22 червня 2021 року Справа №160/11943/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення по справі №160/11943/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
14 червня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення по справі №160/11943/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Заява про роз'яснення рішення мотивована тим, що звернувшись до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із зверненням на перерахунок пенсії, однак було отримано відповідь за вихідним 16079-11693/Р-01/8-0400/21 від 17.05.2021 року, що «Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року № 160/11943/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу період здійснення вами підприємницької діяльності з 2000 по 2003 роки. На підставі рішення суду період здійснення вами підприємницької діяльності до страхового стажу зараховано з 01.07.2000 року по 01.07.2003 рік». Тобто, відповідно до відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, при зарахуванні трудового стажу не виконано рішення в повному обсязі, так як мне враховано саме період здійснення підприємницької діяльності. В описовій частині рішення суду зазначалося, що позивач підтвердила документально право на пенсію, так як у період з 15.12.97 по 01.01.2001 перебувала на спрощеній системі оподаткування належним чином сплачувала податки і збори, у період з 01.01.2001 по 30.06.2009 застосовувала спрощену систему оподаткування, сплачувала фіксований податок, що підтверджується документально. Тобто, відповідач вибірково читає рішення суду та вибірковим методом його виконує. Керуючись ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України заявник просить суд роз'яснити порядок виконання судового рішення по справі №160/11943/20 від 29 грудня 2020 року, в частині врахування страхового стажу в період з 11.04.2000 по 31.12.2003 року включно, викласти задоволену вимогу у редакції:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні до трудового стажу періоду здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності у період з 11.04.200 по 31.12.2003 роки;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.12.2019 №9267/Р-09 про відмову у зарахуванні періоду здійснення підприємницької діяльності з 2000 по 2003 роки.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу період здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 11.04.200 по 31.12.2003 роки.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №793 та її виплату.
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840, 80 гривень (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Так, процесуальні питання щодо роз'яснення судового рішення врегульовано статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно частини третьої якої суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення протягом десяти днів з дня її надходження.
Враховуючи, що судове рішення від 29 грудня 2020 року постановлено судом в письмовому провадженні, тому розгляд заяви про роз'яснення судового рішення суд також здійснює в письмовому провадженні.
Розглянувши подану заяву, суд враховує наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суді від 29 грудня 2020 року по справі №160/11943/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні до трудового стажу періоду здійснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підприємницької діяльності у період з 2000 по 2003 роки. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.12.2019 №9267/Р-09 про відмову у зарахуванні періоду здійснення підприємницької діяльності з 2000 по 2003 роки. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу період здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 2000 по 2003 роки. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №793 та її виплату. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840, 80 гривень (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Вказане рішення суду від 29 грудня 2020 року по справі № 160/11943/20 набрало законної сили 29 січня 2021 року.
Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
За правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду.
Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2020 року у справі №22а-11177/08.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
За загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16.
Як зазначено у пункті 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 Про судове рішення в адміністративній справі за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у рішенні відсутні, то ухвала суду про їх роз'яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такого рішення.
Надаючи правову оцінку рішенню Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року, суд приходить до переконання, що воно постановлено у межах заявлених позовних вимог, резолютивна частина викладена чітко і зрозуміло та повністю узгоджується із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, а тому розширеного тлумачення шляхом роз'яснення цього судового рішення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
У свою чергу, подана заява про роз'яснення судового рішення не містить посилань на те, що резолютивна частина рішення суду викликає труднощі в їх розумінні.
До того ж, роз'яснюючи рішення суду в частині механізму виконання судового рішення, суд фактично постановив би додаткове рішення, що є недопустимим та суперечить вимогам ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, яка прямо забороняє змінювати його зміст.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення по справі № 160/11943/20 слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 243-248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення по справі №160/11943/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко