ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.07.2021Справа № 910/7461/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»
до 1. Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
2. Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра»
про стягнення 25005,21 грн.
Представники сторін:
від позивача: Красовський А.М.;
від відповідача 1: Герасименко І.В.;
від відповідача 2: не з'явився.
28.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 25005,21 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 23.10.2017 було заподіяно майнової шкоди власнику транспортного засобу, майнові інтереси якого застраховано Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування». Вказана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія, що керував транспортним засобом, що належав Приватному акціонерному товариству «Київводоканал», під час виконання ним трудових обов'язків. Враховуючи здійснення виплати страхового відшкодування страхувальнику, позивачем, на підставі ст.ст. 993, 1187 Цивільного кодексу України, подано зазначений позов про стягнення з відповідача відшкодованої страхувальнику завданої шкоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 відкрито провадження у справі №910/7461/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
23.06.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зауважив, що його цивільно-правова відповідальність станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Дім Страхування» за Полісом АК/6236434 з лімітом відповідальності 100000,00 грн, з огляду на що саме вказана страхова компанія повинна сплатити позивачу страхове відшкодування у повному обсязі, а позовні вимоги, заявлені до відповідача 1, є безпідставними.
01.07.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача 1 різниці між розміром виплаченого позивачем страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту №850/16-Т/Ц2 від 11.11.2016 та розміром страхового відшкодування, виплаченого Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Дім Страхування» за Полісом АК/6236434.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.08.2020.
09.07.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.
25.07.2020 відповідачем 1 подані письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 25.08.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 09.09.2020.
Підготовче засідання, призначене на 09.09.2020, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Спичака О.М. на лікарняному.
16.09.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 підготовче засідання у справі №910/7461/20 призначено на 30.09.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 залучено до участі у справі в якості відповідача 2 - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра».
У підготовчому засіданні 30.09.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 21.10.2020.
21.10.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду у підготовчому засіданні 21.10.2020 (відповідно до протоколу судового засідання від 21.10.2020).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 призначено у справі №910/7461/20 судове експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України; на вирішення експерту поставлено наступні питання: 1) Яке значення становить коефіцієнт фізичного зносу складових колісного транспортного засобу Фольксваген, державний номер НОМЕР_1 , який було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 23.10.2017 в м. Києві по проспекту Академіка Паладіна, 32? 2) Яка вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (у разі встановлення наявності підстав для його застосування) автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_1 , який було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 23.10.2017 в м. Києві по проспекту Академіка Паладіна, 32?; зупинено провадження у справі №910/7461/20.
03.11.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 зауважив, що ним було визначено та сплачено суму страхового відшкодування за Полісом АК/6236434 відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.
Крім того, відповідач 2 зазначив, що оскільки позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту №850/16-Т/Ц2 від 11.11.2016 безпосередньо на користь потерпілої особи, то воно зменшується на суму ПДВ.
При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач 2 заявив клопотання про розгляд справи №910/7461/20 спочатку.
11.11.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшли заперечення на відзив відповідача 2, які суд долучив до матеріалів справи.
25.01.2021 до Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 призначено у справі №910/7461/20 судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України; на вирішення експерта поставлено питання: 1. Яке значення становить коефіцієнт фізичного зносу складових колісного транспортного засобу Фольксваген, державний номер НОМЕР_1 , який було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 23.10.2017 в м. Києві по проспекту Академіка Паладіна, 32?; 2. Яка вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (у разі встановлення наявності підстав для його застосування) автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_1 , який було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 23.10.2017 в м. Києві по проспекту Академіка Паладіна, 32?
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2021 дозволено судовому експерту проводити експертне дослідження у справі №910/7461/20 за наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі але не виключно, з урахуванням Довідки №3017299404742493 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 11), заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку (а.с. 12), ремонтної калькуляції №2017020583 від 19.12.2017 (а.с. 17-19), акту огляду КТЗ (а.с. 22, 71-72), протоколу огляду ТЗ (а.с. 42), фотографій пошкодженого автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 43-44), фотографій пошкодженого автомобіля на диску (а.с. 224), та з урахуванням інших доказів, наявних в матеріалах справи; провадження у справі №910/7461/20 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.
26.05.2021 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи №910/7461/20 разом з Висновком експерта №СЕ-19/111-21/7378-АВ від 19.05.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 поновлено провадження у справі №910/7461/20, підготовче засідання призначено на 16.06.2021.
08.06.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача 2 надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
11.06.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 1 грошові кошти у розмірі 19638,17 грн та стягнути з відповідача 2 грошові кошти у розмірі 5367,04 грн.
16.06.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 16.06.2021 судом було прийнято до розгляду подану позивачем 11.06.2021 заяву, постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 30.06.2021.
У підготовчому засіданні 30.06.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.07.2021.
Представник позивача у судовому засіданні 21.07.2021 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні 21.07.2021 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.
