Справа № 639/184/21
Провадження №6/639/98/21
27 липня 2021 року Жовтневий районний суд м. Харкова
У складі: головуючого - судді Труханович В.В.
за участю секретаря - Безбородько І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі № 639/184/21 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
30 червня 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 із заявою про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі № 639/184/21 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В своїй заяві ОСОБА_1 просив суд розстрочити виконання рішення у справі № 639/184/21 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості рівними частинами, періодом з дня постановлення відповідної ухвали судом до повного виконання.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 лютого 2021 року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено та з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість.
Вказане рішення набрало законної сили 19.03.2021 року.
17.05.2021 року Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження № 65432178 із примусового виконання вказаного рішення суду.
Заявник зазначає, що він бажає виконати рішення суду, однак на даний час не працевлаштований, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та непрацездатну матір, яка є інвалідом першої групи.
Зазначені обставини і стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 липня 2021 року прийнято заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі № 639/184/21 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в провадження судді Труханович В.В. Призначено до розгляду в судове засідання.
16 липня 2021 року від представника відповідача по справі надійшли заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення, в яких він зазначає, що обставини на які посилається заявник у справі не можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, оскільки сам по собі сімейний стан боржника, не є винятковими обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду, більше того договір оформлений на ім'я клієнта і зобов'язання по його виконанню покладаються на нього, а не на третіх осіб.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце слухання справи повідомленні належним чином, надали заяви з проханням розглянути справу у їх відсутність.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
В провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа № 639/184/21 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 лютого 2021 року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 01.07.2013 року у сумі 14476 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят шість) гривень 73 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту, в т.ч. заборгованість за простроченим тілом кредита.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1824 (одна тисяча вісімсот двадцять чотири) гривні 10 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. (а.с. 75-80)
23 березня 2021 року на адресу позивача по справі було направлено виконавчий лист. (а.с. 84)
Заявник в своїй заяві зазначає, що 17.05.2021 року Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження № 65432178 із примусового виконання вказаного рішення суду.
ОСОБА_1 посилається на те, що він бажає виконати рішення суду, однак на даний час не працевлаштований, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та непрацездатну матір, яка є інвалідом першої групи.
Дійсно, як вбачається з Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 08.06.2021 року, за період з другого кварталу 2020 року інформація про доходи ОСОБА_1 - відсутня. (а.с. 99)
Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 26 березня 2010 року, у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина - ОСОБА_2 . (а.с. 100)
В матеріалах справи також міститься Довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 270989 від 17.08.2020 року, з якої вбачається, що ОСОБА_3 має першу групу інвалідності, загальне захворювання. (а.с. 107)
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).
За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2011 року N 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.(пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, тлумачення положень ст. 435 ЦПК України, дає підстави дійти висновку, що розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Право сторони звернутися із заявою про розстрочку або відстрочку виконання рішення суду передбачено також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанціях, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Як зазначає ВС в постанові від 27.06.2018 року по справі за № 813\8842\13-а «підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини».
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Всупереч вказаним положенням закону, заявником по справі не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виключних обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду.
Так матеріали справи не містять у собі інформації щодо того, чи перебуває заявник на обліку у центрі зайнятості. Заявником не було надано жодних доказів на підтвердження того, що його малолітня дитина проживає разом з ним та перебуває на його утриманні, як не було надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_1 та що вона проживає разом з заявником та перебуває на його утриманні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі № 639/184/21 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 76-78, 81, 89, 435 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі № 639/184/21 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 27.07.2021 року
Суддя В.В. Труханович