про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
26 липня 2021 р. Справа № 120/8015/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали
за позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
до: Вінницької обласної комісії з реабілітацією жертв політичних репресій Вінницької обласної державної адміністрації, Національної комісії із реабілітації при Українському інституті національної пам'яті,
про: визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити дії, -
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Вінницької обласної комісії з реабілітацією жертв політичних репресій Вінницької обласної державної адміністрації, Національної комісії із реабілітації при Українському інституті національної пам'яті про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161, 172 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В силу положень п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивачами в якості відповідачів зазначено: як відповідача 1 - Вінницька обласна комісія з реабілітацією жертв політичних репресій Вінницької обласної державної адміністрації, як відповідача 2 - Національна комісія із реабілітації при Українському інституті національної пам'яті.
В той же час, відповідно до прохальної частини позовної заяви позивачами заявлено позовні вимоги лише до Вінницької обласної комісії з реабілітацією жертв політичних репресій Вінницької обласної державної адміністрації, в той же час позовні вимоги до Національної комісії із реабілітації при Українському інституті національної пам'яті не заявлено.
Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, у позовній заяві позивачами зазначено, що 25.02.2021 року на засіданні обласної комісії із реабілітації при обласній державній адміністрації прийнято рішення відповідно до якого визнано потерпілою від політичних репресій бабусю позивачів 1, 2.
Відносно позивачів 1, 2 відповідач визначився, що « За результатами опрацювання заяви встановлено, що на ОСОБА_1 не поширюється дія Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», оскільки вона є правнучкою репресованої особи». Аналогічно було роз"яснено рішення і відносно ОСОБА_2 .
Внаслідок чого відповідач-1 вирішив стосовно позивачів 1, 2 не надсилати обгрунтовані пропозиції до Національної комісії з реабілітації при Українському інституті національної пам'яті.
Проте, на підтвердження вказаних обставин позивачами не зазначено, яким саме рішенням відповідача 1 (номер, дата рішення ) надано відмову позивачам 1 та 2.
Також не долучено копію такого рішення до матеріалів позовної заяви, як і не зазначено про відсутність такого рішення у позивачів та, відповідно, не подано клопотання про його витребування.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Як уже зазначалось вище, у позовній заяві зазначено, що 25.02.2021 року відповідачем-1 прийнято рішення стосовно позивачів 1 та 2, з яким вони не згодні.
Разом з тим, в позовній заяві не зазначено, якими саме діями, бездіяльністю або рішеннями відповідачів порушено права позивача-3 ОСОБА_3 , як і не вказано коли позивач-3 звертався до відповідача-1 із відповідною заявою.
Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак, в порушення вказаної вимоги позивачами у позовній заяві не зазначено перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, як і не зазначено про неможливість самостійно надати відповідні докази.
Крім того, частинами 4, 5 ст. 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про витребування доказів.
Згідно ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Проте, перевіривши матеріали позовної заяви судом встановлено, що, в порушення вимог статей 160, 161 КАС України, позивачами не додано до матеріалів позовної заяви жодного доказу на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, як і не зазначено про неможливість їх подання та не надано клопотання про їх витребування.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2270,00 грн.
Частиною 3 ст. 6 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У позовній заяві позивачами зазначено, що вони звільнені від сплати судового збору на підставі п. 23 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір"
Проте, суд зауважує, що відповідно до п. 23 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Як видно з позовної заяви, позивачі просять суд:
- визнати незаконною та скасувати відмову Вінницької обласної комісії з реабілітації жертв політичних репресій Вінницької обласної державної адміністрації у визнанні потерпілим від політичних репресій ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
- зобов'язати Вінницьку обласну комісію з реабілітації жертв політичних репресій Вінницької обласної державної адміністрації визнати особами, що набули статусу потерпілих від політичних репресій ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у порядку спадкової трансмісії;
- зобов'язати Вінницьку обласну комісію з реабілітації жертв політичних репресій Вінницької обласної державної адміністрації направити пропозиції щодо визнання потерпілими від політичних репресій ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Національної комісії із реабілітації при Українському інституті національної пам'яті.
