Ухвала
21 липня 2021 року
м. Київ
справа № 757/47697/19-ц
провадження № 61-10836ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Глушпенко Віталій Олександрович, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 01 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати,
01 липня 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Глушпенко В. О., із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Предметом оскарження у цій справі є судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду вимог про стягнення заборгованості: із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при переведенні та звільненні, стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, заявник не звільнений від сплати судового збору в частині оскарження судових рішень щодо вирішення вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при переведенні та звільненні.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
За нормою частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімуму для працездатних осіб встановлений 1 921 грн.
Ціна позову за позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при переведенні та звільненні становить 437 929,68 грн.
Таким чином, за подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 8 758,58 грн (437 929,68 грн х 1% х 200/100).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському районі/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону № 3674-VI. На підтвердження сплати судового збору суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату.
Водночас заявник подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивуючи його тим, що позбавлений будь-яких джерел доходу, суди попередніх інстанцій звільняли його від сплати судового збору, а розмір судового збору перевищує 5 відсотків його річного доходу за попередній календарний рік.
Зазначене клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
До клопотання додано довідки: з Пенсійного фонду України від 26 жовтня 2020 року форми ОК-7 та довідка з Регіональної філії «Донецька залізниця» про заборгованість із заробітної плати.
Проте довідка з Пенсійного фонду України не містить інформації про майновий стан заявника за попередній календарний рік, а довідка Регіональної філії «Донецька залізниця» про заборгованість із заробітної плати не підтверджує майновий стан заявника, а лише зазначає про борг підприємства перед заявником.
Таким чином, заявник не подав доказів про його майновий стан вцілому. Це унеможливлює задоволення клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах: (Kniat v. Poland) «Княт проти Польщі» від 26 липня 2005 року, пункт 44; (Jedamski and Jedamska v. Poland) «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Проте заявник не позбавлений можливості повторно звернутись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати та надати належні докази про його майновий, сімейний стан тощо.
Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Глушпенко Віталій Олександрович, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 01 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та її буде повернуто заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Яремко