Ухвала
27 липня 2021 року
м. Київ
справа № 755/16466/19
провадження № 61-19496св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуд Лариса Миколаївна, про визнання права власності,за касаційною скаргою ОСОБА_1 постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року,
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 16 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 14 грудня 2009 року до часу відкриття спадщини ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано ОСОБА_1 спадкоємцем за законом четвертої черги, майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом
як спадкоємця четвертої черги, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право власності на квартиру
АДРЕСА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року апеляційну скаргу Київської міської ради задоволено.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 16 липня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2020 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення, заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року
у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18), у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 587/302/16-ц (провадження № 61-18522св18), від 10 січня 2019 року у справі
№ 484/747/17 (провадження № 61-44149св18), від 12 серпня 2019 року
у справі № 521/16365/15 (провадження № 61-28987св18), від 24 вересня 2020 року у справі № 644/5818/18 (провадження № 61-8569св19).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу необхідно розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою
статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуд Лариса Миколаївна, про визнання права власностіпризначити
до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному
веб-порталі судової влади України.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
Судді: І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк