ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
27 липня 2021 року Справа № 923/633/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. за участю секретаря судового засідання Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", м. Херсон
до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №1 Суворовського району", м. Херсон
про стягнення 4 402 763,93 грн
за участю представників сторін:
від позивача - не прибув;
від відповідача - не прибув.
Міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" (позивач) звернулось до суду з позовом до Житлово-експлуатаційної контори №1 Суворовського району про стягнення 4798312,29 грн. заборгованості за договором № 1352Н від 27.11.2015 про постачання теплової енергії, з яких - 3879450,35 грн. основного боргу та 918861,94 грн. штрафних санкцій.
Ухвалою від 11.05.2021 суд залишив позовну заяву без руху у зв'язку з несплатою судового збору і встановив відповідачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з моменту отримання ухвали.
18.05.2021, у встановлений строк позивач усунув недоліки позовної заяви, а саме - надав докази сплати 66041,46 грн. судового збору та повідомив, що в прохальній частині позову ним було невірно зазначено розмір основного боргу, у зв'язку з чим просить вважати вірною суму основного боргу 3 483 901,99 грн., тому ціна позову з урахуванням 918861,94 грн. штрафних санкцій становить 4 402 763,93 грн.
Ухвалою суду від 19.05.2021 позовну заяву МКП "Херсонтеплоенерго" прийнято до розгляду, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
На визначену судом дату - 08.06.2021 у судове засідання з'явився представник позивача. Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, відзив на позов не надав, завчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалою суду від 08.06.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Позивач та відповідач в судове засідання не прибули. Суд дійшов висновку розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд
встановив:
Міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго» (далі - Позивач) та Комунальне підприємство «ЖЕК-1 Суворовського району» (далі - Відповідач) 27.11.2015 року уклали Договір № 1352Н від 27.11.2015 року (далі - Договір) на постачання теплової енергії, відповідно якого Виробник приймає на себе зобов'язання виробити та поставити Споживачеві теплову енергію в обумовлених договором обсягах, а Споживач зобов'язується прийняти теплову енергію і оплачувати її за встановленими тарифами у строки, передбачені Договором.
Матеріалами справи підтіерджується, що відповідно до умов договору Позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, а Відповідач ухиляється від виконання п. 6.6 Договору № 1352Н від 27.11.2015 року, а саме - оплати за теплову енергію згідно умов Договору не пізніше 25 числа місяця, що наступає за розрахунковим.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а саме належне виконання зобов'язання означає досягнення тієї мети, яку сторони ставили перед собою, вступаючи у зобов'язання.
Відповідно до п. 1ч.2ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з частковим невиконанням Споживачем взятих на себе зобов'язань станом на квітень 2021 р. виникла заборгованість в сумі 4 402 763,93 грн., з яких основний борг - 3 483 901,99 грн. та штрафні санкції 918 861,94 грн. та відповідач здійснював часткове погашення боргу, чим переривав строк позовної давності.
Судом встановлено, що враховуючи важкий фінансовий стан КП «ЖЕК-1 Суворовського району», 23 квітня 2020 року було укладено договір № 41 про реструктуризацію заборгованості (далі - Договір №41) між МКП «Херсонтеплоенерго» та КП «ЖЕК-1 Суворовського району».
Згідно акту звіряння взаємних розрахунків на 31.03.2021р. заборгованість на користь МКП «Херсонтеплоенерго» 4 402 763,93 грн. у тому числі штрафні та фінансові санкції нараховані згідно договору № 1352Н та включені до договору реструктуризації № 41 від 23.04.2020р. у сумі 918 861,94 грн. (а.с. 36).
Пунктом 2.1. Договору № 41 від 23.04.2020 року передбачено умову погашення боргу в період до 30.04.2021 р.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону. інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 611 ЦК України у випадку порушення зобов язання наступають правові наслідки встановлені за договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 612 ЦК України встановлено, що Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Пунктом 2 ст. 612 ЦК України закріплено, що Боржник, який прострочив виконання зобов'язання. відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Ст. 625 Цивільного кодексу України вказує, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.
Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зокрема, ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з КП «ЖЕК-1 Суворовського району» (73000, вул. Небесної сотні, 21-Б, Код ЄДРПОУ 14114233) на користь МКП «Херсонтеплоенерго» (73000, м. Херсон, Острівське шосе, 1, код ЄДРПОУ: 31653320) суму основного боргу в розмірі 3 483901,99 грн., штрафні санкції в розмірі 918 861,94 грн. та судовий збір в розмірі 66 041,46 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 28.07.2021.
Суддя В.В.Литвинова