14 липня 2021 року Справа № 915/113/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАТ-ДЕТАЛЬ" (49005, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, 15, оф. 202, адреса для листування: 49000, м. Дніпро, вул. Павла Нірінберга, 1а, код ЄДРПОУ 41389452; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1)
до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2)
в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, ідентифікаційний код 20915546, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3)
про стягнення коштів в сумі 1024847,02 грн.
29.01.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАТ-ДЕТАЛЬ" (далі - ТОВ "ПРАТ-ДЕТАЛЬ") звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою (вх. № 1396/21) про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ВП "Южно-Українська АЕС") заборгованості за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06181 від 10.03.2020 у розмірі 1024847,02 грн., яка складається з 984802,04 грн. - основного боргу, 23891,74 грн. - інфляційних втрат, 16153,28 грн. - 3% річних, а також 12000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 15372,72 грн. судового збору.
Ухвалою суду від 03.02.2021 вказану позовну заяву залишено без руху. Встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
12.02.2021 до суду від позивача, на виконання вимог ухвали суду від 03.02.2021, надійшов лист (вх. № 2202/21), до якого додано виправлену позовну заяву (вх. №2204/21).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2021 у даній справі позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.03.2021 об 11 год. 30 хв.; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
19.03.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 32/272 від 17.03.2021 (вх. № 4125/21), за змістом якого відповідач зазначає, що відповідно до бухгалтерського обліку підприємства обліковується заборгованість за договором на постачання товару за №53-123-01-20-06181 від 10.03.2020 у сумі 984802,08 грн. та вважає, що вина як підстава для його відповідальності, відсутня у відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки у зв'язку зі значним зростанням простроченої заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед ВП "Южно-Українська АЕС", суттєвим зменшенням обсягу відпуску електроенергії виникла фінансова криза неплатежів, що також підтверджується Указом Президента України № 406/2020 від 22.09.2020 "Про невідкладні заходи стабілізації ситуації в енергетичній сфері та подальшого розвитку ядерної енергетики".
Також, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивач при нарахуванні 3% річних та інфляційних втрат не врахував обов'язковість виконання ним п. 3.2 та п. 5.1 укладеного договору, що призвело до хибного нарахування інфляційних втрат та 3 % річних.
29.03.2021 від позивача на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. №4575/21), за змістом якої ТОВ "ПРАТ-ДЕТАЛЬ" не погоджується з твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, та зазначає, зокрема, що:
- дати початку розрахунку штрафних санкцій, вказані в позовній заяві, є вірними;
- відповідач посилається на ряд рішень господарських судів, проте ч. 4 ст. 236 ГПК України передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду;
- відповідач вказує на відсутність його вини у не оплаті за поставлений позивачем товар, оскільки функції управління ДП "НАЕК "Енергоатом" з 20.01.2021 перейшли до Кабінету Міністрів України, але відповідно до п. 11.1.1. Договору саме на покупця покладається обов'язок своєчасної та в повному обсязі оплати за поставлений товар.
Ухвалою суду від 22.04.2021, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 24.05.2021 о 15:30, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 26.04.2021.
Ухвалою суду від 24.05.2021, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.06.2021 о 13:30, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 25.05.2021.
17.06.2021 судове засідання не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді у справі.
Ухвалою суду від 05.07.2021 судове засідання у справі призначено на 14.07.2021 о 14:00, про що учасники справи повідомлені телефонограмою від 06.07.2021.
08.07.2021 на електронну адресу господарського суду від представника позивача - Івановського Ю.О. надійшло клопотання (вх. № 10385/21) про участь у судовому засіданні, призначеному на 14.07.2021 о 14:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке задоволено ухвалою суду від 09.07.2021.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Враховуючи наведене, та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи та доходить висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.07.2021 за відсутності представників учасників справи.
Відповідно до змісту статті 240 ГПК України, 14.07.2021 за результатами розгляду даної справи, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення, без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
10.03.2020 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРАТ-ДЕТАЛЬ" (постачальник) було укладено договір на постачання товару № 53-123-01-20-06181 (далі - Договір) (а.с. 6-27).
