26 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2082/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСКО-ІМПОРТ" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA508110/2021/000003/2 від 03.05.2021 року та картки відмови,
встановив:
ТОВ "ВАСКО-ІМПОРТ" (далі - позивач) звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA508110/2021/000003/2 від 03.05.2021 р.;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Чорноморської митниці Державної мінної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА508110/2021/00063 від 03.05.2021 р.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.11.2019 року між ТОВ "ВАСКО- ІМПОРТ" та фірмою “OZER TICARET INSAAT MALZ. VE GIDA MAD. SAN. LTD” укладено контракт № 07/11/19 p. на поставку продукції. До Контракту сторонами укладено додаткову угоду № 1 та підписано специфікації. На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів продавець здійснив поставку на адресу покупця відповідного товару. Під час декларування товарів, позивач заявив митну вартість, яку визначив самостійно за основним методом. На підтвердження митної вартості позивач надав пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України. 03.05.2021 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості на рівні 1,8000 USD за кг/нетто, на загальну суму 98064,00 USD та 03.05.2021 року оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації. Вважає, оскаржуване рішення протиправним.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що декларантом до митного органу було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товару відповідно до контракту № 07/11/19 p., укладеного між позивачем та компанією “OZER TICARET INSAAT MALZ. VE GIDA MAD. SAN. LTD”. За результатами оцінки ризику митної декларації спрацювала система АСАУР. Встановлено розбіжність у документах, які були подані позивачем для митного оформлення. Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що документи надані для підтвердження митної вартості не містять усіх необхідних даних та не усі відомості та розрахунки підтвердженні. Отже декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару та не подано усіх необхідних документів. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Однак, надані документи для підтвердження рівня митної вартості товару, не дали можливості остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару, у зв'язку із чим митну вартість було визначено за резервним методом. Відповідач вважає, що оскаржуване рішення є обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Ухвалою суду від 28.05.2021 року у справі відкрито спрощене провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Суд установив, що 07.11.2019 року між ТОВ "ВАСКО-ІМПОРТ" та фірмою “OZER TICARET INSAAT MALZ. VE GIDA MAD. SAN. LTD” укладено контракт №07/11/19, відповідно до якого продавець зобов'язується на умовах CFR-Херсон, Україна, згідно з Інкотермс-2010: FOB Мерсін, Туреччина, FOB-Іскендерун, та інші порти Туреччини, постачати, а покупець оплатити та прийняти товар - будівельні матеріали в кількості, асортименті, ціні, вартості товару, що постачається і фрахт до порту вивантаження згідно із специфікаціями на кожну поставку.
Тара і упаковка входять до вартості товару (п.1.3. Контракту).
У травні 2021 року відповідно до умов контракту та на підставі супроводжувальних документів позивач отримав від фірми “OZER TICARET INSAAT MALZ. VE GIDA MAD. SAN. LTD” товар - будівельні матеріали, а саме нетканий матеріал без покриття із скловолокна (скловата) у рулонах розміром 100х1200х7000 мм - 60480,00 м2, розміщеного на 240 дерев'яних палетах по 30 рулонів та обгорнутий плівкою, відповідно до інвойсу EFI2021000000017 від 23.04.2021 року на загальну суму 40916,80 доларів США.
З метою декларування наведеного вище товару позивач 03.05.2021 року подав митну декларацію № UA508110/2021/001437, у якій самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, яка склала 1139147,68 грн.
На підтвердження вартості товару позивачем надано Чорноморській митниці Держмитслужби повний перелік документів, передбачений ст. 53 МК України, а саме: пакувальний лист, рахунок-фактура (інвойс), коносамент, вантажна відомість, сертифікат про походження товару форми, документ, що підтверджує вартість страхування, зовнішньоекономічний договір, доповнення до зовнішньоекономічного договору, договір про надання послуг митного брокера, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державами, копія митної декларації країни відправлення, митна декларація, за якою відмовлено у випуску товарів.
Митним органом здійснено перевірку митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР).
У зв'язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, на думку митного органу, містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, декларанту запропоновано надати додаткові документи.
Позивачем додатково надано комерційну пропозицію б/н від 12.04.2021 року та повідомлено, що інших документів надано не буде у зв'язку з їх відсутністю.
Перевіривши додатково подані документи митний орган дійшов до висновку, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів щодо достовірності заявленого рівня митної вартості.
03.05.2021 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA508110/2021/000003/2, у якому зазначені такі підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості товару:
"Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що заявлено неповні відомості про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість) достовірно документально не підтверджено.
Відповідно до п. 5.1 зовнішньоекономічного договору № 07/11/19 від 07.11.2019 року розрахунок за товар здійснюється протягом 180 днів з моменту вивантаження товару в порту призначення. Але в поданому інвойсі від 23.04.2021 року № EFI2021000000017 зазначено, що поставка товару відбувається після попередньої оплати (до моменту відправлення товару). Проте, до митного оформлення для підтвердження митної вартості не подано жодного платіжного документу, який би підтверджував факт оплати за товар. Крім того, витрати на транспортування вантажу (фрахт), які зазначені в рахунку-фактурі та специфікації до контракту не мають документального підтвердження.
