27 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2257/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" до Херсонської міської ради Херсонської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Приватне підприємство "Херсонтеплогенерація" (далі - позивач, ПП "Херсонтеплогенерація") звернулось до суду з позовом до Херсонської міської ради (далі - відповідач, міськрада), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Херсонської міської ради щодо не розгляду листів з заявою про коригування тарифів на теплопостачання ПП «Херсонтеплогенерація» від 11.01.2021р. №05/01 міському голові Колихаєву І.В.; від 25.01.2021р. №15/01 міському голові Колихаєву І.В.; від 15.04.2021р. №15/01 міському голові Колихаєву І.В., копія заступнику міського голови Пепелю В.П.; від 16.04.2021р. №68/01 міському голові Колихаєву І.В.;
- зобов'язати Херсонську міську раду розглянути подані листи з заявами від ПП «Херсонтеплогенерації» про коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії від 11.01.2021р. №05/01 міському голові Колихаєву І.В.; від 25.01.2021р. №15/01 міському голові Колихаєву І.В.; від 15.04.2021р. №15/01 міському голові Колихаєву І.В., копія заступнику міського голови Пепелю В.П.; від 16.04.2021р. №68/01 міському голові Колихаєву І.В. та вирішити питання по суті.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ПП "Херсонтеплогенерація" зазначає, що підприємством на адресу Херсонської міськради направлено заяви про коригування тарифів на теплопостачання, установлених останньою, від 11.01.2021р. №05/01, від 25.01.2021р. №15/01, від 15.04.2021р. №15/01, від 16.04.2021р. №68/01. Проте, відповіді на означені заяви про їх задоволення або мотивованої відмови, станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом, останнім так і не отримано, що вказує на протиправну бездіяльність органу місцевого самоврядування.
Ухвалою від 24.05.2021р. провадження у вказаній справі відкрито, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали.
15.06.2021р. канцелярією суду зареєстровано відзив, в якому відповідач не погоджується із доводами позову, заперечує проти задоволення позовних вимог підприємства, вказуючи при цьому на те, що відповіді міськради на всі чотири заяви позивача, оформлені листами від 21.01.2021р. за вих. №8-128-17/26 (відправлено 22.01.2021р.), від 08.02.2021р. №8-761-17/26 (відправлено 09.02.2021р.), від 16.04.2021р. за вих. №8-4110-17/40, від 26.04.2021р. за №8-4039-17/40, надано у строк, встановлений законодавцем. На підтвердження факту направлення листів на адресу підприємства відповідач посилається на копію Журналу реєстрації кореспонденції відправленої пошти заявнику.
24.06.2021р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній не погоджується із твердженнями, наведеними у відзиві, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. При цьому вказує на те, що наданий до суду Журнал реєстрації кореспонденції відправленої пошти не може вважатися доказом направлення позивачу листів-відповідей на його заяви, тому не спростовує твердження про бездіяльність міськради, про яку йдеться у позові.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Приватним підприємством "Херсонтеплогенерація" складено та направлено Херсонській міській раді, в особі міського голови - Колихаєва І.В., заяви про коригування тарифів на теплопостачання з додатками до них, оформлені листами від 11.01.2021р. №05-01, від 25.01.2021р. №15/01, від 15.04.2021р. №15/01, від 16.04.2021р. №68/01.
Означені заяви з додатками отримано та зареєстровано відповідачем 11.01.2021р. (лист від 11.01.2021р. №05-01), 27.01.2021р. (лист від 25.01.2021р. №15/01), 15.04.2021р. (лист від 15.04.2021р. №15/01), 16.04.2021р. (лист від 16.04.2021р. №68/01), що підтверджується відміткою міськради, проставленою на титульних аркушах заяв підприємства.
Розглянувши надіслані позивачем заяви, відповідач листами від 21.01.2021р. №8-128-17/26, від 08.02.2021р. №8-761-17/26, від 26.04.2021р. №8-4039-17/40, від 28.04.2021р. №8-4110-17/40 залишив заяви ПП "Херсонтеплогенерація" без розгляду через їх невідповідність вимогам Порядку, затвердженого наказом Мінрегіону від 12.09.2018р. №239.
