28 липня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/442/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
Розглянувши матеріали Заяви №без номера від 20.07.2021 (вх. №6168 від 27.07.2021)
про: забезпечення позову
по справі №921/442/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Іврус», 47063, Тернопільська обл., Кременецький р-н, с. Старий Олексинець, вул. Видумка,44,
до відповідача-1:Староолексинської сільської ради, 47063, Тернопільська обл., Кременецький р-н, с. Старий Олексинець, вул. Перемоги, 3-А,
відповідача-2: Приватного підприємства «СТАРИЙ ОЛЕКСИНЕЦЬ», 47061, Тернопільська обл., Кременецький р-н.,с. Старий Олексинець вул. Романовська,6,
третя особа на стороні Відповідача-1: Лопушненська сільська рада, 47054, Тернопільська обл., Кременецький р-н, с. Лопушне, вул. Т.Шевченко,12,
про:
-визнання поновленим строком на 2 (два) роки і 11 (одинадцять) місяців, а саме з 03.09.2020 і до 02.08.2023 включно, строк дії договору оренди нерухомого майна, що належать до спільної власності територіальних громад сіл Староолексинської ради від 09.10.2014, укладений між Староолексинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іврус», з урахуванням всіх змін і доповнень, які були чинними до моменту поновлення договору;
-визнання укладеною між Староолексинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іврус» додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна, що належать до спільної власності територіальних громад сіл Староолексинської ради від 09.10.2014 на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди нерухомого майна;
-визнання недійсним рішенням Староолексинецької сільської ради №249 від 16.10.2020 «Про укладання з ПП «СТАРИЙ ОЛЕКСИНЕЦЬ» інвестиційного договору та про доручення сільському голові Довгополюку В.М. його підписання;
-визнання недійсним інвестиційний договір №15 від 16.10.2020 укладений між Староолексинецькою сільською радою та ПП «СТАРИЙ ОЛЕКСИНЕЦЬ»;
-стягнення суми судового збору у розмірі 9080,00грн. солідарно.
Суть справи.
27.07.2021 через канцелярію суду до матеріалів справи надійшла Заява №без номеру від 20.07.2021 (вх. №6168) про забезпечення позову від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іврус», в якому позивач просить суд:
-заборонити Приватному підприємству «СТАРИЙ ОЛЕКСИНЕЦЬ», 47061, Тернопільська обл., Кременецький р-н.,с. Старий Олексинець вул. Романовська,6, вчиняти певні дії, щодо гідротехнічних споруд ставка, землі під ставком (водою) та гідроспорудами і водними ресурсами (водою), які розміщені в межах населеного пункту села Старий Олексинець Староолексинецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області, а саме на провадження будь-якої діяльності та користуванням цим Майном.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Іврус» вважає, що невжиття заходів щодо заборони ПП “СТАРИЙ ОЛЕКСИНЕЦЬ” вчиняти певні дії, щодо гідротехнічних споруд ставка, землі під ставком (водою) та гідроспорудами і водними ресурсами (водою) (надалі по тексту - Майно), які розміщені в межах населеного пункту села Старий Олексинець Староолексинецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області, а саме на провадження будь-якої діяльності, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а також до можливих значних матеріальних втрат Лопушненської громади (знищенню Майна та відшкодування фінансових витрат понесених ПП 'СТАРИЙ ОЛЕКСИНЕЦЬ”).
Розглянувши Заяву №без номера від 20.07.2021 (вх. №6168 від 27.07.2021) про забезпечення позову позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іврус»,, суд встановив наступне.
У ст. ст. 136, 137 ГПК України містяться положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 137 ГПК України вказано, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно п.3 ч.1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України, позивач повинен зазначити предмет позову в заяві про забезпечення. Предметом позову у справі №921/442/21 є про: -визнання поновленим строком на 2 (два) роки і 11 (одинадцять) місяців, а саме з 03.09.2020 і до 02.08.2023 включно, строк дії договору оренди нерухомого майна, що належать до спільної власності територіальних громад сіл Староолексинської ради від 09.10.2014, укладений між Староолексинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іврус», з урахуванням всіх змін і доповнень, які були чинними до моменту поновлення договору;
-визнання укладеною між Староолексинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іврус» додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна, що належать до спільної власності територіальних громад сіл Староолексинської ради від 09.10.2014 на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди нерухомого майна;
-визнання недійсним рішенням Староолексинецької сільської ради №249 від 16.10.2020 «Про укладання з ПП «СТАРИЙ ОЛЕКСИНЕЦЬ» інвестиційного договору та про доручення сільському голові Довгополюку В.М. його підписання;
-визнання недійсним інвестиційний договір №15 від 16.10.2020 укладений між Староолексинецькою сільською радою та ПП «СТАРИЙ ОЛЕКСИНЕЦЬ»;
В Заяві №без номеру від 20.07.2021 (вх. №6168) про забезпечення позову позивач зазначає предметом позову є визнання поновленим договору, визнання укладеною додаткової угоди, визнання недійсним рішення, визнання договору недійсним.
Тобто, позивач зазначив предмет позову, що не відповідає дійсному.
Згідно із п.3 ч.1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України позивач повиннен зазначити обґрунтування необхідності забезпечення позову.Натомість, позивач в своїй заяві про забезпечення позову не зазначив обґрунтування необхідності забезпечення позову. Заява про забезпечення позову містить лише власні припущення позивача щодо наслідків невжиття заходів щодо заборони вчиняти певні дії.
Як розяснено у п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до п.6 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен зазначити в заяві про забезпечення позову пропозицію щодо зустрічного забезпечення. зокрема, щодо розміру грошової суми, яку він може внести на депозитний рахунок суду. Дана пропозиція враховується судом при визначенні остаточного розміру зустрічного забезпечення. Це є обов'язком заявника зазначити в заяві про забезпечення позову конкретний захід зустрічного забезпечення, який може бути застосований судом. Натомість позивач не подав пропозицій щодо зустрічного забезпечення.
Відповідно до ч.4 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
За приписами ч. 7 ст. 140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 139 ГПК України в частині її змісту, оскільки не міститьпредмету позову,обгрунтування необхідності забезпечення позову, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Керуючись ст. 139, 140, 141, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву №без номера від 20.07.2021 (вх. №6168 від 27.07.2021) про забезпечення позову повернути - Товариству з обмеженою відповідальністю «Іврус», 47063, Тернопільська обл., Кременецький р-н, с. Старий Олексинець, вул. Видумка,44.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
3. Ухвала може бути оскаржена у строк і порядок, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвалу та Заяву №без номера від 20.07.2021 (вх. №6168 від 27.07.2021) про забезпечення позову на 3 аркушах надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю «Іврус» рекомендованою кореспондецією з повідомленням про вручення.
Ухвалу підписано: 28 липня 2021 року.
Суддя С.О. Хома