26 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 664/806/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси, Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною відмову в проведенні перерахунку та зобов'язання провести перерахунок та виплату щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Цюрупинського районного суду Херсонської області з позовом до Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси (далі - відповідач, УПСЗН), у якому просить:
- визнати протиправною відмову, оформлену у вигляді листа № 02-Ч-66272/е-п від 24.12.2020 Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси, щодо проведення перерахунку та виплата ОСОБА_1 щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком.
- зобов'язати Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених коштів.
Ухвалою вказаного суду від 30.03.2021 року адміністративний позов ОСОБА_2 передано для розгляду до Херсонського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 24.05.2021 провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є учасником бойових дій відповідно до п.19 ст.6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси. Вважає, що відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання грошової допомоги до 5 травня у 2020 році в розмірі 8190,00 грн, проте відповідачем йому виплачено лише 1390,00 грн.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України окреме положення п.26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст.12, 13, 14, 15, 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
15.06.2021 відповідачем до суду надано відзив на позов, згідно якого останній позов не визнає, зазначає, що згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство соціальної по України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики. Підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону № 3551-ХІІ.
Тобто, оскільки Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради не є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, то він не може здійснювати зазначену виплату, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Наголошує, що департамент не порушував вимоги статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки відповідно до статті 17-1 вказаного Закону, здійснення виплати вказаної допомоги покладено безпосередньо на Міністерство соціальної політики України
Також, зазначає, що без зобов'язання Міністерства соціальної політики України виділити відповідні кошти - виконання позовних вимог буде неможливим, оскільки вказана виплата проводиться виключно за рахунок Державного бюджету України.
На підставі наведеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 26.07.2021 року Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради залучено до участі в справі в якості другого відповідача.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій, що посвідченням від 10.05.2018 року серії НОМЕР_1 .
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 здійснено виплати до 5 травня за 2020 рік в сумі 1390,00 грн.
Вважаючи, що з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18) розмір разової грошової допомоги до 5 травня має складати 5 мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. № 3551-XII (далі - Закон № 3551-ХІІ).
За змістом ст.1 Закону № 3551-ХІІ, він спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Пільги учасникам бойових дій встановлені статтею 12 Закону № 3551-ХІІ.
Згідно із Законом України від 25.12.1998 р. № 367-XIV статтю 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" доповнено частиною 5, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Статтею 17 Закону № 3551-ХІІ визначено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрав чинності 01.01.2008 р.) частину п'яту статті 12 Закону № 3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої разова грошова допомога учасникам бойових дій до 5 травня виплачується щорічно у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Надалі Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01.01.2015) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12-16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.17-1 Закону № 3551-ХІІ щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України кожного бюджетного року приймалися відповідні постанови.
Так, постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"" від 19.02.2020 р. № 112 (далі - Постанова № 112) встановлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат). Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст.425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначив, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. № 3-р/2020 слідує, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 27.02.2020 р. норми і положення, зокрема статей 12-16 Закону № 3551-ХІІ, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 13 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону № 367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", частиною четвертою якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058) мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 р. № 294-IX установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 р. № 3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2020 році має становити 8190 грн. (1638 грн х 5).
Разом з тим, виплата відповідачем разової грошової допомоги у сумі 1390 грн не відповідає вимогам законодавства та свідчить про порушення прав ОСОБА_1 на отримання такої допомоги у належному розмірі.
З урахуванням виплачених коштів в розмірі 1390 грн, сума недоотриманої позивачем разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році становить 6800 грн.
При цьому суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі постанов Кабінету Міністрів України не можуть змінювати приписів Закону № 3551-ХІІ.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладено в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20, які відповідно до ч.3 ст.291 КАС України суд враховує при розгляді даної адміністративної справи.
За змістом рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20 належним відповідачем є відповідальний орган, який зобов'язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати одноразової грошової допомоги.
В даному випадку, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1 враховуючи, що зареєстрованим місцем його проживання є м. Одеса, як учаснику бойових дій здійснив Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що саме Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради допущена протиправна бездіяльність щодо виплати щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено п. 22 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Також, суд зауважує, що в даному випадку відповідачем допущено саме протиправну бездіяльність, а не відмову в проведенні перерахунку, оскільки таке поняття як перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня законодавчо не передбачена, виплата має сталий розмір та конкретний період її виплати.
Відповідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим, у зв'язку з встановленням судом факту невиконання відповідачем покладеного на нього обов'язку та з метою захисту порушеного права позивача на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у повному обсязі, а саме п'яти мінімальних пенсій за віком, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.6 КАС України).
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідчами не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня в сумі меншій, ніж встановлено Законом № 3551, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі в редакції запропонованій судом.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська, буд.2Д, код ЄДРПОУ 36290160) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) разової щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, яка передбачена ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. № 3551-XII, у повному розмірі.
Зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська, буд.2Д, код ЄДРПОУ 36290160) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Ковбій
кат. 112030000