26 липня 2021 року справа № 580/2550/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати у 2020 році позивачу як учаснику бойових дій, разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 1390, 00 грн;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, як учаснику бойових дій, в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених виплат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у зв'язку із прийняттям рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020 набув право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня, як учасник бойових дій. Позивач 11.02.2021 звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Листом від 23.02.2021 №312/04-05/04 відповідач повідомив про відсутність підстав у нарахуванні та виплаті позивачу такої допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю, надавши до суду 10.06.2021 відзив, в якому зазначив, що його діяльність щодо виплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Відповідач вказав, що на виконання доручення Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації та на підставі списків нарахував відповідну суму позивачу і перерахував кошти уповноваженим банківським установам. Відповідач зазначає, що повноваження щодо нарахування одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у нього відсутні. Вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки виплату вказаної допомоги ним отримано у квітні 2020 року, а з адміністративним позовом до суду звернувся у квітні 2021 року. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій та має пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 16 квітня 2015 року.
У зв'язку із прийняттям рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020 позивачу виплачена одноразова грошова допомога до 5 травня за 2020 рік у сумі 1390, 00 грн.
11.02.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Листом від 23.02.2021 №312/04-05/04 Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат повідомив про відсутність підстав у нарахуванні та виплаті позивачу такої допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Вважаючи протиправною відмовою відповідача у здійсненні нарахування та виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, позивач звернувся з даним позовом до суду .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовий статус ветеранів війни, членів їх сімей, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон №3551-XII).
Пільги учасникам бойових дій встановлені ч. 5 ст. 12 Закону №3551-XII.
01 січня 1999 року набрав чинності Закон «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 367-ХІV (далі - Закон № 367-ХІV), яким аб. 5 п. 22 ч. 2 ст. 12 Закону №3551-XII доповнено частиною в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №107-VI) текст вказаної вище частини статті 15 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI.
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, на момент нарахування і виплати позивачу одноразової грошової допомоги у квітні 2020 року та на дату звернення із заявою до відповідача про перерахунок допомоги, діяла ст.12 Закону №3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Крім того, правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня з 01.01.2015 також врегульовані законодавцем пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", де передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що з 27.02.2020 заявник набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-ХІV.
Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року 1638 гривень.
Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у 2020 році становить 8 190, 00 грн. (1638 грн. х 5).
Судом встановлено, що відповідачем виплачено позивачу одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у сумі 1390, 00 грн.
Враховуючи викладене, виплата позивачу в 2020 році разової грошової допомоги не відповідає ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та свідчить про порушення її прав на отримання такої допомоги у повному розмірі.
Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 Міністерство соціальної політики організовує виплати шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання).
Пунктом 2 зазначеної Постанови установлено забезпечити подання до 23 березня 2020 року районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Отже, органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації.
Відповідно до п. 2 наказу Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації від 25.02.2020 №18 "Про порядок забезпечення у 2020 році виплати разової грошової допомоги до 05 травня" директору Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, рекомендовано надати бази даних та списки обласному центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, наказано забезпечити виготовлення відомостей на виплату разової допомоги ветеранам війни, особам на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", згідно зі списками розпорядженнями структурних підрозділів з питань соціального захисту населення райдержадміністрацій та міських рад, здійснити виплати.
Суд зазначає, що на Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат покладено обов'язки по визначенню кількісних показників по кожній категорії громадян, які мають право на вказані виплати. Нарахування та виплата здійснюється Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій адміністративній справі №440/2722/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо пропущеного позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом суд зазначає наступне.
Предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Тож, відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якої додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом.
Таким чином, при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви з підстав їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, з боку держави.
Аналогічні правові висновки наведені в постанові Верховного Суду від 24.11.2020 № 815/460/18.
З матеріалів справи вбачається, що листом Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 23.02.2021 №312/04-05/04 позивача повідомлено про відсутність підстав для виплати йому щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
З даною позовного заявою до суду позивач звернувся 27.04.2021. За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позивачем строк звернення до суду не пропущено.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачені витрати на правничу допомогу адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу.
Згідно частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги №1 від 15.03.2021, акт приймання-передачі наданих послуг до договору від 15.04.2021, копію меморіального ордера №@2PL475932 від 26.04.2021 за надання правничої допомоги коштів на загальну суму 2000, 00 грн.
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг до договору від 15.04.2021 позивачу товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Військовий адвокат" надано наступну правову допомогу:
- надання аналітичної довідки по справі (консультація) у сумі 400, 00 грн;
- складання адміністративного позову про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії (в тому числі пошук судової практики) у сумі 1 400 грн;
- складання та подання до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат заяви щодо здійснення нарахування та виплати у сумі 200, 00 грн.
Витрати на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України підготовка заяв та клопотань, надання консультації не є окремими послугами з надання правничої допомоги, тому стягнення витрат в цій частині задоволенню не підлягає.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу за підготовку та подання позовної заяви суд зазначає наступне.
Справа, що розглядається, відноситься до справ незначної складності, на підтвердження обставин щодо предмету доказування позивачем надано незначну кількість письмових доказів, правова позиція щодо спірних правовідносин викладена у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій адміністративній справі №440/2722/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.
З урахуванням викладеного та підтверджених доказами понесених витрат, суд дійшов висновку, що 1000 грн, є справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим розміром відшкодування витрат на правничу допомогу.
Отже, судові витрати на правничу допомогу у сумі 1000 грн. підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.
Судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Максима Залізняка, 10, м.Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 21367450) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Максима Залізняка, 10, м.Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 21367450) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Кульчицький