ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8506/19
провадження № 2/753/429/21
"13" липня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Бебі В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення права користування жилим приміщенням,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про позбавлення права користування жилим приміщенням.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, пояснивши, що 23.11.2018 року між позивачем ОСОБА_1 та АТ „Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Після укладення вказаного договору позивач дізнався, що в даній квартирі зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 з 6.11.2015 року. 5.12.2018 року позивач направив відповідачу на адресу: АДРЕСА_2 вимогу про виселення та зняття з реєстраційного обліку квартири, хоча фактично відповідач в спірній квартирі не проживає, але її реєстрація в квартирі обмежує права позивача. 26.03.2019 року позивач звернувся з заявою про зняття відповідача з реєстраційного обліку в квартирі до відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, однак йому було відмовлено на підставі відсутності судового рішення. За таких обставин проситьвизнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що відповідачка ОСОБА_2 на законних підставах користується спірною квартирою, а зараз оскаржується у судовому порядку державна реєстрація права власності за позивачем на даний об'єкт нерухомого майна.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом ч.4, ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась в 1997 році відповідно до Закону України від 17.07.1997 року №475-ВР „Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року" ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Як зазначає ч.1, ст.321 ЖК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавленийцього права чи обмежений у його здійсненні.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
У відповідності до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Як передбачено ч.1; 3, ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Як регламентовано ч.1, ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як встановлено у судовому засіданні, 23.11.2018 року між позивачем ОСОБА_1 та АТ „Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савельєвим А.Ю. і зареєстрований у реєстрі за №2356 (а.с.7-8).
23.11.2018 року о 15-34 годин тим же приватним нотаріусом була здійснена державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.9-10). На день розгляду даної справи вказаний правочин не скасований, не визнаний судом недійсним.
На день звернення до суду в спірній квартирі зареєстрованою є одна особа ІНФОРМАЦІЯ_1 з 6.11.2015 року (а.с.11). Після отримання даного позову ОСОБА_1 суд здійснив запит до відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації і отримав відповідь від 4.06.2019 року, що зареєстрованою в спірній квартирі є відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.24).
Згідно ч.4, ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18.12.2020 року в задоволенні позову ОСОБА_6 до АТ „Дельта Банк", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова А.В., 3-тя особа: ОСОБА_1 про визнання рішення незаконним, скасування рішення про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 було відмовлено (а.с.110-113). Дане рішення набрало законної сили 18.01.2021 року (а.с.113). Таким чином, викладені обставини у вказаному процесуальному документі суду першої інстанції не підлягають доказуванню при розгляді даної цивільної справи в порядку ч.4, ст.82 ЦПК України.
За приписамич.1, ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Як наголошує ч.1, ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У відповідності до ч.3, ст.12; ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ч.2, ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За змістом довідки ОСББ „Урлівська, 23-В" від 12.05.2021 року в квартирі АДРЕСА_1 проживає одна особа ОСОБА_6 (а.с.114). Дана інформація співпадає з поясненнями позивача у судовому засіданні, що відповідач в спірній квартирі не проживає.
Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що оскільки позивач ОСОБА_1 на законних підставах набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 і на день звернення до суду є власником даної квартири, а відповідач ОСОБА_2 не проживає в спірній квартирі і не користується нею, а її реєстрація місця проживання в ній перешкоджає позивачу у здійсненні своїх конституційних прав, тому відповідача необхідно визнати такою, що втратила право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , таким чином задовольнивши позов у повному обсязі.
Згідно ст.133; 141 ЦПК України при задоволенні позову з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 784 грн. 08 коп. судових витрат, сплачених останнім при зверненні до суду.
Керуючись ст.2; 4-5; 10; 12-13; 76-80; 81-82; 133; 141; 258-259; 263-265 ЦПК України, на підставі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась в 1997 році відповідно до Закону України від 17.07.1997 року №475-ВР „Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року", ч.4, ст.41; 47 Конституції України, ст.321; 391; 626; 638 ЦК України, ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81; ч.4, ст.82 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) такою, що втратила право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 784 грн. 08 коп. судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя :