ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.07.2021Справа № 910/20679/20
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Іскра"
до 1)Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк"
2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
третя особа -1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кільченський Беріг"
третя особа -2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський"
третя особа -3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги
Представники учасників справи:
від позивача: Танцюра Ю.Б.;
від відповідача-1: Линник Я.В.;
від відповідача-2: не з'явився;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився;
від третьої особи-3: Линник Я.В.
Приватне акціонерне товариство "Іскра" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - відповідач-2), відповідно до якого просить суд:
1)визнати недійсним Договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб'єктів господарювання № 81 від 27.04.2020, укладений між Публічним акціонерним товариством "Український Професійний Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за реєстровим № 618, в частині, що стосується права вимоги за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 777 від 30.12.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Український Професійний Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кільченський Беріг".
2)визнати недійсним Договір купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами суб'єктів господарювання № 81-1 від 27.04.2020, укладений між Публічним акціонерним товариством "Український Професійний Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за реєстровим № 619, в частині, що стосується права вимоги за Іпотечним договором від 30.12.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Іскра" та Публічним акціонерним товариством "Український Професійний Банк", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 782.
Позовні вимоги мотивовані невідповідністю оспорюваних правочинів в означеній частині вимогам ст. 203, 215, 512, 514 Цивільного кодексу України. Позивач просив визнати їх недійсними як такі, що були укладені Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності. Позивач зазначав, що станом на 27.04.2020 у Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" були відсутні права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, які були предметом оспорюваних правочинів, оскільки:
-право вимоги за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 777 від 30.12.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кільченський Беріг", 30.04.2015 було відступлено Публічному акціонерному товариству "Банк Михайлівський";
-Іпотечний договір від 30.12.2013, укладений між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та Приватним акціонерним товариства "Іскра" для забезпечення виконання Кредитного договору № 777 від 30.12.2013, був розірваний за взаємною згодою сторін на підставі нотаріально посвідченого договору від 13.05.2015. Відомості про припинення іпотеки того ж дня були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і в подальшому не поновлювалися.
У позовній заяві позивач зазначав, що про наявність оспорюваних правочинів він дізнався у жовтні 2020 року після отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" вимоги від 02.10.2020 про усунення порушення зобов'язання за Кредитним договором та попередження, що у разі невиконання цієї вимоги відповідач-2 реалізує свій намір звернути стягнення на нерухоме майно, яке належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Іскра", у позасудовому порядку шляхом набуття права власності на нього або укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна з будь-якою особою - покупцем, що виявить бажання придбати предмет іпотеки.
Позивач вказував, що даний позов заявлений ним як заінтересованою особою, чиї права та законні інтереси порушуються оспорюваними правочинами, оскільки нерухоме майно, яке було предметом іпотечного договору і є предметом оспорюваних правочинів, перебуває у власності Приватного акціонерного товариства "Іскра".
31.12.2020 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Іскра" надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 відкрито провадження у справі № 910/20679/20, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі як третю особу - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кільченський Беріг", залучено до участі у справі як третю особу - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський", залучено до участі у справі як третю особу - 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та призначено підготовче засідання на 18.02.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Іскра" про забезпечення позову.
15.01.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів та уточнення клопотання про витребування доказів.
20.01.2021 до Господарського суду міста Києва від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява, у якій повідомляється суд про відсутність витребовуваних судом документів.
27.01.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
01.02.2021 до Господарського суду міста Києва від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві зазначено, що Публічним акціонерним товариством "Український Професійний Банк" було здійснено реалізацію активів неплатоспроможного банку та проведення електронного аукціону в межах норм чинного законодавства. Оскільки позивачем не надано жодних доказів, що свідчать про недійсність укладеного між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" Договору про відступлення права вимоги - цей договір є правомірним правочином. При зверненні до суду з позовом, позивачем не доведено порушення прав та законних інтересів останнього в результаті проведення спірного аукціону з продажу права вимоги.
05.02.2021 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що на засіданні комісії з перевірки договорів (інших правочинів) від 26.08.2015 встановлено нікчемність Договору купівлі-продажу прав вимоги № 2 від 30.04.2015. Укладення 13.05.2015 Договору про розірвання Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В 30.12.2013 за реєстровим № 1216, свідчить про відмову від власних майнових прав іпотекодержателя.
10.02.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив Фонду гарантування вкладів фізичних. Позивач зазначає, що повідомлення банку про виявлення ним нікчемних правочинів не підлягає примусовому виконанню. Якщо особа добровільно не погоджується з тим, що правочин є нікчемним і не повертає активів, банк має право звернутися до суду з вимогою про застосування наслідків нікчемності правочинів. Публічне акціонерне товариство "Український Професійний Банк" не могло відступити третій особі вимоги за Іпотечним договором, оскільки відповідні права за ним зареєстровані не були, що підтверджує факт відсутності таких прав ще з травня 2015 року. Оспорювані правочини порушують право позивача на власність, оскільки нерухоме майно, яке було предметом Іпотечного договору і є предметом оспорюваних правочинів, перебуває у власності позивача.
18.02.2021 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат та документи на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 18.03.2021.
26.02.2021 до Господарського суду міста Києва від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
04.03.2021 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільченський Беріг" надійщли документи на виконання вимог ухвали суду.
17.03.2021 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" надійшли заперечення на відповідь на відзив Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Відповідач-2 зазначає, що позовна заява та відповідь на відзив не містять обґрунтувань обставин щодо допущених порушень при проведенні прилюдних торгів, а лише надумані доводи порушення прав та інтересів позивача.
17.03.2021 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільченський Беріг" надійшли пояснення у справі. Третя особа-1 просила позов задовольнити, посилаючись на те, що на момент укладення оспорюваних договорів зобов'язання за Кредитним та Іпотечним договором перед Публічним акціонерним товариством "Український Професійний Банк" були відсутні, оскільки вже були відчужені на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський".
18.03.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідачів про зменшення розміру судових витрат.
У судовому засіданні 18.03.2021 представник позивача надав документи для долучення до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 розгляд підготовчого засідання по справі відкладено на 08.04.2021.
Представник позивача у судовому засіданні 08.04.2021 подав клопотання про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 08.04.2021 представник відповідача-2 подав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом касаційної скарги у справі № 910/8644/20.
Відповідно до положень пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи предмет та підстави позовних вимог, суд не вбачає підстав для зупинення провадження по справі № 910/20679/20 до закінчення розгляду Верховним Судом касаційної скарги у справі № 910/8644/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.05.2021.
27.04.2021 до Господарського суду міста Києва від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява, у якій повідомляється суд про відсутність витребовуваних судом документів.
12.05.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 13.05.2021 розгляд справи відкладено на 03.06.2021.
Розгляд справи у судовому засіданні 03.06.2021 відкладено на 29.06.2021.
У судовому засіданні 29.06.2021 розгляд справи відкладено на 15.07.2021.
15.07.2021 на електронну адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом до уваги не приймається, оскільки останнє не підписано електронним цифровим підписом.
У судовому засіданні 15.07.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено на офіційному веб-сайті паспорт відкритих торгів (аукціону) з продажу вимог Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", відповідно до якого 30.03.2020 проведені відкриті торги (аукціон) з використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, з реалізації активів (майна) банку, зокрема лоту № GL16N717120 (права вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб'єктами господарювання та фізичними особами, частина з яких знаходяться в заставі Національного банку України).
30.03.2020 за результатами відкритих торгів (аукціону) центральною базою даних електронної торгової системи сформовано протокол електронного аукціону від 30.03.2020 №EA-2020-03-19-000019-b, відповідно до якого, переможцем електронного аукціону щодо реалізації лоту № GL16N717120 визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
27.04.2020 за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом від 30.03.2020 № UA-EA-2020-03-19-000019-b, між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Банку Грошова С.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" укладені договори № 81 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами застави та договорами іпотеки суб'єктів господарювання та № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави, та договорами іпотеки суб'єктів господарювання, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстровані в реєстрі за № 618, № 619.
Згідно з п. 1 Договору про відступлення права вимоги № 81 від 27.04.2020 Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" відступило належні йому права вимоги до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави та/або договорами та/або контрактами з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них згідно з реєстром, наведеним у додатку № 1 до цього договору.
Згідно з п. 1.1. Договору № 81/1 від 27.04.2020 купівлі-продажу майнових прав в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які, зокрема, включають:
- права кредитора за правами вимоги (зокрема, права вимоги застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги з отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів та/або визнання нікчемних договорів права, які випливають із судових справ, в тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на торгах та підлягає передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього договору, права, які випливають з мирових угод, договорів з арбітражним керуючим, охоронними організаціями, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів тощо), які виникнуть у майбутньому у разі скасування реєстрації припинення/ліквідації боржників;
- право набути у власність гроші та/або майно на підставах, що пов'язані із здійсненням продавцем кредитних операцій, укладенням відповідних договорів та фактичною видачею грошових коштів;
- інші права, що пов'язані або випливають із прав вимоги.
За умовами п. 1.3 Договору № 81/1 від 27.04.2020 майнові права вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору.
Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними Договору про відступлення прав вимоги № 81 від 27.04.2020 та Договору купівлі продажу майнових прав № 81/1 від 27.04.2020, позивач в обґрунтування позовних вимог вказує на неправомірність включення Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" до пулу власного активу, що був реалізований на торгах, права вимоги за Кредитним договором та за Іпотечним договором, що в подальшому зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до Приватного акціонерного товариства "Іскра" як до іпотекодавця за Іпотечним договором з вимогою від 02.10.2020 про усунення порушення зобов'язань шляхом сплати у тридцятиденний строк заборгованості третьої особи-1 за Кредитним договором у розмірі 80 942 267,35 грн., а також з попередженням про те, що у разі невиконання цієї вимоги, відповідач-2 як новий кредитор на підставі ст. 37, 38 Закону України "Про іпотеку" має намір задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки або укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна з будь-якою особою, що виявить бажання придбати предмет іпотеки, у відповідності до умов Іпотечного договору.
Оскільки відповідно до положень чинного законодавства отримання іпотекодавцем вимоги про погашення кредитної заборгованості пов'язується із фактом виникнення у іпотекодержателя права на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб, позивач вказував про порушення його прав та законних інтересів у зв'язку із укладенням відповідачами оспорюваних правочинів, оскільки ці правочини стосуються нерухомого майна, що належить позивачу.
Із поданого відповідачем-1 та третьою особою-3 відзиву вбачається, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" з ринку заперечував щодо задоволення позовних вимог вказуючи на те, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Банку Пантіною Л.О. було проведено інвентаризацію усіх належних банку активів, які в подальшому було включено до ліквідаційної маси та відповідно до п. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" проведено перевірку правочинів укладених з неплатоспроможним банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Український професійний банк" на предмет виявлення таких, що є нікчемними з підстав ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
За наслідками проведеної перевірки уповноважена особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Український професійний банк" Пантіна Л.О. на виконання наказу № 26/ТА від 29.05.2015 визнала нікчемними, як такі, що надають кредитору - Публічному акціонерному товариству "Банк Михайлівський" переваги перед іншими кредиторами Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", зокрема, наступні правочини:
-Договір купівлі-продажу прав вимоги № 2 від 30.04.2015, за умовами якого Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" відступило Публічному акціонерному товариству "Банк Михайлівський" належні йому права грошових вимог до позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільченський Беріг" за Кредитним договором - на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб";
-Договір від 13.05.2015 про розірвання Іпотечного договору, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та Публічним акціонерним товариством "Іскра" та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. 30.12.2013 за реєстровим № 1216, за умовами якого сторони погодили з 13.05.2015 розірвати укладений між ними Іпотечний договір - на підставі п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб".
У зв'язку з цим, представник відповідача-1 та третьої особи-3 зазначили, що вказані правочини є нікчемними в силу закону і вони не породжують жодних юридичних наслідків. Відтак, включення до пулу активів банку прав вимоги за Кредитним та Іпотечним договорами є правомірним, а позовні вимоги є необґрунтованими..
Відповідач-2 заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наступні доводи: позовна заява не містить жодного обґрунтування чи доказів порушення встановлених законодавством правил проведення прилюдних торгів; позивач не довів наявність його порушеного права; під час укладення оспорюваних правочинів сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов та вчинено всі дії необхідні для його виконання; правочини, визнані уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб нікчемними є нікчемними в силу закону з моменту його вчинення, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Судом встановлено, що 30.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк", як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кільченський Беріг", як позичальником, був укладений Договір про відкриття траншевої кредитної лінії № 777 (Кредитний договір), за умовами якого кредитор відкрив позичальнику відкличну траншеву кредитну лінію в межах суми 50 000 000,00 грн. терміном до 28.12.2016 на поповнення обігових коштів зі сплатою процентів у розмірі та на умовах, передбачених Кредитним договором.
Крім того, 30.12.2013 з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором між Приватним акціонерним товариством "Іскра", як іпотекодавцем, та Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк", як іпотекодержателем, був укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1216 (Іпотечний договір).
Відповідно до п. 1 предметом Іпотечного договору є надання Іпотекодавцем в іпотеку майна, зазначеного в п. 6 цього Договору, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.
Перелік майна, переданого Іпотекодавцем в іпотеку наведений у п. 6 Іпотечного договору (надалі за текстом - Предмет іпотеки), а саме:
№ Місцезнаходження нерухомого майна Площа, кв.м. Вид нерухомого майна
1Сумська обл., Сумський район, с. Басівка, вул. Першотравнева, буд. 2-е 989,2 нежиле приміщення, критий тік літ "А-1"
2Сумська обл., Сумський район, с. Басівка, вул. Першотравнева, буд. 2-в 632,7комплекс для сушіння та вчинення зерна на базі зерносушарки STRAHL FR 3500
3Сумська обл., Сумський район, с. Басівка, вул. Тесленка, буд. 1-г 212,2нежиле приміщення, кормоцех літ "А-1"
4Сумська обл., Сумський район, с. Басівка, вул. Тесленка, буд. 10-а 506,1нежиле приміщення, кафе літ. "А-1"
5Сумська обл., Сумський район, с. Басівка, вул. Тесленка, буд. 1-а 1 691,6нежиле приміщення, корівник чотирьохрядний під літ "А-1"
6Сумська обл., Сумський район, с. Басівка, вул. Першотравнева, буд. 2-д 3 381,9нежиле приміщення, критий тік під літ "А-1"
7Сумська обл., Сумський район, с. Басівка, вул. Тесленка, буд. 10-б 1 468,2нежиле приміщення, автогараж під літ. "А-1"
8Сумська обл., Сумський район, с. Басівка, вул. Тесленка, буд. 1-б 1 866,3нежиле приміщення, корівник чотирьохрядний під літ. "А-1"
9Сумська обл., Сумський район, с. Басівка, вул. Тесленка, буд. 1-в 2 245,1нежиле приміщення, корівник чотирьохрядний під літ. "А"
10Сумська обл., Сумський район, с. Басівка, вул. Тесленка, буд. 6-а 438,8нежиле приміщення, контора літ "А" загальною площею 246,0 кв.м., гараж літ. "Б" загальною площею 192,8 кв.м.
11Сумська обл., Сумський район, с. Басівка, вул. Тесленка, буд. 10-д 2 844,8нежиле приміщення, крита площадка під літ "А-1"
12Сумська обл., Сумський район, с. Басівка, вул. Першотравнева, буд. 2-є 92,2нежиле приміщення, вагова під літ. "А-1"
13Сумська обл., Сумський район, с. Басівка, вул. Першотравнева, буд. 2-г 1 609,6нежиле приміщення, гараж реммайстерня літ. "А-1"
14Сумська обл., Сумський район, с. Басівка, вул. Першотравнева, буд. 2-а 1 193,9нежиле приміщення, телятник під літ. "А-1"
15Сумська обл., Сумський район, с. Басівка, вул. Тесленка, буд. 10-г 277,4нежиле приміщення, пилорама "А-1"
16Сумська обл., Сумський район, с. Басівка, вул. Тесленка, буд. 10-в 326,2нежиле приміщення, мехмайстерня літ. "А-1"
17Сумська обл., Сумський район, с. Басівка, вул. Тесленка, буд. 2-а 1 513,2нежиле приміщення, зерносклад під літ. "А-1"
18Сумська обл., Сумський район, с. Басівка, вул. Першотравнева, буд. 2-б 816,0нежиле приміщення, склад посівних матеріалів під літ. "А-1"
30.12.2013 відомості про передачу зазначеного нерухомого майна в іпотеку були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підтверджується наявними у матеріалах справи інформаційними довідками від 23.12.2020.
Судом встановлено, що 30.04.2015 між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк", як кредитором, та Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський", як новим кредитором, був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги № 2, за умовами якого відповідач-1 відступив третій особі-2 належні йому права грошових вимог до позичальника за Кредитним договором.
Крім того, 30.04.2015 між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський" був укладений Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якого обидва банки, маючи один до одного зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, які випливають з нижчезазначених договорів:
-Генерального договору №ГД-16 про порядок проведення міжбанківських операцій від 05.08.2014, та підтвердження SWIFT від 27.04.2015 у форматі МТ 320 REF 2704-1003/T10578UAH на суму 80 000 000,00 грн. та МТ 320 REF 2704-995/Т10571 UAH на суму 32 000 000,00 грн. (залишок заборгованості на дату укладення Договору 27 000 000,00 грн., укладених/вчинених між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський", за яким Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" є кредитором, а Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" є боржником та полягають в зобов'язанні Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" повернути Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" міжбанківський кредит в сумі 107 000 000,00 грн.;
-Договору купівлі-продажу прав вимоги № 2 від 30.04.2015, за яким Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" є кредитором, а Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" є боржником при виконанні грошового зобов'язання (щодо оплати вартості відступлених прав вимоги) на загальну суму 107 000 000,00 грн.
Відповідно до п. 2 Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог, зобов'язання за Генеральним договором №ГД-16 та за Договором купівлі-продажу прав вимоги № 2 припиняються у повному обсязі з моменту укладення цього договору, оскільки зустрічні вимоги є рівними.
Таким чином, у зв'язку із укладенням Договору купівлі-продажу прав вимоги № 2 від 30.04.2015 між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський", зобов'язання позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільченський Беріг" перед кредитором - Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" за Кредитним договором припинилися у зв'язку із відступленням права вимоги до нового кредитора.
З огляду на припинення зобов'язань позичальника за Кредитним договором перед первісним кредитором, 13.05.2015 між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та Публічним акціонерним товариством "Іскра" був укладений Договір про розірвання Іпотечного договору, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 782 (надалі за текстом - Договір про розірвання іпотечного договору).
13.05.2015 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень був внесений запис про припинення іпотеки, що підтверджується інформаційними довідками від 23.12.2020, які містяться у матеріалах справи.
В той же час, на підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 № 348 "Про віднесення ПАТ "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі за текстом - Фонд) прийнято рішення від 28.05.2015 № 107 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "Український професійний банк", згідно з яким з 29.05.2015 строком на 3 місяці запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Український професійний банк".
Відповідно до постанови правління Національного банку України від 28.08.2015 № 562 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український професійний банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 28.08.2015 № 158, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Український професійний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з даним рішенням з 31.08.2015 розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" та делеговано уповноваженій особі Фонду всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк".
Під час здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" уповноваженою особою Фонду було проведено перевірку правочинів, вчинених Банком протягом року до дня запровадження в ньому тимчасової адміністрації.
За наслідками проведеної перевірки уповноважена особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Український професійний банк" Пантіна Л.О. на виконання наказу № 26/ТА від 29.05.2015 визнала нікчемними:
-Договір купівлі-продажу прав вимоги № 2 від 30.04.2015 про відступлення Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" права вимоги за Кредитним договором до Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський";
-Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.04.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський";
-всі документи за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, пов'язаних з погашенням 30.04.2015 заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільченський Беріг" за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 777 від 30.12.2013 за рахунок коштів Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (зарахування зустрічних однорідних вимог) на суму 27 220 000,00 грн.
-Договір від 13.05.2015 про розірвання Іпотечного договору, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та Публічним акціонерним товариством "Іскра" та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. 30.12.2013 за реєстровим № 1216;
На підставі вказаних дій уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", останній включив до пулу майнових прав, які в подальшому були продані Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", права вимоги за Кредитним та за Іпотечним договорами і за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом від 30.03.2020 № UA-EA-2020-03-19-000019-b, між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" від імені якого діяла уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації Банку Грошова С.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" були укладені оспорювані договори № 81 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами застави та договорами іпотеки суб'єктів господарювання та № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави, та договорами іпотеки суб'єктів господарювання, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстровані в реєстрі за № 618, № 619.
Разом з тим, на підставі наданих представниками позивача та третьої особи-1 документів судом встановлено, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа № 826/23493/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Л.О. про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2015 у справі № 826/23493/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" задоволено частково.
Зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Л.О. № 01-10/5076 від 28.09.2015 щодо визнання нікчемними:
-Договору купівлі-продажу прав вимоги № 2 від 30.04.2015 з Додатком № 1 до нього, укладених між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський";
-Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.04.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський";
-всіх документів за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, пов'язаних з погашенням заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільченський Беріг" до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 777 від 30.12.2013 за рахунок коштів Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (зарахування зустрічних однорідних вимог) на суму 27 220 000,00 грн.
Також постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/23493/15 визнано протиправною вимогу уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Л.О. щодо повернення в десятиденний термін з дня отримання повідомлення від 28.09.2015 № 01-10/5076 всіх отриманих Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський", згідно з умовами, зазначеними в повідомленні про визнання нікчемними Договорів, оригіналів документів (відповідно до Акту приймання-передачі документів від 30.04.2015, Акту приймання-передачі документів від 21.05.2015).
У вказаній постанові від 17.12.2015 у справі № 826/23493/15 Окружним адміністративним судом міста Києва було встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" та Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" не уклали правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку".
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2020 у справі № 826/23493/15 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" закрите на підставі п. 3 ч. 1 ст. 305 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 826/23493/15 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2020 залишено без задоволення, оскаржену ухвалу залишено без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, обставини, встановлені Окружним адміністративним судом міста Києва під час розгляду справи № 826/23493/15 мають преюдиціальне значення при вирішенні даної справи № 910/20679/20 і не потребують доказування.
Звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач зазначив, що 09.10.2020 на його адресу надійшла вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Івестохіллс Веста" від 02.10.2020 про усунення порушення зобов'язань шляхом погашення у тридцятиденний строк заборгованості позичальника за Кредитним договором.
Водночас, у вказаній вимозі містилося попередження про те, що у разі її невиконання Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на підставі ст. 37, 38 Закону України "Про іпотеку" має намір задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки або укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна з будь-якою особою-покупцем, що виявить бажання придбати предмет іпотеки, у відповідності до Іпотечного договору.
Оскільки оспорюваними правочинами порушуються права та законні інтереси позивача, як власника нерухомого майна, яке було предметом іпотечного договору і є предметом оспорюваних правочинів, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно ч. 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Приписами ст. 204 Цивільного кодексу України передбачено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
Для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, що на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також, що внаслідок його укладення порушені права позивача.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
При цьому вимога про визнання недійсним правочину заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, може бути пред'явлена тільки його сторонам (правонаступникам), які й визначаються учасниками справи у такій категорії спорів.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 220/421/17.
Стаття 17 Загальної декларації з прав людини (1948 року) проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року, надалі за текстом - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пайн Велів Девелопментс ЛТД" проти Ірландії" від 29.11.1991 зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлений обов'язок судів застосовувати при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського сулу з прав людини як джерело права.
З огляду на наведене, зазначені положення Конвенції та висновки Європейського суду з прав людини щодо законних прав та інтересів власників майна повинні обов'язково враховуватися національними судами.
Відповідно аб. 3 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.07.2020 № № 8-р/2020 (щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку", іпотека є специфічним видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні його власника, який обмежений у правомочності самостійно розпоряджатися предметом іпотеки. Тобто іпотека обмежує такий елемент права власності, як право розпорядження нерухомим майном, яке є предметом іпотечного договору. Зазначений вид забезпечення виконання зобов'язання передбачає стимулювання боржника до належного виконання зобов'язання та запобігання негативним наслідкам, що настають у разі порушення ним свого зобов'язання. У разі порушення боржником свого зобов'язання до особи, яка передала в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання такого зобов'язання, можуть бути застосовані заходи цивільно-правової відповідальності у виді звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.09.2020 у справі № 757/13243/17, метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 278/3367/19-ц.
За таких обставин, суд погоджується із доводами позивача про те, що оспорювані правочини прямо впливають на права та законні інтереси Приватного акціонерного товариства "Іскра" як власника нерухомого майна, щодо якого відповідач-2 висловив намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, направивши відповідну вимогу від 02.10.2020 на адресу Приватного акціонерного товариства "Іскра", і ця вимога була отримана останнім. Відповідно, вказані обставини наділяють позивача правом звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів у разі наявності у останнього підстав вважати, що вони були порушені.
Водночас, суд критично оцінює посилання представника відповідача-2 на ту обставину, що факт отримання позивачем вимоги від 02.10.2020 про усунення порушення зобов'язання, не створює жодних правових наслідків, адже відповідно до положень закону та наведених вище правових позицій Верховного Суду, надсилання відповідної вимоги та отримання її іпотекодавцем зумовлює виникнення у іпотекодержателя права на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.
При цьому, судом враховано, що позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки не передбачає необхідності звернення іпотекодержателя до суду або вчинення інших дій з метою доведення наявності у нього права на таке звернення.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на відкритих торгах (аукціоні), яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно до покупця - учасника аукціону, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, складання за результатами їх проведення протоколу проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на відкритих торгах (аукціоні), тобто є правочином.
Враховуючи те, що реалізація майна на аукціоні відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч. 1-3 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.02.2021 у справах № 904/5976/19 та № 904/6248/19.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" унормовано, що майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: 1) на відкритих торгах (аукціоні); 2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі. Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, то, відповідно, він не повинен суперечити, зокрема, приписам ст. 655, ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України.
