про передачу за підсудністю
"27" липня 2021 р.Справа № 922/2891/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
за заявою Харківської районної державної адміністрації Харківської області (м. Харків)
до ТОВ "Транс Ойл Сервіс" (м. Львів)
провидачу судового наказу,
Харківська районна державна адміністрація Харківської області надала Господарському суду Харківської області заяву про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з боржника - ТОВ "Транс Ойл Сервіс" на користь заявника - Харківської районної державної адміністрації Харківської області суму основного боргу у розмірі 16968,80 грн та суму штрафних санкцій у розмірі 3072,04 грн.
Також заявник просить суд стягнути з боржника на користь заявника судовий збір у розмірі 227,00 грн.
Частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до статті 149 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.
Частиною 1 статті 27 ГПК України встановлено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
Як зазначає Харківська районна державна адміністрація Харківської області у заяві, 17.07.2020 нею з ТОВ "Транс Ойл Сервіс" було укладено договір закупівлі №17-07-20 на суму 179466,00 грн.
Також заявник вказує, що згідно акту приймання-передачі талонів на пальне до договору закупівлі ТОВ "Транс Ойл Сервіс" передав, а Харківська райдержадміністрація, прийняла у власність талони на пальне у кількості 550 штук, а саме талони на дизельне паливо - 270 штук по 20 літрів (5400 літрів) та талони на бензин марки А-92 - 280 штук по 20 літрів (5600 літрів), строк дії талонів до 14.07.2021.
Харківська районна державна адміністрація зазначає, що у подальшому вона передала до Харківського районного управління ГУ ДСНС України в Харківській області придбані у ТОВ "Транс Ойл Сервіс" талони на пальне у повному обсязі, проте, оскільки з 01.01.2021 АЗС не приймають талони, у зв'язку з чим не має можливості отримати залишки палива, невикористані талони були повернуті Харківській районній державній адміністрації.
На думку заявника, він виконав свої зобов'язання за договором, в той час як боржник порушив домовленості, встановлені договором, не надавши можливості отримати пальне на АЗС по отриманим талонам, тому має заборгованість перед заявником.
Як убачається з договору про закупівлю товару №17-07-20 від 17.07.2020 та додаткової угоди №1 від 22.07.2020 до нього, предметом договору є поставка товару - бензин А-92 та дизельне паливо (код ДК 021-2015-09130000-9 - Нафта і дистиляти) за адресою: 62472, Україна, Харківська обл., м. Мерефа, провулок Яковлівський, 12.
Предметом поданої заяви є стягнення грошових коштів як заборгованість боржника перед заявником за вказаним вище договором, а також штрафних санкцій.
Водночас, адреса поставки товару є місцем виконання зобов'язань за договором в частині виконання боржником своїх зобов'язань саме щодо поставки товару, а не повернення суми заборгованості.
Правила визначення місця виконання зобов'язання передбачено статтею 532 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
Зокрема, якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання за грошовим зобов'язанням провадиться за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання.
Правила статті 532 Цивільного кодексу України застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена (наприклад, пункт 4 частини 1 статті 532 Цивільного кодексу України) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
Зі змісту договору не вбачається інших особливостей, зокрема в частині місця стягнення з боржника грошових коштів (заборгованості).
До того ж, із суті укладеного між сторонами договору убачається, що у боржника відсутнє грошове зобов'язання, а існує лише зобов'язання по поставці товару.
Таким чином, вказані правовідносини не мають особливостей щодо сплати основного боргу в чітко визначеному місці, а умови укладеного між сторонами договору визначають лише місце виконання такого договору в частині поставки товару.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 вищезазначеного Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, місцезнаходженням боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Сервіс" є: 79008, Львівська область, м. Львів, вул. Староєврейська, буд. 7А.
За вказаних обставин подана Харківською районною державною адміністрацією Харківської області заява про видачу судового наказу у відповідності до ч. 1 ст. 27 ГПК України підлягає розгляду за місцезнаходженням боржника, а саме Господарським судом Львівської області.
Відповідно до ч. 5 ст. 152 ГПК України, якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
Враховуючи наведене, матеріали заяви Харківської районної державної адміністрації Харківської області про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Сервіс" основного боргу у розмірі 16968,80 грн, суми штрафних санкцій у розмірі 3072,04 грн та суми судового збору в розмірі 227,00 грн підлягають передачі згідно встановленої підсудності до Господарського суду Львівської області.
Керуючись статтями 27, 149, 152, 232 - 234 Господарського процесуального кодексу України,
1. Заяву Харківської районної державної адміністрації Харківської області про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Сервіс" основного боргу у розмірі 16968,80 грн, суми штрафних санкцій у розмірі 3072,04 грн та суми судового збору в розмірі 227,00 грн, а також додані до заяви документи передати за підсудністю до Господарського суду Львівської області (79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 27.07.2021.
Суддя Ольшанченко В.І.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.