Представник відповідача 2 у судове засідання 21.07.2021 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою: 36019, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Колективна, буд. 10, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що 06.07.2021 ухвала суду була отримана відповідачем 2 (за ідентифікатором пошуку 0105478365469).
У судовому засіданні 21.07.2021 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до довідки №3017299404742493 про дорожньо-транспортну пригоду та постанови Святошинського районного суду міста Києва від 20.11.2017 у справі №759/16810/17, яка набрала законної сили 01.12.2017, встановлено, що 23.10.2017 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем СКС К53215-065М, державний номер НОМЕР_2 , порушив п. 10.4 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
11.11.2016 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №850/16-Т/Ц2, предметом якого є страхування майнових інтересів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 16 Договору добровільного страхування наземного транспорту №850/16-Т/Ц2 від 11.11.2016 строк його дії встановлено з 19.11.2016 по 18.11.2017.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до рахунку-фактури від 19.12.2017, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше інтер авто Україна», вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_1 , становить 54617,78 грн.
Згідно зі Звітом про визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_1 , вих. №14685 від 07.11.2017, складеним суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Довіра» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №307/16 від 15.04.2016), вартість відновлювального ремонту вказаного ТЗ становить 101909,27 грн.
На підставі Страхового акту №006.0114751-1 від 26.01.2018, складеного Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування», на суму 49109,50 грн, позивачем 05.02.2018 було виплачено страхове відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту №850/16-Т/Ц2 від 11.11.2016 у розмірі 49109,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням №980447 від 05.02.2018.
Судом встановлено, що станом на дату ДТП (23.10.2017) цивільно-правова відповідальність власника автомобіля СКС К53215-065М, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Дім Страхування», яке змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра», за Полісом АК/6236434 (франшиза - 0,00 грн, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 100000,00 грн).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дім Страхування» з заявою про виплату страхового відшкодування за Полісом АК/6236434 та вказана страхова компанія, здійснивши розрахунок страхового відшкодування, виплатила позивачу страхове відшкодування за Полісом АК/6236434 у розмірі 24104,29 грн, що підтверджується платіжним дорученням №999 від 01.06.2018.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить стягнути з відповідачів різницю між виплаченим ним страховим відшкодуванням за Договором добровільного страхування наземного транспорту №850/16-Т/Ц2 від 11.11.2016 (49109,50 грн) та сплаченим відповідачем 2 страховим відшкодуванням за Полісом АК/6236434 (24104,29 грн), що становить 25005,21 грн.
11.06.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 1 грошові кошти у розмірі 19638,17 грн та стягнути з відповідача 2 грошові кошти у розмірі 5367,04 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач 1 вказує на те, що його цивільно-правова відповідальність станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Дім Страхування» за Полісом АК/6236434 з лімітом відповідальності 100000,00 грн, з огляду на що саме вказана страхова компанія повинна сплатити позивачу страхове відшкодування у повному обсязі, а позовні вимоги, заявлені до відповідача 1, є безпідставними.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач 2 вказує на те, що ним було визначено та сплачено суму страхового відшкодування за Полісом АК/6236434 відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу. Крім того, відповідач 2 зазначив, що оскільки позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту №850/16-Т/Ц2 від 11.11.2016 безпосередньо на користь потерпілої особи, то воно зменшується на суму ПДВ.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу СКС К53215-065М, державний номер НОМЕР_2 , станом на дату ДТП (23.10.2017) була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Дім Страхування», яке змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра», за Полісом АК/6236434, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу СКС К53215-065М, державний номер НОМЕР_2 , власнику транспортного засобуVolkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_1 , покладається на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра» (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи).
Суд зазначає, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
Види обов'язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).
Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди (див. пункт 35 цієї постанови). А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.
Згідно з п. п. 4.3. та 4.4. Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення судової автотоварознавчої експертизи за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта. У разі виконання судовим експертом відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судову експертизу» оцінки на договірних засадах з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, він складає висновок експертного дослідження з урахуванням особливостей його оформлення згідно із законодавством.
Згідно з положеннями статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, тому визначення розміру збитків, що завдані потерпілій особі, визначається на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.
Як встановлено судом, відповідно до рахунку-фактури від 19.12.2017, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше інтер авто Україна», вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_1 , становить 54617,78 грн.
Судом встановлено, що 22.12.2017 страхувальником за Договором добровільного страхування наземного транспорту №850/16-Т/Ц2 від 11.11.2016 (ТОВ «ОТП Лізинг») було сплачено на рахунок СТО грошові кошти у розмірі 54617,78 грн, що підтверджується платіжним дорученням №14581 від 22.12.2017 (призначення платежу - оплата за ремонт після ДТП, НОМЕР_1 , за рахунком-фактурою від 19.12.2017).
Таким чином, розмір завданої власнику транспортного засобу Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_1 , шкоди становить 54617,78 грн.
