Справа № 953/12500/21
н/п 1-кс/953/6851/21
"14" липня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220000000057 від 19.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, про арешт майна,-
12.07.2021 Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке спрямовано поштовими засобами зв'язку - 05.07.2021, а саме накласти арешт на мобільний телефон Redmi S2, IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , вилучений в ході проведення огляду предмету 05.07.2021 у громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та місцем його зберігання визначити камеру зберігання речових доказів СУ ГУНП в Харківській області.
В обгрунтування клопотання прокурор посилався на те, що Відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021220000000057 від 19.01.2021, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з травня 2021 року по 04.07.2021 ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 перебуваючи в м. Харкові, вимагали у потерпілого ОСОБА_9 передати їм грошові кошти в сумі 5 500 грн. з погрозою насильства над потерпілим.
05.07.2021 в період часу з 03 год. 20 хв. 04 год. 40 хв. в приміщенні СУ ГУНП в Харківській області проведено огляд предмету, в ході якого у присутності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучено мобільний телефон Redmi S2, IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , належний останньому.
Вказаний мобільний телефон оглянуто слідчим 05.07.2021 та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021220000000057. В ході проведення огляду мобільного телефону у ньому виявлено відеозаписи та фотографії, на яких зображено потерпілого ОСОБА_9 із зв'язаними липкою стрічкою руками.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що мобільний телефон, вилучений під час огляду предмета 05.07.2021, відповідає вимогам ст. ст. 98, 170 Кримінального процесуального кодексу України з наведених вище підстав та відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України тяжкість вчиненого зазначеного кримінального правопорушення може бути підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Шляхом застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.
Прокурор в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином та своєчасно, від прокурора ОСОБА_10 надійшла заява до суду про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання просив задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, повідомлявся у встановленому законом порядку.
Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими обґрунтовуються доводи сторін, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.
З копій матеріалів кримінального провадження, доданих до клопотання, що ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021220000000057 від 19.01.2021, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
05.07.2021 в період часу з 03 год. 20 хв. 04 год. 40 хв. в приміщенні СУ ГУНП в Харківській області проведено огляд предмету, в ході якого у присутності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучено мобільний телефон Redmi S2, IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , належний останньому.
Вказаний мобільний телефон оглянуто слідчим 05.07.2021 та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021220000000057.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину… Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пресування та відчуження майна. З метою забезпечення схоронності речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
При тому, ст. 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішення питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі майна, яке є речовим доказом та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Наявність іншого кримінального провадження не є підставою для не застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Однак, однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У той же час, електронний носій інформації, що був вилучений під час огляду предмету, на думку слідчого судді, в ньому може міститися інформація, яка буде мати доказове значення. Однак, з метою уникнення таких наслідків, як зупинення або надмірного обмеження правомірної діяльності особи, слідчий суддя вважає за потрібне накласти арешт на вищевказане майно строком на два місяці, з метою надання можливості органу досудового розслідування дослідити їх зміст та зробити необхідні копії інформації, що там містяться.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220000000057 від 19.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході огляду предмету 05.07.2021 , а саме на мобільний телефон Redmi S2, IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , вилучений у громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Зобов'язати слідчого за участю спеціаліста, в строк не більше 2 (двох) місяців, зняти інформацію з мобільного телефону, який був вилучений 05.07.2021 в ході огляду предмету по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220000000057 від 19.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, після чого передати його на відповідальне зберігання власнику вказаного майна, попередивши його про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
Визначити місцем зберігання арештованого майна - мобільного телефону - камера зберігання речових доказів СУ ГУ НП в Харківській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, відсутніми при оголошенні в той же строк з моменту отримання її копії.
Слідчий суддя - ОСОБА_1