Позивач, не отримавши відповідей на заяви станом на 21.05.2021р., вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Варто зауважити на тому, що позивач здійснює діяльність у сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, кінцевими споживачами якої є населення м. Херсона, медичні, шкільні та дошкільні заклади і юридичні особи, що відповідачем не заперечується, тому наявність повноважень у позивача на надання послуг у відповідній сфері судом під час вирішення справи по суті не перевіряється.
Водночас і позивачем не ставляться під сумнів повноваження відповідача на встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії, у зв'язку із чим відповідне питання судом при вирішенні справи не досліджується.
Між тим, предметом оскарження у справі є бездіяльність відповідача, яка за доводами підприємства, полягає у ненаданні останнім у встановлений законодавцем строк відповіді на подані позивачем заяви про коригування тарифів на теплопостачання.
При вирішенні спору по суті суд враховує наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 20 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005р. №2633-IV (далі - Закон №2633-IV) визначено, що тарифи повинні враховувати собівартість теплової енергії і забезпечувати рентабельність суб'єкта господарювання. Встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. №2189-VIII (далі - Закон №2189-VIII) до повноважень органів місцевого самоврядування віднесено встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону;
Згідно приписам п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону №2189-VIII, до житлово - комунальних послуг належать у т.ч. комунальні послуги - постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
Частиною 1 ст. 10 Закону №2189-VIII встановлено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Згідно 5 ст. 21 Закону №2189-VIII, органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат.
Підпунктом 2 п. а ст. 28 Закону №2189-VIII передбачено, що до відання виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження до яких віднесено встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання).
Згідно приписів ст. 13 Закону №2633-IV, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання відноситься: встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.
Наказом Мінрегіону від 12.08.2018р. №239 затверджено порядок розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення, (далі - Порядок №239).
Згідно приписів п. 4 вказаного Порядку, суб'єкт господарювання (заявник) подає до органу місцевого самоврядування у друкованому та електронному вигляді розрахунки тарифів разом із заявою, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час проведення розрахунків тарифів.
Комплект документів, поданий суб'єктом господарювання (заявником) до органу місцевого самоврядування, підлягає реєстрації службою діловодства.
У разі відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам, установленим цим Порядком, а також відповідності розрахунків тарифів формам, встановленим органами місцевого самоврядування …, їх розгляд здійснюється протягом одного календарного місяця з дня отримання відповідної заяви (з дня її реєстрації).
Якщо заява та додані до неї документи не відповідають вимогам цього Порядку, а розрахунки тарифів - формам, встановленим органами місцевого самоврядування …, заява залишається без розгляду, про що орган місцевого самоврядування письмово повідомляє заявника протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви (з дня її реєстрації) з чітким обґрунтуванням причин такої відмови і посиланням на відповідні нормативно-правові акти (п. п. 1, 3 розділу 4 Порядку №239).
Як вже встановлено судом, позивач надіслав на адресу Херсонської міськради чотири заяви, оформлені листами від 11.01.2021р. №05-01, від 25.01.2021р. №15/01, від 15.04.2021р. №15/01, від 16.04.2021р. №68/01.
Херсонською міськрадою заяви отримано та зареєстровано, що нею у відзиві не заперечується, натомість стверджується, що на означені заяви надано відповіді, оформлені листами від 21.01.2021р. №8-128-17/26, від 08.02.2021р. №8-761-17/26, від 26.04.2021р. №8-4039-17/40, від 28.04.2021р. №8-4110-17/40.
Позивач вказує на те, що листів відповідача не отримував.
На підтвердження факту направлення листів-відповідей міськрада посилається на надану до суду копію Журналу реєстрації кореспонденції відправленої пошти, де як стверджує відповідач, зазначено дати відправлення листів на адресу ПП "Херсонтеплогенерація".
Позивач вважає, що означений Журнал не підтверджує факту надсилання підприємству листів-відповідей.
Отже, спірним є питання - чи можуть вважатися відомості Журналу реєстрації кореспонденції відправленої пошти доказом направлення позивачу листів-відповідей на його заяви про коригування тарифів на теплопостачання.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Статтею 13 Закону України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001р. №2759-III передбачено порядок надання поштового зв'язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв'язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв'язку.
Аналізуючи вказані норми, можна зробити висновок, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповіді на запит позивача є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Разом з тим, жодного з вказаних документів, як і будь яких інших документів на підтвердження фактичного направлення позивачу відповіді на його заяви, відповідачем до суду не надано.
Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними посилання відповідача на надіслання позивачу листів-відповідей на його заяви у письмовій формі, та лише фіксує дійсне оформлення 21.01.2021р. за №8-128-17/26, 08.02.2021р. за №8-761-17/26, 26.04.2021р. за №8-4039-17/40, 28.04.2021р. за №8-4110-17/40 Херсонською міськрадою на ім'я директора ПП "Херсонтеплогенерація" листів-відповідей «Про надання інформації» на заяви підприємства про коригування тарифів на теплопостачання від 11.01.2021р. №05/01, від 25.01.2021р. №15/01, від 15.04.2021р. №15/01, від 16.04.2021р. №68/01.
Суд відмічає ту обставину, що твердження позивача стосовно того, що відповіді на заяви про коригування тарифів на теплопостачання ним не отримано взагалі - жодним чином не спростовані відповідачем у ході судового розгляду справи.
Водночас, так як відповідачем підтверджено факт розгляду заяв позивача про коригування тарифів на теплопостачання, проте не доведено факту направлення на адресу позивача відповіді на означені заяви, суд враховуючи вимоги ч. 2 ст. 2, ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі заявлених позивачем вимог з метою повного захисту прав та інтересів позивача та застосувати такий спосіб захисту прав, як визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на заяви підприємства.
Між тим, питання правомірності залишення заяв позивача без розгляду не охоплюється предметом даного позову, оскільки відповідність форми і змісту заяв та їх додатків вимогам законодавства не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Також позивач просить зобов'язати відповідача розглянути його заяви про коригування тарифів на теплопостачання від 11.01.2021р. №05-01, від 25.01.2021р. №15/01, від 15.04.2021р. №15/01, від 16.04.2021р. №68/01.
У ході судового розгляду суд встановив, що ці заяви фактично були розглянуті.
Відповідь викладена у листах Херсонської міськради від 21.01.2021р. №8-128-17/26, від 08.02.2021р. №8-761-17/26, від 26.04.2021р. №8-4039-17/40, від 28.04.2021р. №8-4110-17/40, але належні докази направлення вказаних листів позивачу надані не були.
Таким чином, фактично розглянувши заяви, відповідач протиправно не надав відповідь позивачу, а тому належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання міськради надати позивачу відповідь на його заяви.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Як передбачає ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".
Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Аманн проти Швейцарії» (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З урахуванням викладеного вище позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" передбачає встановлення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня 2021 року, в сумі 2270 грн.
Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачена ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З наведеного вище вбачається, що позовна заява підприємства містить дві взаємопов'язані між собою вимоги немайнового характеру, за які позивачу необхідно було сплатити судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 2270 грн. Проте, позивачем сплачено судовий збір більшому розмірі - 4540 грн. (платіжні доручення від 18.05.2021р. №1559, №1560).
Відтак, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, поверненню підлягає частина належно сплаченого судового збору - 1135 грн. (50% від 2270 грн.), водночас надміру сплачена сума судового збору - 2270 грн., підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" (код ЄДРПОУ 34458071, 73000, м. Херсон, вул. Кутузова, 2-А) до Херсонської міської ради Херсонської області (код ЄДРПОУ 26347681, 73000, м. Херсон, просп. Ушакова, 37) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Херсонської міської ради Херсонської області щодо ненадання відповіді за заяви Приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" про коригування тарифів на теплопостачання, оформлені листами від 11.01.2021р. №05/01, від 25.01.2021р. №15/01, від 15.04.2021р. №15/01, від 16.04.2021р. №68/01.
Зобов'язати Херсонську міську раду Херсонської області надати відповідь на заяви Приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" про коригування тарифів на теплопостачання, оформлені листами від 11.01.2021р. №05/01, від 25.01.2021р. №15/01, від 15.04.2021р. №15/01, від 16.04.2021р. №68/01, у порядку та строки встановлені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 12.08.2018р. №239 «Про затвердження Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Херсонської міської ради Херсонської області на користь Приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" сплачений судовий збір в сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн., шляхом безспірного списання.
Повернути Приватному підприємству "Херсонтеплогенерація" з Державного бюджету надміру сплачену суму судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Гомельчук
кат. 108060000