18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
03 червня 2021 року м. Черкаси справа № 925/36/21
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Г.М. Скиби, за участю секретаря судового засідання Л.В.Романенко, у приміщенні господарського суду за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс», м. Черкаси, вул. М.Залізняка, 138/11, оф. 4
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Красногірське», Черкаська область, Золотоніський район, с. Антипівка, вул. Незалежності, 91
про стягнення 3481222,83 грн попередньої оплати, збитків та обтяжень,
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: Кравцов І.В. - адвокат - за ордером;
від відповідача: Крикун О.А. - адвокат - за ордером,
Попов А.В. - за довіреністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Красногірське» про стягнення 3481222,83 грн за договором купівлі-продажу від 27.02.2020 №437/ФКД, з яких:
186751,23 грн попередньої оплати,
1514006,00 грн збитків,
1065893,21 грн упущеної вигоди,
465384,33 грн неустойки,
413155,64 грн штрафу,
22783,65 грн пені,
та відшкодування судових витрат.
Короткий опис руху справи:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.01.2021 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 11.02.2021. В підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 02.03.2021.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.03.2021 підготовче засідання відкладено на 23.03.2021.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.03.2021 підготовче засідання відкладено на 01.04.2021.
31.03.2021 Позивач на виконання ухвали суду надав копії договорів купівлі-продажу:
№541 від 20.08.2020 з ТОВ «Богодухівка» та
№535 від 17.08.2020 з ПП «Росток», рахунки №59 від 20.08.2020 та №43 від 17.08.2020 - з відповідними податковими накладними.
01.04.2021 підготовче засідання закрито, справу призначено в судовий розгляд на 27.04.2021.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 27.04.2021 по 17.05.2021, з 17.05.2021 по 26.05.2021.
За результатами судового розгляду оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до приписів ст. 240 ГПК України.
В судовому засіданні:
представник позивача позовні вимоги підтримує. Наполягає на повному задоволенні позовних вимог. Подано детальне обґрунтування кожної позиції вимог та детальний розрахунок заявлених до стягнення вимог.
Представники Відповідача позовні вимоги заперечують, просять в позові відмовити повністю. Заперечують дійсність договору в цілому. Подано письмовий відзив на позов (том 2, а.с. 20-81).
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:
27.02.2020 між Позивачем (Покупець, Кредитор, Отримувач) ТОВ «Юнікорнс» та Відповідачем (Продавець, Постачальник, Боржник) ТОВ «Красногірське» був підписаний договір купівлі-продажу №437/ФКД (том 1, а.с. 35-46).
Орієнтовна Загальна ціна договору (з ПДВ) становить 133870 доларів США (п. 4.1 договору, том 1, а.с. 37).
Відповідач зобов'язався передати позивачеві 1000 метричних тонн +/- 5% кукурудзи 3 класу урожаю 2020 року, а позивач зобов'язався внести передоплату, прийняти товар та провести повний розрахунок - п.п. 1, 2 договору.
Договір підписано керівниками товариств: від позивача - Генеральним директором Хижняк О.В., що діє на підставі Статуту;
від відповідача - директором ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту.
На момент підписання спірного договору жодні обмеження стосовно вчинення правочинів відповідачем не декларувались.
Загальними зборами Учасників відповідача директору ТОВ «Красногірське» 11.01.2018 було встановлено обмеження граничної суми правочинів, які можуть укладати керівник без згоди загальних зборів у часників - 300 000 грн. (том 2, а.с. 52-54).
28.02.2020 позивач перерахував відповідачеві 500000 грн передоплати за кукурудзу урожаю 2020 по договору №437/ФКД - платіжне доручення №1965 (том 1, а.с. 73).
05.03.2020 відповідач видав позивачеві аграрну розписку під урожай 2020 року як підтвердження безумовного виконання зобов'язання відповідно до п. 3.13. договору (том 1, а.с. 54-66).
10.03.2020 позивач перерахував відповідачеві 1152622 грн передоплати 50% за кукурудзу українського врожаю 2020 року по договору №437/ФКД. Позивач декларує належне виконання умов договору.
П. 3.1 та 3.2 договору визначено строк поставки Товару Позивачеві - в період з 01 по 30 жовтня 2020 на умовах FCA (Правила Інкотермс 2010) (склад Продавця в с. Антипівка Золотоніського району).
