1 без оформлення відносин.
Крім цього, 05.10.2020 року та 15.10.2020 року відділенні "Нова Пошта" в с.Іспас, Вижницького району працювала ОСОБА_13 , згідно інформації ОСОБА_1 , яка видавала себе за громадянку ОСОБА_14 , яка оформлена роботу у ФОП ОСОБА_9 . Зазначена обставина підтверджується відео/зйомкою, що здійснена в ході інспекційного відвідування та фотографіям ОСОБА_14 .
Таким чином, при проведенні інспекційного відвідування встановлено використання підприємцем ОСОБА_1 не задекларованої праці громадянки ОСОБА_13 05.10.2020 року та 15.10.2020 року. Повідомлення про прийняття на роботу цієї громадянки подано підприємцем ОСОБА_3 до ГУ ДПС у Чернівецькій області Вижницького управління ДПІ 19.10.2020 року з зазначенням початку роботи з 20.10.2020 року. (а.с. 134-152)
3. 19.10.2020 року Управління Держпраці у Чернівецькій області винесено припис про усунення виявлених порушень. (а.с. 106-133)
4. 16.11.2020 року позивачем надано до Управління Держпраці у Чернівецькій області заперечення, в яких останній звертав увагу на те, що 19.10.2020 року ФОП ОСОБА_3 до ГУ ДПС подано повідомлення про прийняття на роботу з 20.10.2020 року працівників - ОСОБА_12 (трудовий договір № 1 від 19.10.2020 року), ОСОБА_24 (трудовий договір № 2 від 19.10.2020 року), ОСОБА_13 (трудовий договір № 3 від 19.10.2020 року). Станом на 13.11.2020 року ФОП ОСОБА_3 до ГУ ДПС подано повідомлення про прийняття на роботу працівника - ОСОБА_4 з 16.11.2020 року (трудовий договір № 4 від 13.11.2020 року).
Додатково повідомлено, що ОСОБА_7 , на час проведення інспекційного відвідування, була працевлаштована (вчитель молодших класів Іспаської ЗЗСО І-ІІІ ст. ім. М.Марфієвича).
Достовірний облік виконуваної роботи та обліку витрат на оплату праці і загальнообов'язкове державне соціальне страхування забезпечено всім працівникам. (а.с.60)
5. 01.12.2020 року посадовими особами відповідача на підставі статті 265 КЗпП України, статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", частини 3 статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (зі змінами), та на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України - винесено постанову про накладення штрафу на позивача в сумі 900000,00 грн (а.с.10-11)
6. Судом також дослідженні протоколи опитування осіб, складенні адвокатом АО "Поляк і партнери" Поляк П.П., зокрема: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_25 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 .
7. Зі змісту договору про надання послуг з підбору та забезпечення персоналом від 14 січня 2020 року укладеного між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9 (замовник) встановлено, що замовник доручає, а виконавець приймає до виконання замовлення з підбору кандидатів з метою їх працевлаштування замовником. Також виконавець організовує всі етапи підбору кандидатів, включаючи співбесіду з замовником, а також забезпечує консультативне супроводження випробувального терміну (від 1 дня до 2 місяців в залежності від вимог Замовника). (а.с.65)
8. Судом досліджений договір аналогічного змісту укладеного 01 жовтня 2020 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . (а.с.70)
9. Крім того, в ході розгляду справи судом досліджено електронні докази, зокрема відеозаписи інспекційного відвідування. Зі змісту зазначеного відеозапису вбачається лише те, що в приміщення відділення "Нова Пошта" знаходиться жінка на ім'я ОСОБА_26 одягнута в одяг з логотипом "Нова Пошта", в якої інспектором відбиралися пояснення. Проте, за якою саме адресою знаходиться приміщення, якого числа вівся відеозапис, за місце здійснення господарської діяльності якого саме підприємця здійснювалось інспекційне відвідування, з наданих відеозаписів встановити не можливо.
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
2. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877).
Відповідно до статті 1 Закону № 877, державний нагляд (контроль) це - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідач у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
3. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
Згідно частини 1 статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
4. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
5. Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю на момент інспекційного відвідування визначалася постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823, якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823) із дотриманням окремих норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V (із змінами та доповненнями) , які зазначені в абзаці п'ятому статті 2 даного Закону.
6. Відповідно до частини 5 статті 2 Закону № 877 органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.
Водночас суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 6 Закону №877 встановлено, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Слід зазначити, що частиною 5 статті 7 Закону № 877 встановлено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Підстави для здійснення інспекційних відвідувань перелічені в Порядку № 823. Інспекційні відвідування проводяться, у випадках зокрема (окрім іншого): рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1,2,4-7 цього пункту.
За результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 823 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.
Пунктом 11 Порядку передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь- яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
7. Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що оскаржувана постанова винесена відповідачем за неналежне оформлення трудових відносин позивача з шести особами, в частині допуску до роботи останніх без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).
Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Визначення трудового договору міститься у статті 21 КЗпП, згідно якої трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Відповідні висновки висловлені Верховним судом у постанові від 04 липня 2018 року N 820/1432/17, які в силу вимог частини 5 статті. 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Встановлені в ході розгляду справи обставини є відмінними від тих, які встановлені під час інспекційного відвідування, та свідчать про відсутність порушень з боку позивача щодо фактичного допуску до роботи шести осіб без оформлення трудових відносин.
8. Так, надаючи оцінку обставинам щодо трудових відносин ОСОБА_2 з позивачем в період з 01 жовтня по 05 жовтня 2020 року, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом зі змісту оскаржуваної постанови - згідно пояснень ОСОБА_2 він прийнятий на роботу позивачем з 01 жовтня 2020 року на посаду вантажника, а 05 жовтня 2020 року укладено трудовий договір та подано повідомлення до ГУ ДПС в Чернівецькій області Вижницького управління ДПІ, про прийняття на роботу працівника.
Разом з тим, будучи допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що в період з 01 жовтня 2020 року підробляв (займався прибиранням гаража) у ФОП ОСОБА_3 , після чого познайомився із позивачем та домовився про роботу на посаді вантажника, а з 05 жовтня 2020 року офіційно працевлаштований. Зазначене також підтверджується протокол опитування особи ОСОБА_2 , складеного 26 березня 2021 року адвокатом Поляк П.П.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_27 в судовому засіданні будучи допитаний в якості свідка, підтвердив обставини праці ОСОБА_2 у нього, у період з 01 жовтня 2020 року.
З огляду на наведене вище, суд відхиляє доводи відповідача про те, що громадянин ОСОБА_2 починаючи з 01.10.2020 року по 05.10.2020 року працював вантажником у позивача без укладення трудового договору.
9. Оцінюючи спірні правовідносини в частині використання позивачем 06.10.2020 року найманої праці громадянина ОСОБА_4 без укладення трудового договору, суд зазначає таке.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що в період інспекційного відвідування відділення "Нова Пошта" по АДРЕСА_3 06.10.2020 року, використовувалась наймана праця громадянина ОСОБА_4 , що зафіксовано за допомогою відео/зйомки та наданням письмового пояснення останнім.
Разом з тим, як судом встановлено під час розгляду справи, у письмових поясненнях від 06 жовтня 2020 року, наданих ОСОБА_4 інспектору відповідача, останній зазначив, що загрузив машину, інших пояснень немає. При цьому, будучи допитаний в якості свідка в судовому засіданні пояснив, що ніколи у ФОП ОСОБА_1 не працював і взагалі така особа йому не знайома, він лише допоміг своєму знайомому ОСОБА_25 завантажити посилку до його автомобіля, зазначене також підтверджується протоколом опитування ОСОБА_4 від 25 березня 2021 року, складеного адвокатом АО "Поляк і партнери" Поляк М.В. Окрім того, слід зазначити й те, що в матеріалах справи наявний протокол опитування ОСОБА_25 , від 25 березня 2021 року, зі змісту якого з'ясовано, що останній є фізичною особою-підприємцем та займається перевезеннями. 06 жовтня 2020 рок він приїхав до відділення "Нової Пошти" з метою забрати посилки. У цей час з ним в автобусі був ОСОБА_4 . Зважаючи на те, що посилки були важкими, а саме вагою близько 120 кг, ОСОБА_25 попросив ОСОБА_4 допомогти. Після цього, ОСОБА_25 відвіз останнього додому. Зазначене вище ОСОБА_25 та ОСОБА_4 підтвердили в судовому засіданні будучи допитані в якості свідків.
Отже, проаналізувавши наведене вище в сукупності суд дійшов висновку, що за результатами проведення інспекційного відвідування позивача, посадові особи відповідача дійшли помилкового висновку щодо використання найманої праці ОСОБА_4 без укладення трудового договору з позивачем.
10. Заперечуючи проти позову, відповідач також наводив аргументи з приводу того, що громадянка ОСОБА_6 під час проведення інспекційного відвідування 15 жовтня 2020 року перебувала на робочому місці оператора відділення № 1 "Нова Пошта" в с. Банилів Вижницького району Чернівецької області, при цьому повідомила посадових осіб відповідача, що працює офіційно з 07 жовтня 2020 року, проте 04 вересня 2020 року працювала замість ОСОБА_15 і також з нею стажувалась ОСОБА_7 .
