про залишення позовної заяви без руху
26 липня 2021 року справа № 580/5033/21
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго» з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.05.2021 №3495/23000901 на суму 3000 грн., від 05.01.2021 №6/2300090121 на суму 1020 грн. та №2/230009012 на суму 80 000 грн.
Подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання до суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 2270 грн.
Позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго» містить вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень №3495/23000901, №6/2300090121 та №2/230009012, які є окремими позовними вимогами майнового характеру, за кожну з яких має бути сплачений судовий збір.
За позовну вимогу про оскарження податкового повідомлення-рішення №3495/23000901 позивач має сплатити 2270 грн. судового збору. Розрахунок: 3000 грн. (ціна позовної вимоги) х 1,5% (ставка судового збору) = 45 грн., однак не менше 2270 грн. (один розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу).
За позовну вимогу про оскарження податкового повідомлення-рішення №6/2300090121 позивач має сплатити 2270 грн. судового збору. Розрахунок: 1020 грн. (ціна позовної вимоги) х 1,5% (ставка судового збору) = 15 грн. 30 коп., однак не менше 2270 грн. (один розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу).
За позовну вимогу про оскарження податкового повідомлення-рішення №2/230009012 позивач має сплатити 2270 грн. судового збору. Розрахунок: 80 000 грн. (ціна позовної вимоги) х 1,5% (ставка судового збору) = 1200 грн., однак не менше 2270 грн. (один розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу).
Таким чином, позивач має сплатити 6810 грн. судового збору. Розрахунок: 2270 грн. + 2270 грн. + 2270 грн. = 6810 грн.
Позивачем сплачено 2270 грн. судового збору.
Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 4540 грн. (6810 грн. - 2270 грн.).
Згідно пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з?ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Правові висновки щодо застосування місячного строку звернення до суду у разі оскарження податкового повідомлення-рішення викладені у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19.
Позивач зазначає, що оскаржив податкові повідомлення-рішення від 05.01.2021 №6/2300090121 та №2/230009012 в адміністративному порядку, проте рішення за результатами розгляду скарги не отримував. Про прийняття 28.04.2021 Державною податковою службою України рішення за результатами розгляду скарги позивач дізнався з листа Ради бізнес-омбудсмена від 17.06.2021.
Таким чином, строк звернення до суду збіг 17.07.2021.
Позивач звернувся з позовом до суду 19.07.2021, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду.
Згідно частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов?язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску до позовної заяви не додав.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п?яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
2. Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви, викладених в мотивувальній частині ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Копію ухвали направити позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Руденко