Відповідач погодився повернути передоплату на попередньо вказаний позивачем банківський рахунок. 21.08.2020 Позивачем були повідомлені реквізити банківського рахунку і в цей же день відповідачем повернуті кошти передоплати за договором №437/ФКД: платіжне доручення №640 на суму 1652622 грн. (том 2, а.с. 63). Повернута передоплата прийнята позивачем.
Відповідачем зобов'язання за договором в частині поставки зерна кукурудзи 3 класу українського походження урожаю 2020 року не виконане.
Позивач вважає початок перебігу прострочення виконання зобов'язання боржником по поставці Товару з 31.10.2020.
04.11.2020 приватним нотаріусом О.С.Старовойтовим вчинено виконавчий напис №3972 на Товарній аграрній розписці відповідача (том 1, а.с. 86-87).
06.11.2020 приватним виконавцем Недоступом Д.М. було відкрито виконавче провадження №63527715 про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за товарною розпискою та накладено арешт на врожай кукурудзи 3 класу 2020 року, що належить Відповідачеві.
Позивачем 18.06.2020 був укладений контракт №486 з компанією Posco International Corporation на постачання зерна кукурудзи 3 класу українського походження врожаю 2020 року, що буде придбано у Відповідача.
Строк постачання сільськогосподарського збіжжя - з 10 по 30 листопада 2020.
У зв'язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором у строк до 30.10.2020 та загрозою зриву зовнішньоекономічного контракту, Позивач у вкрай стислі терміни був вимушений укласти нові контракти на постачання збіжжя:
- договір купівлі-продажу №589 від 27.10.2020 між Позивачем та ТОВ «Богодухівка»;
- договір купівлі-продажу №594 від 04.11.2020 між Позивачем та СТОВ «Лукім'я»;
- договір купівлі-продажу №597 від 10.11.2020 між Позивачем та ПСП «Кристал»;
- договір поставки №245YUNI від 05.11.2020 між Позивачем та ТОВ «Адама Україна».
Ці договори постачальниками виконані, товар прийнятий Позивачем, розрахунок проведений, що дозволило Позивачеві виконати зовнішньоекономічний Контракт з третьою особою. При цьому - за твердженням Позивача - останнім були вимушено понесені додаткові витрати.
З мотивів неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором №437/ФКД Позивач нараховує Відповідачеві до стягнення:
І) 186751,23 грн попередньої оплати - як різниця в курсі гривні до долара США, з посиланням на умови договору №437/ФКД та приписи ст. 533 ЦК України про плату за користування грошовими коштами (том 1, а.с. 5-7). Позивач позиціонує це як залишок попередньої оплати з урахуванням грошового еквіваленту;
ІІ) 1514006,00 грн збитків - як вимушені витрати позивача, понесені при закупівлі по вищій ціні кукурудзи у третіх осіб на виконання міжнародного контракту - з посиланням на приписи ст. 1166 ЦК України про відшкодування шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача (том 1, а.с. 7-12);
ІІІ) 1065893,21 грн упущеної вигоди - як зменшення дохідності позивача при виконанні міжнародного контракту з поставкою зерна кукурудзи урожаю 2020 по вищій закупівельній ціні від іншого сільськогосподарського виробника (том 1, а.с. 13-14);
ІV) 465384,33 грн неустойки - як відповідальність за невиконання умов договору про поставку зерна кукурудзи урожаю 2020, з посиланням на п. 5.7 договору, приписи ст.ст. 173, 224, 230 ГК України - у розмірі 0,2% від вартості непоставленого Товару (3814625,65 грн) за кожен день прострочення. Період визначає позивач з 31.10.2020 по 30.12.2020 - всього 61 день (том 1, а.с. 14-15).
V) 413155,64 грн штрафу - як неналежне використання умов
передоплати та відсутність звітів по цільовому використанню коштів, в розмірі 25% від суми передоплати, з посиланням на умови п. 5.6 договору (том 1, а.с. 15).
VІ) 22783,65 грн пені - як відповідальність за неналежне виконання умов договору №437/ФКД та непоставку зерна кукурудзи урожаю 2020 року позивачеві, в розмірі 0,2% від суми неповерненої передоплати за кожен день прострочення (том 1, а.с. 15-16).
Неналежне виконання відповідачем умов договору стало причиною звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення боргу, обтяжень на суму боргу та санкцій з відповідача.
Відповідач же вважає договір купівлі-продажу №437/ФКД від 27.02.2020 недійсним з мотивів відсутності повноважень у директора ТОВ «Красногірське» на підписання договору з такою ціною договору, відсутності згоди загальних зборів товариства на укладення цього договору, відсутності подальшого схвалення загальних зборів чи співвласників товариства на укладення та виконання спірного договору.
Відповідач вважає зобов'язання перед позивачем припиненими з моменту отримання згоди Позивача на отримання останнім повернутої суми попередньої оплати за спірним договором №437/ФКД, тобто з 21.08.2020.
Представники відповідача просять відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог повністю.
Інших доказів не подано.
Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до приписів ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позивач звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом про стягнення заборгованості, обтяжень та санкцій за неналежне виконання умов договору №437/ФКД від 27.02.2020 на постачання 1000 метричних тонн зерна кукурудзи 3 класу українського походження урожаю 2020.
Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Суд погоджується з доводами учасників, що їх дії були направлені на настання певних юридичних наслідків, що охоплюється положеннями ст.ст. 4, 11 Цивільного кодексу України.
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами, за своєю правовою природою договір №437/ФКД від 27.02.2020, укладений сторонами - є договором поставки (купівлі-продажу) та регулюється положеннями Глави 54 Цивільного кодексу України і відповідає вимогам ст. 655 ЦК України, якою встановлено, що одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати гроші, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, - є господарським зобов'язанням.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір поставки (купівлі-продажу) №437/ФКД від 27.02.2020 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та розірваний на майбутнє в установленому порядку - за згодою сторін. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).
Відповідач не звертався з позовними вимогами до позивача про визнання спірного договору №437/ФКД недійсним чи частково недійсним з викладених правових підстав та мотивів.
Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами, Позивач у період з 28 лютого 2020 по 10 березня 2020 перерахував відповідачеві 1652622,57 грн передоплати за майбутню поставку зерна кукурудзи українського походження урожаю 2020 року (том 1, а.с. 73-74), а Відповідач прийняв передоплату - на загальну суму 1652622,57 грн, що підтверджується платіжними документами та не оспорюється сторонами. Претензій щодо повноти перерахування передоплати за товар - не заявлено.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Натомість, сумніваючись у належному виконанні Відповідачем зобов'язань в строк, Позивач направив вимогу про повернення йому суми передоплати. Гроші були повернуті Відповідачем на вказаний Позивачем рахунок 21.08.2020.
Зерно кукурудзи 3 класу українського походження врожаю 2020 року Позивачеві поставлено не було. Позивач вважає свої справедливі очікування порушеними та наполягає на повному задоволенні позовних вимог.
Відповідач вимоги заперечує повністю. Просить у задоволенні позову відмовити.
У відзиві на позов (том 2, а.с. 20-81) відповідач вказує, що відповідно до протоколу №79 від 11.01.2018 загальних зборів учасників ТОВ «Красногірське» затверджено граничну суму правочинів, які можуть укладатися директором ТОВ «Красногірське» без отримання згоди загальних зборів учасників ТОВ «Красногірське» в розмірі 300000,00 грн.
Загальна сума Договору №437/ФКД складає 24,649*133870,00=3299761,63 грн, що у понад як десять разів перевищує дозволену суму для підписання директором ОСОБА_1 .
Рішення загальних зборів учасників ТОВ «Красногірське» про надання згоди ОСОБА_1 на підписання Договору купівлі-продажу №437/ФКД з ТОВ «Юнікорнс» щодо кукурудзи врожаю 2020 року на загальну суму 3299761,63 грн - не приймалось.
06.06.2020 ОСОБА_1 було звільнено з посади директора ТОВ «Красногірське». Новим директором та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Красногірське» ОСОБА_2 було виявлено неправомірні дії колишнього директора ТОВ «Красногірське» ОСОБА_1 щодо укладення спірного договору.
21.08.2020 платіжним дорученням №640 ТОВ «Красногірське» перерахувало на зазначений в листі позивача за вих.№300 від 20.08.2020 розрахунковий рахунок ТОВ «Юнікорнс» отриману від позивача попередню оплату за договором в розмірі 1652622,00 грн.
Таким чином, відповідач вважає, що ним виконані свої обов'язки перед позивачем у зв'язку з недійсністю Договору купівлі-продажу №437/ФКД від 27.02.2020.