Умовами договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар код СРV 44530000-4 по ДК 021:2015 - Кріпильні деталі (метизи в асортименті), (даті - товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2017 року.
Відповідно до п. 1.3 Договору, місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ.
Відповідно до п. 2.1 Договору, загальна вартість товару є твердою та складає: разом 820668,37 грн. без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 164133,67 грн. Всього з ПДВ: 984802,04 грн.
Відповідно до п. 2.2 Договору, за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ, згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Відповідно до п. 3.1 Договору, постачання здійснюється на протязі 90 днів з дати публікації в системі ProZorro, але не пізніше 30.11.2020, на умовах: DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП "Складське господарство", або ВП ЮУ АЕС відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов'язковою присутністю представника постачальника.
Відповідно до п. 3.2 Договору, з товаром постачальник надає покупцю:
- видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно (для платників ПДВ);
- податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця Yuaes_pdv2@sunpp.atom.gov.ua протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН;
- документ підтверджуючий якість товару - 1 прим.
Відповідно до п. 3.3 Договору, датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.
Відповідно до п. 5.1 Договору, приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і П-7 "Про порядок приймання продукції по якості", СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС".
Відповідно до п. 9.5 Договору, усі додатки, підписані обома сторонами, є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 11.1.1 Договору, покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.
Відповідно до п. 11.1.2 Договору, покупець зобов'язаний приймати поставлені товари згідно розділу 5.
Відповідно до п. 11.4.1 Договору, постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари.
Відповідно до п. 12.1 Договору, договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою.
Відповідно до п. 12.2 Договору, дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього договору, та закінчується 31.12.2021.
Відповідно до п. 12.3 Договору, закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього договору, та виконання діючих зобов'язань.
До договору сторонами складено специфікацію № 1 (Додаток № 1 до Договору) на загальну суму 984802,04 грн. з ПДВ (а.с. 12-27).
Договір та специфікація підписані та скріплені печатками сторін.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем (постачальником) поставлено відповідачу (покупцю) товар в повному обсязі на загальну суму 984802,08 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи: видатковими накладними № 11 від 09.04.2020 на суму 220966,32 грн. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 21.04.2020), № 13 від 18.05.2020 на суму 244757,91 грн. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 25.05.2020), № 14 від 18.05.2020 на суму 201066,72 грн. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 25.05.2020), № 15 від 19.05.2020 на суму 290287,52 грн. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 25.05.2020), № 22 від 25.06.2020 на суму 27723,61 грн. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 01.07.2020) (а.с. 28-38).
Видаткові накладні підписано сторонами, скріплено печаткою постачальника та відбитком штампу ВП "Складське господарство" ДП НАЕК "Енергоатом" Южноукраїнське відділення Дільниця з ВК.
Крім того, позивачем були виписані рахунки на оплату: № 28 від 07.04.2020 на суму 220966,32 грн., № 41 від 18.05.2020 на суму 201066,72 грн., № 42 від 19.05.2020 на суму 290287,52 грн., № 57 від 25.06.2020 на суму 27723,61 грн. (а.с. 39-46).
З наданого відповідачем витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 50 від 15.03.2021 (а.с. 109) вбачається, що позивачем, на виконання умов п. 3.2 Договору, подано та зареєстровано:
- 15.06.2020 - податкові накладні від 18.05.2020 (сума ПДВ: 40792,98 грн.), від 18.05.2020 (сума ПДВ: 33511,12 грн.), від 19.05.2020 (сума ПДВ: 48381,25 грн.);
- 15.07.2020 - податкову накладну від 25.06.2020 (сума ПДВ: 4620,60 грн.).
Відповідно до п. 2.2 Договору за даним Договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п. 3.2, 5.1 цього Договору.
Відповідно до п. 3.2 Договору, з товаром постачальник надає покупцю, зокрема, податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця Yuaes_pdv2@sunpp.atom.gov.ua протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.
Відповідно до п. 5.1 Договору, приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і П-7 "Про порядок приймання продукції по якості", СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС".
Відповідно до наданих відповідачем копій ярликів на придатну продукцію № 5-627 від 05.05.2020, № 5-647 від 05.06.2020 та № 5-657 від 10.07.2020 проведення вхідного контролю відповідно до вимог п. 5.1 Договору за видатковою накладної № 11 від 09.04.2020 відбулося 05.05.2020, за видатковими накладними № 13, 14 від 18.05.2020, № 15 від 19.05.2020 - 05.06.2020, за видатковою накладною № 22 від 25.06.2020 - 10.07.2020 (а.с. 121-123).
Отже, суд погоджується з твердженням відповідача, що граничним строком для оплати за товар за видатковою накладною № 11 від 09.04.2020 є 10.07.2020 року (05.05.2020+45 робочих днів), за видатковими накладними № 13, 14 від 18.05.2020, № 15 від 19.05.2020 є 18.08.2020 (15.06.2020+45 робочих днів), за видатковою накладною № 22 від 25.06.2020 є 17.09.2020 (15.07.2020+45 робочих днів).
Таким чином, з 11.07.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за видатковою накладною № 11 від 09.04.2020, з 19.08.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за видатковими накладними № 13, 14 від 18.05.2020, № 15 від 19.05.2020 та 18.09.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за видатковою накладною № 22 від 25.06.2020.
Відповідач, у свою чергу, оплату за Договором не здійснив.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відокремленого підрозділу відповідача претензію № 1 про повернення боргу станом на 18.12.2020 (а.с. 47-49).
Доказів направлення відповідачем відповіді на вищевказану претензію суду не подано. Доказів направлення відповідачем позивачу будь-яких заперечень під час приймання-передачі товару, доказів оплати відповідачем заборгованості за Договором суду не подано.
Невиконання відповідачем зобов'язань з оплати отриманого товару і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Як вказано вище, граничним строком для оплати за товар за видатковою накладною №11 від 09.04.2020 є 11.07.2020 року (включно), за видатковими накладними № 13, 14 від 18.05.2020, № 15 від 19.05.2020 є 19.08.2020, за видатковою накладною № 22 від 25.06.2020 є 18.09.2020.
Таким чином, з 11.07.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за видатковою накладною № 11 від 09.04.2020, з 19.08.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за видатковими накладними № 13, 14 від 18.05.2020, № 15 від 19.05.2020 та 18.09.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за видатковою накладною № 22 від 25.06.2020.
Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості в розмірі 984802,08 грн., строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості жодними доказами.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем порушено вимоги ст. ст. 11, 509, 525, 526, 692 ЦК України та умов договору в частині оплати за поставлений товар.
Загальна сума поставленого позивачем товару за видатковими накладними № 11 від 09.04.2020, № 13, 14 від 18.05.2020, № 15 від 19.05.2020, № 22 від 25.06.2020 становить 984802,08 грн., проте суд не виходячи за межі позовних вимог задовольняє досліджувані вимоги у межах заявленої суми - 984802,04 грн.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд відмічає, що інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Ст. 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.
Позивачем нараховано відповідачу 16153,28 грн. - 3% річних від суми заборгованості по кожній видатковій накладній окремо (а.с. 68), а саме:
- за видатковою накладною № 11 від 09.04.2020 - 3% річних від суми заборгованості 220966,00 грн. за період з 18.06.2020 по 29.01.2021 в розмірі 4094,74 грн.;
- за видатковою накладною № 13 від 18.05.2020 - 3% річних від суми заборгованості 244757,00 грн. за період з 21.07.2020 по 29.01.2021 в розмірі 3873,57 грн.;
- за видатковою накладною № 14 від 18.05.2020 - 3% річних від суми заборгованості 201066,00 грн. за період з 17.07.2020 по 29.01.2021 в розмірі 3189,51 грн.;
- за видатковою накладною № 15 від 19.05.2020 - 3% річних від суми заборгованості 290287,00 грн. за період з 22.07.2020 по 29.01.2021 в розмірі 4570,34 грн.;
- за видатковою накладною № 22 від 25.06.2020 - 3% річних від суми заборгованості 27723,00 грн. за період з 27.07.2020 по 29.01.2021 в розмірі 425,12 грн.
Перевіривши розрахунок 3 % річних, судом встановлено, що при нарахуванні суми 3% річних позивачем неправильно визначено періоди нарахування 3% річних та неправильно визначено суми основного боргу по кожній видатковій накладній.
Як вже встановлено судом, з 11.07.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за видатковою накладною № 11 від 09.04.2020, з 19.08.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за видатковими накладними №№13, 14 від 18.05.2020, № 15 від 19.05.2020 та 18.09.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за видатковою накладною № 22 від 25.06.2020.
Судом здійснено перерахунок розміру 3% річних за допомогою програми "ipLex" (Калькулятор 3% річних за прострочку зобов'язання) та встановлено, що обґрунтованою сумою 3% річних є 13882,94 грн., які і підлягають стягненню з відповідача, а саме:
- за видатковою накладною № 11 від 09.04.2020 - 3 % річних від суми заборгованості 220966,32 грн. за період з 11.07.2020 по 29.01.2021 в розмірі 3678,18 грн.;
- за видатковою накладною № 13 від 18.05.2020 - 3 % річних від суми заборгованості 244757,91 грн. за період з 19.08.2020 по 29.01.2021 в розмірі 3291,79 грн.;
- за видатковою накладною № 14 від 18.05.2020 - 3 % річних від суми заборгованості 201066,72 грн. за період з 19.08.2020 по 29.01.2021 в розмірі 2704,17 грн.;
- за видатковою накладною № 15 від 19.05.2020 - 3 % річних від суми заборгованості 290287,52 грн. за період з 19.08.2020 по 29.01.2021 в розмірі 3904,12 грн.;
- за видатковою накладною № 22 від 25.06.2020 - 3 % річних від суми заборгованості 27723,61 грн. за період з 18.09.2020 по 29.01.2021 в розмірі 304,68 грн.
З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача 3% річних у сумі 2270,34 грн. (16153,28 - 13882,94).
Позивачем також нараховано відповідачу 23891,74 грн. - інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання окремо по кожній видатковій накладній за період з липня 2020 року по листопад 2020 року включно (сукупний період) (а.с. 67), а саме:
- за видатковою накладною № 11 від 09.04.2020 - інфляційні втрати від суми заборгованості 220966,00 грн. за період з липня 2020 року по листопад 2020 року включно в розмірі 4419,32 грн.;
- за видатковою накладною № 13 від 18.05.2020 - інфляційні втрати від суми заборгованості 244757,00 грн. за період з серпня 2020 року по листопад 2020 року включно в розмірі 6412,63 грн.;
- за видатковою накладною № 14 від 18.05.2020 - інфляційні втрати від суми заборгованості 201066,00 грн. за період з серпня 2020 року по листопад 2020 року включно в розмірі 5267,93 грн.;
- за видатковою накладною № 15 від 19.05.2020 - інфляційні втрати від суми заборгованості 290287,00 грн. за період з серпня 2020 року по листопад 2020 року включно в розмірі 7605,52 грн.;
- за видатковою накладною № 22 від 25.06.2020 - інфляційні втрати від суми заборгованості 27723,00 грн. за період з серпня 2020 року по листопад 2020 року включно в розмірі 726,34 грн.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що при їх нарахуванні позивачем неправильно визначено періоди нарахування інфляційних втрат та неправильно визначено суму основного боргу по кожній видатковій накладній.
Як вже встановлено судом, з 11.07.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за видатковою накладною № 11 від 09.04.2020, з 19.08.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за видатковими накладними №№13, 14 від 18.05.2020, № 15 від 19.05.2020 та 18.09.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за видатковою накладною № 22 від 25.06.2020.
