29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"26" липня 2021 р. Справа № 924/347/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В. при секретарі судового засідання Шевчук І.А., розглянувши матеріали справи
за позовом заступника керівника Кам'янець - Подільської окружної прокуратури м. Кам'янець - Подільський, Хмельницької області в інтересах держави в особі: комунального некомерційного підприємства "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради смт. Чемерівці, Хмельницької області, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Чемеровецької селищної ради смт. Чемервці, Хмельницької області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Західний офіс Державної аудиторської служби м. Львів
до товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Мед Маркет" селище Дослідне, Дніпровського району, Дніпропетровської області
про визнання недійсним договору №231 від 29.04.2020р., укладеного між комунальним некомерційним підприємством "Чемеровецька центральна районна лікарня" Чемеровецької районної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Мега Мед Маркет" в частині врахування до загальної суми договору 15857,57 грн. (п. 3.1 договору та вимоги "Специфікації №1" - додаток №1 до договору)
про стягнення 9708,03 грн. безпідставно збережених коштів
Представники сторін:
від позивача 1: не з'явився
від позивача 2: не з'явився
від відповідача : не з'явився
від третьої особи: Нестерук М.П. - за довіреністю №131313-18/127-2021 від 06.01.2021р.
від прокуратури: Ленчик В.М. - прокурор Хмельницької обласної прокуратури
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Перший заступник керівника Кам'янець - Подільської окружної прокуратури м. Кам'янець - Подільський, Хмельницької області в інтересах держави в особі: комунального некомерційного підприємства "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради смт. Чемерівці, Хмельницької області, органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Чемеровецької селищної ради смт. Чемервці, Хмельницької області звернувся з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Мед Маркет" селище Дослідне, Дніпровського району, Дніпропетровської області про визнання недійсним договору №231 від 29.04.2020р., укладеного між комунальним некомерційним підприємством "Чемеровецька центральна районна лікарня" Чемеровецької районної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Мега Мед Маркет" в частині врахування до загальної суми договору 15857,57 грн. (п. 3.1 договору та вимоги "Специфікації №1" - додаток №1 до договору) про стягнення 9708,03 грн. безпідставно збережених коштів.
В обґрунтування позову заступник керівника Кам'янець - Подільської окружної прокуратури в інтересах держави у позові зазначає, що з метою забезпечення захисту інтересів держави у бюджетній сфері при використанні бюджетних коштів під час здійснення закупівель, товарів; робіт чи послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), Чемеровецьким відділом Городоцької місцевої прокуратури проведено вивчення інформації, висвітленої у електронній системі публічних закупівель “Прозорро” (https://prozorro.gov.ua). Встановлено, що комунальним некомерційним підприємством “Чемеровецька центральна районна лікарня” Чемеровецької районної ради, правонаступником якої є комунальне некомерційне підприємство „Чемеровецька багато профільна лікарня” Чемеровецької селищної ради) (Замовник) на веб-порталі Уповноваженого органу опубліковано оголошення про проведення закупівлі за №UA-2020-04-29-000680-b та відомості про укладення 29.04.2020р. із товариством з обмеженою відповідальністю „МегаМед Маркет” (Постачальник) договору №231 (далі Договір) про закупівлю товарів за кодом ДК 021:2015 (кодами НК 024:2019 „Класифікатор медичних виробів”, 35687 інфузійний насос загального призначення, 33586 система моніторингу фізіологічних показників одного пацієнта, 36827 пристрій реєструючий для тривалого амбулаторного аналізу електрокардіограми. Відповідно до п. 1.1. Договору (Предмет договору) Постачальник зобов'язується поставити Замовнику товар, зазначений у Специфікації (Додаток №1), а Замовник - прийняти і оплатити такий товар: код згідно основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”: 33190000-8 Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні” (код НК 024:2019 „Класифікатор медичних виробів” - 35687 - інфузійний насос загального призначення, програмований, код НК 024-2019 „Класифікатор медичних виробів” - 33586 - система моніторингу фізіологічних показників одного пацієнта, код НК 024:2019 „Класифікатор медичних виробів” - 36827- пристрій реєструючий для тривалого амбулаторного аналізу електрокардіограми”. Загальна ціна даного Договору складає 242394,26 грн., у т.ч. 15857,57 грн. податку на додану вартість (відповідно до п 3.1. Договору та Додатку №1 до Договору - Специфікації). Даний Договір укладено у відповідності до п. 2-1 Розділу IX “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 №922- VIII зі змінами, внесеними згідно Закону України від 17.03.2020 №530-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” - п. 1.4 Договору. На виконання умов договору, Замовником 29.05.2020 на рахунок Постачальника перераховано 148394,24 грн. - трансакція №171210597 за монітор пацієнта, реєстратор добової електрокардіограми за Холтером в тому числі ПДВ - 9708,03 грн. та 87850,48 грн. - трансакція №171118009 за насоси шприцеві без ПДВ (вказане підтверджується інформацією, отриманою з загально доступного джерела - даних сайту spending.gov.ua). Таким чином загальна сума сплаченого за Договором становить 236244,72 грн. (в т.ч. ПДВ 9708,03 грн.). Однак, за результатами вивчення спірного договору прокуратурою встановлено, що даний договір укладено з порушенням норм чинного законодавства України. Закупівля вказаного товару, включеного до переліку товарів, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, з врахуванням сум цього податку (п 3.1. та Специфікація до Договору), зумовлює безпідставне завищення ціни, що в свою чергу призводить до зайвих витрат замовників та необґрунтованих прибутків постачальників. Враховуючи викладене, договір №231 від 29.04.2020 в частині врахування до загальної суми договору 15857,57 грн. підлягає визнанню недійсним, а сума фактично сплаченого ПДВ - 9708,03 грн. підлягає поверненню Замовнику.
Стверджує, що на момент укладення договору №231 від 29.04.2020 закупівля медичного обладнання та виробів медичного призначення за договором не підлягала оподаткуванню в силу положень пункту 71 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України. Водночас, у п. 3.1. договору при визначенні ціни договору всупереч пункту 71 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, в який внесено зміни Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)” №530-ІХ від 17.03.2020 року (в редакції, чинній на час укладення договору), включено розмір ПДВ в сумі 9708,03 грн. в ціну договору, що також відображено у додатку №1 до договору.
Позивач 1 (комунальне некомерційне підприємство "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав клопотання в якому просить справу розглядати без участі його представника. Крім того, повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.
Позивач 2 (Чемеровецька селищна рада) не скористався правом участі свого представника в судових засіданнях, письмової позиції щодо позову не подав; причин не вказав; повідомлений про судовий розгляд спору, що підтверджується судовими повістками
Відповідач на адресу суду надіслав відзив на позов в якому повідомив, що проти позову заперечує, посилається на те, що між сторонами було укладено договір про закупівлю товарів стосовно постачання лікарні товару «код згідно основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник": 33190000-8 Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні» код НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів» - 35687 - інфузійний насос загального призначення, програмований, код НК 024:2019 „Класифікатор медичних виробів» - 33586 - система моніторингу фізіологічних показників одного пацієнта, код НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів» - 36827 - пристрій реєструючий для тривалого амбулаторного аналізу електрокардіограми)». Конкретні найменування та кількість товару були вказані в Специфікації до Договору (Додаток №1). Так, згідно Специфікації до Договору безпосереднім предметом закупівлі (номенклатурними позиціями) було визначено: Насос шприцевий НК-400ПІ - 4 шт.; монітор пацієнта АВРМ 50-1 шт.; реєстратор добової електрокардіограми за Холтером ВІ6600-12 - 1 шт.; реєстратор добової електрокардіограми за Холтером ВІ6600-12 (ПО) - 1 шт.
Законом України № 530-ІХ від 17.03.2020р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (в редакції Закону № 540-ІХ від 30.03.2020 р.), підрозділ 2 розділу XX ПКУ доповнено пунктом 71 згідно із яким "71. Тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Такий Перелік товарів було визначено Постановою КМУ від 20.03.2020 р. №224.
Також положеннями ч.8 цього ж закону №530-ІХ, усі закупівлі товарів, необхідних для виконання відповідних заходів були виведені з-під дії Закону України «Про публічні закупівлі» із зобов'язанням Замовника здійснювати оприлюднення звіту про укладені договори, договору із додатками та звіту про виконання договору.
Зауважує, що станом на дату укладення Договору №231 були відсутні будь-які офіційні роз'яснення щодо порядку застосування норм Закону №530-ІХ та Постанови №224, відповідачем самостійно було оцінено норми законодавства, та зважаючи на те, що в Переліку товарів, що звільняються від обкладення ПДВ (ПКМУ №224) в розділі «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та панемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” була позиція «Інфузомат», яка по суті і є іншою назвою шприцевого насосу (тобто назви „Інфузомат» / «Шприцевий насос» є різними торговими назвами одного і того ж самого обладнання), ТОВ «МЕГА МЕД МАРКЕТ» було запропоновано КНП «Чемеровецька багатопрофільна лікарня» внести зміни до укладеного Договору №231 в частині зменшення суми договору за рахунок ПДВ на товар №1 Специфікації «Насос шприцевий НК-400Ш» та заміну цієї Специфікації до Договору №231 на Специфікацію №1 (Додаток № 1) та Специфікацію 1 Додаток № 2) із укладенням відповідної додаткової угоди. Крім того, проект Додаткової угоди №1 до Договору №231 та видаткові накладні №34, 35 було направлено на адресу лікарні при відвантаженні обладнання. Саме на підставі цих накладних № 34, 35 від 15.05.2020 р. КНП «Чемеровецька багатопрофільна лікарня» було проведено оплату за отримане обладнання в розмірі: 87 850,48 грн. без ПДВ (насоси шприцеві) та 148 394,24 грн. в т.ч. ПДВ 9 708,03 грн. (монітор пацієнта, реєстратори добової електрокардіограми за Холтером).