З огляду на ту обставину, що 30.04.2015 відповідач-1 відступив право вимоги за Кредитним договором до третьої особи-2, Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" втратило право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільченський беріг" за Кредитним договором.
З приводу доводів відповідачів та третьої особи-3 про визнання Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіною Л.О. Договору про відступлення права вимоги № 2 від 30.04.2015 нікчемним, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
За змістом ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
Аналіз функцій Фонду, викладених у ст. 4, 26, 27, 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" свідчить про те що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку, він ухвалює обов'язкові для банків та інших осіб рішення на виконання делегованих державною повноважень, а з іншого - здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, тобто представляє банк у приватноправових відносинах з третіми особами.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Таким чином, за змістом наведених правових норм Фонд є державною спеціалізованою установою, юридичною особою публічного права, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, а уповноважена особа Фонду в цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно з ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу чи рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього Закону перевірка правочинів банку із затвердженням її результатів відповідною комісією.
Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін відповідно до вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку, спрямованим на збереження активів і документації банку та який діє у межах цієї юридичної особи.
У такій ситуації сторона правочину може вважати відповідні правочини чинними і не виконувати жодних дій з повернення майна чи грошових коштів банку. Повідомлення банку про виявлення ним нікчемних правочинів не підлягає примусовому виконанню. Якщо особа добровільно не погоджується з тим, що правочини є нікчемними, і не повертає активів, банк має право звернутися до суду з вимогою про застосування наслідків нікчемності правочинів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/24198/16.
Судом встановлено, а відповідачами та третьою особою-3 не спростовано, що Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" не зверталося до суду з вимогою про застосування наслідків нікчемності правочинів, визнаних такими на підставі наказу уповноваженої особи Фонду № 26/ТА від 29.05.2015.
Крім того, рішенням у справі № 826/23493/15 встановлено факт протиправності та скасування рішення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" щодо визнання нікчемними правочинів про відступлення права вимоги № 2 від 30.04.2015, Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.04.2015 та всіх документів за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, пов'язаних з погашенням заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільченський Беріг" за Кредитним договором за рахунок коштів Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (зарахування зустрічних однорідних вимог) на суму 27 220 000,00 грн.
З наведеного вбачається, що наказ уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" про визнання правочинів недійсними не може бути підставою для поновлення на балансі банку прав вимоги за Кредитним та Іпотечним договорами, зобов'язання за якими були припинені у зв'язку із відступленням права вимоги за Кредитним договором на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" згідно з договором відступлення права вимоги № 2 від 30.04.2015, та розірванням Іпотечного договору за згодою сторін на підставі договору 13.05.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. 30.12.2013 за реєстровим № 782.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
Відповідно до визначення, наведеного у абзаці 9 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель - це кредитор за основним зобов'язанням.
Правовий аналіз змісту положень абзацу 9 ст. 1 та ст. 24 Закону України "Про іпотеку" дає підстави стверджувати, що відступлення права вимоги за іпотечним договором без відступлення права вимоги за основним (кредитним) зобов'язанням не допускається, оскільки для іпотеки є характерною така властивість як слідування, іпотека слідує за основним зобов'язанням з метою його забезпечення.
Законом України "Про іпотеку" не передбачено існування конструкції "абстрактної" іпотеки, при якій іпотека існує поза зв'язком із забезпеченням основного зобов'язання. Тобто, законодавством не допускається такої конструкції, коли суб'єктом права вимоги за основним договором буде один суб'єкт, який набув право вимоги внаслідок відступлення, а іпотекодержателем - інший суб'єкт, адже призначенням іпотеки є забезпечення основного зобов'язання.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 758/3453/16-ц.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
З наведеного вбачається, що у разі відступлення права вимоги за основним зобов'язанням, відступлення права вимоги за іпотекою є правом, а не обов'язком сторін, які укладають відповідний договір. При цьому, у разі якщо сторони правочину дійшли згоди про відступлення права вимоги виключно за основним зобов'язанням без одночасного відступлення права вимоги за іпотечним договором, то правовий зв'язок між іпотекою та основним зобов'язанням втрачається, адже, як уже було зазначено вище, іпотека не існує поза зв'язком із забезпеченням основного зобов'язання.
