Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 2-1951/11
Провадження 4-с/711/69/21
21 липня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Кондрацької Н.М.
при секретарі - Мелещенко О.В.,
адвоката Чечот Я.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої сліжби у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ),-
ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суд м. Черкаси зі скаргою на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ), в якій просить поновити йому пропущений з поважних причин строк на звернення із скаргою на дії державного виконавця щодо накладення арешту на карткові рахунки, призначені для отримання пенсії та заробітної плати та зобов'язати державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) у зведеному виконавчому провадженні № 46090991 зняти арешт з коштів на рахунку зі спеціальним призначенням, відкритий в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , в АТ «Райффайзен Банк Аваль» № НОМЕР_3 .
Скаргу мотивував тим, що він є учасником бойових дій та має статус інваліда війни Збройних сил України 2 групи, у зв'язку з чим отримує пенсіюна картковий рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк» з цільовим призначенням для отримання виплат Пенсійного фонду України.Крім того, працюєта отримує заробітну плату на картковий рахунок, відкритий АТ «Райфайзен Банк Аваль» та АТ КБ «Приватбанк» з цільовим призначенням для отримання заробітної плати.На початку березня 2020 року йому стало відомо, що карткові рахунки заблоковано на підставі постанови державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).11.03.2021він звернувся з заявою до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій повідомив, що наявні в нього карткові рахунки призначенідля отримання пенсії та заробітної плати, що є єдиним джерелом його існування, та просив повідомити причину їх блокування.02.04.2021 засобами поштового зв'язку отримав відповідь від 22.03.2021 № 3375/19.25-35/14624, зі змісту якої вбачається, що на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження № 46090991 про стягнення з ОСОБА_1 коштів, яке складається з: ВП 59369566, виконавчий лист № 2-1951/11; ВП 44748741, виконавчий лист № 711/9299/13-ц; ВП 45931646 наказ № 38/372; ВП 46138701, наказ 16/1668; ВП 46138235, наказ: 06/5026/2841/2011; ВП 45768279, наказ 38/372; ВП 46303322, виконавчі лист № 2/2314/2154/12; ВП 62580292, виконавчий лист № 2-2062/10.Крім того, зазначено, що повноваження для зняття арештів з вказаних вище карткових рахунків в посадових осіб Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Скаржник, у заяві від 11.03.2021 повідомив державного виконавця про те, що рахунки, на які накладено арешт, мають спеціальний режим використання, а саме: призначені для отримання заробітної плати та пенсії. При цьому, отримавши таку інформацію, державним виконавцем не знято арешт із вказаних рахунків скаржника. На даний час, арешт на карткових рахунках унеможливлює отримання скаржником коштів, що є єдиним джерелом для його існування, в зв'язку з чим порушують його права та законні інтереси. Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду з даною скаргою зазначає, що після отримання відповіді від Центрального відділу ДВС у м. Черкаси, йому був необхідний час, для того, щоб зібрати необхідні докази про цільове призначення карткових рахунків, на які державним виконавцем накладено арешт. Крім того, він не є фахівцем у галузі права, а тому з метою отримання необхідної правової допомоги з метою складання та подання скарги йому знадобився час для того, щоб укласти відповідний договір. При цьому, вказані обставини ускладнені карантинними обмеженнями, введеними Урядом на території України з метою запобігання коронавірусної інфекції, що унеможливило подання скарги у строки, визначені ч. 1 ст. 449 ЦПК України. З урахуванням викладеного, з метою виконання закріплених ст. 2 ЦПК України завдань цивільного судочинства, з'ясування всіх обставин по справі, додержання принципу змагальності сторін та не допущення порушення процесуальних прав сторін справи, просить поновити строк на подання скарги.
Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2021, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Наталія Миколаївна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 2-1951/11 (провадження № 4-с/711/69/21).
19.07.2021 на адресу суду від Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) надійшов відзив на скаргу, який обґрунтований тим, що на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження № 46090991 з примусового виконання: виконавчого листа №2-1951/11 від 20.09.2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у сумі 99549,90 грн. (ВП 59369566); виконавчого листа №711/9299/13-ц від 20.03.2014 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС “Фортеця” боргу у сумі 207523,87 грн. (ВП44748741); наказу №38/372 від 11.11.2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Спортмайстер-Україна” боргу у сумі 5261,11 грн. (ВП 45931646); наказу №16/1668 від 11.10.2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Банк Київська Русь” боргу у сумі 344782,18 грн. (ВП 46138701); наказу №06/5026/2841/2011 від 03.08.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Банк Київська Русь” боргу у сумі 2229,10 грн. (ВП 46138235); наказу №38/372 від 11.11.2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Спортмайстер-Україна” боргу у сумі 69027,81 грн. (ВП 45768279); виконавчого листа №2/2314/2154/12 від 19.11.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу у сумі 102962,41 грн. (ВП 46303322) та виконавчого листа №2-2062/10 від 11.10.2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу у сумі 1197171,00 грн. (ВП 62580292). У межах виконання вище вказаних судових рішень державним виконавцем 02.12.2020 у виконавчому провадженні №44748741 було винесено постанову про арешт коштів боржника, згідно якої державним виконавцем постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. АТ КБ "ПриватБанк", АТ “Ощадбанк” та АТ “Райффайзен Банк Аваль” постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 виконало. Зазначене свідчить про те, що банк не визнав рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення. За таких обставин, вказані вище рахунки не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувала є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу. Крім того, скаржник пропустив визначений законом строк на звернення зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та не обґрунтував поважність пропущення такого строку. На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні скарги
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та його представник адвокат Чечот Я.Г. підтримали вимоги скарги та просили їх задовольнити. Адвокат Чечот Я.Г. додатково пояснив, що в продовж останніх 5 років з ОСОБА_1 відраховують 20% його доходів, але станом на квітень 2020 року карткові рахунки скаржника були повністю заблоковано, в тому числі і рахунки на які нараховується пенсія та заробітна плата. Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду з даною скаргою зазначає, що скаржник про арешт коштів дізнався у квітні 2020 року, проте офіційну відповідь з Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) щодо підстав накладення арешту на майно отримав 22.03.2021. Вважає, що протягом місяця мав право звернутися до суду з скаргою на дії державного виконавця, однак у зв'язку з відсутністю скаржника та адвоката в межах міста та держави скаргу було подано лише 19.05.2021, у зв'язку з цим просить поновити строк для подачі даної скарги.
Представники Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за довіреністю Прокопчук А.П. в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог скарги з підстав викладених у відзиві.
Суд, розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено у ст.1 Закону України "Про державну виконавчу службу" державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Нормою п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Частиною четвертою статті 48 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Відповідно до статті 52 ЗУ «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів. Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу. Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24.06.2015 у справі № 6-535цс15 та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.02.2021 ру справі № 756/1927/16-ц.
З наведених норм права вбачається, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», повинен визначити статус рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження коштів на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4.ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Судом встановлено, що на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження №46090991 з примусового виконання виконавчого документу, а саме:
-виконавчого листа №2-1951/11 від 20.09.2011 виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у сумі 99549,90 грн. (ВП 59369566);
-виконавчого листа №711/9299/13-ц від 20.03.2014 виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС “Фортеця” боргу у сумі 207523,87 грн. (ВП44748741);
-наказу №38/372 від 11.11.2010 виданого Господарським судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Спортмайстер-Україна” боргу у сумі 5261,11 грн. (ВП 45931646);
-наказу №16/1668 від 11.10.2010 року виданого Господарським судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Банк Київська Русь” боргу у сумі 344782,18 грн. (ВП 46138701);
-наказу №06/5026/2841/2011 від 03.08.2012 виданого Господарським судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Банк Київська Русь” боргу у сумі 2229,10 грн. (ВП 46138235);
-наказу №38/372 від 11.11.2010 виданого Господарським судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Спортмайстер-Україна” боргу у сумі 69027,81 грн. (ВП 45768279);
-виконавчого листа №2/2314/2154/12 від 19.11.2012 виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу у сумі 102962,41 грн. (ВП 46303322);
-виконавчого листа №2-2062/10 від 11.10.2010 виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу у сумі 1197171,00 грн. (ВП 62580292).
02.12.2020 державним виконавцем у виконавчому провадженні №44748741 винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкритті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладенням арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 ..
Звертаючись до суду з даною скаргою скаржник та його представник посилаються на те, що карткові рахунки відкриті в АТ КБ "ПриватБанк", АТ “Ощадбанк” та АТ “Райффайзен Банк Аваль” є рахунками із спеціальним режимом використання, оскільки призначенні для виплати пенсії та заробітної плати.
Наявна у матеріалах справи довідка АТ КБ «Приватбанк» №99KQIEED4L52G5AB від 29.05.2020 свідчить про те, що ОСОБА_1 має у АТ КБ «ПриватБанк» рахунок № НОМЕР_4 ( НОМЕР_1 ), який відкритий для зарахування, у тому числі заробітної плати.
З наданої скаржником інформації з ПАТ «Державний ощадний банк України» та АТ «Райффайзен Банк Аваль» вбачається, що ОСОБА_1 має відкритий рахунок в банківських установах, однак суд позбавлений можливості встановити, що дані рахунки використовується виключно для зарахування цільових виплат.
Крім того, АТ КБ "ПриватБанк", АТ “Ощадбанк” та АТ “Райффайзен Банк Аваль”, на яке нормами статті 52 ЗУ «Про виконавче провадження» покладений обов'язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.
Таким чином, у державного виконавця не було заборони, щодо накладення арешту саме на цей рахунок, оскільки він не є із спеціальним режимом використання та звернення стягнення законом не заборонено.
Щодо доводів скаржника про порушення його конституційного права на одержання пенсії та заробітної плати, суд зазначає наступне.
Статтею 24 ЗУ «Про оплату праці» передбачено, що виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
Статтею 47 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено що виплата пенсії здійснюється виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Отже, арешт на рахунок боржника не унеможливлює отримання заробітної плати та пенсії, оскільки такі виплати можуть здійснюватись за його бажанням іншим способом, а тому твердження скаржника, що накладення арешту на грошові кошти порушує його право на отримання заробітної плати та пенсії, є необґрунтованим.
Щодо заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до суду зі скаргою суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано в десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлений.
Аналогічну норму містить ч. 5 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», яка передбачає, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржник про наявність арешту на рахунках дізнався в березні 2020 року, з офіційним запитом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся 11.03.2021, відповідь на запит отримав 02.04.2021, а до суду зі скаргою звернулася лише 19.05.2021. При цьому обґрунтовуючи підстави поважності пропущення строку скаржник посилається на те, що після отримання відповіді від виконавчої служби йому необхідний був час на збирання доказів про цільове призначення рахунків, а також на укладання договору про надання правової допомоги, оскільки він не є фахівцем в галузі права. Тому скаргу не зміг подати у встановлений законодавством строк.
Однак зі скарги, доданих до неї матеріалів та наданих пояснень не вбачається, що скаржник та/чи його представник були позбавлені можливості в строки, визначені ЦПК України, звернутись до суду зі скаргою на дії державного виконавця. ОСОБА_1 02.04.2021 дізнався про підстави накладення арешту на грошові кошти, 08.04.2021 ним було укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Чечот Я.Г., а скаргу до суду подано лише 19.05.2021. Тобто з моменту, коли особа дізналася про порушення свого права і до звернення нею до суду за захистом свого права, пройшло 1,5 місяця. Посилання представника на перебування його поза межами міста та держави, не підтверджено жодним належним доказом, а тому не може бути підставою для визнання причини пропущення строку на звернення до суду зі скаргою поважною.
Аналізуючи наведені положення закону та встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, оскільки підстави для зняття арешту з коштів боржника відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 18, 34, 48, 52, 56, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 24 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 18, 447-451 ЦПК України, суд,-
У скарзі - відмовити.
Повний текст рішення виготовлений 25.07.2021.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Н. М. Кондрацька