21.04.2020 р. на підставі ст. 52 Податкового кодексу України та з метою недопущення порушення податкового законодавства в своїй діяльності, що може потягти за собою застосування штрафних санкцій, ТОВ «МЕГА МЕД МАРКЕТ» звернулось до територіального обслуговуючого підрозділу ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань практичного застосування норм податкового та іншого законодавства, що безпосередньо пов'язані із діяльністю заявника звернення.
22.05.2020 р. відповідачем було отримано податкову консультацію від 21.05.2020р.№2132/ІПК/04-36-04-01-16, якою було наголошено, що з метою правомірності віднесення медичних товарів до категорії «товарів, необхідних для здійснення заходів із запобігання зникненню і поширенню хвороби СОУШ-19» операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ, постачальники мають дотримуватися вимог Постанови №224, в тому числі, встановлених у примітках до переліку №224. Приміткою 1 до ПКМУ №224 зазначено, що «Коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість та від сплати ввізного мита товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.»
Тобто для правильного застосування норм Постанови №224 виключно відповідність назви товару із вказаною позицією у Постанові №224 є підставою для застосування норм Податкового Кодексу із звільнення від ПДВ.
Вважає, що наведені роз'яснення ГУ ДПС у Дніпропетровській області порядку застосування норм Постанови №224 повністю підтверджують позицію та правомірність дій відпоповідача та суперечать висновкам Позивача про можливість (необхідність) віднесення усіх товарів із Специфікації до Договору №231 до переліку таких, що звільняються від обкладання ПДВ.
Крім того, вважає, що укладений договір є припиненим виконанням, проведеним належним чином в порядку ст. 202 Господарського кодексу України, а тому відсутні законні підстави для внесення до нього змін. На підставі наведеного просить в позові відмовити.
Прокуратура на адресу суду надіслала відповідь на відзив в якому повідомила, що на виконання умов договору, замовником 29.05.2020 на підставі накладної №35 від 15.05.2020 на рахунок Постачальника перераховано 148394,24 грн. за монітор пацієнта, реєстратор добової електрокардіограми за Холтером в тому числі ПДВ - 9708,03 грн. та 87850,48 грн. на підставі накладної № 35 від 15.05.2020 за насоси шприцеві без ПДВ. Загальна сума сплачена за договором №231 від 29.04.2020 становить 236244,72 грн. (в тому числі ПДВ 9708,03 грн.)
Вказане підтверджує також опублікований 24.06.2021 звіт про виконання договору про закупівлю. Відомості про укладення додаткової угоди до договору № 231 від 29.04.2020 в звіті відсутні, що свідчить про те, що додаткова угода не укладалася та сторонами не підписувалася.
Всі підписані документи, що стосуються вказаної закупівлі опубліковані у електронній системі публічних закупівель «Прозорро», що спростовує посилання відповідача про наявність підписаної КНП «Чемеровецька центральна районна лікарня» додаткової угоди №1 до Договору № 231 від 29.04.2020.
Крім того посилається на те, що даний Договір укладено у відповідності до п. 2-1 Розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII зі змінами, внесеними згідно Закону України від 17.03.2020 №530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», за положеннями якого передбачено (в редакції, чинній на час укладення договору), що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України. За результатами такої закупівлі в електронній системі закупівлі замовник оприлюднює звіт про укладені договори, договір про закупівлю та всі додатки до нього, звіт про виконання договору відповідно до статті 10 цього Закону.
Як вбачається із п. 1.4. договору, останній укладено сторонами на підставі та у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19).
В свою чергу, пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.
Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.
В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби (СОVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» (в редакції, чинній на час укладення договору) віднесено до такого медичного обладнання система моніторингу фізіологічних показників одного пацієнта (монітор пацієнта, реєстратор добової електрокардіограми за Холтером).
Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на подану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.
Відповідно до Класифікатора медичних виробів НК 024:2019 система моніторингу фізіологічних показників - комплект пристроїв, призначений для безперервної оцінки декількох життєво важливих фізіологічних параметрів (наприклад, ЕКГ, артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, температури, серцевого викиду, апное і концентрації дихальних / анестезіологічних газів) одного пацієнта. Він зазвичай включає в себе монітор центральної станції, який одержує, об'єднує і відображає інформацію, і монітор біля ліжка хворого; він часто містить портативні радіопередавачі, приймачі і антени (для телеметричних систем) для здійснення моніторингу амбулаторного пацієнта; система не призначена спеціально для новонароджених або амбулаторних пацієнтів. Вона застосовується для оцінки та спостереження тенденцій стану ослаблених або нестабільних пацієнтів у відділеннях інтенсивної і загальної терапії.
