26 липня 2021 року Справа № 580/5078/21
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом до Тальнівської об'єднаної територіальної громади про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Тальнівської об'єднаної територіальної громади, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 30.06.2021 №11/8-34 про відмову позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у користування на умовах оренди із земель комунальної власності Тальнівської міської ради, які відносяться до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, у зв'язку з тим, що дані земельні ділянки включені до переліку земельних ділянок, право оренди яких набувається шляхом проведення аукціону площею 2,0000 га, за адресою: Черкаська область, Тальнівський район, за межами населеного пункту с. Лісове;
- визнати протиправною бездіяльність щодо розгляду заяви позивача від 25.05.2021 №5275 про видачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Тальнівської міської ради, яка знаходиться за адресою: Черкаська область, Тальнівський район, за межами населеного пункту;
- зобов'язати відповідача у передбачений Земельним кодексом України строк повторно розглянути заяву позивача від 25.05.2021 №5275 про видачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Тальнівської міської ради, яка знаходиться за адресою с. Лісове Тальнівського району Черкаської області за межами населеного пункту, та ухвалити за наслідками її розгляду рішення по суті порушеного у заяві питання у відповідності з вимогами статті 118 Земельного кодексу України.
Позивач до позовної заяви додав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом постановлення ухвали про заборону відповідачу приймати будь-які рішення щодо проведення аукціону чи надання будь-кому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності, які знаходиться за адресою: с. Лісове Тальнівського району Черкаської області за межами населеного пункту, що зазначена у викопіюванні, яке додано до заяви позивача вх. №5275 від 25.05.2021 на адресу Тальнівського міського голови Сідька Василя Петровича - до проголошення рішення адміністративним судом по заявленому позову.
В обгрунтування заяви зазначив, що відповідач може виставити право оренди на спірну земельну ділянку на земельні торги (аукціон), також може надати дозвіл та передати вказану земельну ділянку іншій особі. У такому разі це унеможливить в подальшому оформлення позивачем права власності на земельну ділянку або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини 2 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.
Поважними підставами забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, за захистом яких він звернувся до суду, до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України.
При цьому, відповідно до положень статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:
- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;
- розробка суб'єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;
- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14 та Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що відповідач рішенням №11/8-34 від 30.06.2021 відмовив позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність площею 2 га за адресою: Черкаська область, Тальнівський район, за межами населеного пункту с. Лісове.
Проте згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.03.2018 у справі №463/3375/15-а, до передачі у власність земельної ділянки всі особи, які звернулись із заявами про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на спірну земельну ділянку, мають рівні права.
Отже можливе надання третім особам згоди на розроблення проекту землеустрою на спірну земельну ділянку не є підставою для забезпечення позову.
Позивачем не надано доказів, що вона згідно положень Земельного кодексу України має переважне право перед іншими особами на передачу вищевказаної земельної ділянки у власність.
Також позивачем не надано доказів на підтвердження тих обставин, що відповідачем призначені торги (аукціон) щодо продажу прав на спірну земельну ділянку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Згідно частини 5 статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №580/5078/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя А.В. Руденко