Аналіз пункту 23 частини першої статті 5 Закону "Про сплату судовий збір" вказує на те, що позивачі звільняються від сплати судового збору у разі оскарження саме рішень Національної комісії з реабілітації. В той же час позивачі оскаржують рішення Вінницької обласної комісії з реабілітації жертв політичних репресій Вінницької обласної державної адміністрації що не є тотожним.
При цьому суд наголошує, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 20 КАС України адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, а не окружним адміністративним судам.
Відповідно до п. 1 розділу ІV Положення про Національну комісію з реабілітації, затвердженого наказом Міністерства культури України "Про затвердження Положення про Національну комісію з реабілітації та Типового положення про регіональну комісію з реабілітації" від 25.10.2018 № 926, розгляд та прийняття рішення з питань визнання особи реабілітованою або потерпілою від репресій здійснюються Національною комісією на підставі обґрунтованих пропозицій регіональної комісії, які разом із заявою заявника, іншими документами, матеріалами та доказами (оригіналами або копіями), що досліджувалися під час попереднього розгляду, протоколом засідання регіональної комісії, а також електронною копією обґрунтованих пропозицій надсилаються регіональною комісією (далі - обґрунтовані пропозиції та матеріали).
Суд зауважує, що позивачами не оскаржується рішення Національної комісії з реабілітації, а оскаржується відмова ( пропозиції ) регіональної комісії з реабілітації.
Таким чином, заявлені вимоги позивачів не пов'язані з оскарженням рішення Національної комісії з реабілітації, а отже в рамках поданого адміністративного позову позивачі не можуть вважатись особами, які звільнені від сплати судового збору в розумінні п. 23 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Відтак, за подання даного адміністративного позову позивачі мають сплатити судовий збір на загальних підставах.
Як видно із прохальної частини позовної заяви, позивачами заявлено три вимоги немайнового характеру, одна з яких основна вимога, а інші похідні.
Відповідно до ч. 7 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір" у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Таким чином, кожним із позивачів має бути сплачений судовий збір у сумі 908,00 грн.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачам строк для усунення її недоліків у спосіб подання до суду позовної заяви, яка б відповідала вимогам ст. 160 та 161 КАС України, а саме шляхом:
- уточнення складу учасників справи, зокрема відповідачів, або уточнення (викладення) позовних вимог щодо кожного з відповідачів, які зазначені в позовній заяві;
- уточнення змісту позовних вимог, шляхом зазначення, яким саме рішенням Вінницької обласної комісії з реабілітацією жертв політичних репресій Вінницької обласної державної адміністрації Ткаченко Неонілі Анатоліївні, ОСОБА_2 відмовлено у визнанні потерпілими від політичних репресій, із зазначенням реквізитів такого рішення (дати, номеру тощо);
- уточнення змісту позовних вимог, шляхом зазначення, якими діями, бездіяльністю або рішенням відповідачів порушено права позивача ОСОБА_3 ; викладення обставин щодо такого порушення, зокрема зазначення відомостей щодо звернення ОСОБА_3 до відповідачів з відповідною заявою;
- зазначення у позовній заяві переліку документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви;
- подання до суду всіх доказів, якими обгрунтовуються заявлені позивачами позовні вимоги; у разі неможливості подання таких доказів самостійно, подати клопотання про витребування таких доказів;
- сплати судового збору в сумі 908,00 грн. кожним з позивачів окремим платіжним документом. Реквізити для сплати судового збору: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд;
- подання копії позовної заяви, а також доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Вінницької обласної комісії з реабілітацією жертв політичних репресій Вінницької обласної державної адміністрації, Національної комісії із реабілітації при Українському інституті національної пам'яті про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачам у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Дану ухвалу направити позивачам для відома та виконання.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна