Справа №949/1417/20
27 липня 2021 року
Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дубровиця кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020185110000059 від 12 вересня 2020 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого:
- 17 лютого 2021 року за ч.2 ст.185 КК України Дубровицьким районним судом Рівненської області до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік;
-16 березня 2021 року за ч.2 ст.185 КК України Березнівським районним судом Рівненської області до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 , який раніше вже вчиняв злочини проти власності, на шлях виправлення не став та 11 вересня 2020 року, близько 16:00 год. точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на території господарства, що за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою власного матеріального збагачення, діючи повторно, з корисливих мотивів, таємно викрав належний потерпілій ОСОБА_5 велосипед «Україна», вартістю 1366,33 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник, чим завдав потерпілій майнової шкоди в загальному розмірі 1366,33 грн.
Будучи допитаним в ході судового розгляду в якості обвинуваченого, ОСОБА_4 свою вину у скоєному вищевказаному кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та дав суду показання, що дійсно він, при зазначених в обвинувальному акті обставинах, 11 вересня 2020 року зайшов на територію господарства ОСОБА_5 , що по АДРЕСА_2 та викрав велосипед, який знаходився на подвір'ї. При обранні міри покарання, просив суд суворо не карати.
Від потерпілої ОСОБА_5 надійшла заява, у якій вона просить розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України без її участі. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має. З приводу міри покарання покладається на розсуд суду.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним, тому, за згодою сторін, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інші докази, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються, учасникам судового провадження було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Таким чином, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу ОСОБА_4 .
Судом зроблений висновок про те, що вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведено повністю, а тому суд кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Відповідно до ст.65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання” (з наступними змінами), призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, згідно ст.12 КК України класифікується, як нетяжкий злочин.
Характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує те, що він раніше судимий (а.п.23-25), на "Д" обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває (а.п.26), за місцем проживання характеризується посередньо (а.с.27).
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 визначених ст. 67 КК України судом не встановлено.
Згідно ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
Тому визначаючи міру і вид покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує пом'якшуючі покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин. Суд приймає до уваги також те, що обвинувачений повністю визнавши свою вину, щиро розкаявся та надав показання, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні щодо обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, що свідчить про його небайдужість до наслідків, що настали. Суд також враховує думку потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні та приймаючи до уваги, що вироком Дубровицького районного суду Рівненської області від 17 лютого 2021 року, який набрав законної сили 20 березня 2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_4 був засуджений до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік, а також вироком Березнівського районного суду Рівненської області від 16 березня 2021 року, який набрав законної сили 16 квітня 2021 року, був засуджений до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік, (питання про призначення остаточного покарання за даними вироками не вирішувалось), а інкримінований за цим вироком злочин він вчинив до постановлення попередніх вироків, тому суд вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України, за якою кваліфікуються його дії, призначаючи остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання, відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України.
Разом із тим, враховуючи характеризуючі дані про винну особу, його поведінку до і після вчинення злочину, суд вважає, що обвинувачений не становить небезпеки для суспільства, а його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання у виді позбавлення волі і вважає за можливе, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, із покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, що буде відповідати тяжкості злочину та особі обвинуваченого, сприяти виправленню та попередженню у вчиненні ним нових злочинів.
Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.
Майнова шкода відшкодована.
Документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 326,90 грн., згідно вимог ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, до обвинуваченого не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та попередніми вироками Дубровицького районного суду Рівненської області від 17 лютого 2021 року та Березнівського районного суду Рівненської області від 16 березня 2021 року, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 2 (двох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення попереднього вироку від 17 лютого 2021 року.
Речові докази, а саме:
- велосипед «Україна», який визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні та переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , - повернути власнику ОСОБА_5 .
- оптичний DVD-R диск, на якому знаходиться запис з камер спостереження магазину "Добробут", що по вулиці Макарівська, 5а, в м.Дубровиця Рівненської області та який визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні та зберігається при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати на залучення експертів на загальну суму 326,90 (триста двадцять шість гривень 90 коп.) грн.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя:підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області ОСОБА_1