Іменем України
28 липня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/640/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №927/640/21
за позовом: Фізичної особи-підприємця Володько Віталія Івановича,
АДРЕСА_1
До відповідача: Фізичної особи-підприємця Нестеренко Олександра Васильовича,
АДРЕСА_2
Про стягнення 25975,12 грн
Учасники справи не викликались
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 25975,12 грн заборгованості за неналежне виконання договору поставки у спрощений спосіб шляхом прийняття замовлень на підставі видаткових накладних.
Дії суду, пов'язані з розглядом справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.06.2021 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/640/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Також вказаною ухвалою зобов'язано відповідача на підставі ст. 165 Господарського процесуального кодексу України надати відзив на позовну заяву та докази на підтвердження своєї позиції не пізніше 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, надіславши одночасно копію відзиву з доказами позивачу, а докази направлення надати суду.
Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 27.06.2021 згідно поштового повідомлення №1400051820055.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
З урахуванням наведеного, розгляд справи проводився в межах розумного строку, та з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 1, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиції учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого товару згідно видаткових накладних РНО-005608/23 від 07.10.2020, РНО-005799/23 від 14.10.2020, РНО-005939/23 від 21.10.2020, РНО-006401/23 від 11.11.2020.
Відповідач відзив на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив. Заяви та клопотання від відповідача до суду не надходили. В ухвалі про відкриття провадження у справі від 22.06.2021 попереджено відповідача про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки відповідачем не подано відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин, тому в силу приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа вирішується судом за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи.
Позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 25975,12 грн на підставі видаткових накладних № РНО-005608/23 від 07.10.2020 на суму 9271,08 грн, № РНО-005799/23 від 14.10.2020 на суму 7147,95 грн, № РНО-005939/23 від 21.10.2020 на суму 5684,81 грн, № РНО-006401/23 від 11.11.2020 на суму 3871,28 грн. Вказані накладні підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Відповідач за отриманий товар не розрахувався, у зв'язку з чим позивачем 17.05.2021 направлено на адресу відповідача лист-вимогу щодо сплати заборгованості в сумі 25975,12 грн. Вказаний лист-вимога отримана відповідачем 21.05.2021 згідно поштового повідомлення №1800105655860.
Актом звірки розрахунків, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками, підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 25975,12 грн станом на 23.03.2021.
Відповідач відповіді на лист-вимогу не направив, заборгованість в сумі 25975,12 грн не сплатив.
Невиконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати отриманого товару стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
В даному випадку суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб шляхом поставки товару на підставі видаткових накладних.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом частин 1 та 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ч.2 ст. 520 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В силу ст. 525 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи направлення відповідачу листа-вимоги щодо сплати заборгованості та отримання його відповідачем 21.05.2021, суд дійшов висновку, що ФОП Нестеренко О.В. повинен був розрахуватися за отриманий товар до 28.05.2021 включно.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за поставлений позивачем товар згідно видаткових накладних № РНО-005608/23 від 07.10.2020, № РНО-005799/23 від 14.10.2020, № РНО-005939/23 від 21.10.2020, № РНО-006401/23 від 11.11.2020 не розрахувався.
Заборгованість відповідача за поставлений товар становить 25975,12 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасного розрахунку за отриманий товар, беручи до уваги відсутність належних доказів погашення відповідачем наявної заборгованості, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 25975,12 грн є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2270,00 грн судового збору.
Керуючись ст. 129, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Нестеренко Олександра Васильовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Володько Віталія Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 25975,12 грн боргу, 2270,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 28.07.2021.
Суддя Ю.В. Федоренко