Таким чином, на момент укладення договору №231 від 29.04.2020 закупівля системи моніторингу фізіологічних показників одного пацієнта (монітор пацієнта, реєстратор добової електрокардіограми за Холтером) за договором не підлягала оподаткуванню в силу положень пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Водночас, у п. 3.1. договору при визначенні ціни договору всупереч пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в який внесено зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19)» №530-ГХ від 17.03.2020 року (в редакції, чинній на час укладення договору), включено розмір ПДВ в сумі 15857,57 грн. в ціну договору, що також відображено у додатку № 1 до договору.
Оскільки врахування до загальної суми договору ПДВ в розмірі 15857,57 грн. не відповідає положенням Податкового кодексу України, наявні правові підстави для визнання недійсним договору № 231 від 29.04.2020, укладеного між комунальним некомерційним підприємством «Чемеровецька центральна районна лікарня» Чемеровецької районної ради та ТОВ «Мега Мед Маркет» в частині врахування до загальної суми договору 15857,57 грн. (п. 3.1. договору та вимоги «Специфікації №1» - додаток №1 до договору), а тому вважає, що сума 9708,03 грн. надмірно сплачених безпідставних коштів підлягає поверненню.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 09.04.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.05.2021р.
Ухвалою суду від 11.05.2021р. в підготовчому засіданні оголошено перерву до 27.05.2021р.
Ухвалою суду від 27.05.2021р. в підготовчому засіданні оголошено перерву до 10.06.2021р.
За результатами підготовчого засідання 10.06.2021р. в підготовчому засіданні оголошено перерву до 22.06.2021р.
Ухвалою суду від 22.06.2021р. замінено у справі Городоцьку місцеву прокуратуру на її правонаступника Кам'янець - Подільську окружну прокуратуру, витребувано у комунального некомерційного підприємства "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради оригінали та належним чином завірені копії наступних доказів: додаткова угода №1 до договору №231 від 29.04.2020р., видаткові накладні №34 та №35 від 15.05.2021р. Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Західний офіс Державної аудиторської служби м. Львів та відкладено підготовче засідання на 01.07.2021р.
Ухвалою суду від 01.07.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.07.2021р.
Прокурор в судовому засіданні 26.07.2021р. позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Третя особа, в судовому засіданні 26.07.2021р. позовні вимоги підтримала та проти позову не заперечує.
Розглядом матеріалів справи встановлено :
29.04.2020р. між комунальним некомерційним підприємством „Чемеровецька центральна районна лікарня” Чемеровецької районної ради (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Мега Мед Маркет” (Постачальник) укладено договір про закупівлю товарів №231, згідно якого Постачальник зобов'язується ппоставити Замовнику товар, зазначений у Специфікації (Додаток №1), а Замовник прийняти і оплатити такий товар: „код згідно основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”: 33190000-8 Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні” (код НК 024:2019 „Класифікатор медичних виробів” - 35687 - інфузійний насос загального призначення, програмований, код НК 024-2019 „Класифікатор медичних виробів” - 33586 - система моніторингу фізіологічних показників одного пацієнта, код НК 024:2019 „Класифікатор медичних виробів” - 36827- пристрій реєструючий для тривалого амбулаторного аналізу електрокардіограми”. (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору, найменування та кільність товару: відповідно до Специфікації (додаток №1).
Зобов'язання (платіжні) за даним договором виникають виключно при навності відповідного бюджетного призначення (бюджетного асигнування). Обсяги закупівлі - товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. (п. 1.3 договору).
Згідно п. 1.4 договору, закупівля здійснюється на підставі Закону України від 17.03.2020р. №530-IX „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19). Постанови КМУ від 20.03.2020р. №225 „Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію, епідемій та пандемій корона вірусної хвороби (COVID-19) на території України (в редакції Постанови КМУ від 29.03.2020р. №248).
Відповідно до п. 3.1 договору, загальна сума даного Договору становить 242394,26 грн. з ПДВ.
Згідно п.п. 3.2, 3.3 договору, сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Сума на товар встановлюється в національній грошовій одиниці України.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунки за наданий товар здійснюються на підставі видаткової накладної на умовах відстрочки платежу до 14 календарних днів та у відповідності до частини 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані товари здійснюються протягом 10 банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.
Відповідно до п. 4.2 договору, спосіб оплати - шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. При здійсненні платежу Замовник обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату договору.
Ціна на товар визначена з урахуванням податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені, а також витрат на транспортування, навантаження та розвантаження, введення в експлуатацію, монтаж (в разі потреби), страхування, сплату митних тарифів та інших витрат згідно вимог діючих законодавчих і розпорядчих актів місцевого самоврядування щодо формування ціни. Не врахована Постачальником вартість окремих послуг не сплачується Замовником окремо, а витрати на їх виконання вважаються врахованими у загальній ціні його тендерної пропозиції. (п.4.3 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору, строк поставки товару до 15.05.2020р.
Право на товар переходить до Замовника з моменту повної оплати товару (п. 5.2 договору).
Згідно п. 5.3 договору, місце поставки товару: 31601, Хмельницька область, Чемеровецький район, смт. Чемерівці, вул. Пирогова,1.
Пунктом 5.4 договору передбачено, що зобов'язання Постачальника щодо поставки товару вважається виконаними в повному обсязі з моменту передачі товару Замовнику за адресою, визначеною у його заявці.
Відповідно до п. 5.5 договору, факт поставки товару Замовнику підтверджується видатковою накладною, яка надається Постачальником разом із товаром.
Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками і діє до 31.05.2020 року включно, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. (п.10.1 договору).
Позивач 29.05.2020р. на рахунок відповідача перерахував 236244,72 грн., що підтверджується трансакціями № 171210597 від 28.05.2020р. на суму 148394,24 грн. та №171118009 від 28.05.2020р. на суму 87850,48 грн. (вказане підтверджується інформацією сайту spending.gov.ua).
Як вбачається з матеріалів справи прокурор звернувся до позивача з листом від 14.08.2020р. №32/4-6214 вих-20 в якому просить в найкоротший термін надати інформацію про повернення постачальниками надміру сплачених коштів у вигляді сплати податку на додану вартість з долученням належним чином завірених копій підтверджуючих документів (видаткових накладних, актів коригування, договорів про внесення змін тощо).
Позивач (НКП "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради) листом від 03.09.2020р. №734 на адресу прокуратури надіслав відповідь на лист №32/4-6214 вих-20 від 14.08.2020р. в якому повідомив, що звертався до відповідача повернути надлишково перераховану суму 9708,03 грн. (в частині сплати ПДВ), але кошти повернуті не були.
Листом №32/4-4367вих-20 від 23.10.2020р. прокурор звернувся до позивача в якому просить в строк до 29.10.2020р. надати до Чемеровецького відділу Городоцької місцевої прокуратури інформацію щодо вжиття КНП “Чемеровецька центральна районна лікарня” заходів в судовому порядку з метою стягнення з постачальника надмірно сплачених коштів ПДВ згідно договору про постачання товару №231 від 29.04.2020р., укладеного між КНП “Чемеровецька центральна районна лікарня” Чемеровецької районної ради та ТзОВ „Мега Мед Маркет”. У випадку не вжиття таких заходів, просить повідомити про причини, а також чи буде КНП „Чемеровецька районна лікарня” вживати заходи щодо стягнення коштів у судовому порядку в подальшому.
Позивач (НКП "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради) листом від 28.10.2020р. №810 на адресу прокуратури надіслав відповідь на лист №32/4-4367 вих-20 від 23.10.2020р. в якому повідомив, що звертався до відповідача повернути надлишково перераховану суму 9708,03 грн. (в частині сплати ПДВ), але кошти повернуті не були.
12.01.2021р. прокуратура звернулася з листом № 32/4-296 вих-21 до позивача в якому просить в строк до 22.01.2021р. надати до Чемеровецького відділу Городоцької місцевої прокуратури інформацію щодо вжиття Чемеровецькою селищною радою та (або) КНП “Чемеровецька центральна районна лікарня” заходів в судовому порядку з метою стягнення з постачальника надмірно сплачених коштів ПДВ згідно договору про закупівлю товарів №231 від 29.04.2020р., укладеного між КНП “Чемеровецька центральна районна лікарня” Чемеровецької районної ради та ТзОВ „Мега Мед Маркет”. У випадку не вжиття таких заходів, просить повідомити про причини, а також чи буде Чемеровецька селищна рада, КНП „Чемеровецька районна лікарня” Чемеровецької селищної ради вживати заходи щодо стягнення коштів у судовому порядку в подальшому.
Позивач (НКП "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради) листом від 22.01.2021р. №64 на адресу прокуратури надіслав відповідь на лист №32/4-296 вих-21 від 19.01.2021р. в якому повідомив, що оскільки позивач не має вільних коштів для сплати судового збору то заходи щодо стягнення з відповідача коштів у судовому порядку згідно договору №231 від 29.04.2020р. не здійснювались і здійснюватись не будуть.
Чемеровецька селищна рада листом від 22.01.2021р. №02-19/98 на адресу прокуратури надіслала відповідь на лист №32/4-296 вих-21 від 19.01.2021р. в якому повідомила, що селищною радою не будуть вживатися заходи щодо стягнення в судовому порядку коштів, оскільки КНП „Чемеровецька багато профільна лікарня” (перейменовано згідно рішення 50-ї сесії Чемеровецької селищної ради VII cкликання від 30.10.2020р. №7-50/2020) є окремою юридичною особою, а отже наділена правом щодо представлення своїх інтересів в суді.
Позивач (НКП "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради) звернувся з листом №598/1 від 18.05.2020р. до відповідача в якому просить провести коригування за операціями з постачання товарів за договором №231 від 29.04.2020р., а саме повернути надлишково перераховану суму 9708,03 грн. (в частині сплати ПДВ).
Позивач (НКП "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради) звернувся з листом №756 від 17.09.2020р. до відповідача в якому просить провести коригування за операціями з постачання товарів за договором №231 від 29.04.2020р., а саме повернути надлишково перераховану суму 9708,03 грн. (в частині сплати ПДВ).
Відповідач листом № 2010/20-841 від 28.10.2020р. на адресу позивача (НКП "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради) надіслав відповідь на лист №756 від 17.09.2020р. в якому повідомив, що у останнього відсутні підстави для проведення будь-яких коригувань за проведеними операціями з постачання та повернення коштів в розмірі 9708,03 грн.
18.09.2020р. прокурор звернувся до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області з проханням інформувати місцеву прокуратуру про вжиті заходи з долученням відповідних підтверджуючих документів згідно якого вимагав повернути сплачену суму ПДВ.
Листом від 05.10.2020р. Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області повідомило керівника Городоцької місцевої прокуратури та першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури про те, що позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Крім того, виконання договорів, укладених КНП „Чемеровецька районна лікарня” Чесеровецької селищної ради в межах компетенції, буде розглянуто в ході проведення заходу державного фінансового контролю, які передбачені ст. 2 Закону України №2939-XII.
Листом №32/4-618 вих-21 від 03.02.2021р. в.о. керівника Городоцької місцевої прокуратури направив КНП “Чемеровецька багатопрофільна лікарня” Чемеровецької селищної ради повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді за спірним договором.
Листом №32/4-619 вих-21 від 03.02.2021р. в.о. керівника Городоцької місцевої прокуратури направив Чемеровецькій селищній раді повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді за спірним договором.
КНП “Чемеровецька багатопрофільна лікарня” Чемеровецької селищної ради листом №93 від 04.02.2021р. надала відповідь на лист прокуратури №32/4-618 вих-21 від 03.02.2021р. в якому повідомила, що вільних коштів для сплати судового збору не має та заходи щодо стягнення з відповідача коштів в судовому порядку згідно договору №231 від 29.04.2020р. не здійснювались та здійснюватись не будуть.
Листом від 15.02.2021р. №02-17/223 Чемеровецька селищна рада на адресу прокуратури надіслала відповідь на лист №32/4-619 вих-21 від 03.02.2021р. в якому повідомила, що не вживала заходів щодо визнання недійсним п. 3.1 договору №231 від 29.04.2020р. укладеного між ТОВ „Мега Мед Маркет” та КНП „Чемеровецька багато профільна лікарня”, оскільки КНП „Чемеровецька багато профільна лікарня” є окремою юридичною особою та наділена правом самостійно представляти свої інтереси в суді.
Прокурор в інтересах держави звернувся з позовом до суду до ТОВ „Мега Мед Маркет” про визнання п. 3.1 договору №231 від 29.04.2020р. недійсним, укладеного між КНП “Чемеровецька багатопрофільна лікарня” Чемеровецької селищної ради та ТОВ „Мега Мед Маркет” та про стягнення 9708,03 грн. коштів, як безпідставно збережені.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності судом береться до уваги наступне :
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Ч.ч. 1, 3 ст.4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Судом враховано, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
При цьому, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
В контексті зазначеного судом враховано, окрім іншого, і рішення Конституційного Суду України про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді від 08.04.1999 № 3-рп/99.
Так, Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття „інтереси держави”, визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).
У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 року № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.
Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Таким чином, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб'єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч.ч. 3,4 ст.53 ГПК України, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").
Судом враховано, що прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.
При цьому, судом також враховано, що щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.
Порушення інтересів держави (територіальної громади) обґрунтовується тим, що укладення договору закупівлі товару всупереч норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України “Про публічні закупівлі” є порушенням законності в бюджетній системі, порушує принципи добросовісної конкуренції, об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, та принципу запобігання корупційним діям і зловживанням при проведенні публічних закупівель. Таке звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності та раціонального використання бюджетних коштів, в умовах пандемії COVID-19. Здійснення необґрунтованих витрат бюджетних коштів та необґрунтоване отримання надмірного прибутку не узгоджується і з інтересами, держави. Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокуратури.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 стверджує, що правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п.54 рішення).
Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
У даній справі заступник керівника окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі комунального некомерційного підприємства “Чемеровецька багатопрофільна лікарня” Чемеровецької селищної ради, органу, уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Чемеровецької селищної ради із вимогами до ТзОВ „Мега Мед Маркет” про визнання недійсним договору №231 від 29.04.2020 в частині врахування до загальної суми договору 15857057 грн. (п. 3.1 договору та вимоги Специфікації №1 - додаток №1 до договору) та стягнення 9708,03 гривень сплачених за договором №231 від 29.04.2020, як безпідставно збережені, оскільки КНП “Чемеровецька багатопрофільна лікарня” Чемеровецької селищної ради та орган уповноважений здійснювати функції у спірних правовідносинах Чемеровецька селищна рада не вживали заходів щодо усунення порушень чинного законодавства України.
Листами від 14.08.2020р., від 23.10.2020р., 12.01.2021р., 03.02.2021 позивачів повідомлено про вказане порушення із зазначенням правових підстав щодо вжиття заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень.
Оскільки КНП “Чемеровецька багатопрофільна лікарня” Чемеровецької селищної ради, органу, Чемеровецької селищної ради протягом розумного строку самостійно не звернулися до суду з позовом, то заступник керівника окружної прокуратури на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив позивачів про встановлення підстав та намір здійснювати представництво в суді законних інтересів держави в особі КНП “Чемеровецька багатопрофільна лікарня” Чемеровецької селищної ради, Чемеровецької селищної ради з позовною заявою з метою визнання недійсним договору №231 від 29.04.2020 в частині врахування до загальної суми договору 15857,57 грн. (п. 3.1 договору та вимоги „специфікації №1” - додаток №1 до договору та стягнення 9708,03 грн. сплачених за договором №231 від 29.04.2020, як безпідставно збережені.
З огляду на зазначене, зважаючи, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі КНП “Чемеровецька багатопрофільна лікарня” Чемеровецької селищної ради, Чемеровецької селищної ради.
Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином - є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє - правочин, повинна мати, необхідний обсяг, цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його, внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно ст. 179, 180 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями."
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За. змістом статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Враховуючи викладене, сторони мають право встановлювати ціну в договорі на власний розсуд, водночас в окремих випадках, визначених законом, в договорах застосовуються ціни, що встановлені або регулюються уповноваженими на те органами. Тобто держава або уповноважені нею органи можуть встановлювати фіксовані ціни у вигляді граничного рівня цін або рівня рентабельності тощо.
Частиною 2 статті 2 Закону “Про публічні закупівлі” (чинного на момент укладення договору) визначено, що умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом та/або Законом України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”, крім випадків, передбачених цим Законом. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно шляхом, внесення змін до цього Закону та/або до Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”.
У відповідності до ст. 3 Закону, закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель: недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно з підпунктами “а” і “б” пункту 185.1 статті 185 ПКУ, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України; відповідно до статті 186 ПК України.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Згідно п 71. підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.
Законом України № 530-ІХ від 17.03.2020 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” (далі - Закон № 530), впроваджено швидке проведення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних, протидії поширенню інфекції.
З метою зниження ціни на необхідні товари лікарського призначення та регламентації порядку та способу проведення закупівель бюджетними установами товарів, робіт і послуг, необхідних для запобігання виникненню пандемії (CОVІD-19), постановою КМУ від 20.03.2020 №224 затверджено вичерпний перелік товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню COVID-19, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від сплати мита та від оподаткування податком на додану вартість.
Оскільки на операції з постачання на митній території України товарів, робіт і послуг, необхідних для запобігання виникненню пандемії (CОVІD-19) поширюється режим звільнення від оподаткування ПДВ, ПДВ на визначену у договорі про закупівлю продукцію, не нараховується та не сплачується.
Таким чином, порядок та механізм нарахування і сплати податку на додану вартість чи навпаки (операції, які не є об'єктом оподаткування, або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано нормами Податкового кодексу України, постанови КМУ від 20.03.2020 № 224 та, відповідно, не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.
Відповідно до зазначеної вище Постанови №224, система моніторингу фізіологічних показників (ЕКГ, ЧД, ЧСС, пульсоксиметрія) (монітор пацієнта, реєстратор добової кардіограми за Холтером), дозатор лікувальних речовин (насоси шприцеві), що є предметом закупівлі, входить до перелік товарів, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від сплати мита та від опддаткування податком на додану вартість.
Таким чином, спірний пункт 3.1. договору в частині включення суми ПДВ до ціни договору суперечить чинному законодавству України та є недійсним, тому що суперечить пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.
Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог ,які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 228 ЦК України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності, правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, такий правочин може бути визнаний недійсним.
Крім того правові наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 216 ЦК України, відповідно до якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.
Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідків недійсності інших частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений без включення до нього недійсної частини.
Згідно до ч. 2 ст. 208 ГК України у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності, зобов'язання не передбачені законом.
Враховуючи викладене, п. 3.1. Договору №231 від 29.04.2020 в частині врахування до загальної суми договору 15857,57 грн. (за фактом виконання договору - 9708,03 грн.) підлягає визнанню недійсним.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Окрім того, згідно з приписами ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що, пов'язані з його недійсністю.
Частиною 2 статті 208 ГК визначено, що у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна сторона зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість, грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання, не передбачені законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з ч. 2 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Так, стороною договору є комунальне некомерційне підприємство “Чемеровецька багатопрофільна лікарня” Чемеровецької селищної ради, яке створене на базі майна спільної власності територіальних громад сіл, селища Чемеровецької селищної ради.