Таким чином відповідач вважав, що остання працювала без укладення трудового договору в період з 04.09.2020 року по 05.10.2020 року.
Водночас суд зазначає, що з протоколу опитування особи від 26 березня 2021 року, здійсненого адвокатом Адвокатського об'єднання "Поляк і партнери" ОСОБА_29 який наявний в матеріалах справи встановлено, що 15 жовтня 2020 року під час надання ОСОБА_6 письмових пояснень інспектору ОСОБА_20 з його слів нею записано, що остання працювала на посаді оператора, а ОСОБА_8 стажувалась. Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 прийшли на співбесіду до ФОП ОСОБА_9 , оскільки у зв'язку із наданням ОСОБА_10 декретної відпустки, звільнилась вакансія. Також ОСОБА_6 пояснила, що після співбесіди ФОП ОСОБА_9 сказав, що позивач проведе їм інструктаж. Зважаючи на це, наступного дня вони спостерігали за роботою ОСОБА_10 , а саме те як вона обслуговує клієнтів, видає та приймає посилки, оскільки до декретної відпустки ОСОБА_10 залишалось ще два місяці, ОСОБА_6 зараховано до резерву кадрів. Згодом ФОП ОСОБА_1 запропонувала ОСОБА_6 праювати, у зв'язку із чим 05 жовтня 2020 року між ними був підписаний трудовий договір. Крім того зазначила, що між позивачем та ОСОБА_8 відбулась словесна суперечка, через що між ними склались напружені стосунки.
При цьому, зазначені вище обставини підтвердили в судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_6 в судовому засіданні наголошувала на тому, що всі пояснення які надавала інспектору відповідача були записані нею з його слів.
Крім того судом встановлено, що відповідно до умов договору про надання послуг з підбору та забезпечення персоналом між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_9 від 14 січня 2020 року, ФОП ОСОБА_1 приймає до виконання замовлення з підбору кандидатів, організовує всі етапи відбору кандидатів, включаючи співбесіду з ФОП ОСОБА_9 , за забезпечує консультативний супровід випробувального терміну з метою їх працевлаштування ФОП ОСОБА_9 .
За таких обставин суд відхиляє аргументи відповідача про те, що позивачем порушенні положення частини 3 статті 24 КЗпП України в частині допуску до роботи ОСОБА_6 без укладення трудового договору за період з 04.09.2020 року по 05.10.2020 року, як необґрунтовані та не доведені в ході розгляду справи, оскільки позивачем по своїй суті виконувались умови зазначеного вище договору.
11. Суд також критично оцінює твердження відповідача щодо стажування громадянки ОСОБА_8 на посаді касира у відділенні "Нової Пошти", оскільки як остання зазначила в судовому засіданні будучи допитана в якості свідка, що за вказівкою інспектора та з огляду на особистий з позивачем конфлікт, нею надано пояснення про те, що вона проходила стажування і їй виплачувалась заробітна плата позивачем.
12. Суд також відхиляє твердження відповідача про те, що в ході проведення інспекційного відвідування у відділенні №1 "Нова Пошта" 06 жовтня та 16 жовтня 2020 року зафіксовано використання позивачем найманої праці громадянина ОСОБА_12 без укладеного трудового договору. Водночас суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи встановлено, що 16 жовтня 2020 року під час надання пояснень інспектору Управління держпраці ОСОБА_12 повідомив, що з 06 жовтня 2020 року працював оператором, а також те, що на роботу його приймала ОСОБА_1 . Разом з тим, ОСОБА_12 звернувся до ОСОБА_3 аби з'ясувати, чому саме останній вплачує йому заробітну плату. Як пояснив ОСОБА_12 це його зацікавило, оскільки ОСОБА_20 стверджував, що його роботодавцем є саме ОСОБА_1 , проте ОСОБА_3 роз'яснив, що він є його роботодавцем, а з ФОП ОСОБА_1 лише співпрацює на умовах договору.
Судом також встановлено, що умови співпраці між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 регулюються відповідно до договору про надання послуг з підбору та забезпечення персоналом від 01 жовтня 2020 року.
Крім того, як встановлено в ході розгляду справи, ОСОБА_12 перебуває у фактичних трудових відносинах з ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами справи, зокрема 19 жовтня 2020 року ФОП ОСОБА_3 подане повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_12 до ГУ ДПС у Чернівецькій області. Зазначене вище також підтверджується показами свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_3 , які надавали свої пояснення в судовому засіданні.
