Справа № 638/8841/15-к
Провадження № 1-кп/638/103/21
28.07.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
з участю прокурорів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
з участю потерпілого ОСОБА_11
з участю потерпілого - ОСОБА_12
з участю представника потерпілого ОСОБА_13
з участю обвинуваченого - ОСОБА_14
з участю захисника обвинуваченого - ОСОБА_15
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова кримінальне провадження за №12012220480000790 від 24.12.2012 року за обвинуваченням:
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з середньою освітою, працевлаштованого дорожнім робітником у ТОВ «Славдорстрой», не одруженого, у якого відсутні особи, що перебувають на утриманні, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 125, частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України,-
Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні, 26.08.2011 року, приблизно о 03 год. 00 хв. ОСОБА_14 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прибув до комп'ютерного клубу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де побачив мало знайомого йому адміністратора клубу ОСОБА_12 .
Під час перебування в комп'ютерному клубі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » між ОСОБА_14 та ОСОБА_12 виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_14 схопив ОСОБА_12 за руку та намагався його витягнути на вулицю, однак ОСОБА_12 звільнився від захоплення. Після чого ОСОБА_14 наніс ОСОБА_12 один удар рукою в область потилиці, а потім продовжуючи свої протиправні дії своєю головою наніс один удар в область голови ОСОБА_12 та один удар кулаком в область грудної клітини. Після нанесених ударів ОСОБА_12 , ОСОБА_14 направився до виходу, але вирішив продовжити свої дії, та знову повернувся до ОСОБА_12 та лівою ногою наніс йому один удар по нозі. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , ОСОБА_16 кулаком правої руки наніс ОСОБА_12 один удар в область обличчя, а потім лівою ногою удар по його лівій нозі, при цьому вихопивши з рук потерпілого стілець, яким він оборонявся. Після чого, ОСОБА_14 направився до виходу з комп'ютерного клубу, однак знову бажаючи продовжити свої злочинні дії, став повертатись до ОСОБА_12 , однак був зупинений ОСОБА_17 , яка не дала йому можливості продовжити свої дії, змусила його заспокоїтись та залишити приміщення комп'ютерного клубу « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
В ході злочинних дій ОСОБА_14 , які тривалий час не зупинялись, продовжувались на протязі 5-10 хв., потерпілому ОСОБА_12 було нанесено наступні тілесні ушкодження: по одному синцю в лобній ділянці з ліва, ділянці підборіддя з розповсюдженням на верхню ділянку шиї, на попередній поверхні грудної клітки справа, які згідно висновку комісійної судово - медичної експертизи № 02-КЭ/2014 від 17.02.2014 відносяться до легких за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень.
Крім того, ОСОБА_16 12.05.2012 року, приблизно о 03 год. 00 хв., перебуваючи в парку імені Т.Г. Шевченка в м. Харкові побачив раніше не знайомого йому ОСОБА_11 , в руках у якого знаходився його мобільний телефон «Нокіа - 500» з картою пам'яті Мікро Сіді на 8 Гб., вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №7646 від 20.07.2012 року становить 1391 грн. 87 коп., після чого у ОСОБА_14 раптово виник умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом омани.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_16 , скориставшись тим, що ОСОБА_11 , перебував у стані алкогольного сп'яніння, використовуючи при цьому, як спосіб заволодіння майном, вигаданий привід здійснення термінового телефонного дзвінка, попрохав у останнього його мобільний телефон «Нокіа - 500» з картою пам'яті Мікро Сіді на 8 Гб. ОСОБА_11 повіривши ОСОБА_14 та бажаючи йому допомогти, передав йому свій мобільний телефон «Нокіа - 500» з картою пам'яті Мікро Сіді на 8 Гб. Після чого, ОСОБА_14 отримавши від ОСОБА_11 його мобільний телефон «Нокіа - 500» з картою пам'яті Мікро Сіді на 8 Гб, розуміючи при цьому для себе те, що повертати його він не буде, та скориставшись тим, що увага ОСОБА_11 була відвернута сторонніми звуками, з місця скоєння злочину втік, обернувши викрадене майно на свою користь, розпорядившись ним на свій власний розсуд, чим завдав ОСОБА_11 майнову шкоду згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №7646 від 20.07.2012 року у розмірі 1391 грн. 87 коп.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_14 кваліфіковані за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, та частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Захисником обвинуваченого ОСОБА_14 - адвокатом ОСОБА_15 подано до суду клопотання про закриття кримінального провадження на підставі статті 46 Кримінального кодексу України, тобто у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .
Обвинувачений ОСОБА_14 підтримав заявлене своїм захисником клопотання, просив суд його задовольнити.
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_10 проти задоволення заявленого клопотання не заперечувала, просила суд його задовольнити.
Потерпілий - ОСОБА_12 та його представник - адвокат ОСОБА_13 в судовому засіданні також не заперечували проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження, надавши до суду угоду про примирення з обвинуваченим ОСОБА_14 , а також розписку про отримання відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Потерпілий ОСОБА_11 , який в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, та наголосив, що жодних претензій морального чи матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_14 немає, від заявлення цивільного позову відмовляється, вся завдана шкода йому відшкодована.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, ознайомившись із заявленим клопотанням та матеріалами кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Як визначено у частині 4 статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно частини 1 статті 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законодавством України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 46 Кримінального кодексу України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Так, стаття 46 Кримінального кодексу України не містить будь-яких обмежень в її застосуванні щодо кола осіб чи конкретних складів кримінальних правопорушень за умови наявності зазначених в самій нормі цього закону підстав та умов її застосування, а у відповідності із роз'ясненнями, що містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року, за наявності передбачених у статті 46 Кримінального кодексу України, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Суд враховує висновки щодо застосування статті 46 Кримінального кодексу України, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №439/397/17. Так, у постанові зазначено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим базується, зокрема, на принципах гуманізму та економії кримінальної репресії. З огляду на ці принципи, саме потерпілий (тобто особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо спричинено шкоду) може виразити свою волю про прощення винного, на підставі чого приймається рішення про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно зі ст. 46 КК України. Право на примирення у ст. 46 КК України - це особисте право потерпілого. Воно не може бути ніким присвоєне та не може бути нікому делеговане. Таке право є природним правом людини, нерозривно пов'язаним з нею, та похідним від інших прав людини, зокрема права на життя. Використання права на примирення іншими особами (в тому числі визнаними потерпілими від кримінального правопорушення у кримінально-процесуальному сенсі) є неможливим, оскільки таке право тісно пов'язане з особою, яка безпосередньо постраждала внаслідок вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Під час примирення лише сам потерпілий може виражати свою волю, а не інші особи, які є його представниками або правонаступниками. Окрім цього, звільняючи особу від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, ураховуючи вираження волі потерпілим щодо прощення винного, відбувається своєрідне повернення потерпілого у попередній стан, який існував до вчинення відносно нього кримінального правопорушення (п.п. 31-34).
Судом встановлено, що ОСОБА_14 раніше не судимий, кримінальні правопорушення у вчиненні яких він обвинувачується - частина 1 статті 125 Кримінального кодексу України та частина 1 статті 190 Кримінального кодексу України станом на момент їх вчинення відносилися до злочинів невеликої тяжкості, а станом на момент розгляду справи вказані кримінальні правопорушення є проступками, наразі обвинувачений примирився з потерпілими ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , та відшкодував завдані ним збитки, як матеріального, так і морального характеру, а потерпілі у зв'язку з відшкодуванням їм шкоди претензій до обвинуваченого не мають.
Таким чином, у зв'язку із встановленням підстав, передбачених статтею 46 Кримінального кодексу України, обвинувачений у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 125, частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України ОСОБА_14 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно нього закриттю на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України.
Витрати, пов'язані із проведенням експертиз по кримінальному провадженню відсутні.
Речові докази і документи у кримінальному провадженні відсутні.
Відповідно до ст. 49 КК України, керуючись ст. ст. 284-286, 370-372 КПК України, суд, -
ОСОБА_14 звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 125, частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України на підставі статті 46 Кримінального кодексу України у зв'язку примиренням винного з потерпілими.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 125, частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України - закрити.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому. Інші учасники судового засідання можуть отримати копію ухвали в суді.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського Апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Головуючий: