09 липня 2021 року Справа № 160/9213/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши в м.Дніпрі матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
08 червня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову оплачувану відпустку як учаснику бойових дій, що передбачена статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за період роботи з 2016 по 2017 рік, що сумарно складає 28 календарних днів, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, тобто станом на 03.07.2017 року.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористану ОСОБА_1 додаткову оплачувану відпустку як учасника бойових дій, що передбачені статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за період з 2016 по 2017 рік, що сумарно складає 28 календарних днів, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, тобто на 03.07.2017 року.
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно у відповідності до Порядку № 178 від 16.03.2016 року.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно у відповідності до Порядку № 178 від 16.03.2016 року.
Позовна заява обґрунтована протиправною бездіяльністю відповідача щодо не проведення усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій та невиплаті позивачу грошової компенсації за не отримане речове майно.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/9213/21 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року вказана позовна заява була залишена без руху та цією ухвалою було запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду усіх наявних у нього доказів на підтвердження допущеної з боку відповідача бездіяльності щодо невиплати йому у день звільнення компенсації за неотримане речове майно, зокрема доказів звернення позивача із відповідним рапортом чи/або заявою щодо виплати такої компенсації, клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.
08 липня 2021 року до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що у пункті 4 Порядку № 178 передбачене застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством прав та інтересів, що узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним судом у постановах від 03.10.2018 року у справі № 803/756/17, від 23.08.2019 року у справі № 2040/7697/18 та від 11.09.2019 року у справі № 825/1104/17. З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача із заявою в порядку Закону України «Про звернення громадян» про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, за результатами розгляду якої отримав листи № 501/25/423 від 28.04.2021 року та листа № 1206 від 12.05.2021 року, в яких повідомлялось, що грошова компенсація за недотримане речове майно позивачу виплачена не була. Відтак, позивач звертався до відповідача про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, відтак вчинив дії, необхідні для вирішення цього питання. Тобто невиплата грошової компенсації за неотримане речове майно є триваючою бездіяльністю відповідача, і коли позивач зрозумів, що його права порушені з вищевказаних листів, звернувся до суду за захистом порушених прав. На підставі вищевикладеного, просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
При вирішенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
Право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено статтею 55 Конституції України. Це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючі пункт перший статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992 року).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року).
При цьому, як слідує з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Так, відповідно до частини 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на викладені приписи Кодексу адміністративного судочинства України та Конвенції, проаналізувавши у сукупності наведені у клопотанні доводи, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити ОСОБА_1 пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Згідно ч. 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає недоліки усуненими та приймає позовну заяву до розгляду.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, згідно частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Керуючись ст. ст. 80, 121, 171, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду по справі №160/9213/21.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 160/9213/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Призначити справу до розгляду з 09 серпня 2021 року у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Боженко Н.В.
Витребувати від Військової частини НОМЕР_2 належним чином завірені копії:
- дані про нарахування та виплати (розрахунок) ОСОБА_1 , які були здійснені на час звільнення з військової служби;
- інформацію щодо виплати або невиплати ОСОБА_1 додаткових відпусток, їх компенсації за період проходження позивачем військової служби з 01.07.2016 р. по 03.07.2017 р. та у разі не виплати надати пояснення щодо підстав такої невиплати;
- інформацію щодо подачі рапорту, щодо виплати компенсації, вартості неотриманого ОСОБА_1 речового майна.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів по суті позову, у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.
Згідно ч. 3 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень, копія яких одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).
Повідомити учасників справи, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив та заперечення та письмові пояснення повинні відповідати вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повідомити учасників справи, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, а відповідачу також направити копію позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.
Суддя Н.В. Боженко