27 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3120/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов,
встановив:
Херсонський зональний відділ Військової служби правопорядку звернувся до суду з позовом до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якому просить суд визнати постанови виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження, про розмір витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору № 64969530 від 29.03.2021 року такими, як протиправні та скасувати їх.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.10.2020 року Херсонським окружним адміністративним судом винесено рішення , яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 в частині здійснення доплати індексації грошового забезпечення за період з 13.09.2016 по 14.07.2019 року. Позивач рішення отримав 13.10.2020 року та розпочав підготовку до виконання вказаного рішення, однак у зв'язку із відсутністю в матеріалах справи банківських реквізитів ОСОБА_1 позивач фактично рішення не виконав. Крім того, 17.05.2021 року у зв'язку із відкриттям виконавчого провадження позивачу стало відомо про розгляд адміністративної справи в апеляційній та касаційній інстанціях, в яких позивач участі не приймав. У зв'язку із чим вважає дії виконавця щодо винесення спірних постанов передчасними та протиправними, так як позивач не приймав участі в захисті своїх прав під час судових розглядів в апеляційному та касаційному провадженні, а також у зв'язку із відсутністю реквізитів ОСОБА_1 для добровільного виконання рішення суду.
Ухвалою від 19.07.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи на 27.07.2021 року.
22.07.2021 року від відповідача надійшли пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.
27.07.2021 року від сторін по справі надійшли заяви про розгляд справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року по справі № 540/2185/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково, яким визнано протиправною бездіяльність Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку (код ЄДРПОУ 26614627, 73027, м. Херсон, вул. Олександрівська, 32) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 13.09.2016 до 28.02.2018 та зобов'язано Херсонський зональний відділ Військової служби правопорядку (код ЄДРПОУ 26614627, 73027, м. Херсон, вул. Олександрівська, 32) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 13.09.2016 до 28.02.2018. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
За результатами апеляційного оскарження рішення суду залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2020 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.02.2021 року відмовлено у відкриті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Херсонським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 540/2185/20 від 24.02.2021 року про зобов'язання Херсонський зональний відділ Військової служби правопорядку (код ЄДРПОУ 26614627, 73027, м. Херсон, вул. Олександрівська, 32) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 13.09.2016 до 28.02.2018.
На примусовому виконанні в Корабельному відділі державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 64969530, з примусового виконання виконавчого листа № 540/2185/20 виданого 24.02.2021 року Херсонським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 13.09.2016 до 28.02.2018.
29.03.2021 державним виконавцем відкрито виконавче провадження, про що винесено відповідну постанову, копії якої, керуючись ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», направлено сторонам виконавчого провадження за адресами вказаними у виконавчому листі № 540/2185/20.
Державним виконавцем, одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, винесено постанову про стягнення виконавчого збору на суму 24 000 грн. та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, копії яких також направлено сторонам виконавчого провадження.
Позивач не погоджуючись з постановами державного виконавця звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною першою ст. 4 Закону № 1404-VIII встановлені вимоги до виконавчого документа, зокрема у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
За правилами, встановленими частиною четвертою ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Так, дослідивши матеріали справи та виконавчий лист № 540/2185/20 виданий 24.02.2021 року, суд встановив, що у відповідача були відсутні підстави для повернення виконавчого документу стягувачу.
Крім того, суд зазначає, що виконавчий лист містить інформацію, щодо місця проживання ОСОБА_1 , його код рнокпп, серію та номер паспорту та навіть номер мобільного телефону.
Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.
Відповідно до статті 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) (частина шоста статті 26 Закону № 1404-VIII).
Згідно ч.4 ст.21 Закону України, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до ч.3 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Згідно ст. 8 Закону України «Про державний бюджету на 2021 рік», мінімальна заробітна плата з 1 січня - 6000 гривень.
Згідно п.2 Розділу VI «Інструкції з організації примусового виконання рішень», виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження. Розмір мінімальних витрат склав 186.10 грн.
Посилання позивача, що спірні постанови є передчасними так як вони не приймали участі у розгляді справи в апеляційній та касаційній інстанціях, а також, що рішення суду від 12.10.2020 року не виконано добровільно у зв'язку із відсутністю реквізитів ОСОБА_1 для виплати індексації, судом до уваги не приймається, так як матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів вчинення дій направлених на виконання рішення суду від 12.10.2020 року, яке Херсонським зональним відділом Військової служби правопорядку отримано 13.10.2020 року.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи те, що судом не встановлено порушення відповідачем норм чинного законодавства під час винесення спірних постанов, а саме постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про розмір витрат виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору № 64969530 від 29.03.2021 року, а позивачем не надано доказів їх протиправності, суд вважає, що позовна заява задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні позовних вимог Зонального відділу Військової служби правопорядку (73027, м.Херсон, вул. Олександрівська, 32, код ЄДРПОУ 26614627) до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (73027, м.Херсон, вул. Стрітенська, 7, код ЄДРПОУ 34906677) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Д.К. Василяка
кат. 105000000