Як вбачається із умов Договору купівлі-продажу права вимоги № 2 від 30.04.2015 сторони правочину - Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" та Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" дійшли згоди про відступлення права вимоги тільки за основним зобов'язанням, тому суд погоджується із доводами позивача та третьої особи-1 про те, що у такому разі підстави для подальшого обтяження нерухомого майна Приватного акціонерного товариства "Іскра" іпотекою, відпали.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Встановлені судом у даній справі, а також у справі № 826/23493/15 фактичні обставини свідчать про те, що внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог із Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", відповідач-1 отримав задоволення своїх вимог за Кредитним договором у повному обсязі.
Крім того, судом враховано, що відповідно до положення ч. 3 ст. 24 Закону України "Про іпотеку" правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Тобто відомості про відступлення прав іпотекодержателя підлягають державній реєстрації; внесення таких відомостей і є зміною речового права - права іпотеки. До проведення державної реєстрації відповідне право не виникає, а його перехід не відбувається.
У розумінні наведених положень законодавства державна реєстрація відступлення права вимоги, яка відбувається шляхом здійснення заміни іпотекодержателя за таким предметом іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є обов'язковою, а такій реєстрації передує обов'язкова реєстрація самого права іпотеки за первісним іпотекодержателем.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Водночас, положенням ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Отже, момент виникнення права вимоги за іпотечним договором чинне законодавство пов'язує з фактом державної реєстрації іпотеки в порядку, визначеному законодавством.
Аналогічні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 911/2392/17. Близькі за змістом висновки наведено у постановах Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 751/2322/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 569/16312/17-ц.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи інформаційних довідок, станом на момент підписання оспорюваних правочинів № 81 від 27.04.2020 та № 81/1 від 27.04.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень були відсутні відомості про державну реєстрацію іпотеки на нерухоме майно за Іпотечним договором за Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк".
Таким чином, встановлені у даній справі обставини вказують на обґрунтованість доводів позивача про відсутність у Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" станом на дату підписання оспорюваних правочинів № 81 від 27.10.2020 та № 81/1 від 27.10.2020 прав вимоги за Кредитним та Іпотечним договорами, і, відповідно, відсутність правомочностей для передачі таких прав новому кредитору.
Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).
При цьому, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Іскра" підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.
Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Приватного акціонерного товариства "Іскра" до Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільченський Беріг", третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги - задовольнити.
2.Визнати недійсним Договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб'єктів господарювання № 81 від 27.04.2020, укладений між Публічним акціонерним товариством "Український Професійний Банк" (02660, місто Київ, вул. Марини Раскової, будинок 15, ідентифікаційний код 19019775) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (04080, місто Київ, вулиця Олексія Терьохіна, будинок 8А, офіс 111, ідентифікаційний код 41264766), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за реєстровим № 618, в частині, що стосується права вимоги за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 777 від 30.12.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Український Професійний Банк" (02660, місто Київ, вул. Марини Раскової, будинок 15, ідентифікаційний код 19019775) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кільченський Беріг" (01010, місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 10, офіс 115, ідентифікаційний код 33248556).
3.Визнати недійсним Договір купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб'єктів господарювання № 81 1 від 27.04.2020, укладений між Публічним акціонерним товариством "Український Професійний Банк" (02660, місто Київ, вул. Марини Раскової, будинок 15, ідентифікаційний код 19019775) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (04080, місто Київ, вулиця Олексія Терьохіна, будинок 8А, офіс 111, ідентифікаційний код 41264766), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за реєстровим № 619, в частині, що стосується права вимоги за Іпотечним договором від 30.12.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Іскра" (42312, Сумська обл., Сумський р-н, село Басівка, вулиця Тесленка, будинок 6 А, ідентифікаційний код 14005946) та Публічним акціонерним товариством "Український Професійний Банк" (02660, місто Київ, вул. Марини Раскової, будинок 15, ідентифікаційний код 19019775), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 782.
4.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" (02660, місто Київ, вул. Марини Раскової, будинок 15, ідентифікаційний код 19019775) на користь Приватного акціонерного товариства "Іскра" (42312, Сумська обл., Сумський р-н, село Басівка, вулиця Тесленка, будинок 6 А, ідентифікаційний код 14005946) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (04080, місто Київ, вулиця Олексія Терьохіна, будинок 8А, офіс 111, ідентифікаційний код 41264766) на користь Приватного акціонерного товариства "Іскра" (42312, Сумська обл., Сумський р-н, село Басівка, вулиця Тесленка, будинок 6 А, ідентифікаційний код 14005946) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27.07.2021
Суддя С. В. Стасюк