Відповідач вважає, що станом на 21.08.2020 обов'язок ТОВ «Красногріське» перед ТОВ «Юнікорнс» щодо повернення попередньої оплати за Договором №437/ФКД від 27.02.2020 було виконано, а зобов'язання щодо поставки кукурудзи врожаю 2020 року за Договором купівлі-продажу №437/ФКД від 27.02.2020 припинено, у зв'язку з погодженням позивача на повернення попередньої оплати.
У зв'язку з узгодженням на припинення зобов'язання ТОВ «Красногірське» щодо поставки кукурудзи врожаю 2020 року, ТОВ «Юнікорнс», отримавши від відповідача повернену передоплату в розмірі 1652622,00 грн та 625000,00 грн, використало вказані кошти на придбання кукурудзи врожаю 2020 року у інших контрагентів, що підтверджується довідкою про рух коштів за 21.08.2020 по рахунку ТОВ «Юнікорнс», відкритого в АТ «Креді Агріколь Банк», що надана самим позивачем (дод. 45 до позовної заяви).
Щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 186751,23 грн, то відповідач зазначає наступне. Положення Договору не передбачають, що у разі повернення попередньої оплати, сума поверненої попередньої оплати повинна перераховуватись відносно курсу долара США, що склався на міжбанківському валютному ринку України на банківський день, що передує дню такого повернення, оскільки норми Закону вказаний перерахунок не передбачають. Тому відповідач вважає, що підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Заявлена позовна вимога щодо стягнення з ТОВ «Красногірське» на користь ТОВ «Юнікорнс» упущеної вигоди в розмірі 1065893,21 грн є безпідставною, оскільки позивачем не надано точних даних, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано належним чином.
Щодо наданого позивачем висновку експертного дослідження від 29.12.2020 №ЕД-19/124-20/15534-ЕК, наданого позивачем на підтвердження понесених збитків, то відповідач вважає, що він є недопустимим доказом та не може бути врахований судом при ухваленні рішення.
Вимогу щодо стягнення неустойки за період з 31.10.2020 по 30.12.2020 відповідач вважає безпідставною з урахуванням того, що 21.08.2020 зобов'язання відповідача перед позивачем щодо поставки товару було припинено (у зв'язку з поверненням сплаченої суми попередньої оплати).
Щодо заявленої вимоги про стягнення штрафу в розмірі 413155,64 грн, то відповідач вказує, що ним були належним чином виконані вимоги п. 4.7.1 Договору шляхом направлення на адресу позивача листа за вих. №51 від 28.04.2020 з повідомленням про використання коштів на проведення комплексу весняно-польових робіт з наданням підтверджуючих документів. Жодних претензій від позивача щодо неповідомлення про використання коштів на проведення комплексу весняно-польових робіт не надходило.
Щодо вимоги про стягнення пені у розмірі 22783,65 грн відповідач вказує, що положення Договору №437/ФКД від 27.02.2020 не передбачають, що у разі повернення попередньої оплати, сума поверненої попередньої оплати повинна перераховуватись відносно курсу долара США, що склався на міжбанківському валютному ринку України на банківський день, що передує дню такого повернення, оскільки норми Закону вказаного перерахунку не передбачають.
Договором №437/ФКД (в т.ч. п. 5.8. та п. 5.8.1) не передбачено нарахування пені на різницю в грошовому еквіваленті неповерненої передоплати, а тим більше коли таку передоплату було відповідачем повернуто позивачу.
Висновки суду по окремих позиціях сторін:
Стосовно припинення дії договору. Суд вважає, що в даному випадку договір не припинено внаслідок його належного виконання в силу приписів ст.ст. 598-599 ЦК України, з посиланням відповідача на платіжні документи про повернення передоплати, а договір №437/ФКД слід вважати розірваним внаслідок недосягнення позитивного результату позивачем по отриманню вже оплаченого раніше сільськогосподарського збіжжя урожаю 2020 українського походження.
Щодо стягнення 186751,23 грн курсової різниці попередньої оплати - як різниця в курсі гривні до долара США, з посиланням на умови договору №437/ФКД та приписи ст. 533 ЦК України.
Суд враховує, що відповідач за договором мав поставити зерно кукурудзи 3 класу українського походження врожаю 2020, а позивач прийняти зерно кукурудзи. Грошові зобов'язання у відповідача перед позивачем відсутні. Ціну товару, вартість договору сторони обумовили як істотну умову договору. Стягнення курсової різниці з відповідача при відсутності у нього грошового зобов'язання перед Позивачем при умові належного виконання майнового зобов'язання - не є належним способом захисту прав Позивачем. На цьому наголошує і Верховний Суд, думку якого розділяє суд першої інстанції. В задоволенні цієї вимоги Позивачеві належить відмовити за безпідставністю та недоведеністю.
