Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
27 липня 2021 р. справа № 520/13248/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС у Донецькій області до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Балдинюка М.Ю. про накладення штрафу від 05.07.2021 ВП №64628997 на суму 10200,00 грн.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст. 171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Східне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) юридичним статусом органу ДВС не наділено.
Так, п. 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, визначено, що органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві); відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві; управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень); відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної виконавчої служби).
Тому, обраний заявником відповідач не є органом Державної виконавчої служби України.
Посилання на правовий висновок постанови Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №303/3418/17 слід визнати нерелевантним відносно обставин даного спору, адже цей висновок стосується тлумачення положень того законодавства, котре діяло до 05.10.2016.
Місцезнаходження і заявника, і належного відповідача - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) (чи Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків)) знаходяться поза межами територіальної юрисдикції Харківського окружного адміністративного суду, що суперечить ст. 25 КАС України.
Крім того, позивач не надав до суду докази сплати судового збору .
Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривень.
З огляду на зміст заявлених вимоги та положення Закону України "Про судовий збір" позивачу належить до сплати судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Розглядаючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд не вбачає підстав для його задоволення.
Частиною 1 ст. 1 цього Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір»).
За приписами ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Зазначене узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», якими визначено чіткі умови, за яких можливо відстрочити чи розстрочити, зменшити розмір судового збору чи звільнити від його сплати.
За правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Суд вважає необґрунтованим посилання Головного управління ДПС у Донецькій області на фінансування за рахунок Державного бюджету, яке є періодичним та не у повному обсязі.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору. Зазначена позиція відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 (заява № 70297/01).
Крім того, жодних доказів, які б безспірно посвідчували ту обставину, що на дату подання позову майновий/фінансовий стан позивача перешкоджає здійсненню оплати судового збору, до клопотання не надано.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі», - «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Окрім того, суд зважає і на те, що ризики з несплати заявником судового збору у майбутньому є значними, а суб'єктивне право (інтерес), за захистом якого звернувся заявник, не входить до кола життєво важливих інтересів учасника суспільних відносин.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання і відхиляє аргументи, наведені позивачем в його обґрунтування.
Отже, позивач має сплатити судовий збір за подання позову у розмірі 2270,00 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Встановити, що способом усунення недоліку в оформленні позову є подання до суду: доказів оплати судового збору; позовної заяви із визначенням суб'єктного складу учасників спірних правовідносин у відповідності до норм ч. 3 ст. 287 КАС України; доказів належності даної справи до територіальної юрисдикції Харківського окружного адміністративного суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя,-
Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п'яти календарних днів з дати отримання копії ухвали по залишення позову без руху, шляхом надання доказів оплати судового збору; позовної заяви із визначенням суб'єктного складу учасників спірних правовідносин у відповідності до норм ч. 3 ст. 287 КАС України; доказів належності даної справи до територіальної юрисдикції Харківського окружного адміністративного суду.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Шляхова О.М.