Підпис представника-нерезидента у зовнішньоекономічному контракті від № 97/11/19 від 07.11.2019 та у специфікації № 21 (до контракту № 07/11/19 від 07.11.2019) від 15.04.2021 відрізняється від підпису у інвойсі від 23.04.2021 року № ЕFІ2021000000017.
Також, декларантом неподані усі необхідні додаткові документи, витребуванні в рамках положень статті 53 МКУ, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.".
Крім того, митним органом оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508110/2021/00063, з якими позивач не погоджується, оскільки вважає, що вказані документи прийняті з порушенням вимог ст. ст. 53 - 55 МК України.
Вирішуючи питання про правомірність прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товару та оформлення картки відмови, суд враховує такі приписи діючого законодавства.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно з умовами контракту, специфікації, інвойсу та інших документів постачальника.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Так, однією із підстав для коригування заявлено відсутність платіжного документа, який би підтверджував факт оплати за товар.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. З аналізу наведеної норми виходить, що банківські платіжні документи подаються до митного оформлення лише у випадку сплати вартості за поставлений товар.
Відповідно до п. 5.1. Контракту від 07.11.2019 р. № 07/11/19 розрахунок за цим договором проводиться Покупцем доларами США протягом 180 днів з моменту вивантаження товару в порту призначення.
На момент митного оформлення товару встановлений контрактом строк не закінчився.
Із дослідженого інвойсу від 23.04.2021 року № ЕFІ2021000000017 суд не вбачає, що поставка товару відбувається після попередньої оплати (до моменту відправлення товару).
Таким чином, митним органом не доведено, що декларант при митному оформленні повинен був надати платіжний документ, який би підтверджував факт оплати за товар, оскільки за умовами контракту строк на здійснення оплати на час митного оформлення не закінчився і декларант повідомив про відсутність таких документів.
Щодо відсутності документального підтвердження витрат на транспортування вантажу (фрахт), які зазначені в рахунку-фактурі та специфікації до контракту суд зазначає таке.
За умовами контракту постачання товару здійснюється морським транспортом на умовах CFR-Херсон, Україна, згідно Інкотермс-2010.
Відповідно до змісту "Інкотермс 2010" Правил ІСС для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі, CFR (cost and Freight) - "Вартість і фрахт" означає, що продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар. При цьому продавець зобов'язаний укласти договір та оплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення.
Враховуючи вказані положення, у розумінні "Інкотермс 2010" термін "Фрахт" включає в себе всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт судна та будь-які збори в зв'язку з вивантаженням товару у порту призначення, які за умовами договору покладаються на продавця.
Враховуючи вказані обставини для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту № 07/11/19 від 07.11.2019 р. не потребують додаткового підтвердження витрат на транспортування вантажу (фрахт), які зазначені в рахунку-фактурі та специфікації до контракту.
Відмінність підписів представника-нерезидента у зовнішньоекономічному контракті, специфікації та інвойсі не може бути підставою для коригування митної вартості, оскільки жодним чином не впливає на її складові.
Крім того, суд зазначає, що витребовуючи додаткові документи митний орган лише посилається на п. 5 ст. 54 МК України та ст. 53 МК України та перераховує увесь перелік документів, передбачений ч. 3 ст. 53 КАС України. При цьому, суть виявлених митним органом недоліків відображено безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості, яке у процедурі митного оформлення є кінцевим та позбавляє декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому із наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю визначення декларантом митної вартості товару.
Такий підхід митного органу суперечить нормам статті 53 КАС України, оскільки встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості дізнатись, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 28.10.2020 року у справі № 1.380.2019.000724 (адміністративне провадження №К/9901/25406/19).
Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема, у Постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 820/231/16, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що витребовуючи документи без зазначення обставин, які ці документи мають підтвердити, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем під час митного оформлення надано усі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення вбачається, що митну вартість товару № 1 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 08.02.2021 № UA209140/2021/10429, а саме 1,80 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 54480 х 1,80 = 98064 дол. США).
Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди і щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.
Проаналізувавши підстави на які посилається Митний орган щодо коригування митної вартості та зміст МД від 08.02.2021 № UA209140/2021/10429, суд встановив, що товар у вказаній декларації суттєво різниться від товару, зареєстрованого позивачем, зокрема якісними характеристиками (вид, розмір, тощо) та умовами поставки.
Відтак, необґрунтованим та немотивованим є використання митним органом митної декларації від 08.02.2021 №UA209140/2021/10429, адже товар у наведеній МД не є аналогічним товару, задекларованому позивачем.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Таким чином, суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.
Позиція митного органу щодо непідтвердження цінової складової митної вартості у цій справі не доведена, у зв'язку із чим, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови підлягають скасуванню.
Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідно до положень статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 03.05.2021 року №UA508110/2021/000003/2 прийняте Чорноморською митницею Держмитслужби відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСКО-ІМПОРТ".
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Чорноморської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA508110/2021/00063.
Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43335608, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСКО-ІМПОРТ" (ЄДРПОУ 38151742, 73003, м. Херсон, пров. Портовий, буд. 1) судовий збір в сумі 7594,22 грн (сім тисяч п'ятсот дев'яносто чотири гривні 22 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов
кат. 108020200