28 липня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/3748/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними та скасування наказу,
встановив:
Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу - ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась через свого представника до суду із позовом до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України подання №14124/07.2-14 від 01.07.2021р. з пропозицією про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу - ОСОБА_1. №6888, виданого Міністерством юстиції України 14.04.2008р.;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача про зупинення приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1. №450/03-08 від 01.07.2021р.
Разом із тим, представник ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення означеного позову, в якій просив зупинити дію спірного наказу.
Мотивуючи необхідність вжиття заходів забезпечення вказує на наступні обставини. Так, спірним наказом відповідач зупинив нотаріальну діяльність ОСОБА_1 на строк до 6 місяців до вирішення по суті подання №14124/07.2-14 від 01.07.2021р. про анулювання її свідоцтва, яке надає їй право на заняття нотаріальною діяльністю, направленого відповідачем до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України. Підставою для формування відповідачем спірного наказу та означеного подання послугувало набрання законної сили рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 14.11.2019р. (справа №766/22236/18), яким встановлено неправомірність дій позивачки та визнано недійсним складений нею документ (акт про морський протест). Посилаючись на оскарження наведеного рішення та постанови суду апеляційної інстанції, якою таке рішення залишено без змін, до суду касаційної інстанції, що підтверджується ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.07.2021р. (справа №766/22236/18), представник вказує на передчасність та очевидну незаконність видання спірного наказу, тому просить зупинити його дію (період зупинення не зазначено).
Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану заяву, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Види забезпечення позову визначає ст. 151 КАС України, за змістом частини першої якої позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта (п. 1 цієї частини статті).
Частиною 2 цієї ж статті КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з наслідками, які настануть внаслідок, зокрема, зупинення дії оскаржуваного адміністративного акта.
Суддя враховує і те, що відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006р. у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003р. у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними.
Крім того, при вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008р.), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Згідно з Рекомендацією №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989р., рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.
Таким чином, виходячи з конструкції зазначеної правової норми процесуального закону, поряд з наявністю очевидних ознак протиправності рішення, яке оскаржується в судовому порядку, законодавець, як обов'язкову умову, для застосування заходів забезпечення позову, визначив існування, внаслідок цього, порушення прав або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням.
Крім того, значення вжитого законотворцем поняття "очевидні ознаки" необхідно розуміти як оціночну характеристику обставин, які сприймаються однозначно, є беззаперечними, не викликають жодних сумнівів й, не потребуючи оцінки доводів і аргументів позовної заяви, висловлених по суті спору, явно свідчать про протиправний характер адміністративного акту, який оскаржується в суді.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходу забезпечення позову, представник позивачки зазначив, що реалізація спірного наказу матиме наслідком істотне ускладнення ефективного захисту прав та інтересів позивачки.
Водночас, суддя вважає, що наведені представником позивачки доводи ґрунтуються виключно на його припущеннях без наведення відомостей про конкретні негативні наслідки невідворотного характеру, які можуть спричинити порушення прав позивачки в такій мірі, що для їх відновлення необхідно було б докласти значних зусиль, або захист цих прав був би неможливий без вжиття заходів забезпечення позову. Зазначаючи про вплив дії спірного наказу на права приватного нотаріуса, її представник обмежився узагальненими доводами про те, що її невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення або неможливості поновлення порушених прав та інтересів позивачки.
В той же час, представник не навів конкретних обставин, які б вказували на те, що негативний вплив на права позивачки буде невідворотним, або наслідки, про які іде мова, буде складно усунути, і для цього необхідно буде докласти значних зусиль.
Варто зазначити що, у заяві про забезпечення позову представник вказує на передчасність видання спірного наказу, так як рішення Херсонського міського суду та постанова Херсонського апеляційного суду по справі №766/22236/18, які послугували підставою для його видання, оскаржуються у суді касаційної інстанції.
Проте суд критично відноситься до наведеного доводу, у зв'язку із чим його відхиляє з підстави необґрунтованості останнього, з огляду на наступне.
Суддя враховує, що рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 14.11.2019р. (справа №766/22236/18), залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 24.05.2021р., визнано неправомірними дії приватного нотаріуса ОСОБА_1. щодо вчинення нотаріальної дії - складення акту про морський протест та засвідчення його своїм підписом від 17.08.2018р. (зареєстрований в реєстрі за №2909); визнано недійсним вказаний акт.
Отже, з наведеного слідує, що відносно позивачки ухвалено судове рішення, яким встановлено протиправність її дій та визнано недійсним складений нею документ, при тому що вказане рішення залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції, тобто рішення Херсонського міського суду набрало законної сили.
Доводи представника позивачки про оскарження наведених рішення та постанови встановлених вище обставин не спростовують, так як вказані рішення по справі №766/22236/18 станом на момент звернення приватного нотаріуса до суду із даним позовом та заявою про його забезпечення, не скасовувались, тобто є чинними.
Відтак, враховуючи наведені обставини, а також зважаючи на той факт, що без дослідження всіх обставин та доказів у справі на даній стадії, задоволення вимог, викладених у заяві про забезпечення позову, тобто згода суду із доводами щодо очевидної незаконності та передчасності видання спірного наказу, зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що суперечить інституту забезпечення позову, суд не вбачає наявності підстав для забезпечення позову, викладених у ст. 150 КАС України, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 150-157, 243, 248 КАС України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання представника приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
У разі постановляння ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.В. Гомельчук