Щодо стягнення 1514006,00 грн збитків - як вимушені витрати позивача, понесені при закупівлі по вищій ціні кукурудзи у третіх осіб на виконання міжнародного контракту. П. 5.5. спірного договору (том 1, а.с. 40) не містить посилання на укладений позивачем міжнародний (зовнішньоекономічний) контракт. Позивач вказує на укладений контракт, не надаючи його.
Контракт №486 з компанією Posco International Corporation на постачання зерна кукурудзи 3 класу українського походження врожаю 2020 року, що буде придбано у Відповідача - Позивачем був укладений лише 18.06.2020. Тобто на момент підписання договору №437/ФКД від 27.02.2020 - зовнішньоекономічного контракту у Позивача під спірний договір купівлі - продажу №437 від 27.02.2020 - не існувало.
Суд розцінює ці обставини як ризики господарської діяльності позивача.
Позивач має проявляти обгрунтовану розумність та обачність при укладенні та виконанні контрагентом умов договору поставки конкретно визначеного виду сільськогосподарського збіжжя на значну суму протягом обмеженого строку поставки.
Обгрунтовуючи понесені збитки на суму 1514006,00 грн, позивач вказує на те, що у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року позивач у максимально стислі терміни для виконання умов зовнішньоекономічного контракту був змушений у період збирання врожаю та через терміновість поставки купувати зерно кукурудзи по більшій ціні у порівнянні з цінами, визначені Договором.
Як на докази своєї позиції позивач посилається на довідку ТПП від 17.12.2020 та на договори з ТОВ «Богодухівка», СТОВ «Лукім'я», ТОВ «Адама Україна» та ПСП «Кристал».
Надані договори датовані в період з 27.10.2020 по 10.11.2020.
Проте, як встановлено судом та не оспорюється сторонами, про припинення зобов'язань ТОВ «Красногріське» щодо поставки кукурудзи врожаю 2020 року позивач був повідомлений 20.08.2020, а 21.08.2020 позивач із цим погодився шляхом надсилання на адресу відповідача листа за вих. №300 від 20.08.2020 з рахунком щодо повернення суми передоплати.
21.08.2020 позивач відповідно до платіжного доручення №2640 придбав у ТОВ «Богодухівка» на підставі договору №541 від 20.08.2020 кукурудзу врожаю 2020 року на суму 2064000,00 грн.
21.08.2020 позивач придбав у ПП «Росток» кукурудзу врожаю 2020 року на підставі договору №535 від 12.08.2020 на суму 400000,00 грн.
За таких обставин, посилання позивача на середній рівень закупівельних цін українських експортерів на кукурудзу 3-го класу врожаю 2020 року станом на жовтень та листопад 2020 року, а також на укладені договори в стислі терміни та в період зростання цін з ТОВ «Богодухівка» (договір №589 від 27.10.2020), СТОВ «Лукім'я» (договір №594 від 04.11.2020), ТОВ «Адама Україна» (договір №245YUNI ВІД 05.11.2020) та ПСП «Кристал» (договір №597 від 10.11.2020) як на підставу понесених збитків у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором №437/ФКД є безпідставним.
Суд враховує відсутність застереження в договорі з відповідачем чи окреме листування про вимушене придбання кукурудзи урожаю 2020 та перекладення збитків на відповідача.
В задоволенні цієї вимоги Позивачеві належить відмовити за безпідставністю, необґрунтованістю та недоведеністю.
Щодо застосування експертного висновку судом, запропонованого позивачем. Експертиза та експертний висновок є лише одним із доказів у справі без заздалегідь встановленої сили цього доказу.
Поданий у справу висновок №ЕД-19/124-20/15534-ЕК від 29.12.2020 (том 1, а.с. 186-207) не містить попередження експерта про кримінальну відповідальність, а є лише окремою думкою вузькопрофільного спеціаліста, тому не враховується судом при прийнятті рішення та відхиляється судом як надуманий.
Щодо стягнення позивачем 1065893,21 грн упущеної вигоди - як зменшення дохідності позивача при виконанні міжнародного контракту з поставкою зерна кукурудзи по вищій закупівельній ціні, ніж передбачено за Договором №437/ФКД від 27.02.2020.
Позивач не навів механізму причинно-наслідкового зв'язку між невиконанням відповідачем умов договору та виконанням позивачем міжнародного контракту, оскільки позивач використав різні джерела постачання сільськогосподарського збіжжя за зовнішньоекономічним контрактом, не обумовивши такий вид відповідальності відповідача.
Щодо стягнення 465384,33 грн неустойки - як відповідальність за прострочення виконання зобов'язання по поставці зерна кукурудзи 3-го класу українського походження врожаю 2020 року, з посиланнями на умови п. 5.7 договору та період прострочення з 31.10.2020 по 30.12.2020 (том 1, а.с. 15). Договір про забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені (неустойки) укладено сторонами у письмовому виді відповідно до приписів ст.ст. 546, 549 ЦК України, ст.ст. 230, 232 ГК України.
Суд критично оцінює доводи позивача та враховує завищену суму вимоги з урахуванням донарахованої позивачем суми курсової різниці в суму боргу. Суд погоджується з доводами позивача про невиконання Відповідачем умов договору та не поставку Відповідачем в обумовлений строк зерна кукурудзи 3 класу українського походження урожаю 2020. Вимоги в цій частині підлягають до часткового задоволення.
Суд розраховує неустойку з розміру ціни договору 3283830 грн. (том 1, а.с. 37, 56) за вказаний спірний період до 31.12.2020, з посиланням на п. 5.7 договору. Стягненню підлягає 393996 грн пені з відповідача на користь позивача. В решті вимоги належить відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.
Щодо стягнення 413155,64 грн штрафу - як неналежне використання
умов передоплати та відсутність звітів по використанню коштів на обробіток землі та підготовку до врожаю 2020.
Відповідач спростовує доводи позивача з посиланням на звіти та первинні документи, направлені позивачеві про витрати Відповідача на підготовку до врожаю 2020 року (том 2 а.с. 66-78, з доказами направлення стороні). Вказані документи не спростовані Позивачем в належний спосіб.
В задоволенні цієї вимоги Позивачу належить відмовити за недоведеністю та необгрунтованістю.
Щодо стягнення 22783,65 грн пені - як відповідальність за неналежне виконання умов договору та неповернення суми переоплати за договором. Суд враховує, що ця пеня нарахована на суму донарахованої передоплати 186751,23 грн., в задоволенні стягнення якої судом відмовлено. За таких обставин в задоволенні похідної вимоги про стягнення санкцій належить відмовити за недоведеністю, необгрунтованістю та безпідставністю.
Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення «Агрокомплекс проти України» №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення «Серявін проти України» №4909/04 від 10.02.2010, рішення «Трофімчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія А, №303-А, п. 29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення «Желтяков проти України» №4994/04 від 09.09.2011).
У пункті 70 рішення від 18 січня 2001 року у справі «Чепмен проти Сполученого Королівства» («Chapman vs. the United Kingdom»), заява № 27238/95, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
У пункті 49 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів про якість судових рішень зазначається, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні.
Суд вважає, що Позивачем частково доведено порушення свого права з викладених ним підстав - з боку відповідача.
Позовні вимоги належить задовольнити частково. Належить стягнути з
відповідача 393996,00 грн пені як відсоток від суми договору за невиконання поставки кукурудзи третього класу українського походження врожаю 2020 року. В решті вимог про стягнення пені відмовлено, оскільки в базову суму нарахування для розрахунку пені позивачем включено і очікувану курсову різницю 186751,23 грн.
У суду відсутні правові підстави для задоволення позову в решті вимог, тому в задоволенні решти позовних вимог належить відмовити з мотивів безпідставності, недоведеності та необґрунтованості.
За таких умов судові витрати в розмірі судового збору відповідно до приписів ст. 129 ГПК України належить покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог та стягнути на користь позивача 5909,94 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Красногірське», Черкаська область, Золотоніський район, с. Антипівка, вул. Незалежності, 91, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34223684, номер рахунку в банку невідомий
на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс», м. Черкаси, вул. М.Залізняка, 138/11, оф. 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41395864, номер рахунку в банку невідомий
393996,00 грн пені,
5909,94 грн судового збору.
В решті вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення або через господарський суд Черкаської області.
Повне рішення складено 05.07.2021.
Суддя Г.М. Скиба