Суд зазначає, що спеціальні норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема:
1) межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22);
2) вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29);
3) відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП;
4) шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу;
5) згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Таким чином, розмір страхового відшкодування, яке сплачує страховик за Полісом, не завжди дорівнює фактичному розміру завданої шкоди та, в тому числі, обмежується вартістю відновлювального ремонту ТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (у випадку наявності).
Згідно зі ст. 29 та п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).
Відповідно до вимог п. 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = С р + С м + С с Х (1- Ез), де:
С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.;
С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;
С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.;
Е з - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Тому, пред'явлення позивачем до страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним.
З метою встановлення обставин, які входять до предмета доказування у даній справі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 призначено у справі №910/7461/20 судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України; на вирішення експерта поставлено питання: 1. Яке значення становить коефіцієнт фізичного зносу складових колісного транспортного засобу Фольксваген, державний номер НОМЕР_1 , який було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 23.10.2017 в м. Києві по проспекту Академіка Паладіна, 32?; 2. Яка вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (у разі встановлення наявності підстав для його застосування) автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_1 , який було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 23.10.2017 в м. Києві по проспекту Академіка Паладіна, 32?
26.05.2021 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи №910/7461/20 разом з Висновком експерта №СЕ-19/111-21/7378-АВ від 19.05.2021.
У Висновку експерта №СЕ-19/111-21/7378-АВ від 19.05.2021, складеному за результатами проведеної у справі №910/7461/20 судової експертизи, судовим експертом встановлено, що значення коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_1 , становить 0,64; вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу могла становити 29471,33 грн.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Суд зазначає, що Висновок експерта №СЕ-19/111-21/7378-АВ від 19.05.2021 приймається судом в якості належного та допустимого доказу на підтвердження встановлених в ньому обставин, зокрема, щодо коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_1 (Ез = 0,64) та вартості відновлювального ремонту вказаного автомобіля - 29471,33 грн.
Згідно з абзацом другим пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Як встановлено судом, страхувальником за Договором добровільного страхування наземного транспорту №850/16-Т/Ц2 від 11.11.2016 (ТОВ «ОТП Лізинг») було сплачено на рахунок СТО грошові кошти у розмірі 54617,78 грн, що підтверджується платіжним дорученням №14581 від 22.12.2017 (призначення платежу - оплата за ремонт після ДТП, НОМЕР_1 , за рахунком-фактурою від 19.12.2017).
Таким чином, доводи відповідача 2 про необхідність зменшення суми страхового відшкодування за Полісом АК/6236434 на суму ПДВ є необгрунтованими.
Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/6236434 становить 0,00 грн, а ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 100000,00 грн.
Отже, з урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/6236434 у межах фактично здійснених ним витрат (49109,50 грн.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_1 (29471,33 грн - з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу), беручи до уваги розмір франшизи за Полісом АК/6236434 (0,00 грн), ліміт відповідальності (100000,00 грн) та здійснену відповідачем виплату страхового відшкодування у сумі 24104,29 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» суми страхового відшкодування у розмірі 5367,04 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 19638,17 грн, що є різницею між сумою виплаченого позивачем страхового відшкодування (49109,50 грн) та сумою страхового відшкодування, яка сплачується відповідачем 2 за Полісом АК/6236434 (29471,33 грн).
Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Суд зазначає, що відповідач 2 як страховик відповідальності винної у дорожньо-транспортній пригоді особи на підставі спеціальної норми - статті 29 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №922/1436/17.
Як вбачається з Полісу АК/6236434 страхувальником за ним є Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал».
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, законодавством встановлено принцип повного відшкодування шкоди, яка завдана майну юридичної особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як зазначено у Довідці №3017299404742493 про дорожньо-транспортну пригоду, транспортний засіб СКС К53215-065М, державний номер НОМЕР_2 , належить Приватному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал».
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Обставини того, що винна в ДТП особа, на час ДТП була працівником відповідача 1 та виконувала свої трудові обов'язки відповідачем 1 під час розгляду судом справи не заперечувались.
Отже, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та враховуючи, що страхувальником за Полісом АК/6236434 є Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», беручи до уваги положення ст.ст. 1166, 1172, 1194 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що для повного відшкодування шкоди, завданої власнику автомобіля Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_1 , відповідач 1 повинен сплатити позивачу грошові кошти у розмірі 19638,17 грн.
Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» грошових коштів у розмірі 19638,17 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код: 03327664) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; ідентифікаційний код: 33908322) грошові кошти у розмірі 19638 (дев'ятнадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн 17 коп. та судовий збір у розмірі 1650 (одна тисяча шістсот п'ятдесят) грн 83 коп.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» (36019, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Колективна, буд. 10; ідентифікаційний код: 21870998) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; ідентифікаційний код: 33908322) грошові кошти у розмірі 5367 (п'ять тисяч триста шістдесят сім) грн 04 коп. та судовий збір у розмірі 451 (чотириста п'ятдесят одна) грн 17 коп.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст складено та підписано 28.07.21
Суддя О.М. Спичак