Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
27 липня 2021 р. № 520/13499/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області (ідентифікаційний код - 23148343; місцезнаходження - 63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Старонікольська, буд. 20а) стосовно невиплати ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік відповідно ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів, гарантії їх правового захисту» виходячи з п'яти мінімальних пенсій за віком та з урахуванням різниці, яка була фактично виплачена у цей період;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області (ідентифікаційний код - 23148343; місцезнаходження - 63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Старонікольська, буд. 20а) виплатити ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік відповідно ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів, гарантії їх правового захисту» виходячи з п'яти мінімальних пенсій за віком та з урахуванням різниці, яка була фактично виплачена у цей період.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень пункту 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із пунктом 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі "Мушта проти України" нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди повинні перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.12.2019 по справі №9901/325/19.
Зі змісту позову встановлено, що при зверненні до суду позивачем оскаржується бездіяльність відповідача щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік відповідно ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів, гарантії їх правового захисту», виходячи з п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням різниці, яка була фактично виплачена у цей період.
Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У позовній заяві позивачем вказано, у 2020 році відповідач нараховував позивачу разову грошову допомогу до 5 травня у зменшеному розмірі.
Вказані види грошової виплати є періодичним платежем, отже, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися під час отримання такої виплати у розмірі, з яким він не погоджується, а звернувся позивач до суду з зазначеним адміністративним позовом 22.07.2021, тобто з порушенням шестимісячного строку встановленого пунктом 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно постанови Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №380/5202/20 строк звернення до суду розпочинається з дати отримання щорічної допомоги до 5 травня.
Вказана правова позиція стосовно строків звернення до суду також викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №815/3087/18.
Відповідно до ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також необхідно вказати, що факт звернення позивача до відповідача із заявою про нарахування і виплату недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, не змінює моменту, з якого вона повинна була дізнатись про порушення своїх прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що в позовній заяві міститься клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування вказаного клопотання позивачем зазначено, що отримавши часткову виплату у строк, очікувала, що до 30.09.2020 отримає недоплачену частину. У травні 2021 року звернулась до відповідача із заявою про нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 року відповідно ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів, гарантії їх правового захисту» виходячи з п'яти мінімальних пенсій за віком та отримала лист від 01.06.2021 про відмову, тобто лише 01.06.2021 дізналась про порушене право.
Розглянувши вказане клопотання, суд вважає його безпідставним, так як для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Верховного суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду викладеною в Постанові від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19, яка на час винесення даної ухвали суду є останньою позицією Верховного Суду щодо питання строків звернення до суду з позовами стосовно соціальних виплат, та яка підлягає застосуванню в порядку ст. 242 КАС України.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить здійснити перерахунок разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2020 рік.
Статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» законодавець встановив виплачувати щорічно до 5 травня учасникам бойових дій грошову допомогу.
Відповідно до частини першої статті 17-1 зазначеного Закону щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
З матеріалів справи судом встановлено, що у квітні 2020 року позивачу було виплачено разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік для учасників бойових дій у розмірі 1390,00 грн.
Про порушення своїх прав внаслідок виплати грошової допомоги до 5 травня у меншому розмірі, ніж він очікував, позивач дізнався у квітні 2020 року, коли отримав цю допомогу. Відтак саме з цього часу слід обраховувати строк звернення до суду з вимогами про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання відповідача перерахунок, нарахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня.
Таким чином, суд вважає подане клопотання необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з врахуванням зазначеного в даній ухвалі суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку та докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити заявнику, що в разі невиконання вимог ст. 161 КАС України відповідно до цієї ухвали позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Шляхова