27 липня 2021 року
м. Київ
справа № 161/7088/20
провадження № 51-3515ск20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на вирок Нетішинського міського суду Хмельницької області від 13 березня 2020 року та вирок Хмельницького апеляційного суду від 11 листопада 2020 року постановлені у кримінальному проваджені за обвинуваченням
ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцька, жителя цього АДРЕСА_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , раніше судимого за вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 12 червня 2020 року за ч. 3 ст. 408 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 роки, на підставі ст. 75 цього Кодексу звільненого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном на 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.
Суть питання
За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 жовтня 2020 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. Постановлено вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 12 червня 2020 року виконувати самостійно.
Рівненський апеляційний суд ухвалою від 20 квітня 2021 року вирок суду першої інстанції залишив без змін.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 , не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильно надану оцінку доказам та допущення, на її думку, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати, а кримінальне провадження щодо її підзахисного закрити.
Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду
Статтею 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) встановлено вимоги, яким має відповідати касаційна скарга.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга має містити обґрунтування заявлених скаржником вимог, із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК ) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, які є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, а також навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак усупереч наведеним положенням процесуального закону, захисник ОСОБА_5 , порушуючи питання про скасування ухвали апеляційного суду, обмежилась загальними фразами і не конкретизувала, яких саме порушень допустився суд апеляційної інстанції, переглядаючи кримінальне провадження щодо її підзахисного в апеляційному порядку. Зокрема, захисник не обґрунтувала, у чому саме полягали порушення допущені апеляційним судом, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановленого цим судом судового рішення, і чому їх слід відносити до підстав для скасування касаційним судом ухвали апеляційного суду згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на положення статей 370, 404, 412, 419 цього Кодексу.
Крім того, касаційна скарга не містить доводів щодо незаконності висновків суду апеляційної інстанції, наведених в ухвалі цього суду на спростування доводів апеляційної скарги сторони захисту, які є фактично аналогічними доводам касаційної скарги.
Відсутність у касаційній скарзі згаданого обґрунтування й недотримання положень ст. 427 КПК перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Також, серед іншого доводи касаційної скарги захисника зводяться до її незгоди з наданою судами оцінкою доказам та заперечення правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Слід вказати й проте, що захисником всупереч положенням ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги не долучено копій судових рішень, а долучені роздруковані з Єдиного реєстру судових рішень знеособлені рішення не є відповідними копіями.
З огляду на викладене, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Верховний Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без руху і встановити їй строк для усунення недоліків - сім днів із дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційнускаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3