13. Суд відхиляє доводи відповідача також і про те, що 05 жовтня 2020 року та 15 жовтня 2020 року у відділенні "Нова Пошта" в с. Іспас Вижницького району працювала ОСОБА_13 , яка нібито видавала себе за громадянку ОСОБА_14 , оскільки вважає такі аргументи безпідставними, необґрунтованими та не доведеними в ході розгляду справи. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, та такі не надані до суду в ході розгляду справи, які б свідчили про протилежне.
14. Отже, проаналізувавши наведене вище в контексті встановлених обставин в справі, суд дійшов висновку, що відповідачем ні в акті інспекційного відвідуванні ні в оскаржуваній постанові не наведено достатніх, належних та допустимих доказів, які б вказували на факт вчинення позивачем порушення у сфері трудового законодавства, зокрема щодо допуску шести працівників до роботи без укладання трудового договору. А тому, за відсутності таких доказів не підтверджується фактичне допущення зазначених осіб до роботи в період обумовлений відповідачем в акті певірки.
Крім того, в ході розгляду справи жодних інших доказів, які б вказували виконання зазначеними в оскаржуваній постанові особами функцій оператора, касира, вантажника, тощо в зазначений відповідачем проміжок часу за місцем здійснення господарської діяльності позивача - судом не встановлено.
Також слід зазначити й те, що з показів свідків у співставленні з фактичними обставинами, які зафіксовано на відео вбачається, що відповідач дійшов помилкових висновків (порушень з боку позивача) виходячи із власних міркувань. При цьому, здійснюючи інспектування відповідачем не встановлювались особи працівників, в яких відбирались пояснення згідно відповідних документів, які посвідчують особу, оскільки дії останнього під час відбирання пояснень зводились до встановлення осіб зі слів останніх, що в свою чергу призвело до помилкової ідентифікації осіб, і як наслідок визначення дійсного роботодавця.
Отже, відповідачем не надано, а судом під час розгляду справи не здобуто належних та допустимих, достовірних та достатніх в розумінні приписів статей 73-76 КАС України доказів того, що позивачем допущено порушення, які викладені в акті інспекційного відвідування, натомість позивачем допустимими доказами спростовано обставини викладені в акті.
Враховуючи те, що посадовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування позивача з істотним порушенням вимог чинного законодавства, а також те, що під час розгляду справи не підтверджено порушення, які встановлені інспекційним відвідуванням та за які накладено штраф, суд дійшов до висновку, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Поряд з іншим суд зазначає, що відповідно до абзацу 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
З аналізу норм абзацу 2 статті 265 КЗпП України вбачається, що законодавець у гіпотезі статті визначив окремі складові, які формують в кожному випадку окремий склад порушення. Метою такої відповідальності на думку суду є ціль: щодо належного впорядкування і оформлення трудових відносин між роботодавцем і працівником; забезпечення оплати праці; сплата в повному обсязі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.
Що ж стосується вказаного спору, то на позивача накладено штраф за допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору. Разом з тим, оцінюючи спірні правовідносин, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутня будь-яка складова абзацу 2 статті 265 КЗпП, а тому останній не може нести відповідальність у вигляді фінансових санкцій, які накладені спірним рішенням.
15. Враховуючи викладене, а також встановивши в судовому засіданні факт відсутності в діях позивача порушень визначених у акті інспекційного відвідування, суд вважає, що накладення відповідачем на позивача штрафу не може вважатись правомірним.
Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 та частини 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого рішення, а тому суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, прийнятою не у відповідності до норм чинного законодавства, у зв'язку із чим підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Як зазначалось вище, 24.06.2021 року адвокатом Поляк П.П. подано до суду заяву про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат, зокрема які складаються: зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 9000, 00 грн, сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 681,00 грн та витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 28800,00 грн.
2. В обґрунтування заяви представник позивача посилаючись на норми КАС України зазначив, що надання правової допомоги позивачу здійснювалась на підставі договору про надання правової допомоги № 61/21 від 17.03.2021 року, укладеного між позивачем та АО "Поляк і партнери". Станом на день подачі заяви до суду підписаний сторонами звіт про виконанні роботи із детальним їх описом, визначено вартість послуг адвоката, а також надані докази сплати витрат на рахунок АО "Поляк і партнери". Враховуючи наведене просив суд вирішити питання про стягнення понесених судових витрат.
3. Перевіривши доводи заяви представника позивача про стягнення судових витрат суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 17 березня 2021 року між ОСОБА_1 - (Клієнт) та адвокатським об'єднанням "Поляк і партнери" укладено договір №61/21 про надання юридичної (правової допомоги).
Пунктом 1.1. вказаного договору передбачено, що клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. договору передбачено, що винагорода за послуги, що надаються АО, визначаються за згодою АО та Клієнта в межах 40 відсотків розміру місячної заробітної плати встановленої на 1 січня поточного року, за годину роботи, яка надавала правову допомогу, якщо інший порядок розрахунків не зазначений в дорученні (угоді) до даного договору.
Послуги оплачуються на підставі наданого адвокатським об'єднанням звіту про надані юридичні послуги, який повинен містити інформацію про: вид наданої юридичної послуги; час, витрачений адвокатським об'єднанням, його партнерами.
Відповідно до звіту (акту) про надання правової допомоги від 23.06.2021 року встановлено, що на виконання п. 4.1 договору №61/21 від 17.03.2021 року, ОСОБА_1 надано правничу допомогу в сумі 28800, 00 грн.
Відповідно до квитанцій від 22.06.2021 року №251002 на суму 20000,00 та №582001 від 23.06.2021 року на суму 8800,00 грн встановлено, що платником ОСОБА_1 сплачено АО "Поляк і партнери" за надані послуги згідно договору №61/21 від 17.03.2021 року вказані кошти.
4. Суд робить наступні висновки по суті заяви про стягнення судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частинами 6, 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 КАС України.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених вище норм, також дає підстави дійти висновку, що законодавець не визначив мінімальних та граничних меж, які стосуються витрат на правову допомогу. При цьому, законодавством також і не визначено будь-якого іншого порядку/методики, який давав би змогу суду дійти чітких висновків з посиланням на спеціальну норму щодо співмірності понесених витрат та відповідного виду і обсягу робіт.
Іншими словами, питання щодо понесених судових витрат на правову допомогу і розподіл таких витрат - пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження), яке має вирішуватись шляхом надання повної, всебічної та об'єктивної оцінки наданим доказам, з урахуванням внутрішнього переконання суду за результатами такої оцінки.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
5. З наданого позивачем звіту (акту про надані послуги) вбачається, про ряд послуг, зокрема: 01.04.2021 року підготовка позовної заяви про визнання постанови протиправною. Виготовлення та завірення додатків для суду та сторони (05:00 год.); 02.04.2021 року підготовка заяви про забезпечення позову (00:40 год.); 23.04.2021 року підготовка та участь у судовому засіданні (00:40 год.); 05.05.2021 року підготовка відповіді на відзив. Направлення стороні та до суду (01:00 год.); 21.05.2021 року підготовка та участь в судовому засіданні. Допит свідка (03:00 год.) 15.06.2021 року підготовка та участь в судовому засіданні. Допит свідка. Пояснення сторін. (02:00).
Слід зазначити й те, що одним з основних прецедентів щодо угод про виплату адвокату гонорару в разі виграшу є справа "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга №31107/96, у якій ЄСПЛ узагальнив свою минулу практику з цього питання і сформулював основні положення стосовно таких угод. Суд зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об'єднаного Королівства (№2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 06.11.1980, скарга №6538/74), відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.
6. Підсумовуючи викладене вище в призмі вимог національного законодавства (яке по суті не визначає чіткого врегулювання питань щодо відшкодування правової допомоги), та висновків Європейського суду з прав людини - суд дійшов висновку про те, що витрати представника позивача у відповідності до наданих доказів, та матеріалів справи слід обрахувати виходячи із реальних обставин, які стосуються складання цих документів, і реальної участі представника позивача в судових засіданнях.
В ході судового розгляду, обґрунтування і доводи, які зазначені в клопотанні представника позивача про відшкодування витрат на правову допомогу частково знайшли своє підтвердження, відтак таке клопотання підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн. з підстав наведених вище.
7. Враховуючи приписи статті 139 КАС України та наявність підстав для задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, суму сплаченого судового збору у повному обсязі, що складає 9000,00 грн - судовий збір за подання позовної заяви та 681,00 грн за подання заяви про забезпечення позову, а також витрати на правову допомогу в розмірі 15000,00 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-10927/20/1498/АВ/ТД-ФС/024 від 01.12.2020 року про накладення штрафу в сумі 900000,00 грн.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 9681,00 грн.
4. Заяву представника позивача - адвоката Поляк Петра Петровича, про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.
6. В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код РНОКПП: НОМЕР_1 )
Відповідач - Управління Держпраці у Чернівецькій області (вул. Зелена, 3, м. Чернівці, 58003, код ЄДРПОУ: 39888333).
Суддя О.В. Боднарюк