Судом здійснено перерахунок розміру інфляційних втрат за допомогою програми "ipLex" (Калькулятор інфляційного нарахування на суму боргу) та встановлено, що обґрунтованою сумою інфляційних втрат є 25668,11 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання окремо по кожній видатковій накладній за період з липня 2020 року по листопад 2020 року включно (сукупний період), проте суд не виходячи за межі позовних вимог задовольняє досліджувані вимоги у межах заявленої суми - 23891,74 грн.
Щодо заперечень відповідача, які полягають у відсутності його вини, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч. 2 ст. 614 ЦК України).
У зобов'язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов'язання, презюмується, і саме на неї покладається обов'язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання (постанова КГС ВС від 11.10.2018 по справі № 910/20767/17).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Враховуючи вищевикладене, наведені відповідачем підстави (зростання простроченої заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед ДП НАЕК "Енергоатом", фінансова криза неплатежів) не є в розумінні ст. 617 ЦК України обставинами, які звільняють боржника як від оплати за отриманий товар, так і від відповідальності.
Суд зазначає, що будь-якого причинного зв'язку між прийняттям Указу Президента України № 406/2020 у вересні 2020 року та виникненням заборгованості по сплаті за поставлений відповідачу товар у грудні 2019 року за Договором немає, оскільки граничний строк оплати за поставлений товар був до 31.07.2020, тобто наведені відповідачем обставини настали після спливу строку виконання зобов'язань по оплаті за поставлений товар за Договором.
Відповідачем не подано суду жодних доказів на підтвердження вжиття усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, в суду відсутні правові підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення взятого на себе зобов'язання, у зв'язку з відсутністю вини, оскільки вказані обставини не доведені належними та допустимими доказами у справі.
Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 15338,65 грн. (ст. 129 ГПК України).
В позовній заяві позивач також просив суд судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн. стягнути з відповідача.
Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс та очікує понести в зв'язку з розглядом справи, всього на суму 12000,00 грн. (а.с. 55).
Розглянувши питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.
Витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються останнім наступними доказами: договором про надання правової (правничої) допомоги (адвокатських послуг) № 2501/2 від 25.01.2021, укладеним між адвокатом Івановським Юрієм Олександровичем та ТОВ "ПРАТ-ДЕТАЛЬ" (а.с. 50, 51); ордером серії ДП № 1531/032 від 25.01.2021 на надання правової допомоги ТОВ "ПРАТ-ДЕТАЛЬ" (а.с. 52); актом виконаних робіт від 27.01.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги (адвокатських послуг) № 2501/2 від 25.01.2021 на суму 12000,00 грн. (а.с. 53); платіжним дорученням №1087 від 27.01.2021 на суму 12000,00 грн. (а.с. 56).
На підтвердження факту надання послуг правничої допомоги до матеріалів справи подано підписаний між адвокатом Івановським Ю.О. (виконавцем) та ТОВ "ПРАТ-ДЕТАЛЬ" (замовником) акт виконаних робіт від 27.01.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги (адвокатських послуг) № 2501/2 від 25.01.2021, відповідно до якого адвокатом надано, а замовником/клієнтом (позивачем) прийнято послуги на загальну суму 12000,00 грн., які оплачено згідно платіжного доручення № 1087 від 27.01.2021 на суму 12000,00 грн.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова палати КЦС ВС від 03.05.2018 року по справі № 372/1010/16-ц).
За висновками об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України) (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19).
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на вищезазначене, суд вбачає обґрунтованими та підтвердженими понесені позивачем ТОВ "ПРАТ-ДЕТАЛЬ" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн. В зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11973,42 грн. відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032 , м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, ідентифікаційний код 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАТ-ДЕТАЛЬ" (49005, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, 15, оф. 202, код ЄДРПОУ 41389452) заборгованість у розмірі 1022576,72 грн., яка складається з: 984802,04 грн. - основного боргу, 23891,74 грн. - інфляційних втрат, 13882,94 грн. - 3% річних, а також 15338,65 грн. - судового збору та 11973,42 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення суду складено та підписано 26.07.2021.
Суддя В.С. Адаховська