27.07.2021 Справа № 920/638/21
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі
судді Резніченко О.Ю.,
розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Криниця»
до - Фізичної особи-підприємця Орел Вікторії Олександрівни ,
про стягнення 9019 грн 43 коп.
Стислий виклад позицій сторін по справі.
Позивач 11.06.2021 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6274 грн 50 коп. інфляційних збитків, 2744 грн 93 коп. - 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами 01.09.2015 договору оренди нежитлового приміщення (надалі - Договір).
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що між сторонами було укладено Договір оренди нежитлового приміщення. Позивач передав у користування відповідачу майно. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання щодо сплати орендної плати і відшкодування комунальних послуг позивач звертався до Господарського суду Сумської області з позовом про стягнення заборгованості з відповідача. Рішенням суду вказана заборгованість стягнута з відповідача, проте до цього часу рішення суду не виконано, заборгованість не сплачена. Тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості з інфляційних збитків і 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Ухвалою суду від 25.06.2021 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу без проведення судового засідання. Копія зазначеної ухвали була направлена відповідачу, однак була повернута на адресу суду.
25.06.2021 судом був зроблений Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 27324219.
Отже, ухвала суду направлялась на адресу відповідача підтверджену даними реєстру, а тому відповідач вважається належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, оскільки судом вчинені всі дії, які передбачені ст. 120 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
01.09.2015р. між позивачем - ТОВ «Криниця» (орендодавець за договором) та Фізичною особою-підприємцем Орел Вікторією Олександрівною (орендар за договором) був укладений договір оренди нежитлового приміщення, згідно якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 41 , для роздрібної торгівлі ювелірними виробами та іншим.
Вищезазначене було встановлено під час розгляду Господарським судом Сумської області справи №920/378/16 та підтверджується копією рішення суду (а.с.12-17).
Так, рішенням Господарського суду Сумської області від 21.07.2016 у справі №920/378/16, яке набрало чинності 05.08.2016 року, з Фізичної особи-підприємця Орел Вікторії Олександрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Криниця» стягнуто 20760 грн 00 коп заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення від 01.09.2015, 9991 грн 80 коп заборгованості за спожиті комунальні послуги, 187 грн. 42 коп. 3% річних, 950 грн.76 коп. інфляційних втрат, 3000 грн. 00 коп витрат на правову допомогу, 770 грн. 40 коп. судового збору.
На виконання зазначеного рішення суду 05.08.2016 було видано наказ.
За зверненням позивача наказ перебував на виконанні у Зарічному відділі Державної виконавчої служби м. Суми з 2016 року, жодних стягнень за рішенням не було.
На даний час позивач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О.Л. із заявою про примусове виконання рішення суду. Невиконання відповідачем своїх обов'язків перед позивачем щодо сплати заборгованості підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 63933014 від 15.12.2020 року.
Відповідачем зазначена вище заборгованість до цього часу не сплачена, рішення суду від 21.07.2016 у справі №920/378/16 відповідачем не виконане, що підтверджується довідкою приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О.Л. (а.с. 20).
Позивачем у позовній заяві викладено розрахунок заборгованості з інфлційних збитків та 3% річних за період з 31.06.2018 до 31.05.2021 (а.с.3-5).
Оскільки відповідач заборгованість не сплатив, то позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому вказані вище обставини доведені позивачем перед судом належними та допустимими доказами, про які зазначено вище та є такими, що встановлені судом.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Стосовно вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних збитків.
Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), від 04.06.2019 року у справі №916/190/18 (провадження №12-302гс18) встановлено, що правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Крім того, у постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц (провадження №14-254цс19) Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними в постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах №910/16945/14 та №908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі №918/117/18, від 30 січня 2019 року у справа №905/2324/17 та №922/175/18, від 13.02.2019 року у справі №924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Позивачем виконаний розрахунок 3% річних та інфляційних збитків у позовній заяві (а.с.3-5).
Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем та невиконання рішення суду про стягнення з відповідача заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 6274 грн 50 коп. інфляційних збитків та 2744 грн 93 коп. - 3% річних є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору.
Стосовно вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач серед іншого просить стягнути з відповідача на свою користь 7000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.
Згідно з ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Факт надання правової допомоги ґрунтується на договорі № б/н від 07.06.2021, укладеним між позивачем та Адвокатським об'єднанням «АЛЬТЕРА», відповідно до п. 1.3. якого надання правової допомоги за цим Договором здійснюється адвокатами Адвокатського об'єднанням «АЛЬТЕРА» Марченко Ігорем Васильовичем, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №132 від 19.01.2021 та Марченко Ігорем Ігоревичем, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії СМ № 000551 від 05.11.2018 (а.с. 24).
Крім того, в обґрунтування вимог в цій частині позивачем подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат по справі (а.с. 25).
Відповідно до умов договору, сторони домовились, що за цим Договором позивач здійснює оплату виконавцю у розмірі: ознайомлення з фактичними обставинами та нормативною базою, надання консультацій та роз'яснень, підготовка документів для звернення до суду, складання позовної заяви - 7000 грн 00 коп.; представництво інтересів замовника у судових засіданням - 1000 грн 00 коп. за кожне зсідання.
Суд враховує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд звертає увагу, що на підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги.
В той же час, суд зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат. При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Суд дійшов висновку, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, оскільки в договорі про надання правової допомоги визначена загальна сума (не погодинно), яку повинен сплатити клієнт, в матеріалах справи відсутній документ, який свідчить про приймання-передачу наданих адвокатом послуг по Договору, в кому було б зазначено час (погодинно по кожній послузі), який витрачений на надання правової допомоги, що позбавляє суд можливості встановити співмірність та необхідність наданих адвокатом клієнту послуг.
Тому суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог в частині стягнення витрат з відповідача на правничу допомогу в розмірі 7000 грн 00 коп.
Керуючись ст. ст.123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Криниця» до Фізичної особи-підприємця Орел Вікторії Олександрівни про стягнення 9019 грн 43 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Орел Вікторії Олександрівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Криниця» (вул. Соборна, буд. 41, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 21112430) 6274 грн (шість тисяч двісті сімдесят чотири гривні) 50 коп. інфляційних збитків, 2744 грн (дві тисячі сімсот сорок чотири гривні) 93 коп. - 3% річних, 2270 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень) 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Криниця» в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Орел Вікторії Олександрівни 7000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
4. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Криниця» наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 28.07.2021.
Суддя О.Ю. Резніченко