Справа № 638/9208/21
Провадження № 2/638/4653/21
28.07.2021 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді за участю: секретаря судового засідання позивача відповідача- Поволяєвої О.В., - Лаптійчук К.В., - Ткаченко Н.О., - Ткаченка В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 (далі - відповідач), зареєстрований 08 квітня 2009 року Черкасько-Лозівською сільською радою Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 7, після розірвання шлюбу залишити шлюбне прізвище ОСОБА_3 .
Підставою для розірвання шлюбу зазначає різні інтереси, різні погляди на життя та на права та обов'язки подружжя, зважаючи на що між сторонами регулярно виникають сварки, свідком яких є донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини сторони не підтримують більше шести місяців, спільне господарство не ведуть. Примирення та збереження шлюбу є неможливим, оскільки буде суперечити інтересам позивача.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні 28 липня 2021 року позивач наполягала на розірванні шлюбу та категорично заперечувала проти заявленого клопотання відповідача про надання строку для примирення. Вказала, що між сторонами відсутнє взаєморозуміння, фактично припинені шлюбні відносини, відсутнє бажання проживати однією сім'єю та вести спільне господарство. Сторони проживають з дитиною в гуртожитку в одній кімнаті, дитина є свідком частих сварок, які виникають з приводу непорозуміння з побутових підстав, зважаючи на що розірвання шлюбу є необхідним та не буде суперечити інтересам позивача та дитини. Проти надання строку для примирення ОСОБА_1 категорично заперечувала, зазначила, що строк для примирення не змінить прийнятого нею рішення та бажання щодо розірвання шлюбу, подружжя не однократно здійснювало спроби примирення, проте, до позитивного результату дані спроби не призвели.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, заявив клопотання про надання додаткового строку для примирення. Не заперечував, що між сторонами дійсно виникають сварки з побутових питань та фінансового положення сім'ї, проте не вважає, що є будь-які обґрунтовані підстави для розірвання шлюбу.
Враховуючи наведені сторонами доводи та категоричне заперечення позивача проти задоволення клопотання про надання додаткового строку для примирення, суд відхиляє доводи та аргументи відповідача відносно необхідності надання строку на примирення подружжя.
Суд враховує, що позивач звернулась до суду з даним позовом 17 червня 2021 року. Таким чином, з часу звернення позивача до суду з даним позовом і до моменту ухвалення рішення минуло більше місяця. Відповідно, відповідач мав достатній строк для примирення та відновлення відносин з позивачем, проте такого примирення не відбулось.
Згідно висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 442/6319/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 200/952/18, надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
Враховуючи категоричне заперечення позивачем проти будь-яких подальших спроб примирення з відповідачем, доводи позивача щодо окремого проживання подружжя більше ніж пів року, засади добровільності шлюбу, а також завдання розгляду справи протягом розумного строку, яке випливає із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129 Конституції України, ст. 2 ЦПК України, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для подальшого відкладення розгляду справи, в тому числі з метою надання строку для примирення, оскільки таке відкладення порушувало би право позивача на розгляд справи протягом розумного строку та фактично означало би примушування позивача до подальшого перебування в шлюбі з відповідачем, що суперечитиме конституційним засадам добровільності шлюбу.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
08 квітня 2009 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , Черкасько-Лозівською сільською радою Дергачівського району Харківської області зареєстровано шлюб, актовий запис № 7, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 08 квітня 2009 року.
Під час вказаного шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 24 липня 2009 року.
Згідно ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Статтею 24 Сімейного кодексу України (далі - СК) також передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 110 СК, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 112 СК, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено судом, сімейне життя позивача та відповідача не склалось, шлюбно-сімейні відносини сторін припинено, розірвання шлюбу відповідає інтересам позивача.
За таких обставин суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу порушуватиме засади добровільності шлюбу та суперечитиме інтересам позивача, у зв'язку з чим шлюб підлягає розірванню.
З наведених вище підстав суд відхиляє доводи відповідача відносно того, що він заперечує проти розірвання шлюбу та бажає зберегти сім'ю.
Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований 08 квітня 2009 року Черкасько-Лозівською сільською радою Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 7, - розірвати.
Після реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його підписання. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено «28» липня 2021 року.
Суддя О.В.Поволяєва