26 липня 2021 року Справа 160/12099/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Тернівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро), треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро), треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати Постанову про арешт коштів боржника від 01.07.2021 в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» № НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 ), винесену державним виконавцем Тернівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро) Чумак Оленою Вікторівною;
-визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Тернівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро) Чумак Олени Вікторівни щодо не зняття арешту з грошових коштів, що містяться на рахунку ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» № НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 );
-зобов'язати Тернівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро) зняти арешт з грошових коштів, що містяться на рахунку ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» № НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 );
-визнати протиправною та скасувати Постанову про арешт коштів боржника від 01.07.2021 в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_3 , винесену державним виконавцем Тернівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро) Чумак Оленою Вікторівною;
-визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Тернівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро) Чумак Олени Вікторівни щодо не зняття арешту з грошових коштів, що містяться на рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_3 ;
-зобов'язати Тернівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро) зняти арешт з грошових коштів, що містяться на рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_4 .
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
У позовній заяві позивачем визначено в якості третіх осіб, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», проте, в тексті позовної заяви відсутнє обґрунтування доцільності залучення вказаних третіх осіб, а також не зазначено яким чином рішення в даній справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки третіх осіб, що є необхідною умовою для вступу такої особи, в якості третьої особи в адміністративну справу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 49 КАС України.
Крім того, відповідно до частин 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовані статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 2 якої передбачено, що позовну заяву до суду може бути подано, у 10-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позивач в позовній заяві зазначає, що дізнався про арешт коштів, згідно з оскаржуваними постановами в липні 2021 року, але доказів на підтвердження вказаного не надає.
Враховуючи зазначене, суд позбавлений можливості встановити дотримання позивачем 10 денного строку звернення до суду.
Відтак, позивачу необхідно надати докази звернення до суду в межах строків, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України або подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин його пропуску
Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон №3674), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік визначено, що з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривень.
Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону №3674.
Згідно приписів ст.4 Закону №3674, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, 908,00 грн. (2270 грн. * 0,4).
Враховуючи, що позивачем подано позов, який містить вимоги немайнового характеру, звертаючись до суду з даним позовом позивач повинен був сплатити до суду судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, позивачем при зверненні до суду судовий збір не сплачено, а подано заяву про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з накладенням відповідачем арешту на кошти.
Розглянувши заяву позивача про звільнення його від сплати судового збору, а також дослідивши письмові докази, подані до заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо її задоволення, з огляду на наступне.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано ст.133 КАС України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 ст.8 Закону №3674.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначений переліки є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Враховуючи викладене, позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, тому повинен сплачувати судовий збір.
Крім того, судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Приписами статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Стаття 133 КАС України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, податкова декларація про доходи, тощо).
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.
У розумінні приписів ст.8 Закону №3674, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, позивач має довести існування фінансових труднощів.
Водночас, позивачем не надано до суду жодних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору.
Крім того, ст.133 КАС України передбачено право, а не обов'язок суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання позовної заяви до суду, в силу положень ст.161 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Оскільки позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в заяві не можуть бути визнані поважними, в зв'язку з чим заява задоволенню не підлягає.
Враховуючи, що позов містить вимоги немайнового характеру, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 908 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява надійшла до суду 20.07.2021, п'ятим днем для вирішення питання про залишення позовної заяви без руху є 25.07.2021 (неділя- вихідний день).
За правилами частини 6 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
З урахуванням зазначеного, суд вирішує питання про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі №160/12099/21 в перший робочий день 26.07.2021.
Керуючись статями 49, 122, 160, 161, 169, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Тернівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро), треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про визнання дій протиправними та скасування постанови- залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
-доказів звернення до суду в межах строків, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України або заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин його пропуску;
- клопотання про залучення третіх осіб з обґрунтуванням доцільності таких дій;
- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 908 грн. Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами: отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, код отримувача ЄДРПОУ (отримувача) 37988155, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір, (ПІБ чи назва установи, організації позивача) Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Маковська