Номер провадження 1-кс/754/2270/21
Справа № 754/11486/21
Іменем України
27 липня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 ,в кримінальному провадженні №12021100030001979 від 26.07.2021 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка Черемисіновського району Курської області, РФ, громадянина України, з середньою освітою, не працює, неодружений, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця проживання на території м. Києва, раніше судимого:
-06.05.2021 Деснянським районним судом м. Києва за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_6 ,
до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва 27.07.2021 надійшло клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №12021100030001979 від 26.07.2021 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання слідчим подане в рамках кримінального провадження №12021100030001979 від 26.07.2021, де досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та, маючи не зняту у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив умисне протиправне діяння, а саме: 26.07.2021 приблизно о 07:44 год., знаходячись за адресою: м. Київ, вул. М. Цвєтаєвої, 16, переслідуючи корисливий мотив, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у приміщення, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, протиснувшись через вікно, проник до підвального приміщення під'їзду № 2 будинку за вказаною адресою, де за допомогою спеціального заготовленого для вчинення даного злочину та принесеного із собою ножа, зрізав телефонний кабель «ТПП 50х2х0,4» довжиною 4,3 метра, вартістю 296,05 грн., телефонний кабель «ТПП 30х2х0,4» довжиною 55,4 метра, вартістю 2 945,06 грн., телефонний кабель «ТПП 50х2х0,32» довжиною 60 метрів, вартістю 1 998 грн., який належить ПАТ «Укртелеком». Після чого, утримуючи вказане чуже майно при собі, з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим повторно, таємно викрав чуже майно, поєднане з проникненням в приміщення, та спричинив потерпілому ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду в розмірі 5 239,11 грн.
26.07.2021 ОСОБА_5 , в порядку ст. 208 КПК України, був фактично затриманий о 08:30год.
26.07.2021 старшим слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, тобто у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у приміщення.
В підтвердження обґрунтованості підозри слідчий вказує на зібрані, під час досудового розслідування кримінального провадження, докази, а саме: проведені слідчі (розшукові)дії, - протоколи огляду місця події, допити свідків, представника потерпілого та інші процесуальні дії.
В обґрунтування клопотання про необхідність застосування запобіжного заходу слідчий посилається на ст.ст. 177, 183, 184 КПК України, та безпосередньо, на наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 п.п.1,5 КПК України.
Так, підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого діяння, розуміючи невідворотність покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Окрім того, підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення під час іспитового строку без визначеного місця проживання на території м. Києва, що вказує на реальність можливості втечі (ст. 177 ч.1 п.1 КПК України).
Щодо можливості вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень є те, що він не має постійного місця проживання, постійного місця роботи, що, відповідно, вказує на відсутність постійного джерела доходу, та може свідчити про антигромадський спосіб життя, відсутність міцних соціальних зв'язків (ст. 177 ч.1 п.5 КПК України).
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні, підтримав клопотання обґрунтувавши його, зазначивши, що більш м'який запобіжний захід не буде дієвим заходом забезпечення кримінального провадження. Просив клопотання задовольнити за викладених в ньому підстав.
Захисник та підозрюваний заперечили проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного з посиланням на те, що останній визнає свою винуватість, а тому просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період добив.
Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Так, розгляд клопотання розпочатий за минуванням трьох годин з часу вручення підозрюваному копії клопотання та матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.177 ч. 2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що відомості та докази, що містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, у їх сукупності дають підстави вважати, що підозра про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 п.п.1,5 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості підозрюваним переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_5 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину ( санкція ст. 185 ч.3 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років) може вдатися до відповідних дій, оскільки перебуває на іспитовому строці, встановленому вироком суду.
Також, слідчий суддя вважає, що існує ризик того, що підозрюваний може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки він не має постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, тобто відсутнє постійне джерело доходу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, а також данні щодо особи підозрюваного, який, раніше судимий, не працює, стан здоров'я підозрюваного не перешкоджає його утриманню в місцях попереднього ув'язнення.
Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ч.1 п.п.1,5 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Враховуючи те, що злочин у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким кримінальним правопорушенням проти власності, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, сукупністю обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 ч.1 п.п.1,5 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, незважаючи на його виключний характер, оскільки більш м'які запобіжні заходи не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам вчинити дії, передбачені ст. 177 ч.1 КПК України.
Крім того, слідчий суддя, відповідно до ст. 183 КПК України, визначає розмір застави.
Керуючись ст.ст.177-179,183,184, 193,194,196, 309 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали шістдесят днів, тобто до 08:30 години 26 вересня 2021 року.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту затримання, тобто з 08:30 годин 26 липня 2021 року.
Визначити розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 43 780,00 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, р/р № 37318005112089.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26 вересня 2021 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1