Згідно статуту підприємство є юридичною особою публічного права з моменту його державної реєстрації, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, Державному казначействі України, печатку зі своїм найменуванням, штампи, а також бланки з власними реквізитами. Підприємство має право укладати угоди (договори), набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути особою, яка бере участь у справі, що розглядається в судах України, міжнародних та третейських судах. Окрім того, відповідно до статуту, джерелами формування майна та коштів підприємства, серед іншого, є: комунальне майно; передане підприємству відповідно до рішення про його створення; кошти місцевого бюджету; власні надходження підприємства: кошти від здачі в оренду майна; закріпленого на праві оперативного управління; кошти та інше майно, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг); цільові кошти, інше.
Як вбачається із матеріалів справи на виконання умов договору №231 від 29.04.2020 Замовником на рахунок Постачальника перераховано 236244,72 грн., у т.ч. 9708,03 грн. податку на додану вартість (трансакціями № 171210597 від 28.05.2020р. на суму 148394,24 грн. та №171118009 від 28.05.2020р. на суму 87850,48 грн. з даних сайту spending.gov.ua).
Згідно п.п. 9, 18 ч.1 ст. 1 Закону замовниками є органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального, страхування, створені, відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична-особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.
Отже, на підставі умов договору №231 від 29.04.2020, надміру безпідставно сплачено 9708,03 грн., а тому підлягає поверненню Замовнику.
У п. 1 Листа Міністерства юстиції України від 30.01.2009 N Н-35267-18 "Щодо порядку застосування нормативно-правових актів у разі існування неузгодженості між підзаконними актами" з приводу того, яким актом слід керуватись у разі суперечності норм підзаконного нормативно-правового акта нормам Закону України було повідомлено, що у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Норми Податкового кодексу України мають вищу юридичну силу чим думки, які викладені в індивідуальних податкових консультаціях Державної податкової служби України.
За таких обставин суд вважає, що податок на додану вартість за договором є безпідставно нарахованим та отриманим відповідачем, у зв'язку з чим він підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, вони підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України та витрати зі сплати судового збору покладає на відповідача.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов заступника керівника Кам'янець - Подільської окружної прокуратури м. Кам'янець - Подільський, Хмельницької області в інтересах держави в особі: комунального некомерційного підприємства "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради смт. Чемерівці, Хмельницької області, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Чемеровецької селищної ради смт. Чемервці, Хмельницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Західний офіс Державної аудиторської служби м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Мед Маркет" селище Дослідне, Дніпровського району, Дніпропетровської області про визнання недійсним договору №231 від 29.04.2020р., укладеного між комунальним некомерційним підприємством "Чемеровецька центральна районна лікарня" Чемеровецької районної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Мега Мед Маркет" в частині врахування до загальної суми договору 15857,57 грн. (п. 3.1 договору та вимоги "Специфікації №1" - додаток №1 до договору) про стягнення 9708,03 грн. безпідставно збережених коштів задовольнити.
Визнати недійсним пункт 3.1. договору №231 від 29.04.2020 про закупівлю товарів, укладеного між комунальним некомерційним підприємством "Чемеровецька центральна районна лікарня" Чемеровецької районної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Мега Мед Маркет" в частині врахування до загальної суми договору 15857,57 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Мед Маркет" (52071, селище Дослідне, Дніпровського району, Дніпропетровської області, вул. Наукова,1, код 40433374) на користь комунального некомерційного підприємства "Чемеровецька багатопрофільна лікарня" Чемеровецької селищної ради (31601, смт. Чемерівці, Хмельницької області, вул. Пирогова,1, код 02004522) безпідставно отриманих коштів у вигляді податку на додану вартість за договором № 231 від 29.04.2020 про закупівлю товарів у розмірі 9708,03 гривень (дев'ять тисяч сімсот вісім гривень 03 коп.) сплачених за договором.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Мед Маркет" (52071, селище Дослідне, Дніпровського району, Дніпропетровської області, вул. Наукова,1, код 40433374) на користь Хмельницької окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок UA188201720343120002000002814) 4540,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень 00 коп.) витрат на оплату судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України.
Рішення підписано 28.07.2021р.
Суддя С. В. Гладій
Відрук. 6 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу 1 (31601 смт. Чемерівці, Хмельницької обл., вул. Пирогова,1) (реком. з повід.)
3 - позивачу 2 ( 31600, смт. Чемерівці, Хмельницької обл., вул. Центральна,40)(реком. з повід.)
4 - відповідачу (52071, селище Дослідне, Дніпровського р-ну, Дніпропетровської обл., вул. Наукова,1)(реком. з повід.)
5 - третій особі (79000, м. Львів, вул. Костюка,8) (реком. з повід.)
6- прокуратурі (32300, м. Кам'янець - Подільський, Хмельницької обл., вул. Драгоманова,11) (реком. з повід.)