09 липня 2021 року Справа 160/7460/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в м.Дніпрі в порядку письмового провадження клопотання Дніпровської міської ради про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі №160/7460/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа: Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
11 травня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міської ради, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради при розгляді клопотання №36/3405 від 30.06.2020 року особи з інвалідністю внаслідок війни II групи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , - про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Дніпровську міську раду розглянути по суті клопотання №36/3405 від 30.06.2020 року особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , - про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . Позовна заява обґрунтована тим, що ст.29 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" в частині суддівської винагороди не відповідає Конституції України та нормам міжнародного права, тому відповідач не мав застосовувати вказану норму до визначення розміру виплати суддівської винагороди.
Позовну заяву обґрунтовано допущеною з боку відповідача бездіяльністю у вигляді неприйняттям рішення за заявою позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/7460/21 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року вказана позовна заява була залишена без руху та цією ухвалою було запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
25 травня 2021 року до суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку з доказами поважності причин його пропуску.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду. Позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі №160/7460/21 за вищезазначеним позовом. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
08 липня 2021 року до суду, засобами електронного зв'язку вх. № 10720/21, від представника відповідача Мернової Ольги Олегівни надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради у повному обсязі.
Крім того, у відзиві на позовну заяву представник відповідача просить розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, обґрунтовуючи тим, що справа може мати великий суспільний резонанс, то для повного та всебічного встановлення обставин справи, вважають, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Суд, дослідивши заявлене клопотання, надаючи йому правову оцінку враховує наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до положень п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що останній наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з'ясування всіх обставин у такій справі. Відтак, відкриття провадження у справі як за правилами спрощеного позовного провадження, так і загального позовного провадження є правом суду, а не обов'язком.
Положеннями ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право відповідача на звернення до суду із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частина 4 цієї ж статті закріплює спеціальне правило про процесуальні повноваження адміністративного суду залежно від обґрунтованості заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а саме:
- залишити заяву відповідача без задоволення;
- розглянути справу за правилами загального позовного провадження та зробити заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Тобто, конструкція наведеної норм закріплює повноваження суду на вчинення певних процесуальних дій за результатами розгляду заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного. При цьому, відповідні повноваження суд реалізує у той чи інший спосіб залежно від обґрунтованості таких заперечень.
Однак, у поданому представником відповідача клопотанні не наведено обґрунтованих доводів неможливості вирішення цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що дана справа не відноситься за предметом розгляду до встановленого ч.4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України переліку справ, що підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.
Так, за характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників справи, дана справа є справою незначної складності та не вимагає проведення підготовчого засідання, тобто підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання представника відповідача про доцільність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
За викладених обставин, відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 4,12, 257, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання Дніпровської міської ради про розгляд адміністративної справи №160/7460/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа: Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Боженко